Екскурсії в Грузії: що подивитися на відпочинку в Батумі

Екскурсії в Грузії: що подивитися на відпочинку в Батумі

Відпочинок 2021
Укрінформ
Серед розваг – катання човном у каньйоні, старовинний монастир та прогулянки в самшитових хащах

Під час відпустки у Батумі точно не доведеться нудьгувати. Окрім релаксу на узбережжі Чорного моря, туристам пропонують екскурсійні тури за межами міста, що точно запам’ятаються надовго, і таким поїздкам не шкода присвятити час. Кому не хочеться сфотографуватися на фоні гірського пейзажу, побовтатися у водах бурхливого водоспаду чи річки, набратися адреналіну під час прогулянки підвісним мостом?

Вибір програм чималий, адже від Батумі можна дістатися до кожного регіону Грузії. Особливо рекомендуємо кілька напрямків – гірська Аджарія, Мінгрелія, Гурія, Сванетія, Рача, Лечхумі, Імереті. А просто зараз розкажемо про принади декількох локацій і атракцій. 

Аджарія
Аджарія

КАЗКОВИЙ САМШИТОВИЙ ЛІС ТА МІСТ ДЛЯ ВІДЧАЙДУХІВ

Неймовірної краси куточок гірської Аджарії – ущелина Мачахела (більш поширена назва – Національний парк Мачахела). «Сюди можна їхати вже з березня, коли починає теплішати, бо у горах прохолодніше, ніж на узбережжі, й аж до пізньої осені. З собою під час підйому треба взяти пігулки від захитування та теплу кофту», – рекомендує Анастасія Ляхоцька, керівник напрямку Грузія туроператора Join UP!

Аджарія
Аджарія

Дорога від Батумі до Мачахели звивиста, та причин хвилюватись немає – покриття якісне й обладнана вона як слід. Їдьмо і насолоджуймося панорамами. Єдиним сюрпризом стануть корови, які вільно розгулюють шляхами, періодично заважаючи руху транспорту. Що вдієш – колорит! «Корови обрали дороги для моціону не просто так: коли авто проїжджає, їх обдуває вітерцем – і тварини охолоджуються», – пояснює гід місцевої туркомпанії «Taberne.Group» Наталія Гіоргадзе. Та й розумні ж!

Наталія Гіоргадзе
Наталія Гіоргадзе

Наступна туристична родзинка подорожі до ущелини – приватний етнографічний музей Мачахели («Borjgalo»). Тут буде цікаво як дорослим, так і дітям. Першим подобається знайомитись тут із культурними традиціями Аджарії, пізнавати традиційні для цього регіону галузі господарства: обробка металу, каменю та дерева, текстильне виробництво, гончарне ремесло, виноробство, землеробство, бджільництво тощо. А малечі – зазирати у будиночки з манекенами, що вбрані в національний одяг, і фантазувати. Загалом це такий собі «Музей просто неба в Пирогові» з відкритими й закритими просторами. Вартість відвідування – усього 10 ларі (близько 87 грн, входить в екскурсійну програму туру). Вражень – купа.

Не встигнете «перетравити інформацію», яку почули від гіда в музеї, як через 20 хвилин наступна зупинка – оглядовий майданчик, з якого відкривається неймовірна панорама на злиття двох гірських річок – Аджарісцкалі та Чорох. Це своєрідне місце сили, де неможливо відірвати погляд від бурхливих потоків води та вбраних у зелень гір. Камеру ніколи й вимкнути – все таке мальовниче!

Злиття гірських річок
Злиття гірських річок

Поки оговтуєтесь від величі грузинських ландшафтів, поволі дістаєтесь до Мачахели, де починається найкрасивіший піший маршрут. Через автомобільний міст потрапляєте в селище Мірветі, від якого прямуєте у самшитовий ліс. Аджарські самшити – це ніби й кущі, але висотою до 2-3 м, більше схожі на дерева з дивно викривленими стовбурами. Міцні корені роблять самшити стійкими перед будь-якими вітрами навіть у горах. А мох, що вкриває гілки і стовбур, добре вбирає вологу й захищає взимку від морозу. Разом то все виглядає, ніби ілюстрації до дитячих книг про лісових чарівників. Відчуєте себе головним героєм фантастичного фільму. Навколо – тільки стовбури дерев, щільно укриті мохом, гілки яких чудернацько вигинаються у різні боки, що наче подають руку, супроводжуючи вузькою стежкою. А тепер замріть і прислухайтесь до лісу. Чуєте як ллється вода? За кілька кроків – водоспад Мірветі, який гучно охолоджує туристів після сонячної прогулянки.

