Як Brexit вплинув на пристрасть Кемерона, або «Шерлок» і зовнішня торгівля

Колишній прем'єр-міністр Великої Британії Девід Кемерон 29 березня, у день офіційного початку Brexit, від якого він «постраждав» першим, був у Києві. На запрошення Фонду Віктора Пінчука він читав лекцію для студентів на тему «Місце України у мінливому світі». Представляючи гостя, Пінчук зазначив, що студентам буде цікаво поспілкуватися з європейським політичним лідером такого рівня, аби визначити свій шлях у житті.  

Напевно, це було цікаво і корисно ще й тому, що, на відміну від наших політиків, у яких, за виразом Жванецького, фраза: «Я вами керував, я відповім» якось «не виходить», а в британського екс-прем'єра вона «вийшла». 

Спілкування з Кемероном тривало близько години, з яких власне лекція забрала 20 хвилин, а решту часу було відведено діалогу із залом. Харизматичний британський гість відповідав на запитання іноді жартома, іноді серйозно, але, поза сумнівом, щиро - принаймні так сприймаються слова людини, яка між посадою і принципами обрала принципи. 

Модератор зустрічі Віктор Пінчук розповів, що свої запитання студенти відправляли на сайт заходу заздалегідь, а організатори обрали з них, на їхню думку, найцікавіші й ті, які ставилися найчастіше. 

Послухати Кемерона, окрім студентів, до Інституту міжнародних відносин прийшли посли США, ФРН, Литви та інші дипломати, нинішні та колишні урядовці, зокрема екс-міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус, відомі українські політологи, експерти  і телеведучі. 

Розпитати про їхні враження від лекції екс-прем'єра Великої Британії кореспондентові Укрінформу не вдалося, бо почесним гостям з перших рядів «бізнес-класу» надали можливість залишити залу першими. Але ми надаємо  нашим читачам можливість скласти власне враження про те, що радить Україні, думає і відчуває Девід Кемерон.

ПРО ВИКЛИКИ, ЯКІ СТОЯТЬ ПЕРЕД УКРАЇНОЮ 

«Я хочу розпочати цю лекцію з того, щоб чітко сказати: деякі речі у світі змінюються і перед ним постають нові питання, але місце України як повністю незалежної суверенної європейської нації змінюватися не повинно. 

Звісно, і нам, і вам ще багато чого потрібно зробити, але є моменти, коли треба зупинитися і подивитися на той прогрес, який зробила Україна.  

Ви країна, яка веде війну, але ви також країна, яка скоротила свій дефіцит, створила сильне військо, модернізувала уряд, покращила бізнес-оточення і впровадила більшу, ніж у багатьох країнах Європи прозорість для чиновників. Це підтверджує і звіт Європейської комісії, випущений 10 днів тому. 

Владімір Путін сподівався, що ваша країна розпадеться, але вона не розпалася, і ви маєте пишатися тим, що зробили. 

Якими  є виклики для України, і що перешкоджає тому, щоб ви стали глобальною історією успіху?

Перший - це небезпека, що ваша справа випаде з фокусу міжнародної уваги, як це свого часу трапилося з Грузією. Спершу весь світ спостерігав за тим, що відбувалося в цій країні, коли туди увійшли російські танки, але невдовзі увага фактично переключилася на інші питання, і у світі майже прийняли ту ситуацію, яка там нині існує. Тепер цього не повинно трапитися з вашою країною.

Другий виклик - важливість забезпечення подальшої підтримки США. Вибори Дональда Трампа - це факт, треба працювати з новим президентом, як це було з його попередником. США повинні мати діалог з Росією і будувати двосторонні стосунки, але не за рахунок незалежності країн Східної та Центральної Європи. Я сформулював би це так: Америка не поверне своєї величі, якщо не зробить знову величними Центральну і Східну Європу. 

