Після референдуму. Голландський уряд у скрутному становищі

У суперечливому консультативному референдумі у Нідерландах взяла участь третина громадян, які мають право голосу. Кількість тих, хто не підтримав Україну під час волевиявлення, або, якнайвірогідніше, просто проголосував за популістську євроскептичну риторику, склала лише 19% від усього голландського електорату.

Переважна більшість таких нідерландців проживає у провінції, натомість великі міста підтримали асоціацію України з ЄС та європейську єдність. У Амстердамі, де, як вважається, проживають найбільш прогресивні громадяни, 60% сказали «так». У місті Вагенінген, де розташований відомий університет, 70% професорів та студентів не мають сумнівів, що українці щиро прагнуть бути ближче до Євросоюзу.

Як підрахував шведський політик, друг України Карл Більдт, у масштабах півмільярдного населення ЄС, голландські євросептики становлять лише 0,6%.

ЩО ЗІПСУВАЛО РЕПУТАЦІЮ ЗАСНОВНИКА ЄС?

Відтак, як повинно відреагувати Співтовариство на таке зловживання прямою народною демократією, коли значна меншість в одній із країн-членів може заперечити демократичним рішенням 29 парламентів, загрожувати європейській єдності, впливати на спільну міжнародну і безпекову політику ЄС і підірвати весь великий європейський проект?

Аналіз перших реакцій та оцінок з боку європейських політиків і експертів засвідчив, що керівництво Нідерландів «вляпалося» у дуже небезпечну і неприємну для себе ситуацію та нині має дилему, як політично, юридично і демократично її вирішити. Йдеться про складні наслідки для внутрішньої політики голландців, що безпосередньо прив'язані до відносин з Україною і партнерами по ЄС, де Амстердам нині «символічно» головує. Це вже чергова фрустрація для нідерландського керівництва у рамках Співтовариства, коли у 2005 році голландці завалили ініціативи по новому конституційному порядку ЄС.

Наслідки цього референдуму залежатимуть від аналізу ситуації та подальших кроків, насамперед, з боку уряду і парламенту Нідерландів. Саме на цьому грунтується сьогодні офіційна позиція Єврокомісії. На тлі того, що її президент Жан-Клод Юнкер уже висловив велике розчарування результатами, а раніше заявляв, що голосування «Ні» може «відкрити двері для великої континентальної кризи», його речник Маргарітіс Шінас сказав, що вони взяли це до уваги і не втручаються в суверенний процес ухвалення рішень країни-члена.

Нідерландський уряд оперативно відреагував на результати волевиявлення та ще має трохи часу, щоб провести консультації з парламентом, партнерами по ЄС, Києвом, щоб знайти рішення, «прийнятне для всіх сторін».

Для кабінету прем'єр-міністра Марка Рютте існує кілька варіантів для маневру, про один з яких буде офіційно повідомлено лише після 12 квітня, коли будуть оголошені остаточні результати референдуму.

Найвірогідніше, уряд повторно внесе до парламенту Угоду для ратифікації. Гірший варіант передбачає проведення додаткових переговорів по асоціації з Україною. Але, що за зміни вносити до тексту документу, якщо жодних положень, проти яких пропагували євросептики і російська дезінформаційна індустрія, в Угоді не існує? Там немає перспективи членства, зобов'язань фінансувати українську корупцію, дозволу на працевлаштування на теренах ЄС.

Як заявила представник євроскептичної політичної групи в Європарламенті "Європа свободи і прямої демократії" Марго Паркер, ніхто з голландців і в очі не бачив більше двох тисяч сторінок Угоди про асоціацію з Україною. Тому незначна кількість нідерландських громадян виступила не проти українців, а відреагувала на актуальні для Євросоюзу кризи і загрози.

У будь-якому разі, Амстердам зіпсував свій імідж серед колег по ЄС та буде вимушений пояснити, як діяти далі.

Про це заявив голландський депутат у ЄП Бас Ейкаут, який вимагає від Нідерландського головування у Раді ЄС пояснення ситуації та подальших кроків, але з урахуванням результатів волевиявлення.

СЦЕНАРІЇ ДЛЯ ЄС І УКРАЇНИ

Для самого Євросоюзу цей референдум і подальше голосування про вихід Великої Британії з ЄС 23 червня є великими викликами і загрозами. Це чергові «перемоги» розвитку євроскептицизму, популізму, правого і лівого радикалізму в умовах економічної, міграційної кризи, загрози тероризму та агресивної політики Росії.

Відносно «голландсько-української» проблеми, найвірогідніше, Амстердам під тиском європейської політичної і бюрократичної машини якось викрутиться, і завершить ратифікацію асоціації з Україною. Але це потребуватиме певного часу, яким може ефективно скористатися Кремль.

Вже на другий день після референдуму російські дипломати з претензією запитували у європейських політиків і українських урядовців: чому до волевиявлення у Нідерландах така велика повага, а «референдум» у Криму в 2014 році не визнається? Відповідь була однозначна і проста: тут немає чого пояснювати, адже окупацію українського Криму Росією не визнали і засудили більше сотні країн світу в форматі Генеральної асамблеї ООН.

Хоча й щодо голландського референдуму пролунало багато критики. Його називають маніпулятивним, фейковим, несправедливим. Відповідальні й розумні голландці взагалі закликали ігнорувати це волевиявлення. Краще б так і сталося.

Для України ситуація, звичайно, неприємна, але не критична. Процес імплементації Угоди про асоціацію продовжиться, незважаючи на результати референдуму і думку голландських націоналістів, комуністів, скептиків та просто байдужих людей. Референдум також не матиме жодного впливу на тимчасове застосування більшості положень документу, включаючи поглиблену і всеохопну зону вільної торгівлі.

І що дуже важливо, на даному етапі референдуму не завадить Єврокомісії внести цього місяця законодавчі пропозиції про скасування візового режиму для українських громадян.

Андрій Лавренюк, Брюссель.