Автомобільний міст

Автомобільний міст

Самшити
Самшити
Водоспад Мірветі
Водоспад Мірветі

А вже коли освіжилися, зверніть увагу на дерева у селищі. Тут і улюблена спеція українських господинь – лавровий лист, і фундук росте, і хурма. Заморські краї та й годі.

Далі у програмі екскурсії – пам’ятник Мачахельській рушниці, дерев’яні підвісні мости та арочний міст Цхемлара. «Місцеві майстри займались виготовленням зброї, яка своєю якістю та влучністю прославила Мачахелу на весь регіон. Пам’ятник – це своєрідний спосіб віддати їм шану, – розповідає Наталія Гіоргадзе. – Підвісні пішохідні мости, або металеві автомобільні слугують надійною транспортною переправою для корінних мешканців». А для туристів – це одна з розваг, особливо дерев’яний перехід через річку, який періодично хитається, викликаючи приплив адреналіну.

Пам’ятник Мачахельській рушниці
Пам’ятник Мачахельській рушниці
Дерев’яний підвісний міст
Дерев’яний підвісний міст

Для найбільших відчайдухів є ще й арочний міст. Він дугоподібної форми, побудований з гірського каменю, і не має поручнів та додаткових укріплень. «Таких у Грузії нараховується майже два десятки», – говорить Наталія. Атракція не для слабкодухих, що й казати, але ж які ефектні фото та скільки спогадів лишиться!

Арочний міст Цхемлара
Арочний міст Цхемлара

ГРУЗИНСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ

Потрапити на грузинське застілля – ніби на рівному місці зануритися у «фестиваль» – їжі, вина, танців та пісень. А ще це нагода дізнатися про традиції та звичаї країни зсередини, а подекуди – й відчути себе її частиною. І всього лиш варто відвідати одну з фольклорних програм, що скромно зветься вечерею. Насправді – це феєрверк емоцій.

Перше, що вразить туриста – невпинна гостинність. Гостей завжди зустрічають господарі, з шаною під акомпанемент грузинської музики супроводжують їх до столу. Ніби не до ресторану ведуть, а на весілля! І далі вас чекає не вечеря, а святкове дійство. Всю увагу на себе перебирає тамада. Зазвичай його роль виконує господар, тобто голова родини. Він справжній майстер слова, що здатен привернути увагу публіки та тримати її цілий вечір. У нього почесна місія – виголошувати тости. Якщо в Україні тости – це невеличкі побажання під чарку, то у Грузії – це ціла притча, що важливіша, ніж сам келих. Промова зазвичай лаконічна та щира, тому слухати її – саме задоволення. Перший тост обов’язково виголошується за Бога – золоте непорушне правило. А взагалі порахувати, скільки тостів буде сказано за вечір, нереально, не витрачайте сил намарно. Просто насолоджуйтесь атмосферою, стравами та вишуканим вином у душевній компанії.

Та не забувайте про спосіб підтримати динамічне спілкування під час трапези – алаверди. «Тамада починає говорити тост і обирає людину, яка його продовжить. Той, хто приймає «естафету», має логічно продовжити першу частину. Відмови не приймаються», – попереджає Наталія Гіоргадзе.

І напевно, найбільш розповсюджена та відома традиція – випити вино з рога. Дійсно, якщо чоловікові запропонували, то він не може відмовити і повинен випити залпом і до дна. Ріг – це насправді чималенько, розраховуйте свої сили!

