Агресія Росії: погляд зі США

Через три роки після початку російської «гібридної» війни в Україні світ досі не може зрозуміти, як на неї реагувати. «Вогонь», що загорівся спершу в Криму, а звідти перекинувся на Донбас, явно засвідчив небезпеку, що йде від Кремля, і підступність використовуваних Москвою засобів, однак він же показав складність адекватного реагування і оперативного «гасіння». Аби краще розібратися із цим питанням, у підкомітеті з питань виникаючих загроз та можливостей, який входить до складу Комітету з питань збройних сил Сенату США, провели слухання на тему: «Вплив Росії та нетрадиційні бойові операції в «сірій зоні»: уроки з подій в Україні».

СВІТОВА ЗАГРОЗА

Перший висновок, що випливає з дискусії – це масштаб небезпеки, яку продукує РФ. Хоча США та Росію розділяє океан, для російських гібридних тактик географічна віддаленість ролі не грає. Колишній командувач управління спеціальних операцій армії США генерал Чарльз Клівленд, який брав участь у слуханнях, наголосив, що нинішня російська агресія – абсолютно новий тип війни, який потребує інших методів протидії. Саме відсутність з боку американської політичної влади та військового командування визнання цього очевидного факту і призвело до останніх геополітичних програшів Заходу. За його словами, ефективні під час війни в Афганістані методи 15-річної давнини в умовах сучасного гібридного конфлікту не дають очікуваного результату. Натомість, Росія, використовуючи пропагандистську машину і створені самим же Заходом методи комунікації, успішно веде «інформаційний обстріл» по всьому світу.

ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА

Саме у сфері інформації американські експерти та законодавці вбачають найбільші небезпеки для США. Майкл Карпентер, старший директор Центру дипломатії та глобальної взаємодії університету Пенсильванії, закликав сенаторів застосувати регулятивні заходи стосовно російського пропагандистського телеканалу «Russia Today». Він запропонував зобов'язати канал біжучим рядком в ефірі інформувати глядачів про фінансування російським урядом. «Таким чином ми зможемо й захистити право людей на доступ до інформації, і попередити їх, як робимо, приміром, із повідомленнями на пачках сигарет», - сказав Карпентер.

КОНТРДІЇ

Утім, найкращим захистом, як відомо, є напад. Тому на слуханнях часто лунала думка про необхідність просування свого порядку денного у Росії. Так, директор програм Росії та Євразії Центру стратегічних та міжнародних досліджень Ольга Олікер звернула увагу на масові антикорупційні протести, які прокотилися цими вихідними по Росії. На відміну від попередніх народних виступів, рушійною силою нинішніх була молодь, основним джерелом інформації для якої, найвірогідніше, служить вже не телебачення, а інтернет. Таким чином, для донесення своєї позиції Заходу слід орієнтуватися саме на цю категорію громадян і активно використовувати при цьому соціальні мережі. При чому найбільшу ефективність у цьому матимуть не державні зусилля, а приватні компанії, які, однак, можуть отримати підтримку від держави. Майкл Карпентер пішов навіть далі, запропонувавши оточити Росію передавальними станціями, що транслюватимуть у прикордонні регіони телепередачі, зняті в Україні, Молдові чи країнах Балтії. «Багато росіян, - запевняє Карпентер, - вірять у російську пропаганду тому, що не мають альтернативних джерел інформації, які нам і треба створити».

ВІЙСЬКОВЕ ПРОТИСТОЯННЯ

А от загрозу прямого військового протистояння з РФ учасники дискусії оцінювали як досить низьку, бодай для членів НАТО. Так, на переконання Олікер, Росія навряд чи піде на збройну конфронтацію із Північноатлантичним альянсом, зате така небезпека нависає над Молдовою та Білоруссю. Її слова підтримав і Карпентер, який звернув увагу на небувалі раніше масштаби оголошених спільних російсько-білоруських навчань «Запад-2017», що відбудуться у вересні в Білорусі. У порівнянні з минулим роком, Росія планує у 83 рази збільшити кількість військових вантажів, які доставить на територію Білорусі. Всього Міноборони РФ планує залучити 4126 вагонів! Таке вагоме зростання військової активності викликає занепокоєння. Карпентер закликав США надати Україні зброю, розробити ширші санкції проти Росії й безпосередньо взяти участь у роботі «Нормандського формату». Хоча дослідник також підкреслив один ключовий фактор, що вимагає від Вашингтону миттєвої реакції: викриття можливих зв'язків між чинною адміністрацією та Москвою.

ТРАМП – УСЬОМУ ГОЛОВА

«Якщо інформація про причетність керівника кампанії президента США до вчинення Росією ворожих дій підтвердиться – це буде безпрецедентно і дуже небезпечно», – сказав Карпентер. На його переконання, для США конче важливо негайно створити незалежний орган, який рішуче та неупереджено розслідуватиме численні свідчення зв'язків чинної адміністрації у Вашингтоні та Кремля. Адже інтерес Трампа у стримуванні Росії наразі сумнівний, а без його згоди у президентській республіці, якою є США, такі стратегічні проекти втілити не вдасться. Карпентер також виступив за створення міжвідомчого органу, наділеного широкими повноваженнями, який буде оперативно вивчати поточні загрози, що створює Кремль, та розробляти методи протидії їм.

Все ж, навіть вирішивши «питання Трампа», Росія все одно зможе втручатися у справи інших держав.

ВРАЗЛИВІСТЬ МІЖНАРОДНИХ ІНСТИТУТІВ ТА КІБЕРПРОСТОРУ

«Чинні демократичні інститути, створені у повоєнний час і період після завершення «холодної війни», були задумані для іншого світу – й безумовно потребують реформування», - зазначила у своєму виступі Олікер. Однак, у агресивному просуванні своїх інтересів Росія лише вміло використовує слабкі місця сучасних інститутів, а не створює нові прогалини, тому реакцією на це мало б бути оновлення цих інститутів заради позбавлення Росії можливості неправомірно втручатися у їхню роботу. Що ж до зламу електронної скриньки Гіларі Клінтон та інших діячів Демократичної партії, то сам факт ведення розвідки кібернетичними методами нікого не здивував, однак використання отриманих у ході такого шпигунства матеріалів для втручання у політичні процеси – нове явище для світу. Через це практично кожен із учасників слухань наголошував на необхідності підвищення захисту від хакерів не лише урядових, а й приватних електронних систем. 

ГОЛОВНИЙ УРОК

Риску під півторагодинною дискусією вміло підвела Ольга Олікер: «Росія вчиться: вона дивиться, що працює, а що – ні, оцінює – як адаптувати свої методи». Так, після досягнення своїх цілей у Криму, Москва спробувала діяти так само на материковій Україні, але провалилася, в результаті чого змінила тактику і перейшла до збройного протистояння. На переконання експерта, Кремль може спробувати здійснити якусь провокацію в Естонії або іншій країні, однак вона матиме іншу форму, ніж кримська спецоперація. «Естонці усвідомлюють небезпеки, які на них чатують, і готуються до них, а Росія знає про це і підбудовує тактику», - підсумувала Олікер.

Якщо Росія вчиться, то варто і Заходу теж робити це, адже, як казав Альберт Ейнштейн: «Безглуздо продовжувати робити те саме і очікувати інших результатів».

Максим Наливайко