Бережани – місто металевих візерунків - 13.12.2017 09:00 — Новини Укрінформ
Бережани – місто металевих візерунків

Бережани – місто металевих візерунків

2502
Ukrinform
Запрошуємо допитливих туристів у віртуальну мандрівку бережанськими вулицями, щоб помилуватися вишуканим плетивом балконних огорож

Серед міст і містечок Тернопільщини є одне, яке вирізняється розмаїттям вишуканого плетива балконних огорож. Зрештою, деякі з них навіть важко назвати огорожами, бо вони – справжні витвори ковальського мистецтва тутешніх майстрів, які залишили після себе цілу низку самобутніх металевих ознак цього західноукраїнського містечка з майже 650-річною історією.

Тож запрошую допитливих туристів здійснити своєрідну віртуальну мандрівку бережанськими вулицями. Пройдемося старими, вимощеними базальтовою бруківкою доріжками. Піднімемо свій погляд вгору, де на кількаметровій висоті, обрамлені мереживом металевих перил-огорож і підперті чудернацькими опорами, ще збереглися давні балкони, які старші галичани називають «бальконами».

КОВАЛЬСЬКА ДУША НАД БЕРЕЖАНСЬКОЮ БРУКІВКОЮ

Мій гід-провідник вуличками Бережан – заступник директора тутешнього краєзнавчого музею, знавець історії краю, відомий краєзнавець та поціновувач прадавніх артефактів Микола Проців.

Мандрівку розпочинаємо на площі Ринок, де нині в будівлі міської ратуші з годинником і розташувався згаданий уже краєзнавчий і ще кілька музеїв – Богдана Лепкого, книги та історії церкви.

Тож зробімо перші кроки назустріч металевому диву бережанських балконів.

- Ще від часів надання Бережанам Магдебурзького права у 1530 році тут, як і в інших містах Галичини – Львові, Станіславові (нинішньому Івано-Франківську), Теребовлі, Бучачі, Чорткові, –  створювалася низка ремісничих цехів, зокрема й цехи ковалів, – розповідає Микола Проців. –Зрозуміло, умільці виготовляли, крім найнеобхідніших побутових речей – різноманітних гачків, цвяхів, рогачів, защіпок, дверних ручок, – також і художні, – вигнуті віконні ґрати, орнаментальні решітки до підвальних вікон, елементи флюгерів та вуличних ліхтарів, балконні огорожі. До речі, за архівними свідченнями, в 70-х роках XVIII ст. у Галичині працювало 44 тис. ремісників, з них – 2800 ковалів, – розповів Микола Проців.

За його словами, з другої половини XIX ст. через те, що тоді широкого розмаху набуває постачання металу з ливарних заводів Австрії, Угорщини, Чехії та Польщі, ковальство швидко розвивається. Зрештою, тодішня місцева влада навіть дозволяє займатися ковальством не лише представникам ковальських цехів. Тобто виготовляти металеві вироби міг кожен, хто мав до цього хист, кузню і певні кошти.

Ось так Бережани поступово й почали «одягатися» в металеве вбрання. Передусім, це торкнулося церковних огорож, будівель заможних міщан, зокрема й тих, які мали двоповерхові будинки з балконами.

- Бачите, майже у кожному будинку на площі Ринок збереглися оригінальні металеві огорожі балконів. Гляньте, здавалося б, такі перила мають звичайне призначення - страхувальне, щоб людина могла безпечно вийти на балкон. Але видно, що давні майстри, які виготовляли перила-огорожі самобутніх форм, намагалися, щоб кожен балкон мав свій, неповторний «металевий шарм». В окремих викованих елементах, що прикрашають бережанські балкони, – самобутня вишуканість, душа невідомих майстрів-ковалів, - каже Микола Проців.

