Зовнішня політика Франції: нові пріоритети, старі підходи (28.08.2015)
Ми впевнені, що саме журналістська діяльність Романа Сущенка у Франції, країні, позиція якої зовсім не байдужа Кремлю, його гострі судження, його спілкування з французькими й загалом європейськими політиками й політологами, друзями України, його застереження у розмовах із ними: не вірити Путіну - і роздратували Кремль. Роздратували настільки, що там не зупинилися перед вчиненням зухвалої провокації й сміховинними (як для нас, колег Романа по Укрінформу) звинуваченнями у шпигунстві.
Тож, ми вирішили нагадати читачам і колегам з інших видань, про що і як писав Роман Сущенко останнім часом. Публікуємо черговий матеріал з ретроспективи журналістських дописів Сущенка на сайті Укрінформу.
Читайте, оцінюйте самі:
Тиждень, що минає, у Франції майже цілком був присвячений зовнішній політиці цієї країни на міжнародній арені. У понеділок, поки Єлисейський палац завершував останні приготування візиту свого президента до Берліна для участі у тристоронній зустрічі по Україні, у МЗС Франції стартувала традиційна щорічна нарада французьких послів в іноземних державах. Упродовж п'яти діб увагу 150 високопоставлених дипломатів фокусували на основних пріоритетах зовнішньої політики Франції. Її головні акценти у своєму виступі розставив Франсуа Олланд, який повернувся до Парижа після насичених переговорів з Ангелою Меркель та Петром Порошенком у німецькій столиці.
Промова Олланда була знаковою. Власне бачення зовнішньої політики Франції президент зосередив навколо інтересів своєї країни. Україна у згаданих пріоритетах посіла одне з головних місць. Крім того, глава Французької держави приділив увагу боротьбі з тероризмом, міграції, кризі в Європі та проведенню Паризької міжнародної кліматичної конференції під егідою ООН.
Боротьба з кліматичними змінами - новий тренд французької дипломатії
Боротьба з глобальним потеплінням має стати новим трендом французької дипломатії, переконував французький президент. У цьому контексті, за його словами, Париж другий рік поспіль активізує міжнародні контакти з Нью-Йорком (ООН), Вашингтоном, Пекіном, Брюсселем, Сеулом, Токіо, Делі та іншими світовими столицями, щоби ті зробили серйозні внески у скорочення викидів вуглекислого газу. Запровадження нових джерел енергії, перехід до низьковуглецевої економіки, нові технології, посилення на їхній основі конкурентоспроможності національних економік - такі основні теми осінньої Паризької міжнародної кліматичної конференції під егідою ООН. На відкриття якої повинні прибути сотні глав держав і урядів. Париж вже оголосив амбітну мету майбутньої конференції - це створення фонду для досягнення поставлених цілей на рівні 100 млрд євро до 2020 року. Над цим і доведеться працювати французьким дипломатам.
Боротьба з тероризмом
На думку французького президента, проблема з кліматом є глобальною, і місце Франції, яка, власне, ініціювала конференцію і стала господарем її проведення, лише підкреслює відповідальність за майбутнє планети. Разом з тим, на переконання Олланда, світові загрожує не лише глобальне потепління, а передусім - тероризм, що упродовж року досяг найвищого рівня варварства. Олланд загадав січневий теракт у Парижі та спробу розстрілу пасажирів потяга Амстердам - Париж на минулому тижні. Для боротьби з терором Франція мобілізувала 7 тис. військових усередині країни, посилила законодавство та спецслужби, а також приєдналася до боротьби з терористами Ісламської держави (ІД) на території Сирії, Іраку і Лівії, та з бойовиками Боко Харам і Аль-Каїди в Африці. Окремо президент загадав у цьому контексті французькі інтереси в Малі, Тунісі і закликав Африканський союз до боротьби з терором. Олланд пообіцяв збільшити фінансування для зміцнення цього напряму зовнішньої політики Франції, забезпечити достатні матеріальні та людські ресурси для збройних сил. «Франція завжди дотримуватиметься двох умов. Братиме на себе відповідальність, коли того вимагатиме ситуація, і використовуватиме власний потенціал для цього», - запевнив президент.
На Близькому Сході, зокрема, у Сирії, французька дипломатія має зосередитися на «нейтралізації режиму Башара Асада», підтримці поміркованої опозиції, зокрема й за участю сунітських та курдських громад, щоб зберегти державні структури та єдність країни. Щоб повернути стабільність у регіон і подолати ІД, Париж має намір співпрацювати з головними гравцями у Перській затоці, зокрема й з Іраном, а також із Туреччиною. Окремо Олланд зупинився на Іраку, підтримавши зусилля Спеціального представника Генерального секретаря ООН щодо формування уряду національної єдності, який може, при допомозі міжнародного співтовариства, ізолювати екстремістські групи, забезпечити суверенітет території та контроль за рухом населення і боротьбу з незаконним обігом усіх видів (зброя, наркотики, торгівля людьми тощо).
«Український вектор»
Врегулювання війни в Україні французький лідер вбачає у всеосяжному дотриманні мінських домовленостей. Відзначаючи свою роль та роль Меркель у започаткуванні «нормандського формату», президент Франції кілька разів підкреслив його найбільший результат - досягнуті угоди в Мінську від 12 лютого. На його думку, мінські домовленості врятували життя українців і росіян і визначають шлях з деескалації конфлікту. Франсуа Олланд відзначив порушення режиму припинення вогню, не завершене відведення важких озброєнь, жахливі умови проживання населення у зоні конфлікту.
