Туреччина: якщо  лежати на пляжі – не ваш варіант

Туреччина: якщо лежати на пляжі – не ваш варіант

Укрінформ
Українські туристи у Мармарисі – другі за кількістю після англійців

На четвертий день після заселення у готель ми прийшли за пляжними рушниками. Нас недовірливо перепитали, коли ми приїхали: чотири дні тому? І ще не були на пляжі?!

А у нас реально не було часу... Отож, ця розповідь не для тих, хто любить просто валятися на пляжі (хоча пляжі у Мармарисі прекрасні – перевірено).

ДЕНЬ ПЕРШИЙ: ДАЛЬЯН, ГОЛУБІ КРАБИ І ЧЕРЕПАХИ ЛОГГЕРХЕД

Річкою Дальян (впадає в Середземне море) ми добиралися до піщаного пляжу Ізтузу, який облюбували черепахи Логгерхед, занесені у Червону книгу. У літні місяці вони відкладають тут яйця — і для туристів навіть споруджені своєрідні бар’єри, щоб вони не заважали справі продовження рідкісного роду. “Турецькими” черепахами переймалася навіть королева Єлизавета: за охорону берега Ізтузу вона нагородила фонд еколога Джун Хеймофф орденом Британської імперії.

Скажу вам, у вас немає шансів лишитися байдужими, коли на відстань витягнутої руки підпливає це диво. Черепахи Каретта Каретта (це їхня латинська назва) добре знають, що біля човнів можна поласувати голубими крабами (бо ними частують тут туристів) – і трохи виринають з води, викликаючи просто таки дитяче захоплення (якого б віку ви не були).

Отож, ще про голубих крабів. Їх тут ловлять дуже просто: на кінець волосіні зачіплюють шматок курячої шкіри – і вуаля! 

Ми запитали гіда, чи мають тут м’ясо голубого краба за делікатес. Вона поблажливо посміхнулась: усі морепродукти у Туреччині – дуже доступна їжа... Ми переконалися.

Екскурсія річкою Дальян цікава ще тим, що тільки пропливаючи човном, ви можете побачити лікійські гробниці – давні захоронення високо у скелях. За віруваннями тих часів – чим вище твоя могила, тим ближче ти до Творця.

ДЕНЬ ДРУГИЙ: МАРМАРИС І СОСНОВИЙ МЕД

Щоб зрозуміти, що таке Мармарис, достатньо кількох фактів. У 90-тисячному місті – близько 700 (!) готелів, є чудовий піщаний муніципальний пляж. За словами мера міста Мехмета Октая, 90 % бюджету міста – це доходи від туристичної галузі (готелів, ресторанів, крамничок, а також туристичних фірм). У місті – кілька великих стоянок яхт і регулярно відбуваються вітрильні регати.

Порт у Мармарисі
Порт у Мармарисі
Старе місто
Старе місто

Хочете історії? – є старе місто і замок. Хочете розваг? – є знаменита Вулиця барів. Хочете променаду? – є 14-кілометрова набережна з велодоріжкою. Хочете спокою? – є район Ічмелер.

Вид з фортеці на старе місто
Вид з фортеці на старе місто

Море і гори, вкриті сосновими лісами – це краєвиди Мармарису. І кажуть, якщо ви з усіх турецьких курортів спершу побуваєте у Мармарисі, всі інші будуть для вас легким розчаруванням.

Соснові ліси біля Мармарису – не тільки джерело прекрасного повітря, а й сировина для... меду. Тутешні бджоли збирають сосновий мед – і це теж свого роду туристична “фішка” краю.

Ми побували у високогірному Музеї меду (до речі, гірські дороги у цьому районі – прекрасні) і там мені, скажу чесно, стало прикро за наших бджіл. Журилась я, бо Україна – у першій трійці світових експортерів меду, а “розкручених” медових брендів немає. Хоча чула, що сподвижники на Волині теж відкрили “бджолиний” музей.

Дорогою з музею зробили зупинку в автентичному селі: на вулиці – колоритна піч з піде (це турецький хліб, схожий на пласкі паляниці), біля неї – заклопотана домашніми справами жінка, яка хоч і не виявляє роздратування туристами, але й в камери не посміхається. Видно, що її хліб (чи то піде) – нелегкий. Такий собі зріз реального життя у феєричній череді.

Тут нас пригостили традиційною турецькою стравою  ґозлеме – це корж з начинкою, який випікається на величезній сковороді, званій садж. Айран (кисломолочний напій), який ми тут скуштували, – це був номер один у житті (всі зізнались).

