Сон на бджолиних вуликах: на Буковині розвивають новий вид туризму

Сон на бджолиних вуликах: на Буковині розвивають новий вид туризму

837
Ukrinform
Що відчуває людина, коли спить на бджолиних вуликах?

Стрес, депресія, проблеми з тиском, знижений імунітет, серцево-судинні захворювання – це далеко не повний перелік порушень у роботі організму людини, упоратися з якими допомагає апітерапія – лікування хвороб живими бджолами та бджолопродуктами. Нещодавно в селі Михайлівка, що на Буковині, відкрили апітерапевтичний оздоровчий комплекс «Мивіра», де пропонують відпочити та підлікуватись, поспавши на бджолиних вуликах.

Кореспондент Укрінформу випробовував переваги такого сну.

ІДЕЯ – МОЯ, ГРОШІ – СПІЛЬНІ

Село, де розташований оздоровчий комплекс, - приблизно за 25 кілометрів від обласного центру. Вже у самому селі віднайти «Мивіру» вдається не так легко. Мусив запитувати у кількох місцевих перехожих, де у них лікують бджолами.

«Та то там, недалеко, прямо навпроти школи заверніть у вуличку і зразу побачите», – сказав один чоловік, який гнав худобу селом.

На подвір’ї оздоровчого комплексу побачив два щойно пофарбовані великі вказівники. Зустрів мене господар, чоловік років 50-55, який розповів, що саме завершили роботу над вказівниками і планують найближчими днями їх установити на в’їзді в село.

Пасічник Михайло Баловсяк займається бджільництвом понад 25 років. А шість років тому збудував перші три лежанки на бджолиних вуликах посеред власної пасіки.

– Такі хатинки, – розповідає михайлівський бджоляр, – я давно хотів зробити, але все руки не доходили. У 2012 році був на з’їзді пасічників у Львові і там зародився такий задум. Уже повертаючись звідти додому, у поїзді побачив лежанки, які мали приблизно 60 см у ширину та 2 метри у довжину. І так за цим зразком змайстрував у себе на пасіці три лежанки, їм уже шість років. Там сім’я відпочиває, сусіди, рідні. Всі задоволені, всім допомагає. А потім виношував ідею створення такого комплексу (показує на свої будиночки з лежаками на вуликах – авт.). Певний час був безробітним і перебував на обліку в центрі зайнятості. Там організовували різні тренінги. Вчили також писати проекти. Ходив туди зі своїми невістками. Разом потім складали цей проект і разом виграли.

На будиночках із лежаками висить табличка, яка інформує, що даний проект реалізований за кошти Австрійської Агенції Розвитку, Програми розвитку ООН в Україні та підприємця Михайла Баловсяка.

«За проектом нам дали на будівництво апітерапевтичного оздоровчого комплексу 105 тисяч гривень, – продовжує розповідь пасічник. – Ну, насправді, це не так багато. Лише на закупівлю 40 сімей бджіл, які тут є, витратили 50 тисяч гривень. Плюс заплатити за роботу майстрів, матеріали. Багато вклав і своїх коштів та роботи. Допомагали рідні, сусіди. І вже наприкінці весни ми змогли повноцінно відкрити комплекс. Зараз працюємо над поширенням інформації про нього, рекламою. Є в нас свій сайт, сторінки у соцмережах, багато людей дізнаються про нас і з телевізора».

За словами Михайла Васильовича, його центр апітерапії став першим таким на Буковині. Наразі у Чернівецькій області є бджолині будиночки, лежанки, а ось подібного оздоровчого комплексу немає ніде.

У КОЖНОМУ ЛЕЖАКУ – ЧОТИРИ БДЖОЛОСІМ’Ї

Усього в комплексі є три будиночки та 10 лежанок. У кожній лежанці по 4 сім’ї бджіл. Тут, як каже мій співрозмовник, немає ні грама хімії. Все зроблено з натуральних матеріалів, усі фарби – на водяній основі.

Наскільки зручно лежати на бджолиних вуликах, кореспондент Укрінформу випробував на собі. Коли зачинили кришку такого лежака, спочатку стало трохи лячно. Хоч і біля голови та біля ніг є невеличкі віконця, світла всередині мало. Але за порадою господарів комплексу, спробував розслабитись. Під собою відчував приємне дрижання від бджолиного гулу. Хоч лежав недовго, але якось заспокоївся.

Відпочивати на цих лежанках, за словами пасічника, потрібно не менше трьох годин, а восьми годин для сеансу терапії вистачає сповна. Можна це робити тільки з 1 квітня до кінця жовтня, коли у бджіл іде розвиток.

