Три тисячі вареників у Нідерландах як спокуса для веломандрівників

Три тисячі вареників у Нідерландах як спокуса для веломандрівників

Укрінформ
Фестиваль посольств у Гаазі вніс корективи у подорожні плани українців

Двоє українських мандрівників, які поставили за мету об’їхати на велосипеді 22 країни за 80 днів, перервали свою подорож. А точніше – внесли в неї корективи. Сергій Толстіхін та Юлія Мазур дізналися, що у Гаазі проходитиме фестиваль посольств, на якому буде представлена Україна. Такі гуляння відбуваються щороку. Кожна країна демонструє свою кухню та культуру.

І якщо два роки тому майстер-клас із приготування дерунів можна було отримати особисто від посла України у Нідерландах, то цього року родзинкою свята стали вареники. Довідавшись про таку подію, пара не втрималася і розвернула свої велосипеди до Гааги, щоб поїсти вареників і краще пізнати велокраїну – Нідерланди.

ЧОТИРИ ТИСЯЧІ КІЛОМЕТРІВ ДО ГААГИ

Йдучи поміж ятками різних країн на фестивалі посольств у Гаазі, Сергій Толстіхін та Юлія Мазур наче вирушили у гастрономічну подорож. Кожна країна демонструє свою неповторну кухню. Усюди щось париться, вариться, горить та вибухає. Та цей фестиваль – справжнє свято не лише гастрономії, а ще екскурс в історію, культуру та традиції.

Грузинський шашлик, традиційні філіппінські страви, кубинські сигари, живопис, запальні танці та пісні. Загалом участь у фестивалі взяли майже 80 посольств.

Українську ятку знайти просто, треба шукати найбільшу чергу. Сергій каже, їхати в Гаагу не планували, але як дізналися про фестиваль та вареники, одразу вирішили змінити маршрут.

Сергій та Юлія у сідлі від 27 липня. На меті – перетнути на велосипедах 22 країни за 80 днів. Чотири тисячі кілометрів уже проїхали до Гааги. Де фінішуватимуть, ще не знають, жартують, раптом на їхньому шляху трапиться ще якась спокуса, подібна до вареників у Гаазі.

“Ми хочемо фінішувати, власне ми ще не знаємо точно де – або в Мюнхені, або в Празі. Це залежить від того, як ми проїдемо останні країни, бо там трошки гори, і чи не будемо спізнюватися. Наприклад, візит до Гааги у нас не був запланований, але ми дізналися, що буде така подія – фестиваль і вареники, то ми навмисно докинули кілька днів до наших мандрів. І, мабуть, доведеться десь пожертвувати Чехією. В нас немає якогось грандіозного, запланованого фіналу. Якщо ми фінішуємо у Мюнхені, ми зустрінемося з українцями та просто сядемо в автобус і поїдемо у Хмельницький”, – розповідає Сергій.

Чоловік каже, що вони вже проїхали понад 10 країн. Серед них – Польща, Словаччина, Угорщина, Литва, Латвія, Естонія, Фінляндія, Швеція, Німеччина, Нідерланди.

“Перед нами ще Бельгія, Франція, Люксембург, Швейцарія, Ліхтенштейн, Австрія, Німеччина і Чехія. Вісім країн ще перед нами”, – рахує Сергій.

ТРИ ТИСЯЧІ ВАРЕНИКІВ ТА ДЕРУНИ

Поки Сергій рахує країни, в українській ятці йде підрахунок вареників. Загалом наліпили понад три тисячі: з картоплею, сиром, грибами та капустою. Окрім вареників, частували борщем із пампушками та часничком, домашніми ковбасками, дерунами зі сметаною. До речі, про деруни. Два роки тому їх смажив посол України в Нідерландах Всеволод Ченцов.

“Я тільки приїхав. Це був такий у мене вступ на посаду. І мені дуже сподобався фестиваль, атмосфера. Я люблю тут бувати”, – згадує посол України в Нідерландах Всеволод Ченцов.

