Білорусь без санкцій: чиновники радіють, опозиція - ні

Білорусь без санкцій: чиновники радіють, опозиція - ні

Укрінформ
В Європі не приховують: скасування санкцій - аванс в надії на демократичні кроки у країні

Європейський Союз пішов на значні поступки Білорусі, скасувавши щодо неї майже всі санкції. Але якщо рішення Заходу офіційний Мінськ привітав з радістю, то ряд білоруських політиків позитиву не поділяють.

Увечері 15 лютого Євросоюз зняв обмежувальні заходи проти 170 білоруських чиновників, а також трьох організацій: «Белтехекспорт», що випускає продукцію військового призначення, пивоварну компанію «Раковський бровар» і футбольний клуб «Динамо». У числі «реабілітованих» опинився Президент Білорусі Олександр Лукашенко і його сини - Віктор та Дмитро, які займають високі державні посади. Выдносно глави Білорусі та ряду чиновників були зняті обмеження на в'їзд до ЄС, а також розморожені банківські активи.

Говорити про повне зняття санкцій проти Білорусі поки що рано. Як і раніше діє збройне ембарго. Протягом року у Білорусь заборонено постачати зброю. Більше того, санкції не зняті з чотирьох державних осіб.

ЖЕСТ ДОБРОЇ ВОЛІ

У своєму висновку Рада ЄС позитивно оцінила роль Білорусі у врегулюванні російсько-українського конфлікту на Донбасі. Крім того, на думку глав європейських МЗС, Мінськ активізував участь у програмі Східного партнерства.

Мабуть, найбільш вагомим приводом для скасування санкцій проти Білорусі стало звільнення шістьох політв'язнів. За 50 днів до початку президентської кампанії 2015 року Президент вирішив помилувати білоруських «в'язнів совісті», причому термін відбування деяких з них вже наближався до 5 років. Крім того, хоча Євросоюз і зафіксував ряд порушень під час проведення виборчого процесу, все ж визнав значний прогрес. Тоді ЄС вирішив тимчасово призупинити санкції проти Білорусі на 4 місяці в рамках перспективного поліпшення відносин і стабілізації ситуації у регіоні.

Однак, разом із заявою про скасування санкцій у Брюсселі залишаються занепокоєними ситуацією з правами людини. Наприкінці минулого року Михайло Жемчужний став новим білоруським політв'язнем. З початку 2016 року в країні було винесено два смертних вироки.

В ЄС не зважилися зняти обмеження щодо 4 високопоставлених силовиків. Йдеться про колишніх міністрів внутрішніх справ Володимира Наумова і Юрія Сивакова, командира бригади спецназу внутрішніх військ МВС Дмитра Павліченка, а також про колишнього голову адміністрації президента Віктора Шеймана. Ці особи підозрюються у причетності до зникнення в 1999-2000 роках опонентів політичного режиму Лукашенка і журналіста Дмитра Завадського, тіла яких досі не знайдені.

Європейські політики не приховують, що скасування санкцій є свого роду авансом, за яким послідують відповідні конструктивні демократичні кроки.

«Рішення про скасування санкцій - жест доброї волі від Євросоюзу. Білорусі не все пробачили, але протягнули руку дружби», - заявив євродепутат від Латвії, заступник глави делегації Європарламенту щодо відносин з Білоруссю Андрій Мамикін.

Сам же глава делегації Європарламенту щодо відносин з Білоруссю, польський євродепутат Богдан Здруевский вважає, що «важливі парламентські вибори, як і те, чи буде потім опозиція в парламенті».

ОФІЦІЙНИЙ МІНСЬК ВІТАЄ РІШЕННЯ ЄС, ПОЛІТИКИ НЕ РАДИ

Звістка про скасування санкцій державним чиновникам припала до душі. У МЗС Білорусі привітали рішення Ради ЄС і висловили готовність до кроків у відповідь. «Шлях до нормалізації відносин передбачає кроки, які повинні бути зроблені усіма сторонами. Ми готові до того, щоб пройти свій відрізок шляху», - заявив глава МЗС Білорусі Володимир Макей. За словами прес-секретаря МЗС Дмитра Мирончика, «Білорусь відкрита до продовження конструктивного діалогу з Європейським Союзом та його країнами-членами з усіх питань, що становлять взаємний інтерес».

Але далеко не всі білоруські політики підтримали і без того не одностайне рішення ЄС скасувати обмеження. Колишній голова Верховної Ради Білорусі Станіслав Шушкевич бачить непослідовність логіки європейських політиків у системі застосування і зняття санкцій проти Мінська. «Сидять європейські чиновники, які від нудьги аналізують сигнали з Білорусі і приставляють тут когось до санкцій. Адже санкції щодо нев'їзних дуже легко прийняти. Набагато складніше справа йде з економічними санкціями, які можуть сильно вплинути на режим. І ось тут Європа абсолютно непослідовна», - сказав Станіслав Шушкевич у коментарі кореспонденту Укрінформу.

