Друга молодість „Старої фортеці”

Подорожуючи Сумщиною, ніяк не можна оминути районний центр Тростянець, багатий на унікальні пам’ятки архітектури.

Звичайно ж, візитівкою міста є Круглий двір. Проте Тростянець має і багато інших цікавинок, з якими варто ознайомитися. І кращого гіда у цій подорожі, ніж мер міста Юрій Бова, годі шукати.

Нещодавно обраний головою новоствореної Тростянецької ОТГ, саме він під час свого 12-річного керівництва цим невеликим райцентром вдихнув нове життя у його пам’ятки, привабивши велику кількість туристів (а відтак – і грошей) у місто.

КРУГЛИЙ ДВІР: ЛИЦАРСЬКІ ТУРНІРИ І РОК-ФЕСТИ

Першим об’єктом, куди ми зазирнемо, безумовно, стане згадана вище садиба-манеж Круглий двір — унікальна пам'ятка архітектури XVIII століття. Він нагадує невелику фортецю з цегли, овальну у плані, з чотирма вежами, і з’явився на мапі міста в 1749 році.

- Його появою у Тростянці завдячуємо братам Надаржинським, яким до 1820 року належало це містечко. Коли Тростянець у 1843 році перейшов у власність родини Голіциних, розпочався новий етап в існуванні Круглого двору. Князь модернізував його, перетворивши на будівлю для театральних виступів. Усередині були прибудовані триярусні ложі для глядачів, а внизу на майданчику грали актори-кріпаки . Внутрішні приміщення веж були обладнані під житлові кімнати для театральної трупи. На арені ставили різні постановки, влаштовували балетні виступи, проводили кінні та циркові акробатичні вистави. Спробуйте вимовити якісь слова чи зачитати вірш, перебуваючи всередині Круглого двору, і ви переконаєтеся, що тут чудова акустика, - розповідає Бова.

За його словами, Круглий двір по своїй архітектурі не має аналогів в Україні серед будівель середини XVIII ст. Однак у першій половині ХХ століття ця споруда використовувалася для житла, потім як склад, і лише пізніше їй надали статус пам'ятки архітектури.

За радянської доби реставраційних робіт тут вже не проводили, хоча питання це поставало неодноразово. Коли в Круглому дворі розташовувалася база райспоживспілки, сталася пожежа, яка завдала значних пошкоджень зовнішній та внутрішній частині будівлі.

І тільки за часів незалежності України Круглий двір відреставрували, і він почав відігравати важливу роль у культурному житті Тростянця.

- Маючи такий об’єкт, гріх було не використати його як сцену для різноманітних заходів. Порадившись, ми вирішили проводити у стінах Круглого двору фестиваль історичної реконструкції “Стара фортеця. Подорож крізь століття”, який набув неабиякої популярності. У цьому році він пройшов уже всьоме. Його учасниками є клуби не тільки з України, а і з-за кордону. Гості фестивалю, а їх на ці дні звідусіль з’їжджаються тисячі, мають змогу спостерігати за лицарськими поєдинками, турніром лучників, постріляти з лука та арбалета, поринути у вир ярмарку ремісників з майстер-класами, відвідати корчму із середньовічними стравами. Також Тростянецька міськрада з 2013 року організовує у Круглому дворі міжнародний молодіжний фестиваль “Схід-рок”, на який з’їжджаються відомі в Україні та за її межами рок-гурти. Від початку цю фортецю використовували як амфітеатр, тому музика тут милозвучніша, ніж на відкритих фестивальних майданчиках. Взагалі «середньовічна» споруда є фішкою фестивалю, і вона зображена на головному постері фесту, - говорить Бова.

Він зазначає, що ці заходи, які фінансуються поза бюджетом міста, за сезон приваблюють загалом по 25-30 тисяч облікованих туристів і стали не лише самоокупними, але й прибутковими.

- Коли почалася війна з Росією, було трішки боязко проводити фестивалі у Тростянці, адже 30 кілометрів, які відділяють нас від державного кордону, – це якраз дальність польоту снарядів системи „Град”. Але проведення саме патріотичних і міжнародних фестивалів було нашим принциповим рішенням: хотіли показати, що тут Україна, тут патріоти, і „зелених чоловічків” тут не чекають, – підкреслює міський голова.

МУЗИКА І ШОКОЛАД У ПАЛАЦІ

Оглянувши Круглий двір, який у 2007 році разом з Пам’ятником мамонтові у селі Кулішівка Лебединського району та комплексом Софроніївського монастиря у Путивльському районі брав участь у конкурсі „Сім чудес України”, ми прямуємо до розташованого поруч палацу князя Голіцина, який згодом, у 1874 році, перейшов до графа Кеніга.