Українська ятка дуже популярна. І не лише через гастрономію. Гості фестивалю можуть придбати посуд, глечики, вишиванки, вироби з дерева.

“Практично всі дипломатичні установи беруть участь у фестивалі. Я вдячний нашій громаді, фундації “Українці в Нідерландах” за активну участь. Це вже така добра традиція склалася – співпраці між посольством і фундацією в рамках фестивалю. Я вважаю, що наш стенд цього року дуже достойний. Ми гарно представляємо Україну і будемо продовжувати в цьому ж дусі”, – наголосив посол. І взявся розповідати веломандрівникам – Сергію та Юлії про Нідерланди та головний транспорт країни – велосипед.

ЕКОЛОГІЧНА ВЕЛОЕКСПЕДИЦІЯ

Спортивної підготовки у пари немає. В обох офісна робота – менеджери у громадській організації. Реалізовують проекти щодо розвитку Поділля. За фахом Юлія – фінансист, а Сергій – психолог. Велике бажання мандрувати змусило їх сісти на велосипеди і довести, що подорожувати можна й у сідлі двоколісного. “Єдине наше тренування було – їхати до моїх батьків у село, за 65 кілометрів”, – сміється Юлія Мазур. І розповідає, що їхня подорож розбита на кілька етапів. І перша частина була тренувальною. “Вона була в травні. Ми були у трьох країнах: Польща, Словаччина й Угорщина. Після того була перерва, бо в нас були проекти, які потрібно було завершити. І вже 27 липня ми виїхали у найдовшу частину мандрівки. Їдемо ми зазвичай близько 100 кілометрів на день. Але в нас був рекорд – десь 150 кілометрів, це у перший же день – більше ми його не повторювали. Поки що, 120 кілометрів у середньому їдемо”, – сміється Юлія Мазур.

Сергій додає, велосипеди мають звичайні. Наголошує, що не електро. Окрім двоколісних із собою в них спеціальний причеп із сонячною панеллю. З її допомогою заряджають свої гаджети. “Родзинкою наших подорожей є те, що ми використовуємо спеціальний велопричеп, на якому встановлена сонячна панель. Це не є електровелосипеди (показує велосипед). Ми крутимо педалі самі, своїми ногами, але всі наші гаджети: камери, GoPro, квадрокоптер, все це ми заряджаємо виключно від енергії сонця”, – наголошує Сергій.

У веловантажі є все: і намет, і кухня, і навіть компактний туристичний душ, якщо доводиться ночувати в лісі. Пара розповідає, переважно їх пускають на ніч гостинні українці. Тож не мають проблеми помитися в цивільних умовах. Бюджет – окрема тема. Якщо ночувати у готелях, харчуватися в кафе – треба багато грошей. Та пара вкладається у 10, максимум 20 євро на день, часом навіть менше – це лише на харчування. Заощаджувати вдається, бо рятує гостинність не лише українців, а й поляків, німців, голландців…

“Наша подорож має три мети. По-перше – дослідження зеленого туризму. Ми хочемо дослідити, як виглядає сільський, зелений туризм у цих 22 країнах, які ми відвідуємо. Друга мета – зустріч із українською громадою, щоб дізнатися – хто ці українці, як самоорганізовуються, які заходи проводять, активні вони чи не активні. Були випадки, коли ми, наприклад, спілкувалися з людьми, які виїхали ще в 90-х і багато років не поверталися. І для них Україна, в їхній свідомості, ще така, якою була, коли вони поїхали. І коли ми розповідаємо, скільки змін зараз відбувається, і що ми робимо в нашому маленькому Хмельницькому, вони дивуються і кажуть, що треба більше розповідати, і якийсь обмін проводити, тому що Україна, насправді, не стоїть на місці, а розвивається”, – кажуть Сергій та Юлія.

Пара рушає до Бельгії. У Гаазі починається дощ. Та він не в змозі розігнати гостей фестивалю, які з захопленням пізнають культури та традиції одне одного. Проводиться фестиваль посольств вже 6-й рік поспіль. І щороку його відвідує понад 50 тисяч людей.

Ірина Драбок, Гаага

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-