На його думку, санкції слід було б застосовувати до тих державних структур, які фінансують режим Лукашенка, а не точково до окремих осіб, причетних до політичних репресій у Білорусі. У свою чергу, Лукашенко «протягом тривалого часу примудряється вміло вводити європейців в оману», говорить Шушкевич, пояснюючи ситуацію на прикладі з білоруськими політв'язнями, яких Лукашенко відпустив, але не побажав реабілітувати їхні політичні права. «Європа вчиняє безпринципно. Деякі діяння (у Білорусі) видаються як крок у напрямку розуміння один одного, і Європа тут же знімає санкції», - вважає колишній голова Верховної Ради Білорусі.

Білоруські політики оцінили натяк Євросоюзу на проведення в Білорусі прозорої парламентської компанії, але поки не вважають, що вона відбудеться у відповідності з європейськими стандартами. «У нас немає надії, що будуть зроблені якісь системні кроки з поліпшення ситуації напередодні парламентських виборів, найімовірніше, будуть косметичні поліпшення. Чи будуть вони оцінені білоруським суспільством і міжнародним співтовариством - думаю, ні. Ми добиваємося істотних змін, але немає надії, особливо з урахуванням рішення ЄС, що вони будуть зроблені», - сказав лідер найбільшої в Білорусі опозиційної партії "Білоруський народний фронт" Олексій Янукевич.

На думку лідера Об'єднаної громадянської партії Анатолія Лебедька, рішення ЄС не мотивує білоруських чиновників до проведення позитивних політичних трансформацій. «Час скасування санкцій обрано не найвдаліший. Ми знаходимося на відстані 5 місяців від початку парламентської кампанії. І такі рішення просто демотивують владу щось міняти в законодавстві та правозастосовній практиці», - заявив Лебедько.

Позицію білоруського Президента він описав таким чином: «Якщо ви (ЄС) мене приймаєте мене таким, який я є, то навіщо мені прагнути бути краще».

РЕФОРМ НЕ БУДЕ

Отримання кредиту МВФ тісно пов'язане з комплексом відповідних економічних заходів. Але варто нагадати, що білоруський Президент ще на початку року неодноразово анонсував небажання реформувати економіку.

У незалежних експертів немає надії і на те, що в Білорусі будуть проведені структурні економічні реформи, які можуть зацікавити інвесторів. «Іноземні інвестори і до цього не реагували на такого роду санкції. А білоруська влада швидше веде риторику військової економіки, ніж дієвих реформ, тому ніякого прориву у залученні іноземних інвесторів не очікується», - розповів кореспондентові Укрінформу незалежний економічний експерт Ярослав Романчук.

Зараз Білорусі важливо отримати кредит МВФ, який видається під певні умови. На думку Романчука, «поки що ніяких кадрових призначень, документів і дій білоруської влади ми в цьому напрямку не бачимо».

Станіслав Шушкевич переконаний, що без кредиту МВФ Білорусь чекає дефолт, який, у свою чергу, не найкращим чином позначиться на економічних потоках Європи. «Я майже впевнений, що МВФ Лукашенко врятує, інакше він збанкрутує. Для Європи і для цивілізованих капіталістичних країн дефолт в Білорусі невигідний. Це добре розуміє і оточення Лукашенка. Напевно, вони зможуть домогтися кредиту від МВФ», - заявив Шушкевич.

Нагадаємо, що історія санкцій бере свій початок з 1996 року у зв'язку зі зміною Конституції Білорусі, визнаною у Європі незаконною. Санкції щодо Олександра Лукашенка були введені ще 13 років тому і були пов'язані з серйозними порушеннями прав людини в Білорусі. У 2006 році Євросоюз та США сформували так звані «чорні списки» білоруських чиновників, причетних до проведення недемократичних процедур, а також масових арештів.

Обмеження щодо Білорусі посилилися після розгону демонстрації 19 грудня 2010 року, в день протесту тисяч білорусів проти офіційних підсумків президентських виборів. Найбільша кількість підсанкційних осіб припадає на 2012 рік. Серед них - 243 людини і 32 організації, які фінансують режим Лукашенка.

Після президентських виборів 11 жовтня 2015 року та звільнення політичних в'язнів рішенням санкції ЄС були припинені строком на 4 місяці. Брюссель також оцінив позитивну позицію офіційного Мінська з мирного врегулювання ситуації в Україні в якості надання переговорної майданчики.

Інна Кардаш, Юрій Горбань, спеціально для Укрінформу

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-