З ВОГНЮ І МЕТАЛУ, БЕЗ ВЕРСТАТІВ І ТЕХНОЛОГІЙ

Із площі Ринок вимощеною бруківкою ідемо на вулицю Тараса Шевченка, потім біля костелу Петра і Павла переходимо на вулицю братів Лепких. Там, як і на вулицях Кушніра та Гімназійній, – ціла балконна галерея. Як кажуть у Галичині – «до вибору й до кольору».

- Погодьтеся, цікаві балконні огорожі додають тому чи іншому будинку певної самобутності. Це зараз сучасні технології дають змогу створити чудернацькі речі з різних матеріалів. А в ті часи, коли виготовлялися ось такі балконні огорожі з різноманітними орнаментами, не було ні зварювальних апаратів, ні токарських верстатів із числовим програмним управлінням. І від цього цінність таких виробів лише зростає, - каже Микола Проців, і з його твердженням важко не погодитися.

Щоразу зупиняємося біля тих чи інших балконів, вдивляємося в поіржавілі, але від того не менш цікаві балконні огорожі, які нагадують нині про тепло ковальських рук і дух минулих епох.

Невдовзі, після тривалої фотосесії, спускаємося однією із найстаріших вулиць Бережан, Вірменською, теж не позбавленою металевих орнаментів, і виходимо на суміжну Банкову, де перегукується архітектурна ліпнина із балконними візерунками.

ЗБЕРЕГТИ ДЛЯ НАЩАДКІВ

- Ви, мабуть, зауважили, що бережанські балкони, деякі конструкції з металу, нібито й не дуже складні, навіть геометрично прості. Але у такій лаконічності автори цих кованих огорож зуміли передати естетику виробу, що гармонійно поєднується із самою будівлею, - продовжує мій гід Микола Проців. – І, приємно, особливо це видно у теплу пору року, коли вміло відреставрований, доглянутий, красивий балкон, ще й буяє квітами. Розумієш, що в такій оселі живуть дбайливі господарі, котрі цінують красу, яка залишилася родині у спадок від умільців-ковалів. Узагалі, стильний, хоча і старий за віком, але доглянутий балкон додає особливого шарму, респектабельності квартирі чи навіть усьому будинку. Важливо, що багато хто з бережанців усвідомлює це і в більшості випадків не позбувається старих металевих огорож, а обробляє їх спеціальним антикорозійним покриттям, замінює частково втрачені елементи ідентичними, які виготовили на замовлення нинішні ковалі.

У такий спосіб сучасне ковальство, новітні технології вдало переплітаються з мистецькою спадщиною умільців минулих століть, створюючи оригінальне естетичне поєднання прадавнього ремесла із вмінням нинішніх майстрів металу, - каже Микола Проців.

А ще історик переконаний, що міській громаді Бережан потрібно зрозуміти, який вона має безцінний спадок у вигляді отих ажурних балконних переплетінь. Усвідомити й зберегти цю тиху, некрикливу окрасу містечка для наступних поколінь, щоб через багато десятиліть показати дітям та онукам рукотворні зразки ковальських традицій і непересічне вміння відомих і невідомих тогочасних майстрів…

Згодом, зробивши, певно, не менш як двокілометрове коло середмістям Бережан, ми знову ступаємо на площу Ринок, щоправда, вже з протилежного боку майдану, завершуючи нашу мандрівку.

Уже пізніше, коли залишився один на один із бережанським плетивом тутешніх балконів, відчув, що їх треба оглядати спокійно, неквапливо, подумки мандруючи в ті часи, коли творилося таке диво з металу.

…Округло-випуклі, радіальні, хвилясті, у вигляді дуги, прямі, змішаної форми, з квітами і без них, з абстрактними візерунками й стриманими, плавними та витонченими лініями. У них, цих неповторних балконах у Бережанах , застиг дух минувшини та фантазія галицьких ковалів. Видно з усього, вони виготовляли ці металеві огорожі для балконів з душею, щоб навіть через багато десятиліть люди подумки їм дякували за ці справді мистецькі витвори з металу.

Олег Снітовський, Тернопіль

Фото автора

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>