А поки чоловіки частуються, жінок можуть запросити «ліпити хінкалі». Нізащо не відмовляйтесь – ніхто не буде змушувати місити тісто, зміст аджарці вкладають у ці слова геть інший – вас навчатимуть народному танцю. Господиня насамперед вбере у національний одяг: сукню до підлоги з довгими рукавами, верх якої прикрашений камінням (це може бути і довга спідниця з кофтинкою, що закриває руки), поверх на неї зав’язують пояс, і неодмінний елемент – головний убір. У такому образі відчуваєш себе грузинкою, а коли виходить правильно повторити рухи – то ще й талановитою до танців.

Кульмінаційний момент настає, коли час спускатися до решти гостей і виконувати танець. Головна його умова – не блискуча техніка, а усмішка та блиск в очах. Триває дійсно всього 5 хвилин, далі ж господар запрошує потанцювати з ним. Здавалось, цей вир емоцій вже неможливо перевершити. Та де – саме починається шоу від майстрів грузинських співів та народних танців. Таких красивих па та жвавих пісень не почути у жодному грузинському ресторані в Україні. Тільки тут, серед гір, музика розливається та огортає душу, а ноги – самі підтанцьовують.

Під кінець вечора тамада виголошує останній тост та проводжає гостей, запрошуючи знову відвідати його застілля.

Загалом, одноденна екскурсія разом з піснями й танцями триває 7-8 годин, її ціна – 40 доларів (близько 1100 грн). Під час бронювання туру в Україні можна відразу додати екскурсію до Мачахелі як додаткову послугу.

СПРАВЖНІ ТРОПІКИ ТА СПУСК НА КАНАТІ

Цікавезна туристична локація гірської Аджарії – національний парк «Мтірала», оточений скелями. Його назва походить від гори Мтірала, яка перекладається як «гора плачу». Своє ім’я вона дістала заслужено, бо майже завжди огорнута туманами і дощами. Крім зручного взуття, доцільно взяти на екскурсію дощовик або парасолю.

Поїздка включає піший маршрут через колхідський, каштановий та модриновий ліси, а також самшитові гаї. До них ведуть усі дороги, а ось дістатись до стежки, яка приведе до водоспаду Цаблнарі та озера, можна трьома способами: безкоштовно через міст, прокатавшись на zip-line (спуск по натягнутому канату над річкою від 20 ларі – майже 172 грн) або ж у вагончику по невеличкій канатній дорозі (від 2 ларі – близько 18 грн), в кабіні якої поміщаються до 4 осіб. Пішки – завжди корисно, але радимо спробувати канатні шляхи – бо надто вже захопливо.

Фото: Philipp Weigell
Фото: Philipp Weigell

По той бік одна стежка веде до неглибокого гірського озера, інша – до водоспаду, від якого відкривається захопливий вид на гори. Будьте обережні, коли вирішите підійти до нього, щоб зробити світлину, бо вода дуже холодна, а стежка – слизька. Краще вже освіжитись у озері – серед гір, вкритих густими рослинами. Занурюватися у води гірської Аджарії добре влітку, коли температура води сягає хоча б 15°C. Сприймайте це як ванни молодості, що бадьорять і загартовують дух.

Не забувайте під час прогулянки парком робити зупинки, щоб випити джерельної води, відчути аромат різнотрав’я, послухати спів пташок та роздивитись рослинність, що нагадує джунглі. Над головою звисають ліани, а під ногами – зелений килим із моху, тож естетичної насолоди вистачить на всіх. Для любителів активного відпочинку є кінні прогулянки, після яких можна скуштувати та придбати гірський мед із місцевого різнотрав’я.

Тривалість групової (до 15 осіб) екскурсії – близько 6 годин, ціна – від 20 доларів (майже 544 грн).

МАГНІТНІ ПІСКИ ТА «ТАНЦЮВАЛЬНИЙ» ПАРК

Буває у природі не простий пісок, а магнітний, і, на щастя, це диво можна помацати руками неподалік від Батумі.

У Гурії, західному регіоні Грузії, розташований один із найпопулярніших курортів країни Урекі. Він приваблює туристів безкоштовним пляжем з незвичним чорним піском, який має лікувальні та профілактичні властивості. Сюди приїжджають із проблемами серцево-судинної, опорно-рухової систем та іншими травмами (людям, які страждають на захворювання нирок і крові, астму та туберкульоз, мають злоякісні пухлини, краще тут не відпочивати, щоб не підсилити хворобу, радимо проконсультуватись у лікаря заздалегідь).

