Станіслав Руссу, директор Нацагентства з туризму (Молдова)
Молдаван приваблює розвинений гірський туризм у Карпатах
24.06.2017 09:00 1181

Прибуток від туристичної галузі у багатьох розвинених країнах світу становить до 10% та більше від ВВП. Молдові, як і Україні, належить ще багато зробити для досягнення таких показників. Про те, що саме необхідно зробити, щоб ця економічна галузь стала дійсно прибутковою, які перспективи відкриває для наших країн безвізовий режим з Євросоюзом, і які спільні туристичні проекти ми зможемо запропонувати іноземним гостям, в ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу розповів директор молдавського Національного агентства з туризму Станіслав Руссу.

НЕЗВІДАНА МОЛДОВА

- Пане директоре, нещодавно у Молдові вперше під егідою Всесвітньої туристської організації ООН пройшов регіональний європейський туристичний форум. Як обмін думками під час зустрічі позначиться на розвитку туристичної галузі?

- Захід такого масштабу відбувся у Молдові вперше. У ньому взяли участь, крім діючого Генерального секретаря Всесвітньої туристської організації Талеба Ріфаї та її майбутнього керівника, посла Грузії в Іспанії Зураба Пололікашвілі, керівники туристичних організацій з 40 країн Європи, в тому числі голова Департаменту туризму України Іван Ліптуга.

Це була прекрасна можливість на практиці довести, що Молдова – туристична країна, де потік іноземних туристів щорічно збільшується майже на 20%.

Звичайно, учасникам форуму вдалося обговорити безліч технічних питань, що стосуються підвищення ефективності галузі. Але, кажуть, краще один раз побачити... Гостям була надана можливість відкрити для себе незвідану для багатьох Молдову. І ми постаралися показати їм те, чим може здивувати маленька держава з населенням трохи більше трьох мільйонів чоловік: це і наші знамениті на весь світ винні підвали у Криково і Малих Мілештах, де зберігаються унікальні колекції вин, і пам'ятки історико-археологічного комплексу, як Старий Оргеєв, і багато інших дивовижних місць.

- Відомо, що останніми роками почали розвиватися такі цікаві сфери, як сільський, винний туризм. Які перспективи цього напряму?

- Наші іноземні гості були приємно здивовані різноманітністю побуту, культурними традиціями, корисною та вишуканою їжею. Причому не тільки корінного населення Молдови, але й українців, яких у Молдові, включно з лівим берегом Дністра, понад півмільйона осіб, також болгар, гагаузів, росіян та інших національностей. Встигли відвідати виставку виробів народних ремісників, які влаштували нам майстер-класи.

У сфері сільського туризму зареєстровано істотний стрибок. Люди, які обрали цей вид бізнесу, зацікавлені не тільки у своєму доході, але і у розвитку власного села. Більше того, кожен будинок дає, приблизно, 7 робочих місць. Плюс до цього придбання та споживання продуктів. А це не тільки зайнятість, але й податки. Іншими словами, сільський туризм дає істотний поштовх для розвитку економіки країни.

Радує, що з винною галуззю у нас склалися взаємовигідні відносини. Адже 10-13 років тому наші винороби навіть обговорювати тему туризму не хотіли. Бізнес у них йшов добре, продажі росли, вина успішно експортувалися на ринки Росії і цього було цілком достатньо. Однак, як кажуть, «нема лиха без добра». Після того, як Росія ввела ембарго (2006 і 2013 року), і винам Молдови повністю був закритий доступ на ринки Росії, виноробам довелося «протверезіти» і усвідомити, що винний туризм є одним із шансів налагодити і власні справи, і допомогти країні. Це була дуже своєчасна альтернатива.

У підсумку, сьогодні не знайти виноробної компанії, яка б не інвестувала у розвиток винного туризму. Були розроблені десятки спеціальних винних маршрутів, обладнані сучасні і реставровані старі дегустаційні зали, відкриваються нові ресторани і спеціалізовані магазини з продажу елітних сортів продукції, де працюють сотні і тисячі висококваліфікованих фахівців, знавців своєї справи.

Ми сподіваємося, що Молдова, Україна, Грузія та інші країни-учасниці форуму знайдуть свої місця у калейдоскопі європейських туристичних напрямків.

 БЕЗВІЗ – КРОК ДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ГАЛУЗІ

- Відомо, що Україна і Молдова, особливо останніми роками, тісно співпрацюють у туристичній сфері. Якими новими спільними молдавсько-українськими проектами можна буде здивувати гостей?

