Святкування ювілею України у 2016 році: заощадили чи недопрацювали?

Блоги
1887
Ukrinform
Половина українських посольств у світі не провели дипломатичного прийняття з нагоди 25-ї річниці Незалежності України, зокрема - в 10-ти країнах ЄС

Дипломатичні прийняття - одна із загальноприйнятих і розповсюджених форм зовнішньополітичної діяльності ще з древніх часів, з яких накопичується додаткова вартість таких заходів. У сучасній дипломатії, прийняття, організовані посольствами в країнах перебування, сприяють встановленню, підтримуванню та розвитку контактів. На таких прийняттях присутні представники гілок влади країни перебування, посли третіх держав, активісти, представники бізнесу та преса. Дипломатами-господарями заходу роз'яснюється політика своєї країни, збирається інформація, проводиться обмін думками з важливих питань, залучення підтримки та створення позитивного іміджу своїй державі. Як ідеться у тематичних підручниках: будь-яке дипломатичне прийняття має важливе політичне значення - як для тих, хто його влаштовує, так і для присутніх на ньому гостей. 

Дипломатичне прийняття України в Сеулі (28.09.2016)

Національне свято - це завжди особлива нагода для урочистого прийняття посольствами країни по цілому світу. В минулі роки (кращі та гірші) у більшості країн на відсутність саме такого відзначення Дня Незалежності нашою державою ще можна було закрити очі. Адже краще ніяк, ніж, як у певні роки, коли Україна влаштовувала прийняття разом із Росією - на території посольств РФ. Але наш національний ювілей - 25-річчя відновлення Незалежності - вже точно заслуговував на належне, за дипломатичним протоколом, відзначення. Тим паче, що це ще й унікальна нагода для ефективної комунікації у час, коли страждаємо від гібридної війни, що включає інформаційні перегони. 

Як до цього віднеслися українські амбасади? Певні підсумки можна зробити з повідомлень на веб-сайтах системи МЗС України. 

Хороша новина - чотири десятки українських посольств по всій земній кулі відзначили 25-й День Незалежності України офіційними, державними прийняттями. При цьому, три чверті з них скористалися послугами банкетних залів, столичних готелів, а решта - природно пропонувала підняти келихи в приміщенні  дипломатичного представництва, маючи таку фізичну можливість. У випадку Вашингтону - символічно - прийняття провели в Інституті миру (з понад півтисячею запрошених гостей). 

Загалом, наші посольства, які влаштували прийняття, багатше чи скромніше, робили це у різний час, - починаючи ще з середини серпня та завершуючи посеред грудня. Як щось парадигматичне можна відзначити гала-бенкет 25-річчя України, що провели у Чикаго, зокрема за участі нашого Генконсульства, але це - окрема пісня.  

Характерним же є те, що деякі посольства відразу вказували у своїх прес-релізах, хто надав їм фінансову підтримку для проведення заходу. Серед таких - українські та іноземні підприємства, навіть окремі обласні державні адміністрації України. В певних країнах все вдалося провести завдяки можливостям української діаспори: в одних випадках - це кошти зі стабільних джерел українських організацій (членські внески чи фінансуваня урядом тої країни), а в інших - щедрість гаманця єдиної особи (переважно, почесних консулів). Безумовно, частина посольств вочевидь забезпечила проведення прийняття з власного кошторису.   

Що було на цих прийняттях? Важливі меседжі у промовах двох сторін та хвилина мовчання, представлення української кухні та мистецтва, класична музика українських композиторів та сучасний вокал, наш гімн і його слова про те, що «згинуть наші вороженьки».    

Погана новина - інші чотири десятки наших посольств не проводили такого дипломатичного прийняття з нагоди національного свята - ювілею України. 

