Украдені скарби херсонських музеїв

Херсонські музейники взялися ідентифікувати викрадені твори мистецтва, які «випливли» у Криму. Наразі можна стверджувати, що під виглядом так званої «евакуації» окупанти вивезли понад 11 тисяч творів мистецтва. З них ідентифіковано 46 робіт, і Укрінформ розкаже, як це відбувається.

«ДІВЧАТА, ХТО ЩО ВПІЗНАЄ?»

Ідентифікація втрачених творів мистецтва почалася 5 листопада 2022 р., коли на ресурсі «Тверезий погляд» музейники натрапили на статтю Тетяни Худякової «Осколки братской любви в тротиловом эквиваленте».

«Вчора мені написав сімферополець. Написав про те, що до Центрального музею Тавриди у Сімферополі приїхали експонати Херсонського художнього музею. На фурі без номерів. А вранці у четвер привезли ще дві фури культурних цінностей з Херсона. Вдумайтеся. Вони фурами 3,14здять усе, до чого змогли дотягтися, що не встигли спалити ракетами чи обіср*ти бурятами», – писала Худякова.

Її текст супроводжували світлини, на яких одразу в око впали дві музейні роботи – мініатюра Івана Похитонова «Пікет на березі річки. Захід сонця» та «Пейзаж Парижа» Михайла Андрієнка-Нечитайла (Укрінформ свого часу писав про цю та інші роботи з колекції музею, пов’язані з модернізмом). Це стало сигналом до пошуку на фотографіях інших робіт, адже інформація статті підтверджувалася наочно. Сумнівів, що музейна колекція на той момент перебувала в Сімферополі, не було.

Як розповідає Укрінформу завідувачка інформаційно-масового відділу Херсонського обласного художнього музею ім. О.Шовкуненка Лариса Жарких, перший підхід був швидким та імпульсивним, але результативним: «Дівчата, хто що впізнає?». Неможливо втримати в пам’яті майже 14 тисяч робіт – саме стільки налічувала музейна колекція напередодні окупації. Але працівниці, як могли, долали шлях від указівки, що якась із картин стовідсотково з музею Шовкуненка, до впізнання самої роботи. Через день, 7 листопада, вже дали першу інформацію про ідентифікацію робіт з музейної колекції.

- Ми продовжували цю роботу, детальніше розглядаючи світлини, впізнавали у викраденому все більше й більше творів з нашої музейної колекції: за зображенням чи його частиною, творчим почерком автора, за інвентарними номерами на зворотному боці, під якими твори зареєстровані в музейних інвентарних книгах, за підписом, – каже Лариса Жарких.

Вона зазначає, що 2 квітня 2023 року розширили базу пошуку – окупанти поширили по своїх офіційних каналах новину про підписання «договору про зберігання» викрадених картин між фейковим «міністерством культури Херсонської області» і дирекцією сімферопольського Центрального музею Тавриди. Інформація була для херсонських музейників корисною і свідчила про те, що попри їх побоювання, викрадена колекція таки перебуває в музеї Тавриди, точніше – в його концертній залі, переобладнаній під фондосховище. Чи всі «евакуйовані» твори там – інше питання, але кілька «своїх» херсонці одразу впізнали на фото, які оприлюднили самі крадії.

- Роботи, в основному, так само ідентифікуємо по зображенню або частинах зображення. Але на одну з фотографій потрапив список, складений вже у Сімферополі, – до нього внесені інвентарні номери робіт, які зберігаються на одній із полиць. Цей «подарунок» ми також взяли до уваги та працюємо з ним. Уже ідентифікували кілька робіт і з цього списку, – ділиться Жарких.

ІДЕНТИФІКУВАЛИ 46 УКРАДЕНИХ ТВОРІВ

Загалом на світлинах, відзнятих у сімферопольському Центральному музеї Тавриди, на сьогодні впізнали 46 творів, незаконно вивезених із Херсонського обласного художнього музею ім. О.Шовкуненка. Серед них і популярний «Морський пейзаж» («Біля берегів Греції») невідомого художника, написаний у 1907 році, й картина «Реставратори» (1962) провідного сучасного латвійського художника Карліса Добрайса, яку він подарував музею разом із ще трьома своїми роботами у 2017 році. Серед найрезонансніших українських імен, чиї роботи потрапили в об’єктив – Микола Глущенко, Віктор Зарецький, Гаврило Глюк, Олексій Шовкуненко. Показово, що серед викраденого росіянами – і твори херсонських митців.

- Ми ідентифікували по фото три роботи херсонського корифея Георгія Курнакова, три – народної майстрині декоративного мистецтва Людмили Петрової, по дві – Фелікса Кідера, Лазаря Штирмера та народного художника України Григорія Чуприни. Серія з чотирьох робіт талановитої молодої художниці Катерини Михальченко (Шаярової), написана у 2019-му, перебувала у зібранні найменше – херсонка подарувала її музею у березні 2022-го, перед від’їздом з окупованого міста, – каже завідувачка відділом херсонського музею.

Як зазначає Лариса Жарких, 46 ідентифікованих робіт – це краплина в морі, адже під виглядом так званої «евакуації» окупанти вивезли понад 11 тисяч творів мистецтва. Звірка, яку проводить зберігачка музейних фондів Ганна Скрипка, ще триває.

Цифру 10 тисяч неодноразово підтверджував багатьом ЗМІ директор Центрального музею Тавриди, колаборант Андрій Мальгін. Він дотримується версії про «евакуацію», стверджує, що твори мистецтва начебто передані «на збереження», що він за «наказом від керівництва» готовий їх повернути Херсонському художньому музею, але від відповіді на запитання, кого він вважає законним керівництвом музею, весь час ухиляється. 19 травня він учергове заявив окупаційному РІА “Новости Крым”: «Вийшло так, що ми зберігаємо експонати Херсонської картинної галереї, яку довелося евакуювати в листопаді минулого року. Ми зберігатимемо і передамо їх назад, нехай ніхто не сумнівається, до рук законних власників – це спільнота та законна влада Херсонської області. Ми обов'язково все повернемо. Але зараз зберігаємо у себе. Близько 10 тисяч картин Херсонського художнього музею зараз зберігається у нас».

У КРИМУ 10 ТИС. ТВОРІВ – ДЕ Ж РЕШТА?

Попри слова «відповідального за зберігання», ризики перевезення викраденої колекції до Росії існують. Як і ризик того, що не вся колекція доїхала до Криму: частина могла «розпорошитися» по дорозі та потрапити до “приватних колекцій” – тобто бути просто розкраденою.

- Принаймні, на сьогодні ми можемо стверджувати, що викрадено явно більше 11 тисяч творів мистецтва. Якщо в Криму підтверджують цифру 10 тисяч, то виникає логічне питання: де решта? – каже Лариса Жарких.

Тим більше, що багато найцінніших експонатів: старовинні ікони, полотна Івана Айвазовського і Миколи Пимоненка, картини європейських авторів і багато інших – на фото не потрапили.

Як зазначає Жарких, у Херсонському художньому музеї максимально фіксують усе, що бачать на світлинах із Криму. Все це доказ того, що конкретні твори перебували саме в Центральному музеї Тавриди – щоб ворог не міг потім сказати, що «їх там не було».

Марина Херсонська
Фото Херсонського художнього музею, видання "Вгору" та з відкритих джерел