На Закарпатті гуцульській ковдрі присвятили фестиваль

Про це повідомляє прес-служба Закарпатської облдержадміністрації. 

"Захід носив не лише розважальний, але й просвітницький та етнографічний характер – у його програмі, окрім ярмарку та масових гулянь, відбулися майстер-класи та круглий стіл "Карпатський ліжник: традиції і сучасність" - йдеться в повідомленні.

Розпочався фестиваль із велелюдної ходи центром села до головної сцени свята. Кілька сотень учасників і гостей у супроводі музик, трембітарів і кінної групи закликали всіх охочих долучитися до колоритного дійства.

"Я впевнений, що і в наступні роки Рахівщина збиратиме справжніх майстрів карпатського ліжника. Ліжник, а по-іншому гуцульська ковдра, – це винахід гуцулів та унікальне гуцульське мистецтво. Він нагадує гуцульський характер – теплий, гарний і трохи "кусається", – сказав на відкритті фестивалю голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль.

Він додав, що започаткований цьогоріч міжнародний фестиваль ліжників – це, перш за все, вияв поваги до професії, яка зникає. Це підтримка людей, які займаються цією справою і зберігають та продовжують традицію ліжникарства. 

Подивитися, а за бажання й придбати на фестивалі було що. Майстри представили гостям ліжники з унікальними візерунками, а ще ковдри, подушки, картини, верхній одяг, прикраси, взуття із вовни. Кілька імпровізованих виставкових майданчиків організували ліжникарі з Рахівщини та сусідніх районів Івано-Франківщини.

"Я займаюся цією справою вже 40 років. Мене ліжникарству вчила мама, а я вже передала секрети цього мистецтва двом своїм донькам і онукам. До речі, вовну використовуємо закарпатську” – розповіла майстриня-ліжникарка з с. Яворів Косівського району Івано-Франківської області Ганна Копельчук.

Привезли майстри не лише свої вироби, але й обладнання – старовинні станки, які подекуди слугують своїм господарям понад 60 років. Загалом для виготовлення двоспального ліжника потрібно близько тижня. Орнаменти автори або відтворюють зі старовинних ескізів, або вигадують самі. 

"Це родинне ремесло, яке передаємо з покоління у покоління. Це і основний вид заробітку. З проданих речей живемо, будуємо, навчаємо дітей", – зазначила гостя фестивалю з Прикарпаття Ганна Шрайбер.

Впродовж гулянь глядачів радували виступами фольклорних колективів з Рахівщини, Косівщини та повіту Марамуреш (Румунія). Наприкінці свята естафету проведення наступного фестивалю шляхом жеребкування передали іншому гуцульському краю.

Таким чином, Закарпаття у своєму календарі отримало ще один унікальний фестиваль, покликаний відроджувати й популяризувати традиції багатонаціонального краю, які так приваблюють туристів.

Фото: Закарпатська ОДА