Певні надії Франція покладає на проведення місцевих виборів на Донбасі, які, на переконання Олланда, мають відбутися згідно з українським законодавством. Напевно, щоб у цьому переконати ще одного учасника «нормандської четвірки» французький президент висловив готовність провести зустріч із Володимиром Путіним у Парижі. Разом з тим, врегулювання конфлікту на сході України може стати не єдиним питанням порядку денного зустрічі Олланда, Меркель та Путіна у французькій столиці.
Французький лідер підкреслив, що «українська криза» має згубний вплив на політичні, економічні та гуманітарні відносини між Росією і Європою. За його словами, введені економічні санкції мають наслідки як для росіян, так і для європейців. «Ми добре бачимо це в сільському господарстві і в гуманітарній сфері, ситуація продовжує погіршуватися», - наголосив Олланд, додавши, що Париж виступає за «щирий діалог, відповідно до спільної історії та спільних інтересів у світі». Як приклад, французький лідер навів досягнутий компроміс щодо «Містралей». «Ми змогли домовитися про сприятливі умови, в нашому випадку, уникнувши зайвих витрат і домовившись про можливість вибору нових власників», - сказав він.
Риторика Олланда засвідчила, що «український вектор» зовнішньої політики Франції й надалі базуватиметься на двох принципах мирного врегулювання: діалозі та твердості. Перший передбачає пошук компромісів із російською стороною у рамках дипломатичних переговорів у різних форматах. Другий - посилення санкцій у випадку загострення ситуації на сході України. У цьому контексті Франція, як і раніше, готова до дипломатичних маневрів як з Москвою, так і з партнерами по ЄС. Саме з таких прагматичних позицій офіційний Париж розглядатиме і розвиток співпраці з Україною - навряд чи хтось дивуватиметься тій обставині, що такі відносини й надалі розглядатимуться крізь призму франко-російських взаємин.
Міграція - новий виклик для французької дипломатії
Французький лідер констатував, що Європа вперше з часів закінчення Другої світової війни зіткнулася з такою масштабною міграційною кризою і назвав міграцію одним з актуальних викликів для зовнішньої політики країни. Олланд визнав, що приплив біженців до ЄС став наслідком трагічних конфліктів на Близькому Сході та в Африці, зона яких лише розширюється. Ліван, Йорданія і Туреччина шукають способів дати раду 5 млн біженцям. Конфлікт в Еритреї, Судані та Сомалі укупі з «Лівійським хаосом» лише упродовж останніх місяців збільшили незаконний перетин кордонів Шенгенської зони більш ніж на 350 тис. випадків.
Разом з тим, Олланд не вважає повернення до встановлення національних кордонів всередині ЄС і зведення нових стін та колючих дротів ефективним рішенням із врегулювання міграційної кризи. За його словами, Франція діятиме спільно з європейськими та міжнародними партнерами, щоб зберегти повагу до людяності, боротиметься з торгівлею людьми та реагуватиме на гуманітарні виклики. Для цього країна зосередить зусилля в Середзменомор'ї та посилить пошук рішення в межах ЄС. Зокрема, щодо створення центрів прийому біженців в Італії та Греції, які дадуть можливість запровадити справедливий розподіл потоків мігрантів між усіма європейськими союзниками, а також розробки єдиної системи надання притулку зі скороченням термінів розгляду справ біженців та гарантуванням пільг. З цією метою Франція готується до проведення Євро-Африканського саміту, який відбудеться у листопаді на Мальті. Париж пропонує Європейській Комісії створити спеціальний фонд і виділити 1 млрд євро для підтримки економіки районів, які постраждали внаслідок міграції.
Співпраця з країнами Перської затоки
Франція продовжуватиме й надалі підтримувати міцні і дружні зв'язки з Африкою, серед яких головне місце поряд із традиційними союзниками відводить Єгипту. Серйозність слів Олланда доводять не лише останні збройні контракти, укладені між Францією та цією країною на постачання новітніх військових кораблів та універсальних винищувачів «Рафаль», а і його особиста присутність під час відкриття нового русла Суецького каналу. Разом з тим, Париж має посилити співпрацю з країнами Перської затоки. Основну увагу французька дипломатія, на думку Олланда, має приділити Ірану, дотриманню ним укладеної всеосяжної угоди щодо запобігання поширенню ядерної зброї, а також посиленню ролі Тегерану у мирному розв'язанні конфліктів, що спалахнули в регіоні. Серед інших гравців регіону, з якими Парижу варто посилити співпрацю, президент виокремив Саудівську Аравію. Щодо розв'язання конфлікту на Близькому Сході, то за словами Франсуа Олланда, «альтернативи визнати існування двох держав - Ізраїлю та Палестини - не існує». Тому Париж активізує роботу в межах ООН і переконуватиме обидві сторони досягнути компромісу.
Серед інших пріоритетів зовнішньої політики країни, французький президент також назвав боротьбу з економічною кризою в Європі, проблеми Греції, захист 2,5 млн французьких громадян за кордоном, розвиток франкофонії, культурних та гуманітарних зв'язків, посилення туристичної складової у роботі посольств.
Роман Сущенко, Париж.
Оригінал статті 28.08.2015