Культурну програму на прийнятті в Буенос-Айресі (08.09.2016) забезпечили заслужений артист України Тарас Курчик та українська співачка оперного вокалу з Іспанії Ольга Війтів

Власне, на американському контитенті, крім вже згаданих США, прийняття відбулися в Мексиці, у Перу та Аргентині. Не влаштовували їх посольства України в Канаді, Бразилії та, з об'єктивних причин, на Кубі. 

В Африці, де Україна має 11 посольств, урочистості відбулися у Марокко, Тунісі, Кенії, Ефіопії, Нігерії та ПАР.  Але не Алжирі, Сенегалі, Єгипті та, що зрозуміло, в Лівії. Відсутні дані по Анголі.

На Близькому Сході, помітний брак проведення прийняття в Ізраїлі. У Туреччині, яка оговтувалася від внутрішніх подій, не проводили прийняття до Дня Незалежності, але таке відбулося до 25-річчя ЗСУ, що для цієї країни - знаковіше. У Лівані наше посольство (де не було призначеного посла) в серпні влаштувало збори громади, а прийняття (вже з послом) провели в грудні, також з нагоди ЗСУ. Не затіювали прийняття в Йорданії, Іраку та Ірані. Тішить проведення такого всіма нашими посольствами на Аравійському півострові, за винятком Катару: в Саудівській Аравії, ОАЕ та Кувейті

Дипломатичне прийняття України в Ель-Ріяді (14.12.2016)

В Азії наші посольства не заангажувалися у цій справі у трьох найбільших екс-радянських республіках того континенту - Казахстані, Узбекістані та Туркменістані, але українські прийняття мали місце в Таджикістані  та Киргизстані. Однаково привертає увагу й те, що прийняття зробили в Пакистані, але не провели в сусідній Індії. На високому рівні відбулися заходи і у Китаї та Кореї, по Японії - дані відсутні.

Без позитивних відзначень у Південно-Східній Азії, де в нас 5 посольств у державах, згуртованих в окрему регіональну організацію - АСЕАН, яку в ЄС бачать економічним партнером на рівні США. Дипломатичне прийняття було проведено в Австралії, де посол розпочав промову з того, що «Україна - дуже давня нація, але молода держава».

Разом з тим, зосередимо увагу на нашому континенті - Європі. 

Та перед цим, справедливо було б врахувати кілька моментів. Не є таємницею, що з фінансової точки зору МЗС переживало чималу скруту. Давалося взнаки те, що основні видатки міністерства - у валюті, а бюджетне фінансування, в гривні, дипломатами оцінювалося на «67% від мінімальної потреби»... Існувала навіть заборгованість по «членським внескам» України перед деякими міжнародними організаціями. Крім того, на початок року чинне законодавство обмежувало цілі категорії видатків, через що не можна було й кондиціонера придбати туди, де в літній період це просто необхідно. Подекуди, українська громада спостерігала, як посли, в пересуваннях столицею країни перебування, пересіли з представницьких авто - на машини сімейного класу, які ощадніші на пальному. Не згадуватимемо про менш відомі проблеми, як-от соціальне забезпечення відряджених за кордон дипломатів та членів їх сімей.  

Однак, саме на європейському континенті, у країнах зі схожими стартовими умовами, посольства спрацювали зовсім по-різному. 

Так, всупереч труднощам, дипломатичне прийняття до річниці Незалежності зуміли провести в Португалії, але не в Іспанії; у Франції чи Німеччині, але не в Італії та країнах Бенілюксу; на Скандинавському півострові, але не в Данії, Британії та Ірландії; в Естонії, але не в Латвії та Литві; в Словенії, але не в Чехії; в Сербії, але не в Чорногорії та Македонії. На Кавказі провели лише в Азербайджані.

Українське прийняття в Таллінні відвідав Президент Естонії Х. Ільвес (07.09.2016)

Взагалі зі сталим курсом на європейську інтеграцію складно зрозуміти непогодженість у цьому досить показовому питанні. За умов консенсусної зовнішньої політики Брюсселя всі держави-члени ЄС однаково важливі й політика щодо всіх мала би бути відповідною,- як в Чехова,- «кабы чего не вышло». 

