- Економічний та природний потенціал України сам по собі сприяє залученню інвестицій та імпорту українських товарів. 

Очікуємо подальших зустрічей з українськими партнерами, результатом яких стане формування спільної палестино-української комісії. Ми створили такі органи з багатьма країнами світу, зокрема, державами Європейського Союзу. І зараз ми запропонували українській стороні також вивчити це питання. Палестинська сторона готова до цього, і в нас вже є значний досвід роботи в рамках подібних комісій. 

- А з якими конкретно європейськими країнами створені спільні комісії? 

- Франція, Італія, Німеччина, інші країни світу, не говорячи про арабські країни. Такий формат дає широкі можливості для розвитку відносин. Україна має великий економічний потенціал, і у неї значні інтереси в арабському світі, тому необхідно поглиблювати співпрацю і з Палестиною. 

Крім того, є плани створити щось на кшталт бізнес-клубу або форуму бізнесменів, щоб і приватний сектор надав свій імпульс нашим економічним відносинам. Він логічно вписується у структуру спільної комісії. 

Ми можемо багато чого імпортувати з України. У свою чергу, можемо пропонувати Україні товари, які у вас не виробляються, зокрема, оливкову олію, фініки, лікарські трави. 

Також не варто забувати про релігійний туризм, адже на нашій території розташований Віфлеєм, де знаходиться Храм Різдва Христового. 

Хочу відзначити важливість зв'язків на людському рівні. Багато палестинців є випускниками українських вузів, і зараз працюють на різних посадах, особливо багато медиків та інженерів. Наш міністр охорони здоров'я - випускник українського вузу. Це є яскравим свідченням важливості цього аспекту наших відносин. 

- Можете назвати статистику - скільки саме палестинців наразі вчаться в українських університетах? 

- В українських вузах навчається близько 750 студентів з палестинськими паспортами і ще 1200 палестинців, які прибули з-за меж Палестини, зокрема, Йорданії, країн Перської затоки. Це велика кількість, якщо порівнювати з іншими країнами. Тому під час наших переговорів в МЗС України ми обговорювали питання виділення стипендій палестинцям. 

- Яку позицію займає Палестинська національна адміністрація по відношенню до агресії Росії проти України? 

Під час конфлікту між будь-якими двома країнами Палестина традиційно займає позицію невтручання

- Під час конфлікту між будь-якими двома країнами Палестина традиційно займає позицію невтручання і закликає до мирного та дипломатичного розв'язання проблеми. Ми не хотіли б бути свідками кризи між двома сусідніми країнами. У вас є спільні інтереси, і ми сподіваємося, що вам вдасться дійти мирного рішення й уникнути подальших руйнувань. 

- Останнім часом регіон Близького Сходу поглинула хвиля боротьби з терористичними організаціями, зокрема, ІДІЛ. У цьому контексті ви відчуваєте зниження уваги до палестинської проблематики? 

- Те, що сталося в арабських країнах останніми роками, звичайно, трохи відсунуло пріоритетність палестинської проблематики. Прийшли радикальні релігійні організації і зробили те, що зробили. Природно, що постали інші завдання по боротьбі з цими організаціями. 

Арабська солідарність є запорокою успіхів палестинської дипломатії

Однак, незважаючи на це, арабські країни, навіть ті, які мають власні серйозні внутрішні кризи, продовжують вважати палестинську проблему центральною для близькосхідного регіону. І ми усвідомлюємо, що без потужної арабської підтримки ми не зможемо просувати палестинську проблематику на міжнародній арені. Арабська солідарність є запорокою успіхів палестинської дипломатії. 

Крім того, країни світу і, в першу чергу, Європейський Союз також підтверджують, що розв'язання палестино-ізраїльського конфлікту сприятиме врегулюванню ситуації у всьому регіоні. Цей конфлікт підживлює згадані радикальні рухи, які використовують ізраїльську окупацію як привід для своїх дій. Тому рішення палестино-ізраїльського конфлікту надасть безпосередню допомогу в боротьбі з тероризмом. 

- Розв'язання складних і тривалих конфліктів потребує готовності політичного керівництва прийняти важкі наслідки мирного врегулювання, що зазвичай потребує поступок і пошуку різного роду консенсусів. Чи готове палестинське керівництво до цього? 

- Більше 20 років тому після підписання угод в Осло (1993 рік - ред.) палестинська сторона взяла на себе зобов'язання і продемонструвала готовність до миру. Однак, на жаль, Ізраїль не дотримався взятих на себе зобов'язань. Ми прийняли умову про існування Держави Палестина у кордонах 1967 року. Однак от вже більше 20 років переговори не призвели до результатів, хоча вони передбачали, що вже у 1999 році мала бути Держава Палестина. 

Ми вважаємо, що міжнародна спільнота і глобальні гравці мають докласти більше зусиль задля доведення мирного процесу до логічного завершення. Ми дотримуємося взятих зобов'язань, якщо так само зробить Ізраїль, то проблема буде вирішена. 

- У контексті готовності до мирного процесу як ви бачите майбутнє фактичного розколу Палестини на дві частини - Західний берег під контролем ФАТХ і Сектор Газа під контролем ХАМАС? 

- На жаль, цей розкол, який відбувся у Палестині, є дуже негативним фактором і сильно впливає на палестинську проблему. У першу чергу, вплив відчувається на політичному рівні. Цей розкол дав привід Ізраїлю і деяким іншим країнам говорити про відсутність єдності. 

Водночас, палестинське керівництво постійно закликає до подолання причин, що призвели до розколу. У нас попереду велика мета, і ми маємо бути єдині, щоб створити свою незалежну державу. 

Віталій Федянін, Київ