А що як поїхати відпочивати в Батумі?

А що як поїхати відпочивати в Батумі?

Аналітика
9455
Ukrinform
Особистий досвід молодої київської сім’ї підтверджує: це варто спробувати

Скажіть, а вам не хочеться нових вражень від відпочинку.  Ні, звісно, є люди, які роками їздять на один і той самий пляж, і бронюють житло у давно знайомих господарів. І все ж таки, що як не поїхати в Туреччину, що як вирішити не перевантажувати цього року Одесу-маму своєю особою?

Молода сім’я – двоє дорослих з шестирічним сином – поїхали до Грузії, в Батумі. Чому? Вирішили порівняти з минулорічною Одесою і позаминулорічною Чорногорією. Відпочивали в Батумі тиждень, з 22/07/17 – по 29/07/2017. І як?

Скажемо з самого початку: сподобалося!

Відпочинок перевищив очікування і вийшов більш активним, ніж ми розраховували. Можна сміливо ставити оцінку 10 за дванадцятибальною системою.

Місто продумане і зроблене "для людей, які відпочивають". Такий собі Лас-Вегас на березі моря. Дуже багато казино, ресторанів, клубів, дуже багато будівництва в новій частині міста. Таксисти розповідали, що нові квартири швидко розкуповуються, причому покупці - араби, білоруси та українці. До речі, судячи з активізації реклами батумської нерухомості в Україні – цілком схоже на правду.

Нова частина міста дуже чиста, жодної «азіатчини». Тут не побачиш недопалків чи побутового сміття на тротуарах, великих  сміттєвих баків, типу київських «колісниць» не видно теж. При цьому, палять тут ледве не всі і дуже багато, а  в кіосках усюди на розлив продають пиво, вино і навіть чачу. Важливий момент: майже все працює цілодобово: і магазини, і ресторани, обмінники і інші розваги! Місто затихає о 4-5 ранку і прокидається близько 10.

Широка червона велосипедна доріжка «петляє» вздовж усього узбережжя з парком і пальмами, огинає штучні озера.

У магазинах багато українських товарів, можна розраховуватися карткою майже всюди. В цілому багато туристів з різних країн.

Але більше всіх - росіян і турків.

Готель

Батумі – «Місто на будь-який гаманець»(цитата). Це означає, що ви можете відпочивати по помірній за ціною путівці, купленій у туроператора, як це зробили ми. Наш номер в отелі "Плаза" *** в центрі старого міста коштував близько 1400 грн за добу – тобто $45. Сам номер - справжні три зірки. Все працювало, прибирання кожен день, постіль міняли на вимогу, регулярно змінювали рушники, хороший вид з балкону. Але, через те, що ринок під вікнами - дещо шумно. По кабельному ТБ з українських каналів знайшовся тільки «Інтер». Перший канал та Росія 24 - без коментарів. У номері є холодильник, фен. Воду з крану можна пити - м'яка з солодкуватим присмаком. До пляжу - 15-20 хвилин пішки. Готель знаходиться на 4-му поверсі однойменного торгового центру. А на 5-му поверсі є критий басейн з виходом на відкриту терасу з шезлонгами і чудовим видом на центр Батумі.

А можна і самотужки забронювати маленьку квартирку - якщо вірити сервісу Airbnb, то коштує таке житло починаючи з 20 доларів –  їсти пиріжки-кукурудзу по 1,5 ларі штука. 1 ларі, до речі, - це 11 гривень.  А можна зняти і зовсім хороший готель по $200 за добу - мінімум і просаджувати гроші в казино і без упину пити "Хванчкару".

Погода

Коротко: сонячно-м'яко-дощова. Дуже переживали перед поїздкою через погоду, а прогноз обіцяв дощі. Але нам пощастило: реально дощовий день був, коли ми відлітали. А так погода швидко змінюється, іноді йшов невеликий дощ, при цьому було тепло, але не спекотно -  +24 +26. При сонячній погоді вдень ​​доходить і до + 32, але немає такого відчуття задухи і парилки, як в Єгипті наприклад, і як в цьому серпні в Києві. М'яко. Субтропіки.

До речі, серпень зазвичай найспекотніший місяць в Батумі.

Гроші і курс

100 доларів = 239 Ларі. 1 Ларі = 11 грн. Обмінники всюди, але ніяких чеків не дають: поклали в тумбочку долари, відрахували ларі і гуляй собі. У деяких обмінниках можна було навіть гривню обміняти, але не вигідно.

Море і пляж

Велика галька, масаж ніг забезпечений, вже боліли на другий день. Краще брати з собою спеціальне взуття. Пляж довжиною в 7 кілометрів, муніципальний. За бажанням можна орендувати шезлонги і парасольки. Набір з 2 лежаків і 1 парасольки коштує 8 ларі на цілий день (це на пляжі ближче до центру). Ніякої закритої території за спеціальними цінами або "для своїх". Чергують швидкі та є пункти медичної допомоги. Є невеликі рятувальні вишки для спостереження. Людей на пляжі достатньо, але через саму територію ніхто не ходить по головах і місця вистачає всім. Уздовж пляжу є бари (пиво від 5 ларі) з навісами. Постійно ходять місцеві і пропонують воду, сік, пиво, кукурудзу, бублики та ін. Кукурудза на пляжі по 2 ларі (в місті - 1 ларі).

