Голландський референдум. Фінішна пряма

Голландський референдум. Фінішна пряма

Аналітика
3424
Ukrinform
Щодо основних зусиль агітаційних кампаній в останні дні перед референдумом, сценаріїв і наслідків його проведення

До референдуму в Нідерландах залишилося менше тижня. На цьому голосуванні голландці вирішуватимуть, чи підтримують вони рішення ратифікувати Угоду про асоціацію Україна-ЄС їхньою країною. Інформаційні кампанії щодо угоди у ці дні - найбільш активні, проте значна частина виборців досі не визначилася.

ОСТАННІ ДНІ - НАЙІНТЕНСИВНІШІ

Більшість політичних партій та громадських організацій у Нідерландах сконцентрували свої кампанії щодо угоди саме на останні тижні перед референдумом. Тому, поряд із іншими темами, питання референдуму тут у фокусі уваги. Як зазначив під час нещодавніх дебатів один із голландських експертів: "Зараз у Голландії за один вечір можна потрапити одразу на кілька дебатів про Україну".

Найбільш активну кампанію "за" угоду про асоціацію з Україною серед голландських політичних сил проводить опозиційна партія D66. Вони організовують дискусії у різних містах Нідерландів, беруть участь у дебатах з опонентами угоди, поширюють листівки, ведуть активну кампанію у соцмережах. Нещодавно до кампанії долучилася і коаліційна PVdA. Наприклад, вони створили окремий сайт та через свої сторінки у соцмережах розповідають, чому варто підтримати асоціацію.

Активну роль на боці противників асоціації грає голландська соціалістична партія SP.

Нідерландський уряд не проводить організованої агітаційної кампанії, але в публічних дискусіях висловлюється "за" угоду. Основні аргументи уряду - угода вигідна не лише для України, але й для Нідерландів, адже дасть змогу побудувати більш тісні торговельні відносини, зміцнити права людини в Україні, стабілізувати ситуацію в країні, що межує з ЄС.

"У мене є велика певність у мудрості Нідерландів. Я думаю, що більшість проголосує "так" в інтересах зайнятості у Нідерландах, торгівлі й стабільності у Європі", - заявив нещодавно Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте.

Із більш емоційною заявою виступив під час недавнього бізнес-форуму міністр аграрної політики Нідерландів Мартейн ван Дам.

"Ми боролися за нашу незалежність, свободу та права. Це принесло нам багато процвітання. Ми здобули незалежність у ХVII столітті й досі відчуваємо благополуччя від цього. Нині, через більш як 400 років після того, сміливі українці стикаються з аналогічним викликом. Вони повстали проти домінування і борються за свою свободу і процвітання", - сказав він на закритті форуму, додавши, що планує голосувати "так" і закликав усіх переконувати знайомих та сусідів робити те ж саме.

ТАБОРИ "ЗА" ТА "ПРОТИ"

Не тільки голландські політичні партії, але й громадські активісти проводять кампанії. Наприклад, одним із таких об'єднань прихильників асоціації з Україною став рух StemVoor (“Голосуй “за”).

“Наш рух був сформований спеціально до цього референдуму минулого листопада. Зараз ми є основною організацією на боці прихильників, ми робимо кампанію самі, але також намагаємось координувати роботу усіх інших кампаній “за”, - розповідає активіст StemVoor Майкл ван Хюлтен.

За його словами, щоб знайти контакт із виборцями і переконати їх проголосувати “так”, активісти використовують усі доступні канали - радіорекламу, агітацію у соціальних медіа та ЗМІ, навіть створили інтернет-радіо.

“Ми використовуємо всі опції, які є у виборчих кампаніях, щоб знайти контакт із виборцями. Зокрема, із тими, які самі по собі за угоду. Ми хочемо переконатись, що вони прийдуть на вибори”, - відзначає активіст.

Однак і рух “проти”, основним майданчиком якого є блог Geen Stijl, веде активну кампанію. Це й агітація на вулицях, у соцмережах, виступи у ЗМІ й на дебатах.