Третій виклик - це захист України. Ви вже зазнали великих втрат, а ваші молоді люди проявили мужність і силу. Ми повинні зробити все для того, щоб Україна розвивала і розбудовувала свої Збройні Сили не лише для того, щоб зупинити російську агресію. Ми маємо бути готовими зробити більше разом. 

Четвертий виклик - це корупція. Сполучене Королівство - справжній друг України, а справжні друзі завжди чесні, оскільки це у ваших і  в наших інтересах. Тому мушу сказати, що рівень корупції в Україні дуже високий і абсолютно неприйнятний. 

Ваші  західні друзі хочуть підтримати вас у боротьбі з корупцією і бачити поступ у тому, як ви боретеся і з хабарництвом, і з кумівством, і з іншим  проявами корупції. Великі кроки вже було зроблено, але не можна зупинятися, треба проводити розслідування, щоб корупціонери понесли покарання».  

ПРО ТЕ, ЧИ ПІДПИСАВ БИ КЕМЕРОН МІНСЬКІ УГОДИ У 2014 РОЦІ

«Я знаю, що є певне розчарування «Мінськом», але Україна тоді була під величезним тиском , у тому числі військовим, тому я сказав би «так». 

Чому цей формат не є перфектним? Тому що не досягнуто припинення вогню та відведення важких озброєнь. Якби це було зроблено, то Україна була б у значно кращій позиції. Але, мені здається добрим мати принаймні один документ, на якому є підпис Росії. Це хоч якась угода про те, що стосується кордону - це ж ваш кордон, треба забезпечити відновлення контролю за ним. 

Я вважаю, що тоді (у 2014 році. - Авт.) Україна зробила правильно, і тепер вам треба наполягати,  щоб «мінські угоди» виконувалися всіма сторонами. 

Ми розуміємо, що коли вам скажуть, що треба піти на поступки, ви відповісте,  що не поступитеся агресору, і це абсолютно правильно. Ви самі визначаєте своє майбутнє, і Велика Британія підтримає вас у вашому виборі. Але слід усвідомлювати, що наше майбутнє пов'язане з нашою географією. Росія з Україною завжди будуть сусідами, цього не змінити.  

Україна завжди була толерантною і різноманітною країною, яка створює можливість для діалогу, і її  треба зберігати і розширювати. 

Я розумію, що для Путіна руйнування СРСР було найбільшою трагедією 20-го століття. Але ми на Заході вважаємо, що це було найбільш природною подією 20 століття, яка відкрила нові можливості.

Ми розуміємо, що для того, щоб досягти миру, можливо, треба буде переглянути формат перемовин, але не можна допускати, щоб санкції проти Росії були послаблені».

ПРО ТЕ, ЯК СТАВИТИСЯ ДО ПОПУЛІСТІВ У ПОЛІТИЦІ

«Ігнорувати популістів неправильно, ми маємо чітко розуміти, чому вони з'являються, і ліквідувати причини популізму. 

Якщо взяти мою країну або країни Західної Європи, причин виникнення популістських рухів було кілька. 

Перша  полягає у тому, що процес глобалізації вивів багатьох людей з бідності і зробив наші країни більш процвітаючими. Але дехто залишився позаду, тому ми мали зробити все, щоб наші економіки працювали для всіх. Я як прем'єр-міністр встановив мінімальну заробітну плату 10 доларів за годину, дуже багато людей сплачували  з цих сум податки, і це нам допомогло. А ще - освітні програми і стажування, щоб люди, які закінчують школи і університети, могли виконувати роботу, яку пропонують  сучасні економіки.

Друга причина стосується культурної ідентичності. Люди бачать, що рівень міграції дуже швидко зростає. Вони загалом не проти цього, але хочуть, щоб міграція була контрольованою, і з цим потрібно рахуватися. 

Тому нам потрібно вирішувати ці питання - в економіці, культурі, щоб ліквідувати базу для популізму, але не ігнорувати їх».