- У нас дуже тісна взаємодія з нашими українськими колегами. Департамент з туризму України очолює дуже енергійний і професійно грамотний фахівець - Іван Ліптуга.

Незважаючи на те, що, з точки зору статистики, туристична галузь останніми роками реєструє спад, потік туристів і візитерів, як в нашу країну, так і в Україну збільшується. Спільні туристичні проекти стрімко набирають популярність: проводяться різні фестивалі, відкриваються нові маршрути для громадян обох країн.

Природно, і в Молдові, і в Україні ми маємо регіони, де ситуація нестабільна. Це впливає на розвиток внутрішнього і в'їзного туризму. В цьому плані ми приймаємо всі заходи, щоб туристи почувалися в безпеці.

В Україні дуже розвинений гірський туризм, особливо на території Івано-Франківської області, в Карпатах. Він користується попитом у громадян Молдови. Великою популярністю користується і санаторно-оздоровчий туризм. Дуже зручно поєднати приємне з корисним: поправити своє здоров'я в популярних у Молдові та Україні санаторіях і одночасно подивитися пам'ятки регіону, поповнити багаж вражень, ознайомитися з побутом і кухнею.

Зараз ми разом з українськими колегами розробляємо новий напрямок. Багато туристів хотіли б відвідати більше, ніж одну країну. Особливо, якщо одна країна маленька. Інша, бажано, щоб було більшою. Як приклад, у рамках міжнародної організації ГУАМ (Грузія, Україна, Азербайджан і Молдова) ми працюємо над новим проектом спільних туристичних, скажімо так, продуктів «Україна-Молдова», «Грузія-Азербайджан», щоб ці продукти просувати на азіатський ринок. Чим далі країни, тим більше вони зацікавлені помандрувати більше, ніж однією країною. Якщо розширити ці рамки, то можна включити і Румунію.

Планується також європейський проект, коли, наприклад, фінансувати його буде одна з країн ЄС і дві країни поза ним. Прикладом може стати проект «Одеса-Південь Молдови-Галац». Цей маршрут планується і для Європи, і для далекого зарубіжжя, в тому числі азіатських країн.

Стають більш популярними тематичні маршрути. Культурні, історичні, екологічні. Наприклад, туристам пропонується відвідати історичні місця одночасно в кількох країнах. Фортеці в Сучаві (Румунія), Сороцьку фортецю у Молдові, Білгород-Дністровськ (Cetatea Alba - Біла фортеця) й Хотин в Україні.

Наші спільні зусилля спрямовані і на освоєння нового туристичного напряму - подорожі країнами Дунаю, адже завдяки міжнародному порту в Джурджулештах, Молдова отримала вихід до цієї міжнародної водної артерії. Адже такі країни, як Румунія, Австрія, Сербія і Угорщина активно фінансують туристичні маршрути по Дунаю.

Не можу не привітати наших українських колег з отриманням безвізового режиму з ЄС, що набагато полегшить освоєння нових маршрутів.

Підкреслю: просування іміджу наших країн шляхом поглибленого і довгострокового розвитку туризму може відкрити і можливості для залучення іноземних компаній, зацікавлених в інвестуванні у туристичні проекти.

ВНУТРІШНІЙ ТУРИЗМ ЯК ПРІОРИТЕТ

- Знайомити іноземців з визначними пам'ятками наших країн – це дуже важливо і необхідно, а які перспективи розвитку так званого внутрішнього туризму?

- Це, до речі, пріоритет номер один і для уряду, і для Національного агентства з туризму. Я б навіть сказав, що цей напрямок більш важливий, ніж в'їзний туризм. Адже в'їзний туризм буде існувати і працювати, незалежно навіть від того, як активно ми будемо його просувати.

Але є один суттєвий нюанс. Якщо взяти, наприклад, регіони Європи, у них купівельна спроможність зростає щороку. Вони, якщо хочете, туристи самі собою. Італійці, німці, інші народи подорожують не один раз на рік. У них такий менталітет, виховання. Вони відкривають для себе нові напрямки.

Для молдаван ж традицією вже стало їздити один раз на рік, і обов'язково туди, де є море. Або під час відпустки починати сімейні справи і турботи – ремонт квартири, заміну меблів. Це, до речі, збереглося ще з радянських часів, коли у нас не було прийнято їздити кудись і відкривати для себе нові країни, навіть власну країну.