– Це загальне оздоровлення організму. Тут поспав три години, і так ніби спав цілу ніч. Прокидаєшся іншою людиною, – додає він.

Хоча трапляються і невдоволені таким відпочинком.

– Деякі люди приїжджають, оплатять лежанки на кілька годин і хочуть, щоб у них зразу пройшли усі болячки, – каже Михайло Баловсяк. – Але так не буває. Через кілька годин сну, певне полегшення, заспокоєння можна відчути. Але краще в такому лежаку поспати хоча б дві-три ночі підряд. Там, якщо ви бачили, збоку є кілька трубочок, через них проходить повітря, насичене прополісом з вулика, який також має багато лікувальних властивостей.

– А бджола через трубочку не залетить і не вкусить? Взагалі, траплялося, що когось із туристів кусали бджоли? – запитую.

– Там, усередині трубочок є спеціальна сіточка, бджола не пролізе. Ні, такого не було. Хіба комар може залізти і вкусити, але і таке рідко траплялося.

Допомагає зустрічати та приймати туристів пасічнику його донька Галина. Окрім здорового сну на бджолиних вуликах, в комплексі проводять екскурсії та частують чаєм на травах і печивом із медом.

– Я тут допомагаю проводити екскурсії. Тато більше по бджолах спеціалізується, а я людям розповідаю щось цікаве про наш комплекс, про ці місця, – говорить донька пасічника. – Люди в нас ще не знайомі зі системою апітерапії. Часто запитують про корисні властивості. Розповідаю, зацікавлюю, щоб їм хотілося сюди приїжджати ще. До нас приїжджали і пасічники з інших регіонів. Цікавляться, як можна у себе організувати подібний туристично-оздоровчий комплекс.

ПЛАНУЮ ОРГАНІЗУВАТИ МУЗЕЙ БДЖІЛЬНИЦТВА

Щодо цін у його оздоровчому комплексі, чоловік розповідає, що вони вивчали це питання, аналізували ціни в інтернеті.

– Година денного сну коштує 40 гривень. За ніч виходить дешевше – 200 гривень за 8 годин, це по 25 гривень година виходить, – розповідає пасічник – Якщо замовляєте на ніч і більше, то екскурсія і дегустація меду з печивом входить у цю вартість. Якщо комусь достатньо лише 2-3 години поспати, то за екскурсію і частування чаєм з медом доведеться доплатити 30 гривень. До нас приїздять туристи з різних регіонів і навіть з-за кордону.

Для туристів у комплексі закупили 50 захисних масок пасічників.

– Маємо і дитячі маски, і дорослі. Часто школярам чи навіть дітям із садочка проводимо екскурсії. Тому вирішили закупити захисні шапки, – каже підприємець.

Оскільки проект будівництва апітерапевтичного комплексу був підготовлений при допомозі спеціалістів Глибоцької ОТГ, підприємці вирішили, що для мешканців їхньої громади відпочинок у такому комплексі буде безкоштовним. Хоча, зізнаються, місцеві селяни не часто до них заходять.

– Місцеві кажуть, що часу не мають вільного. Інколи сусіди можуть зайти, полежати кілька годин. З них грошей не беремо. Для мешканців громади – безкоштовно, – сказав пасічник.

У планах підприємця організувати на території комплексу музей бджільництва.

– Уже маю багато екземплярів для музею. Мій перший вулик, який я побудував ще 25 років тому туди віддам. Лиш чекаю уже, щоб перенести ту сім’ю бджіл, яка там зараз живе. Ходімо зі мною, покажу вам мою пасіку, – запрошує Михайло Баловсяк.

Основне господарство пасічника - приблизно за 200-300 метрів від оздоровчого комплексу. Корови, свині, кури та головне «багатство» - близько сотні вуликів із бджолами.

– 250 бджолиних сімей тут маю. Майже усі вулики побудував самостійно, – каже пасічник. – Зараз частину передав своїм двом синам, вони допомагають їх доглядати. А ось це - той мій найперший вулик (з гордістю показує на старий, трохи похилений вулик, – авт.). Саме з нього усе почалося. Зараз тут проживає дві бджолині сім’ї. Коли зможу їх перенести, віддам цей вулик до музею.

Приміщення для майбутнього музею поряд з оздоровчим комплексом господар уже виділив, експонатів, запевняє, має достатньо. Ще підлогу залишилось устелити - і можна буде запрошувати відвідувачів.

Віталій Олійник, Чернівці

Фото автора

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>