Курорт Урекі
Курорт Урекі

«Магнітний» пляж – це місце для родинного відпочинку. Чисте море та приваблива територія, прозора вода, місцями зустрічаються дрібні мушельки. Додатковий плюс – поруч сосновий ліс. Як і на пляжах Батумі, тут є всі принади для комфортного перебування – душові кабіни (1 ларі – 9 грн), роздягальні, вбиральні, можна орендувати парасолю та шезлонг (3-5 ларі – 26-43 грн). Місцеві кажуть – у розпал сезону тут завжди є водяні гірки, банани та скутери.

Такими ж цілющими пісками в Гурії славиться й курорт Шекветілі. На додачу тут можна зазирнути у «Парк музикантів», який легко знайти, орієнтуючись на концертний зал Black Sea Arena. Парк аж приваблює своєю красою – евкаліптові дерева, місця для відпочинку, дерев’яний будинок рибалки, у який можна зайти та насолодитись спокійною музикою, милуючись на балконі скульптурами Елвіса Преслі, Майкла Джексона, Едіт Піаф та інших відомих на увесь світ артистів та грузинських виконавців і композиторів (Віктора Долідзе, Філімона Корідзе, Дмитра Аракішвілі). Їх тут можна не лише роздивитися, а й «послухати». Біля кожної статуї вмонтований динамік, який грає їхні відомі хіти. Тому спокійно пройти тут не вийде, постійно хочеться пританцьовувати та вальсувати.

Творці «Парку музикантів» на брак креативу не страждали: кожен артист зафіксований у позі, з жестами, добре знайомими меломанам. Так, серед інших не сплутаєш Майкла Джексона – саме за зображеними грузинськими майстрами рухами з широко розкинутими руками його знав увесь світ. Відвідати парк можна вільно – вхід безкоштовний. Екскурсія займе майже 5 годин, а вартість – від 25 доларів (близько 410 грн).

МАРТВІЛЬСЬКИЙ КАНЬЙОН ТА СІРЧАНІ ДЖЕРЕЛА

Екскурсійний маршрут до каньйону стартує з самого ранку – дорога до нього триває майже три години. І це не враховуючи зупинок на огляд печери Прометея та монастир Мартвілі, що стрінуться на шляху. Може здатися – задовго. Але користуйтеся нагодою обов’язково, бо не в кожну пору року каньйон відкривається гостям. «Насолодитись його красою їздять, починаючи з травня, коли вода стає спокійнішою. Плануючи подорож, варто захопити купальник», – радить Анастасія Ляхоцька. Скоро пояснимо, навіщо.

Печера Прометея
Печера Прометея

Перший туристичний об’єкт знаходиться у регіоні Імеретія. Це одна з найбільших печер у Грузії, де можна побачити мінеральні утворення – сталактити і сталагміти незвичної форми, а також підземні річки (в одну з них можна кинути монетку та загадати бажання). Для безпеки відвідувачів та зручного майже годинного пересування тут проклали бетонні доріжки з поручнями, оскільки можна загубитись від краси довкола. Магії додає система різнокольорового підземного освітлення і класична музика, яка створює привабливу, місцями містичну атмосферу. Та не забувайте дивитись під ноги й нахиляти голову, щоб не поранитись.

На прогулянку рекомендуємо взути зручне взуття, яке не буде ковзати, а також захопити кофтинку (температура в печері – близько +14°С). Якщо купуєте квиток (23 ларі – майже 200 грн), то зверніть увагу на додаткову опцію за окрему плату (15 ларі – близько 140 грн) – поїздка на човні разом з екскурсоводом. Потім, у каньйоні, обов’язково закортить поплавати човником.

Монастир Мартвілі, за переказами, побудований на пагорбі, де колись стояв древній дуб, якому поклонялись як ідолу родючості та приносили в жертву немовлят. Після навернення населення до християнства дерево зрубали, а на його коренях збудували церкву в кінці VII ст. Її назвали на честь святого Андрія, який проповідував християнство. По-перше – легендарна місцина, по-друге – варто піднятися на пагорб, як мінімум, щоб побачити неймовірної краси фрески. А далі – Мартвільський каньйон (вхід 17-25 ларі – близько 148-217 грн).