ПРО МАЙБУТНЄ ЛІБЕРАЛЬНИХ ДЕМОКРАТІЙ 

«Зараз можна почути, що ліберальна демократична модель не працює сьогодні і не спрацює в майбутньому. Після фінансової кризи 2008 року стало зрозуміло, що у західному світі щось пішло не так, рівні міграції дуже зросли, і ми не можемо  допомогти всім цим людям. Звісно, треба шукати довготермінові відповіді на ці виклики, не можна жертвувати процвітанням однієї країни задля інших.  

Але модель, де буде один суперсильний гравець, а решта країн страждатиме через це, не є відповіддю. Ми знаємо, що зовнішню політику можна використовувати для того, щоб задовольнити інтереси власного населення, але це неправильно. Ті лідери,  які розглядають це як розв'язання проблем, насправді експлуатують популізм і пропонують прості рішення там, де їх немає. 

Чинну ліберальну демократичну модель треба ще проаналізувати і зробити так, щоб уряд був підзвітний народові, щоб його можна було притягти до відповідальності, коли він порушує закони. 

Ліберальні демократії не є джерелом нашої слабкості, вони є джерелом нашої сили, тому що відкривають простір для креативності. Усі ці нові компанії, інформаційні технології походять не з Росії, не з диктатур, а з відкритих суспільств, де всі люди мають можливість розвивати свій потенціал задля майбутнього». 

ПРО ТЕ, ЯКИЙ СЕКТОР МОЖЕ ДОПОМОГТИ УКРАЇНІ ТРАНСФОРМУВАТИСЯ  У СВІТОВУ ЕНОКОМІКУ

«Саме про це я розмовляв  з вашими президентом і прем'єр-міністром. Звичайно, у вас є чудові економічні можливості ринку енергетики, і ви тут багато змінили, також завдяки вашим родючим землям є потенціал для розвитку в сільському господарстві. Також є можливість для інвестування у легку промисловість, сферу послуг. Всі ці сектори можуть допомогти Україні змінитися економічно, звісно, за умови верховенства права. 

Але я думаю, що у світі ви можете «продати» свою країну як кінцеву точку для інвестицій. Я бував і в Китаї, і в Бразилії, і в Мексиці, і всі ці держави  борються за британські інвестиції. 

У нинішньому світі деякі країни, здається, проти вільної торгівлі і закордонних інвестицій. Я закликаю вас, молодих людей, заради майбутнього - свого і країни - відмовитися від таких ідей. 

Британія є однією з найвідкритіших економік у світі, ми заохочуємо інвестиції. До речі, відома  британська автомобільна компанія Land Rover належить індійським  власникам, але одна з найкращих моделей машин у світі випускається у Британії.

Тому я порадив би відкидати заклики до економічного націоналізму і проти вільної торгівлі, бо їх педалюють ті групи, які є популістами. Але вони не знають, як вирішити проблеми, а просто хочуть налаштувати одних людей проти інших і отримати голоси виборців.  У американців  робочі місця забирають не мексиканці, а роботи і автоматизація виробництв. Тому треба думати про те, як створювати робочі місця  майбутнього. 

І коли ви будете розглядати якісь сегменти чи сектори еконміки, думайте про ті, де Україна має можливості стати успішною і куди  ви зможете залучити іноземні інвестиції. Звичайно, внутрішні інвестиції теж дуже важливі, і  їх також треба підтримувати, але  аргументи тих, хто ізолює економіки, неприйнятні». 

ПРО ЗВ'ЯЗОК МІЖ КОРУПЦІЄЮ І ПРИВАТИЗАЦІЄЮ

«Мені здається, що на Заході недостатньо розуміють зв'язок між кількістю великих державних підприємств і корупцію, яка існує у вашій країні. 

Я підтримую приватизацію державних установ, навіть якщо вони не мають нічого спільного з корупцією. В нашій країні  ми ще 30 років тому приватизували металургійні,  автомобільні, авіаційні, телефонні компанії, які тоді були збитковими, а зараз  процвітають. Приміром,  British Telecom, металургійні компанії просто найуспішніші.