В перший день на морі була хвиля, і важко було заходити (Галька!) в воду, але дітям подобалося гратися на хвилі, коли їх трохи "відносило". Вздовж пляжу завжди ходять прогулянкові катери (10 ларі - 30 хвилин), але найекстремальніший спорт - маленькі дельтаплани з мотором (150 ларі). Також є ПОРТ, але ми особливо його не досліджували. Декілька разів заходили-виходили суховантажні судна. Бачили напівзатонулий корабель в бухті. На катер сіли в перший день, нас супроводжували грузинські танці та гучна музика. Пиво на катері - 7 ларі.

Про море: найчистіше Чорне море, яке я бачив після Криму на початку 90-х. На пляжі працівники (ті, що роздають шезлонги-парасольки) перевіряють, щоб не було битого скла.

Захід сонця приголомшливий! Кольори – неймовірні - багато пар ввечері приходять на пляж і просто милуються.

Їжа, вода, алкоголь

Вино - його багато і скрізь. На будь-який смак. У магазинах продають «заводське» вино в пляшках, ціна за напівсолодкі вина стартує від 6,5 ларі. Хванчкара від 30 ларі (завжди мріяли його скуштувати - це неперевершено). Сухі можна знайти і трохи дешевше. Сподобалась марка Tvishi - біле напівсолодке. Вино дають на пробу скрізь і скільки забажаєш. На ринку у місцевих можна купити вино домашнє, вони самі його роблять (3 ларі за 1 літр). Але треба підходити і питати, у відкриту його не продають. У центрі міста в маленьких кіосках наливають розливне Кіндзмараулі (4 ларі стаканчик) - смачніше ніж пляшкове.

Чача також є різна і всюди (від 40 до 72 градусів) - але на мій смак це скоріш самогон. Взагалі, грузини фанати нашого Nemiroff. Боржомі - 1 ларі за 0.5 л.

Їжа - то окрема справа! Можете глянути на фото чеку одного з наших «перекусів» - 27 ларі (близько 300 гривень) на трьох, але є ресторани дешевше. У середньому, так щоб обід на трьох "від пуза", -  це буде 30-40 ларі. Нам найбільш сподобалась хашлама – це така фантастично смачна суміш шматків м’яса з овочами (порція 10 - 15 ларі у ресторані). Хінкалі (0,7 ларі за штуку) - усюди, класичний хачапурі по аджарські гігантського розміру. Але все досить гостре, тому, хто не полюбляє таку кухню, або на дієті, треба бути обережним. У багатьох ресторанів також є класичні страви європейської кухні, у багатьох навіть борщ.

Тож, якщо будете зловживати місцевою їжею пару додаткових кілограмів вам гарантовано.

Екскурсії і решта

Місто залишає враження НОВОГО, передусім, через активне будівництво у новій частині Батумі. Але ми багато ходили, по вуличках старого міста, де можна навіть заблукати.

 Що ми відвідали:

 - Алфавітна Вежа (вхід 8 ларі) - приголомшлива модернова будівля, побудована в 2012 році, символ Батумі. Висота 135 метрів, виконана у вигляді молекули ДНК. На горі відкривається чудовий краєвид, правда, крізь скло, ресторан (дорогий), всередині теж є що подивитися.

 - Канатна дорога "ARGO" (дорослий квиток - 15 ларі, дитячий - 5 ларі). На ній можна піднятися на гору Anuria (250 м. над рівнем моря). Поїздка займає близько 10 хвилин в один бік. Це фантастика. Каталися двічі (ввечері і в дощ). Пускають до кабіни по 6 людей. Видно все старе місто і околиці Батумі. Нагорі оглядовий майданчик і ресторан. У ясну погоду на канатку майже завжди великі черги.

 - Колесо огляду (ціна 3 ларі, діти до 6 років безкоштовно). Починає роботу з 18.00 і до 02.00. Теж цікаво. Увечері місто романтично мерехтить. Тут є черга, але проходить швидко.

 - ЕКСКУРСІЯ "Гірська Аджарія". (45 ларі з людини, діти до 6 років знову ж таки безкоштовно). Екскурсії треба брати тільки у місцевих: вдвічі дешевше. Тривалість 6 -7 годин. Везли на мікроавтобусі, їхали ми з дагестанцями з Махачкали. Везуть дивитися два водоспади, злиття двох річок, фортеця Gonio (вхід 3 ларі), всередині є музей. Везли на кордон з Туреччиною (Сарпі). Потім в гори, в колоритний ресторан, де тебе зустрічають з винами, чачею, коньяком, там же розводять форель (Ми її з'їли потім). Сам ресторан знаходиться в дуже мальовничому місці (нагадало трохи Карпати), бігають кролики і півень. Було дуже жарко, і ресторан нас врятував і освіжив. Потім повезли на річку з мостом (діти безстрашно стрибали з 8 метрової висоти у воду). 