Втім, для розуміння принциповості справи згадаймо, хто в 2015 році противився продовженню санкцій ЄС щодо Росії, а це - Греція, Кіпр, Італія, Іспанія, Угорщина, Австрія та Словаччина.  

Що ми маємо по країнам, де провели дипломатичне прийняття в 2016 році? Наприклад, так прозвітували за влаштоване прийняття в Посольстві України на Кіпрі: «кіпрський міністр М.Дімітріадіс наголосив, що офіційна Нікосія продовжує активно підтримувати територіальну цілісність України... відзначено також, що Республіка Кіпр продовжуватиме активну підтримку євроінтеграційного поступу України... наголошено на важливості підтримки політичного діалогу між Україною та РК та активізації співпраці у всіх сферах».

А там, де не провели? Всі почули і побачили лише представлення Російської Федерації, чиї посольства зазвичай влаштовують по кілька прийняттів на рік. 

Те саме по Нідерландам. У той час, як світове українство просили писати звернення до посольств Нідерландів, чи не ефективніше було б Україні отримати суспільний резонанс від гарного дипломатичного прийняття в Амстердамі?

Іноземний офіцер вітає українського посла на прийнятті в Белграді. Чи не єдине прийняття 2016 р., де посол України був одягнутий у вишиванку

Врешті, слід заначити, що серед українських амбасад у ЄС, які провели більше одного прийняття за цей рік, - такі призначення, як Париж та Загреб. Крім цього, є й такі випадки, як у Литві, де посольство не проводило дипломатичне прийняття до Дня Незалежності, але влаштувало його до Дня Збройних Сил України. 

Що зробили до Дня Незалежності наші посольства в світі, які не влаштували жодного прийняття? 

Про низку з них немає і звістки, деякі просто виставили привітання на сайті, інші сфотографувалися до флеш-мобу, частина відвідала чи співорганізувала заходи з громадою в країні перебування. Лише кілька українських амбасад запросили громаду на свою територію. А ще, крім Праги, відзначився Мадрид. Там знайшли можливість мати сцену просто неба в громадському місці, але на відміну від, скажімо, проведеного концертного дійства у центрі Варшави, використали це для виступів формату «свій до свого по своє» - силами місцевих співвітчизників, бажаючих взяти участь. 

Попри всю щиру віддачу наших земляків, адже українські громади в світі - чи не найактивніші, якщо мова йде про такий захід під егідою посольства як публічне відзначення національного свята, відсутність інтерактивності з представниками ділових кіл та громадськості країни перебування - розчаровує. Відповідно, поставало би питання і про бажаний рівень таких заходів... 

Дипломатичне прийняття України в Португалії (08.09.2016)

Варто зазначити окремо, що в 2016 році наші посольства у деяких державах вже гідно відзначили круглі дати встановлення дипломатичних відносин з країною перебування. Це, зокрема, в Угорщині  та Хорватії. Відзначення цієї дати, яка по більшості країн припадає на цей 2017 рік - черговий іспит для посадовців наших амбасад та «сірого будинку на Михайлівській» на реалізацію потенціалу публічної дипломатії. Принаймні на цей рік, бюджет нашої держави передбачає суттєве збільшення фінансування МЗС. 

На завершення хочеться поділитися працею співробітників Посольства України у Чорногорії, які до Дня Незалежності завантажили на свій сайт велику підбірку сканованих документів з історії Українського державотворення. Є з чого черпати натхнення!

Андрій Якубув, Іспанія

Фото - з публікацій відповідних посольств України.

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства

При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання не нижче першого абзацу на «ukrinform.ua» — обов’язкові. Цитування і використання матеріалів у офлайн-медіа, мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди "ukrinform.ua". Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.

© 2015-2017 Укрінформ. Усі права застережені.

Дизайн сайту — Студія «Laconica»
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-