Наумбург – столиця різдвяного пирога
Найвідомішим вважається Дрезденський штолен, але вигадали цю традиційну німецьку різдвяна випічку не дрезденці, а жителі Наумбурга ан дер Зале, повідомляє кореспондент Укрінформу.
Сталося це 1329 року. Тоді Єпископ Гайнріх надав наумбурзьким пекарям права гільдії. А ті піднесли йому два штолени на знак подяки.
Отже, наумбурзький штолен з’явився на 98 років раніше за знаменитого Дрезденського, який уперше був згаданий 1474 року у рахунку, виставленому дрезденському двору. З 1500 року дрезденський штолен почали регулярно продавати на Штрицельмаркті — різдвяному ярмарку у Дрездені. З 1560 року серед дрезденських пекарів існує традиція передавати владним князям величезні штолени завважки 36 фунтів.
У 1648 році дрезденські пекарі домоглися того, що на цьому ярмарку стали продавати виключно штолени, виготовлені у Дрездені.
Наумбург – столиця різдвяного пирога / Фото: Ольга Танасійчук, Укрінформ
Штолен споживали у різдвяний піст, тому дріжджове тісто готувалося на воді з додаванням ріпакової олії. Смак такого штолена не подобався німецьким шляхтичам, через те у середині XV століття саксонський курфюрст Ернст та його брат герцог Альбрехт звернулися до Папи Римського Миколая V із проханням скасувати заборону на використання вершкового масла, проте отримали відмову. Лише у 1491 році Папа Інокентій VIII у своєму бреве, відомому як «масляне», дав згоду на заміну ріпакової олії на вершкове масло під час приготування штолена, але з умовою «покаяння» у формі фінансової підтримки будівництва Фрайберзьского собору.
Штолен – традиційна німецька випічка, яка своєю формою та білим кольором має «бути схожою» загорнутого у пелюшки Христа-немовля.
Найпоширеніший різновид штоленів із начинкою з родзинок та цукатів, але попитом користуються також штолени з маком, горіхами або марципаном. Готують штолен із здобного дріжджового тіста, до якого додають багато вершкового масла. Розтопленим вершковим маслом його також просочують після випічки, а зверху посипають великою кількістю цукрової пудри. Штолени випікають заздалегідь, іноді за місяць до Різдва, у прохолодному місці вони можуть зберігатися два-три місяці.