Захід має має усвідомити зв'язок між державними підприємствами та корупцією у вашій країні і допомогти вам розробити інструменти для успішної програми приватизації. 

Думаю, поки цього не станеться, ви насправді не зможете вивести з державного життя тих людей, які збагачувалися завдяки тому, що керували такими компаніями».

ПРО ЩО ДУМАВ, КОЛИ ЙШОВ ІЗ ДАУНІНГ СТРІТ, 10 

«Я 11 років очолював Консервативну партію, шість років був прем'єр-міністром і збирався працювати ще кілька років. Але я пообіцяв провести референдум, і вважаю правильним, що ми його провели, хоча результат виявився не тим, якого я очікував. 

Під час кампанії по референдуму я завжди знав, що існує небезпека програшу нашої сторони. Звісно, прем'єр-міністр міг сказати людям, мовляв, вирішуйте самі це велике питання,  але я викладав усі аргументи, які тільки міг, знаючи, що у разі програшу доведеться думати про відставку

Я знав, що для успіху в політиці  потрібні дві речі - пристрасть до того, що робиш,  а також довіра людей, і усвідомлював, що мені буде дуже важко отримати їхню довіру, аби вести їх далі у тому напрямку, куди вони хотіли йти. Я також подумав, що, можливо, мені не вистачить пристрасті зробити те, що потрібно робити зараз.

Тому, коли я програв референдум, то вирішив піти. Це  була дійсно складна ситуація і важке рішення залишити роботу, яку любиш, але воно було правильним. 

 Я фактично входив в іншу «часову зону», мені довелось зміните місце проживання і переїхати в інший будинок. Моя донька, якій тоді було шість років, ніде, окрім Даунінг стріт, 10, не жила, і зараз, коли бачить цей будинок по телевізору, запитує: «Тату, це ж наш дім, коли ми туди знову поїдемо?». Я відповідаю: «Ні-ні, ми більше туди не поїдемо!».

Новий прем'єр-міністр Тереза Мей вірить у те, що робить, і, думаю, чудово  зробить усе, що потрібно. Це означає бути поза межами Євросоюзу, але  дуже тісно працювати з нашими  друзями і союзниками Францією, Німеччиною та іншими і залишатися поруч з нашими друзями і тут, в Україні».

ПРО СЕРІАЛ «ШЕРЛОК» З КАМБЕРБЕТЧЕМ

«Про те, наскільки популярний цей британський серіал, я довідався від китайців. Якось, розмовляючи з китайським послом, я спитав, що ми можемо зробити, щоб продавати більше товарів у Китай. Може, їм потрібні якісь хімічні  сполуки або фармацевтична продукція?

«Ні, - каже, - нехай Камбербетч (британський актор Бенедикт Камбербетч, виконавець головної ролі у серіалі «Шерлок». - Авт. ) більше знімається, і ми будемо закуповувати більше британської продукції. Ми його дуже любимо». 

ПРО СТУДЕНТСЬКУ ЮНІСТЬ І ПОРАДИ МОЛОДИМ

«Озираючись назад, я бачу,  що, зробив багато помилок, коли був студентом. Про всі я вам сьогодні не розповім, але розкажу про одне правильне рішення.

У 1985 році я, тоді студент, приїхав до Радянського Союзу і побував також у Києві та Криму. Коли у Ялті я вийшов на пляж, до мене підійшли поспілкуватися двоє. Думаю, вони були агентами КДБ. І я тоді не помилився, коли прийняв рішення, що не стану агентом КДБ.

Але порада така - ідіть за своєю мрією. Україна - це прекрасна країна з чудовими можливостями, незважаючи на всі ті складності, з якими ви стикаєтеся і про які ми сьогодні говорили. 

Я хочу, щоб ви подумали про потенціал вашої держави. Ви вже багато чого досягли, але можете досягти ще більшого. Будьте амбітними, і я буду поруч з вами як друг України».

Надія Юрченко, Київ. 

Фото: pinchukfund.