З цією метою в країні проводяться різні фестивалі. Якщо раніше вони проводилися раз на рік, то тепер кожні 3-4 місяці відкривається новий фестиваль. Приміром, ярмарки-фестивалі риби та м'ясних делікатесів, кулінарних шедеврів, національних страв, яблука, черешні, До речі, у нас столиця-мільйонник, де громадяни мають можливість вихідні, а то й відпустки провести разом із сім'єю не тільки цікаво, але і з користю для себе. Тому розвивається тенденція проводити це за межами столиці. Зокрема, в Старому Оргеєві майже всі будинки приймають туристів, пригощають національними стравами. Можна кімнату недорого орендувати, зупинитися і відпочити. Дуже популярний напрямок - село Сахарна у Резинському районі, де розташовані скельні монастирі. Охоче відвідують Сороцьку фортецю, відреставрований Палац Манук-бея в Хинчештах.

Уряд охоче інвестує в такі об'єкти. Думаю, це позитивно вплине на розвиток національного туристичного продукту, щоб представники туріндустрії змогли просувати його на виставках, ярмарках і заходах.

ТУРИСТИЧНІ «РОДЗИНКИ»

- А який з цих фестивалів ви б відзначили як «родзинку»?

- Ми завжди намагаємося робити ставку на незвичайність, на національні «родзинки». Одним з таких став і фестиваль «АНДЕРЛЕНД» – це фестиваль вуличної музики, який ми проводимо другий рік у Криковських винних підвалах. Цього року участь у ньому взяли близько 25 музичних колективів. Брали в ньому участь і кілька ансамблів з України. Уявіть собі, туристи бродили вулицями, слухали музику і дегустували вино. Дуже незвичайне видовище!

Наближається також фестиваль національних костюмів, який щорічно проводиться 25 червня. Цього дня усі без винятку учасники, серед яких і керівники країни, часом - і гості столиці, одягнені в національні костюми. Дуже яскраве видовище, коли вся країна одягає національні костюми.

- А що робиться для того, щоб не тільки ми їздили дивитися на світ, але і до нас частіше приїжджали. Мабуть, певну роль у цьому мають відігравати засоби масової інформації?

- Виїзний туризм також повинен розвиватися. Люди повинні мати право вибору, де провести свою відпустку, тим більше що у Молдові немає ні моря, ні гірських красот. Безсумнівною підмогою в цьому плані стало те, що наша країна першою серед пострадянських республік отримала безвізовий режим з ЄС. Це дуже велика честь і для громадян, і для туристичних фірм. Та й для вільного і доступного вибору напрямків. Адже до отримання безвізу вибір був не надто багатим. Це була Туреччина, де отримували візи в аеропортах. Була серед цих країн і Україна, де розвивався так званий неорганізований туризм, де доступність транспорту більш висока, та й мовний фактор відігравав важливу роль. Хоча не можна заперечувати, що виникали проблеми з перетином кордонів, особливо в сезон. Їздили ще до Румунії та Болгарії. Але після вступу цих країн до ЄС, знадобилися візи, і відвідувати їх стало вже більш проблематично.

Зараз і туристичні агентства, як у Молдові, так і в Україні, після отримання права на безвізовий в'їзд до ЄС, стали, як кажуть, дихати вільніше. Відкриваються нові авіа-, залізничні та автомобільні рейси. Та й ціни стали доступнішими, і тому наша мета - активно просуватися за кордон.

Ми працюємо саме на доступні авіарейси в ті країни, де активно працює молдавська діаспора. Це Італія (з 9 містами у нас є пряме авіасполучення), Німеччина, Польща, Британія, Ірландія. Там, де живуть молдавани, з'являється можливість активно просувати інтереси Молдови. Запрошуємо представників ЗМІ, блогерів, телебачення з країн Європи і просуваємо нашу автентичність, нашу культуру і традиції. Щоб бути привабливою і доступною з туристичної точки зору країною, треба, щоб про неї дізналися.

Два роки тому ми зняли відеоролик на 60 секунд і вперше вийшли на телеканал Euronews. Вони два місяці два рази на день «крутили» цей ролик і, звичайно, після того, як аудиторія в 500 мільйонів людей його подивилася, інтерес до Молдови значно зріс. Звичайно, це вимагає певних, і деколи чималих фінансових інвестицій, але переконаний, у майбутньому ці інвестиції окупляться.