- Концерт Jemiraquiai. На сам концерт ми не потрапили, звичайно. Але він був на відкритому майданчику на набережній і чутно було всё.

 - Ботанічний сад (вхід 8 ларі). Доїхати туди на таксі з центру - 10 ларі, назад просять більше, але відійшовши подалі можна домовитися за ті ж 10. Всередині парку – черга: електрокарів, щоб не ходити на власних двох, дуже мало, чекати треба просто під палючим сонцем. І задоволення це не з дешевих - 5 ларі з людини в один бік. Ми пішли пішки. З панорамних майданчиків відкривається чудові краєвиди на море і залізницю. 

- Площа Piazza. Займає цілий квартал, особливість її в тому, що вона з усіх чотирьох боків оточена комплексом з трьох готелів, ресторанів європейської та грузинської кухні, кафе і барів. Щовечора звучить жива музика. Напевно, це найбільш «європейське» місце в Батумі.

Грузини: ну, наші люди!

Народ колоритний і завжди готовий допомогти. До дітей у них особливе, уважне ставлення. Дуже емоційно розмовляють між собою одночасно грузинською та російською мовами (старше покоління). До приїжджих ставляться однаково добре, не особливо важливо звідки ти приїхав. У нас майже всі питали про Саакашвілі). Пишаються тим, що побороли корупцію.

Сказати їм, що ти українець, означає подвоїти увагу до себе. Запитують самі: Україна? Ствердна відповідь – це мінімум доброзичлива посмішка, або й скидка на товар. Автору, наприклад, дали дві пляшки домашнього вина по ціні однією. ВІдмовлятия – безперспективно.

 Поліція і інфраструктура

 В Батумі відчуваєш себе в повній безпеці. Поліціі дуже багато, працюють чітко. Неправильно припаркувався - штраф. Реальний.

На громадському транспорті можна дістатися в будь-яку точку. По місту багато продуктових магазинчиків і кіосків. Вулиці старого міста вузькі, тому є велика проблема з заторами, а з парковками - ще гірше. Кілька разів були свідками міні ДТП, якщо пошкодження незначні або несуттєві, люди просто роз'їжджаються, ніяких скандалів. В такому трафіку це в порядку речей, «поцілуватися» автівками.

Після подорожі залишилось бажання сюди повернутись (трохи в іншому форматі), а це показовий факт гарного відпочинку.

Ключове запитання: Скільки коштує задоволення?

Ми, нагадуєм, купували тур через посередника. Путівка на трьох 30 тис грн (отель + переліт + трансфер), тобто близько $1200 за 7 днів.у місті ми витратили – розваги, перекуси -  $500 доларів (з сувенірами). Як це порівняти з іншими? Чорногорія, наприклад,  менш гнучка в цінах, думаю там ми б витратили, як мінімум, на 10-15% більше. Якби на такому ж рівні ми відпочивали в Одесі, то витратили б ще більше

Взагалі, з Києва (Жуляни) літає регулярний щоденний рейс до Батумі. Можна спокійно обійтися без тур-агентства, організовувати поїздку самому. Житло можна вибирати на свій смак, як у отелі (booking.com), так і взяти в оренду апартаменти (Airbnb). Ну, з харчуванням, пляжем і розвагами – вам зрозуміло.

Антон Гончаров, Тетяна Михайлова, Київ

Фото авторів

P.S. Ложка дьогтю

Засмутив сам трансфер туди і назад, тому що прилетіли і вилетіли набагато пізніше, ніж було за розкладом: спочатку через поломку літака вилітали з Борисполя, а не з Жулян (Авіакомпанія ANDA AIR), а назад нас теж довго маринували в маленькому аеропорті Батумі (знову літак запізнився), рейс затримали на 3 години.

Окремо - про аеропорт Батумі. Він явно не розрахований на таку кількість туристів. Для того, щоб тільки зайти всередину, потрібно вистояти чергу. На вході один просвічуючий сканер і одна рамка-металошукач. Зал очікування суміщений із зоною для зустрічі пасажирів з прибулих рейсів, крісел не вистачає. Працює одне кафе. Після двох годин очікування і стояння в черзі на реєстрацію, виявилося, що співробітники вручну виписують посадкові талони. І таким самим чином записують паспортні дані кожного пасажира в якийсь журнал. Після паспортного контролю ви потрапляєте в приблизно такий самий за величиною зал очікування посадки в літак. Є досить великий DutyFree Shop, одна мікро-кафешка (2 тости з сиром і 2 пива - 27 ларі). Зате добре видно злітно-посадкову смугу за скляною стіною. Висновок - аеропорт Батумі, вочевидь, потребує розширення і модернізації.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-