“Агітація табору тих, хто “проти”, лише частково стосується України. Аргументи висловлюються проти ЄС. А настрої проти ЄС тут досить сильні”, - пояснює співзасновник Українського кризового медіа-центру Василь Мирошниченко, який координує роботу офісу організації у Нідерландах.

Але, за його словами, дістається й Україні. Противники спрощують і ширять міфи про угоду.

“Міфів багато. Прихильники табору “ні”, наприклад, кажуть, що Україна буде отримувати багато грошей, а оскільки Україна корумпована, то чому ми маємо фінансувати корумпованих чиновників. Їхній аргумент номер два - це те, що в Україні війна, і українські біженці начебто приїдуть сюди. Вони кажуть, що українці почнуть тут працювати. Хоча насправді угода не передбачає вільного переміщення людей. Використовується міф, що це далі спровокує Росію, тому що угода пов'язана з членством у ЄС”, - відзначає Мирошниченко.

При цьому, за словами експерта, питання не стільки в успішності самої кампанії, скільки у загальних настроях, якими користуються опоненти угоди.

“З самого початку табір “ні” працює на тій платформі, де настрої і без того на їхню користь”, - відзначає він.

БІЗНЕС, КІНО І 5 ТИСЯЧ ГОЛЛАНДСЬКИХ ДРУЗІВ

Цими тижнями переконувати голландців підтримати Україну приїхала й величезна кількість українських гостей. Це міністри, депутати, громадські діячі, глави українських церков.

Наприклад, у місті Нутдорп відбувся великий бізнес-форум за участі міністра фінансів України Наталії Яресько, міністра аграрної політика та продовольства України Олексія Павленка.

Раніше Нідерланди відвідав мер Києва Віталій Кличко з братом Володимиром. Крім того, до Гааги навідалась велика делегація українських депутатів, а в Амстердамі відкривcя фестиваль Днів українського кіно. На 2-3 квітня заплановано візит міністра закордонних справ Павла Клімкіна.

Як зазначають в українському МЗС, Україна не може брати участь у кампанії в Нідерландах і якось впливати на голландських виборців. Тому зусилля направлені не на те, щоб загітувати голландців, а на те, щоб якомога більше розказати про Україну.

"Ми не можемо брати офіційну участь у кампанії, ми не підміняємо собою голландських політиків і громадських активістів. Наш голос тут допоміжний. Ми не закликаємо їх робити вибір на користь або проти. Ми просто хочемо розказати, ким ми є, і чому нас варто підтримати", - каже посол з особливих доручень МЗС України Дмитро Кулеба.

При цьому, за словами дипломата, основна роль відводиться громадянському суспільству.

"Специфіка нідерландської аудиторії полягає в тому, що офіційну кампанію іншого уряду тут сприйматимуть як пропаганду, як спробу тиснути на місцеве населення. Тому провідний український голос - це голос громадянського суспільства, а ми як держава надаємо їм максимальне організаційне сприяння", - додає дипломат.

Так активну позицію зайняла українська громада у Нідерландах. Це й організовані дискусії, відеоролики та інформаційні матеріали про Україну, виступи відомих людей, які підтримують Україну (наприклад, виступ відомої американо-британської журналістки та історика Ен Апелбаум), покази фільмів, інші заходи.

Крім того, під час кампанії з'явилася ціла низка громадських ініціатив, основна мета яких - ближче познайомитися з голландцями і розповісти про Україну через історії та словами українців. Наприклад, на сайті TaisJa кожна людина може записати своє відеозвернення до голландців, кампанія «Давай, Нідерланди, давай!» («Hop, Nederland, hop!») розповідає історії талановитих українських дітей.

У рамках акції Ukraine Freedom у Нідерланди приїхало 50 українських студентів, які планують знайти 5 тисяч друзів за 5 днів. Вони проводять флеш-моби, знайомляться з людьми на вулицях, закликаючи підтримати Україну.