НОВИНКИ І ПЕРСПЕКТИВИ

- Якщо говорити про іноземних туристів, хто лідирує серед гостей Молдови? І хто викликає особливий інтерес у сфері туристичної галузі?

- Цікавим туристичним ринком для нас став Китай. З точки зору того, що у 2015-2016 роках китайці вийшли на перше місце, як країна, яка витратила найбільше грошей на закордонний туризм. Це близько 300 мільярдів доларів. Уряд у цьому зв'язку прийняв рішення спростити візовий режим для Китаю. Якщо досі він був досить жорстким (крім візи туристи повинні були отримати від бюро міграції дозвіл), то цей режим спростили для громадян Китаю, Кувейту та Арабських Еміратів. Відразу ж з'явилися й прямі авіарейси.

- Які новинки чекають туристів ц нинішньому сезоні?

- У наших планах організація ділового туризму. У чому його суть? Приїжджають, наприклад, бізнесмени вирішувати свої питання, і їм не потрібно оплачувати все зі своєї кишені - оплачують поїздку їхні корпорації, холдинги. Вони півдня займаються справами, а півдня відкривають для себе країну. Хороша можливість для просування країни, тому що, відкривши для себе якийсь напрям, наступного разу гість обов'язково приїде з сім'єю. Я роблю так само, якщо відкриваю для себе якийсь цікавий напрямок – привожу сім'ю.

Крім цього, ми розробляємо спільний проект з Румунією та Польщею. Будуть організовані спеціальні тури для тих, хто виявив бажання серйозно зайнятися організацією сільського туризму. Разом з главами районів підбираємо на конкурсній основі 10-15 осіб, які відвідають ці країни і на практиці зможуть освоїти ази обслуговування іноземних і вітчизняних туристів, системи безпеки гостей та безпеки харчування, обмінятися досвідом. Аналогічні курси ми проводимо й у себе вдома з тим, щоб якість туристичних послуг, особливо на селі, була на високому рівні.

ДЕРЖАВА ЯК ОСНОВНИЙ ІНВЕСТОР

- А яку допомогу отримує туризм від держави?

- Наш уряд сектор туризму, як я вже говорив, визначив, як один з пріоритетних напрямків. Галузь потребує фінансових інвестиціях з боку як держави, так і іноземних інвесторів. Вони себе виправдовують. Наприклад, зробили дорогу в Сахарну, де до недавнього часу не було дороги взагалі, і там, як гриби, виросли кілька сільських пансіонів, ресторанчики, тераси, бутіки сувенірів. А це, знову ж таки, створення нових робочих місць і податки в державний і місцевий бюджети. Цього року почнемо ремонтувати капітальну борогу до села Ципова, де розташований найвідоміший Скельний монастир.

Однак, крім доріг, необхідно переглянути рівень ПДВ на проживання, ресторанний бізнес. Якщо, приміром, у Румунії, Болгарії та інших країнах ПДВ менше, ніж базовий (5-6-7 %), то у нас він на рівні 20%. А до цього є ще місцевий збір з вартості (від 5 до 10 %) туристичного обслуговування. Звідси і поява нелояльної конкуренції, коли окремі туристичні агенти не реєструють туристів і не видають чеки на обслуговування.

Не менш важливим є питання обчислення доходів від відвідування туристів. У нас ВВП налічується від доходів турагентств, хоча у всьому світі статистика туризму, включаючи доходи, починається від реєстрації іноземних громадян на кордоні. Тому в багатьох розвинених країнах прибуток від туризму становить до 10% від ВВП.

Простіше кажучи, необхідно реформувати саму статистику туризму. Ці всі нюанси будуть включені до Закону про туризм, з'явиться і нова стаття - про статистичний облік бізнес-сфери.

- Після стількох зрушень у вашій роботі напрошується питання про результати. Які вони?

- Не приховую, останні статистичні дані не можуть нас не радувати. Якщо за даними туристичного гіда Lonely Planet у 2013 ми займали одне з останніх місць, як найбільш невідвідувана країна, то цього року це ж видання включило нас у топ 10 найбільш привабливих (і доступних) в Європі туристичних напрямків. Ми опинилися на 8-му місці, випередивши Францію і Монако. Це обнадійлива для нашої країни статистика.

Зінаїда Гурська, Кишинів

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-