- У маєтку Василя Голіцина жив і творив великий російський композитор Петро Чайковський, який написав тут свою знамениту увертюру „Гроза”. Зберігаючи традиції, декілька разів на рік у палаці проводять вечори класичної музики, на яких майстерність гри на фортепіано, скрипці, віолончелі демонструють музиканти з України, Японії, Німеччини, Південної Кореї та інших країн. Але тепер він приваблює туристів ще й працюючим на його території музеєм шоколаду. Адже Тростянець відомий на всю Україну своєю шоколадною фабрикою. Тож ми, віддаючи данину виробникам солодощів, вирішили поєднати у палаці історію із сучасністю, - коментує мер.

Приміщення музею має три зали, в яких представлено понад 1500 експонатів, що розповідають історію появи шоколаду, знайомлять з рецептами його створення і процесом виготовлення. Також у кімнатах встановлено багато декоративних фігур із шоколаду. Наприклад, на одному зі столів можна побачити 16-кілограмову корону з чистого шоколаду, а на іншому - голову аборигена вагою не менше 12 кілограмів.

Відразу за палацом ще одна пам’ятка Тростянця - Алея закоханих. На її початку розташований гранітний монумент у вигляді двох сердець, із зображенням Амура і цитатою з вірша Василя Симоненка. Далі алея переходить в невеликий сквер, де знаходиться кілька дерев’яних скульптур і росте старий дуб. А закінчується місцем із затишною альтанкою, з якого відкривається мальовничий вид на ставок.

- Це улюблене місце молоді: тут призначають побачення і обов’язково відвідують під час весіль, - розповідає міський голова.

А метрів за 150 від палацу височіє найстаріша культова будівля міста – Благовіщенська церква. Її збудували у 1750 році у стилі раннього класицизму з елементами бароко. Це мурований однобанний храм із прибудованою дзвіницею.

Є у Тростянці ще один храм – Вознесенська церква. Звели її у 1913 році у модному на той час цегляному русько-візантійському стилі. Головною особливістю цього стилю є фігурна кладка, яка виконує роль основного декору. Будівельники повинні були володіти неабиякою майстерністю, щоб творити подібні споруди.

ТАМ, ДЕ ТАНЦЮВАЛИ НІМФИ

Побувавши у центрі міста, вирушаємо на його околицю. Бо ще однією родзинкою Тростянця, куди нас веде міський голова, є ландшафтний парк в урочищі Нескучне. Нині він займає площу у 256 гектарів, 15 з яких припадає на каскад ставків.

Садово-паркова зона була вибудувана на початку ХІХ століття за велінням Олександри Надаржинської, яка володіла містом у той час. В урочищі є три озера, з яких витікає струмок з назвою Тростянець - колись він був повноводною річкою, оточеною сосново-листяним лісом.

Біля третього і найбільш молодого озера розташований "Грот німф”. У споруді за часів князя Голіцина влаштовувалися театралізовані вистави, танцювали акторки, вдягнуті німфами (звідки й назва гроту) та сильфідами. Існує легенда, що "Грот німф” є воротами до підземного ходу, який сягає монастиря в Охтирці.

На схилах Тростянецького парку росте понад 100 видів рослин. Зокрема, тут трапляються дуби, вік яких сягає 300-400 років, діаметром 2 і більше метрів, а висотою - близько 30 метрів.

На північному узліссі цукровий магнат Кеніг свого часу побудував дім, у якому сьогодні міститься офіс Краснотростянецького відділення Українського науково-дослідного інституту лісового господарства. Це — найстаріша науково-дослідна установа лісового профілю в Україні, побудована на базі Тростянецького лісгоспу. У 1960-і роки навколо держлісгоспу було насаджено дендропарк.

КРАЩИЙ ПРАКТИК МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ

- Ви подивіться, яка тут чудова природа. Ідеальне місце для відпочинку. А ще – для активних занять. Наразі міська влада докладає зусиль для залучення сюди змагань із біатлону найвищого всеукраїнського рівня. В урочищі Нескучне є біатлонна траса, будемо розвивати інфраструктуру для створення спортсменам необхідних умов. Думаю, у нас все вийде, - розповідає Бова.

І в цьому можна не сумніватися. Останні п’ять років поспіль Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України відзначає кращі практики самоврядування Тростянецької міськради. У конкурсі, який проводиться за підтримки Програми Ради Європи „Децентралізація і територіальна консолідація в Україні”, місто - у лідерах по залученню інвестицій, використанню історичної та культурної спадщини для розвитку міста, залученню громадськості до управління бюджетним процесом, стимулюванню економічної активності, створенню робочих місць тощо.

За інформацією директора з питань розвитку Асоціації об’єднаних територіальних громад і експерта DESPRO (швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні») та Програми Ради Європи Ігоря Абрамюка, подібних успіхів не має жодне інше місто в Україні.

Це далеко не повний список досягнень. Але й Тростянець змінюється на краще не задля нагород.

Сергій Ханін, СУМИ.