Варто зазначити, що це не вичерпний перелік усіх ініціатив, та й сама кампанія ще продовжується.

Оцінити, наскільки переконливими є всі ці заходи для голландців - важко. Але можна сказати, що вони не залишились непоміченими. Наприклад, про активність українців написав нідерландський громадський мовник NOS. У статті під заголовком "Величезна кількість Українців приїздить у Нідерланди для кампанії до референдуму" розповідається і про візити українських посадовців, і про дні кіно і навіть про гімн Нідерландів, записаний українськими бандуристами.

ЩО БУДЕ ПІСЛЯ РЕФЕРЕНДУМУ?

Які ж сценарії й наслідки можна очікувати після голландського референдуму? За словами Кулеби, зараз можна розглядати чотири основні варіанти.

"Перший - перемога прихильників асоціації, другий це поразка з невеликим розривом, третій - це поразка з великим розривом і четвертий - це низька явка", - розповідає дипломат.

Перемога прихильників асоціації дасть можливість уряду Нідерландів завершити ратифікацію угоди. Явка нижче порогу 30% означатиме, що референдум не відбувся.

"Якщо ж прийде понад 30%, і більшість з них проголосує "проти", уряду треба буде перенаправити закон про ратифікацію угоди до парламенту", - відзначає експерт голландського аналітичного центру "Клінгендаль" Тоні ван дер Тогт.

При цьому, за законом, референдум має консультативний характер, і голландська влада може сама вирішувати, чи брати його до уваги.

"Навіть якщо голосування буде "ні", уряд, так само як і політичні партії в парламенті, може слідувати своєму рішенню. Вони також можуть сказати: ми послухали дискусію, але вона нас не переконала, і ми будемо стояти на своїй позиції підтримки угоди. Адже більшість партій підтримали її у першому раунді", - продовжує експерт.

Однак, за словами аналітика, на це питання впливає й політична ситуація, адже за рік у Нідерландах відбудуться власні парламентські вибори.

"Усі партії зараз роблять своєрідні підрахунки - як вони вчинять, якщо буде негативний результат, тому що наступного року ми матимемо вибори", - відзначає він.

Ще один момент, на який звертає увагу експерт - це юридична невизначеність ситуації, якщо голландський уряд вирішить слідувати негативним результатам референдуму. Адже значна частина угоди, зокрема, її торгова частина знаходиться у компетенції Єврокомісії.

"Тоді ми матимемо абсолютно нову ситуацію. У правовому плані ми опинимось у досить дивній ситуації, тому що частина угоди - це виключна компетенція Європейської комісії, і наш референдум ніяк її не стосується. Частини, пов'язані з вільною торгівлею - це виключно компетенція Брюсселю. Тоді доведеться думати, що це означає - або Нідерланди не будуть частиною угоди, або буде якийсь інший варіант", - відзначає він.

ВИБІР ТИХ, ХТО НЕ ВИЗНАЧИВСЯ

Соціологічні дослідження у Нідерландах показують, що ситуація зараз досить невизначена. Опитування компанії I&O Research у березні зафіксувало співвідношення між прихильниками та противниками - 43 на 57 %. Інше дослідження, проведене на замовлення голландського МЗС, демонструє практично однакову кількість тих, хто "за" і "проти" угоди. При цьому, 50 % голландців поки не прийняли рішення.

"Основна частина кампаній зосередились на цьому тижні, тому багато ще може помінятися. Це буде залежати від людей, які все ще не визначилися. Їх досі дуже багато. Зараз уже менше людей, які не знають, що буде референдум. Більше людей дізнаються про це, але чи підуть вони голосувати - це досі велике питання", - відзначає ван дер Тогт.

За його словами, навіть серед електорату партій, які активно підтримують угоду, є частка людей, які поки не визначилися або не знають, чи підуть голосувати.

Очевидно, що наступні дні перед референдумом будуть надзвичайно важливими, адже сама кампанія ще не завершилась, і значна кількість людей тільки цими днями робитиме вибір.

Марина Гонта, Гаага.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-