ДЕНЬ ТРЕТІЙ: ЯХТА, КОЗИ І ЗУБАТИЙ ОСТРІВ

День на яхті в Егейському морі – це лакшері. Цей день ви будете згадувати зимовими вечорами, переглядати інстаграмні фото, і він стане одним з мотиваторів повернутися сюди знову. І цей день не мусить бути сповнений подіями – він просто має бути: сонячний, солоний, трохи млосний від спеки. Море, теплий вітер, палуба яхти і ви. Ідеальний день.

Враження цього дня все ж доповнили... дикі кози. Ми пришвартувались біля острова Камелії. Тут на горі – руїни візантійської церкви 13 століття. Але щоб піднятися до неї – необхідно сплатити “данину” тутешнім диким козам. Хоча які вони вже дикі? Як тільки ви ступите на берег – вас оточить з десяток безцеремонних тварин. Так що прихопіть з собою наїдки – бо до вічного шлях проляже через ситі шлунки кіз.

Ще однією зупинкою став безлюдний вулканічний острів – його називають Зубатим, і Зубами Дракона, і просто острів Зубів. Його скелі направду нагадують величезні зуби. Місцеві марнослави припливають сюди, щоб взяти камінчик “на фарт” перед важливою справою.

ДЕНЬ ЧЕТВЕРТИЙ: ІЧМЕЛЕР

Це якраз і був той день, коли ми нарешті прийшли за пляжними рушниками.

Треба сказати, що літній сезон у Туреччині триває довго, і навіть кінець вересня – початок жовтня – це хороший час, коли не загрожує несамовита спека, але достатньо тепло - +26.

Якщо ви в Мармарисі шукаєте пляжі з найчистішою водою – то це Ічмерел. Вхід у бухту “прикритий” островом – високих хвиль і штормів тут не буває.

Відпочинок у Мармарисі чимось нагадує Європу – більшість місцевих готелів (окрім рівня 5* та деяких 4*) не мають власних пляжів, але на муніципальних можна спокійно засмагати і купатися абсолютно безкоштовно. Поруч – туристична зона, де безліч ресторанчиків та кафе за досить доступними цінами. Саме тому тут полюбляють відпочивати європейці, адже такий же відпочинок в Італії чи на Французькій Рів’єрі обійдеться набагато дорожче.

Пандемія якщо не зруйнувала, то скорегувала безліч наших планів. Але Туреччина демонструє, що заходи безпеки дають результат (дезінфекція, температурний скринінг, соціальна дистанція – це все враховується при сертифікації готелів). Тут – масковий режим і якщо вас пускають у країну без тесту (що рідкість на теперішні часи) – це не означає, що вам пробачать легковажність у ставленні до інших. У ресторанах готелів (де збережена система all inclusive) вас просто відмовляться обслуговувати, якщо ви без маски, і ввічливо попросять одягнути її. Нагадування про маски звучить, до речі, в турецьких готелях і українською мовою. Воно й не дивина, коли знаєш, що у Мармарисі українські туристи – другі за кількістю після англійців. Росіяни – лиш треті. І якщо у мерії Мармариса є плани збільшити потік туристів з України і навіть існує спеціальна шестирічна програма задля цього, то і в українських туроператорів амбіцій не менше. Так, туроператор Coral Travel наступного року запропонує велику “турецьку” чартерну програму з різних міст України до Анталії, Бодруму, Мармарису та Ізміру. Більше того, вже розпочато програму раннього бронювання.

“Забронювати відпочинок на курортах Туреччини можна вже зараз, при цьому добре зекономивши на вартості проживання ( до 50%). Діють вигідні умови оплати з першим внеском 20%, решта – за два тижні до початку туру”, – розповіла директорка туроператора Тетяна Прокопенко.

Орієнтовні ціни на осінь та зиму 2020/21 рр. для двох з перельотом:

· Анталія (жовтень-листопад) – від 14 442 грн (4* All Inclusive) та від 16 522 грн (5* All Inclusive)

· Даламан і Мармарис (сезон 2021 р.) – від 20 941 грн. (4* All Inclusive) і від 26 296 грн (5* All Inclusive)

· Ерджієс (з 19 грудня 2020 року, це гірськолижний курорт і про нього ми вам теж невдовзі розповімо) – від 19 127 грн (4* Bed & Breakfast) і від 21 678 грн (5* Bed&Breakfast).

Оксана Кубанська

P.S. Редакція  висловлює подяку Travel Press Club

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-