Франції відрізають шляхи до Росії

Франції відрізають шляхи до Росії

Аналітика
1736
Ukrinform
Проросійський кандидат у президенти Франції стрімко котиться вниз – до цілковитої поразки. Хто його зіштовхнув з найвищого рейтингу?

Вибори президента Франції вже зовсім скоро – 23 квітня (перший тур) і 7 травня (другий). Найцікавіше у передвиборчих перегонах те, що ситуація, яка була за три місяці до виборів, відрізняється від сьогоднішньої – за півтора місяці, кардинально, практично – розвернулася на 180 градусів.

У січні ідеальні шанси на перемогу майже одноголосно експерти віддавали Франсуа Фійону, кандидату від партії республіканців (яких ще називають «голлістами»). Соціалісти, до яких належить нинішній президент Франсуа Олланд, не розраховують вже ні на що: сам Олланд вдруге балотуватися відмовився, а іншого сильного кандидата від партії не знайшлося. Фійон, здається, і сам вже не сумнівався, що йому дістанеться президентська «корона», оскільки основного суперника – націоналістку Марін ле Пен – за будь-яких умов підтримає максимум третина французів.

Та не так сталося, як гадалося. З’явився (за великим рахунком – несподівано) Еммануель Макрон – колишній соціаліст, а нині - незалежний кандидат. Останні соціологічні виміри показують, що Макрон може виграти перший тур, а другий – виграє обов’язково з більш ніж упевненим відривом від суперника.

Фійон не витримав лавини компромату. Його звинувачують у найстрашнішому – крадіжці чужих грошей. Саме так французи розцінюють (а як же інакше?) те, що дружина та дорослі діти кандидата у президента отримали, у тому числі з державного бюджету, сотні тисяч (говорять про 700 – 800 тисяч євро) за роботу, яку не виконували. Тобто, як у нас казали колись у «совкові» часи – «підсніжники». У Франції це – кримінальна справа, тож з 1 березня Фійон – обвинувачений, 15 березня матиме допит у слідчих. Також над Фійоном нависли й інші підозри у серйозних гріхах, зокрема – у незадекларованому кредиті від мільярдера та заниженні вартості родинного замку (щоб не сплачувати податку на розкіш). І ще різні дрібнички на кшталт сприяння отримання найвищої нагороди Франції – ордену Почесного легіону, тобто – «по блату».

Компромат на Фійона виявився таким потужним, ретельно підготовленим і вбивчо точним, що не повірити йому просто неможливо. Французи й повірили, тепер вони (тобто, більшість) взагалі вважають, що Фійон має відмовитися від участі у перегонах. Фійон не захотів зніматися з виборів, але з позиції безумовного фаворита скотився до третього місця (нині вже тільки 20%, і це ще напевне не «дно»), тобто – навіть не потрапляє у другий тур.

Марін ле Пен й раніше мала лише примарні шанси стати президентом, але її теж сьогодні активно і професійно розвінчують – за сумнівні фінансові оборудки і надто тісні, а тому очевидні, зв’язки з Кремлем. Її рейтинг теж опустився: три місяці тому вона, за розрахунками соціологів, перемагала в першому турі, але програвала в другому, а сьогодні – і перший тур вже програє, а в другому – поразка буде просто нищівна (десь 35% проти 65% у Макрона).

На тлі очевидних невдач Фійона та ле Пен закономірно понісся вгору Макрон.

Що ж у Франції таке відбувається перед виборами?

Хоча прямих доказів нема, та й навряд чи взагалі вони можливі у таких справах, але складається стійке враження, що кампанія проти Фійона та ле Пен проводиться не лише зусиллями їхніх політичних конкурентів у самій Франції. Та й хто їхній конкурент у сенсі політичної сили, якщо Макрон – соціаліст лише колишній? Хто такий сильний і впливовий зацікавлений у тому, щоб кандидат від республіканців не очолив Францію?

Вже якось призабулося, але, нагадаємо, що перед Фійоном з числа претендентів був буквально викинутий, теж за допомогою компромату і кримінальних справ, офіційний глава французьких республіканців, екс-президент Ніколя Саркозі, котрого в пресі інакше й не називали, як «друг Путіна». Тобто, цілком ймовірно, за мету поставлено «завалити» не лише конкретних політиків-республіканців, а взагалі всю цю політичну силу, котра багато років, з часів де Голля, керувала Францією і весь цей час мала дуже тісні зв’язки з Кремлем. Таким чином, у Франції змінюється (чи, точніше – спроба змінити) не лише президент, а багаторічний традиційний орієнтир цієї країни на більш тісні, ніж інші країни Заходу, геополітичні контакти з Росією. І хоча у Франції нема чітко означених антиросійських політиків (на кшталт сенатора Маккейна у США), Макрон якраз найменш проросійський. Теми Росії він, як правило, взагалі уникає у передвиборчих дискусіях.

Якою б не була нинішня стратегія політики Заходу щодо Росії – більш чи менш жорстка, - для її успішного втілення потрібна єдність у цьому питанні чотирьох провідних західних країн – США, Великої Британії, Німеччини, Франції. Така єдність руйнує головний розрахунок Кремля на загальну перемогу - розколоти Захід, протиставити інтереси одних країн – іншим. Очевидно, якщо політика Заходу щодо Росії буде консолідованою (тобто, його сукупні ресурси працюватимуть на одну мету), то Росії раніше чи пізніше настане те, що в Україні називають словом «капець». Нова «холодна війна» закінчиться так само, як попередня, причому набагато швидше. До речі, саме те, що на Заході так переймаються єдністю політики щодо Росії, непрямо свідчить, що ця політика буде достатньо жорсткою.

Тому Захід прагне не допустити до президентства у Франції політика, який не хоче чи не може бути жорстким до Кремля. Щоб потім не мати з ним тих проблем, які є зараз з «проросійськістю» Дональда Трампа. Тобто, по суті, з Фійоном до виборів роблять (власне, вже зробили) те саме, що з Трампом після виборів.

Юрій Сандул. Київ

На першому фото Франсуа Фійон. Фото: Xinhua/Укрінформ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-