Монастир Мартвілі
Монастир Мартвілі

Каньйон – це райська насолода з першого погляду та must see, якщо ви вже в Батумі. Вузькі стежки, обладнанні поручнями, мости та оглядові майданчики, звідки чути бризки нестримного водоспаду, який оточили могутні скелі. Якщо ж присісти на лавку, подивитись на небо, а потім відвести погляд на воду аквамаринового кольору, то відчуваєш себе на безлюдному острові, де є тільки ти та природа. Казкові відчуття.

Мартвільський каньйон
Мартвільський каньйон

Після такого – невеличкої подорожі човником якраз не вистачає, щоб враження вже повнісінькими були. Перед тим як спустити на причал, працівник каньйону вдягає на відвідувачів рятувальний жилет, і вже через 5-10 хвилин можна рушати. Катання займе до 30 хвилин, за цей час встигаєш перепочити від спеки, намочити руки у прохолодній воді та зробити багатенько фотографій (бо кожний клаптик маршруту неповторний і загадковий).

І ніби вишенька на торті – безкоштовні гарячі сірчані джерела поблизу прохолодної річки Техурі. Справжня знахідка – розслаблення у теплих водах на гальці, що додає ефекту масажу. Це такий собі хамам, тільки замість стін довкола – незаймана природа. Гіди розповідають, що купання тут дуже корисне при захворюваннях опорно-рухового апарату й нервової системи, для зміцнення імунітету. Не ванни, а просто джерело здоров’я.

Гарячі сірчані джерела
Гарячі сірчані джерела

Одноденна екскурсійна мандрівка для одного обійдеться в 50 доларів (близько 1367 грн). І не забудьте трохи грошей на подарунки друзям. «Дуже доречно привезти з таких мандрівок домашнє вино, сир, які можна придбати, відпочиваючи в «гостях» у місцевих сімей, які радо зустрічають туристів», – розповідає про переваги активного відпочинку Анастасія Ляхоцька. Та й туристичної торгівлі на маршрутах не бракує.

КОВІД-ПРАВИЛА: ЯК ДІСТАТИСЯ ГРУЗІЇ

Щоб перетнути кордон Грузії, з 1 березня необхідно: пред’явити документ, що підтверджує повний курс вакцинації (дві дози; одна доза – у разі щеплення вакциною Johnson&Johnson) проти COVID-19. Або ж за 72 години до вильоту необхідно зробити ПЛР-тест, а негативний результат англійською необхідно обов’язково забрати в лабораторії з мокрою печаткою. Водночас попередньо треба неодмінно заповнити спеціальну форму спрощеного в'їзду до Грузії.

Аеропорт Батумі
Аеропорт Батумі

На третій день перебування у країні слід пройти ще одне ПЛР-тестування (вакцинованим туристам тест не потрібно робити). Вартість у місцевих лабораторіях – від 30 доларів. Інформація про результати тесту буде направлена на електронну пошту протягом доби. Або ж можна скористатися послугою туроператора – він організує тестування просто в готелі й лабораторій самому шукати не треба. Ціни на тест – від 23 доларів, а до більшості готелів працівник лабораторії приїжджає самостійно. Результати так само приходять на електронну скриньку. Для отримання їх оригіналу необхідно звернутись до свого гіда. При бронюванні визначених готелів, ПЛР-тестування в Грузії – безкоштовне.

З 22 червня носіння маски на відкритому повітрі більше не є обов'язковим, а обмеження на пересування в нічний час зняли з 1 липня. Ресторани й кафе в Грузії прийматимуть відвідувачів аж до півночі. Та про всякий випадок – перед покупкою квитків та вильотом рекомендуємо перевірити актуальні правила в’їзду в країну на сайті МЗС

Ірина Яковенко, Київ–Батумі

Фото автора та з відкритих джерел

Перше фото: Nino Maghradze on Unsplash

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-