Бал у нічному замку й середньовічні тортури: туристам розкрили загадки Волині

Фото
355
Ukrinform
У Рівненський і Тернопільській областях презентовано тур вихідного дня "Загадкова Волинь".

Новий туристичний маршрут розробили представники Дубенського, Кременецько-Почаївського історико-культурних заповідників і Кременецького краєзнавчого музею, пише "Дзеркало тижня".

Туристам протягом двох днів пропонують познайомитися з Тараканівським фортом, нічним Дубенським замком, архітектурними та природними пам’ятками старовинного міста Кременець.

Тараканівський форт – міні-держава

У лісовій місцевості між Дубном і селом Тараканів на Рівненщині заховався велетенський форт. Свого часу військове міністерство Російської імперії підтримало ідею генерала-інженера Едуарда Тотлебена і збудувало на випадок війни з Австро-Угорщиною низку потужних оборонних укріплень. Так у прикордонній зоні поблизу міста Дубна у 1885–1890 рр. виріс один з фортифікаційних гігантів загальною площею чотири гектари.

Збереглася двоповерхова казарма, де колись були господарські, складські й житлові приміщення гарнізону. А по периметру проходить полігональна вулиця, яка відділяє її від казематів. Форт був такою собі військовою міні-державою. Він мав автономне водопостачання, медичну частину з операційними та дезінфекційними кімнатами, а також лазню, пральню і хлібопекарню. Збудували тут і гарнізонну фортечну церкву в популярному на той час російсько-візантійському стилі. Була й своя в'язниця. 

Фото: igotoworld.com

Під час Першої світової війни форт захопили австрійці і протрималися там до брусиловського прориву у червні 1916-го. Та особливо жорсткі бої за цю територію відбувалися в липні 1920-го під час більшовицько-польської війни.

У наші дні цей військовий об'єкт, що належить Міністерству оборони, щороку відвідують тисячі туристів. Однак ця пам'ятка військового і фортифікаційного мистецтва після десятиліть запустіння потребує ліквідації небезпечних ділянок і відновлення основних частин форту (ходів сполучень, вогневих позицій, казематів тощо).

Привиди Дубенського замку

Та коли духи й привиди Тараканівського форту не заявляють про себе, то неподалік, у Дубенському замку (пам'ятка архітектури кінця XV ст.), вони голосно заговорили. Їх викликають під час нічної екскурсії — з середньовічними персонажами, вогняним шоу, ілюмінацією, музикою. 

Фото: Віктор Мазаний/Укрінформ

Відвідувачів зустрічають княжна Гальшка Острозька, син Тараса Бульби Андрій з коханою. У зброярні можна підгострити шаблю чи меча, у підвалі з продовольством — поласувати стравами, які споживав слуга князя Острозького Богдан Сусло. Атмосферу середньовічних тортур відтворюють інквізитор і кат. А вже князь Любомирський, під'їхавши в кареті, веде гостей до свого палацу на бал. Туристам пропонують майстер-клас із середньовічних танців та екскурсію залом полювання. Усі театральні ролі зіграли працівники Дубенського історико-культурного заповідника. 

Дівоча вежа Дубенського замку. Фото: Володимир Тарасов/Укрінформ

"Обрамлюють" нічну екскурсію перегляд фільму про Дубенський замок у форматі 3D в кінотеатрі замку і фуршет у місцевому барі-ресторані.

Кременць: неприступний замок і європейський ботанічний сад

А за 40 кілометрів від Дубна, вже в Тернопільській області, лежить старовинне місто Кременець, яке вперше згадується у Галицько-Волинському літописі від 1227 року.

На горі Боні тут гордо височіє замок, який увійшов в історію як неприступний замок-панцир. Його оборонні стіни й вежі стримали навалу військ угорського короля Андраша Другого. Це — один із замків на заході України, якого не змогли здобути орди хана Батия 1241 року, а згодом — ханського воєводи Куремси. І лише 1259-го, за угодою між князем Данилом Романовичем і монгольським темником Бурундаєм, оборонні укріплення низки міст Галицько-Волинського князівства, зокрема й Кременця, було розібрано.

Фото: Володимир Песляк, Володимир Телюк /Укрінформ

Місто над річкою Іквою приваблює українських і закордонних туристів соборами й монастирями. Один із них — Богоявленський жіночий монастир. Цю пам'ятку архітектури національного значення заснували ще 1633 року шляхтичі Лаврін Древинський і Данило Єло-Малинський. Водночас тут було організовано братство, відкрито школу, друкарню й шпиталь.

Фото: Олег Снітовський/Укрінформ

А в самому центрі міста уяву туристів вражає комплекс будівель колишнього єзуїтського колегіуму, який у 1731–1753 рр. збудував архітектор Павло Гіжицький на кошти князів Вишневецьких та деяких інших представників місцевого панства. У цих приміщеннях 1805 року було відкрито відому в тодішній Європі Волинську гімназію, згодом реорганізовану в Кременецький ліцей. Місто навіть почали величати Волинськими Афінами.

Фото: Володимир Песляк, Володимир Телюк /Укрінформ

Після поразки польського повстання 1830–1831 рр. на матеріальній базі Кременецького ліцею (бібліотека, рослини оранжереї, колекція ботанічного саду) було засновано Київський університет святого Володимира, куди запросили викладати професорів з Кременця.

Привертає увагу двома високими вежами костел мученика Станіслава, збудований у 1854–1857 рр. Тут встановлено скульптуру Вацлава Шимановського "Юліуш Словацький — ангел Духа". У храмі зберігся орган на вісім регістрів, який використовується під час богослужінь.

Фото: ua-travels.livejournal.com

Кременецький ботанічний сад, що нині займає площу майже 200 гектарів, був закладений як аптекарський сад отців-єзуїтів ще в середині XVIII століття. Згодом ірландець Діонісій Міклер створив тут ландшафтний парк. На власне ботанічний його перетворив професор природничої історії Кременецького ліцею Франтішек Шейндт. А наступник — Віллібальд Бессер — довів до європейського рівня — розширив до 20 гектарів, зробив регулярними каталоги рослин тощо. У наші дні Кременецький ботанічний сад налічує майже дві тисячі дерев і кущів, чимало з яких рідкісні й унікальні. 

Фото: botsad.in.ua

Багатством експонатів — майже 67 тисяч одиниць — вражає Кременецький краєзнавчий музей, який розташований неподалік — у приміщеннях колишньої Волинської духовної консисторії. 

У різні часи красою Кременця насолоджувалися відомі особистості — гетьман Богдан Хмельницький, композитор Ференц Ліст, поети Тарас Шевченко і Леся Українка, президент Польщі Юзеф Пілсудський. Приїжджайте в це місто-музей і переконаєтеся: їхні емоції не виникали на порожньому місці.

При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання не нижче першого абзацу на «ukrinform.ua» — обов’язкові. Цитування і використання матеріалів у офлайн-медіа, мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди "ukrinform.ua". Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.

© 2015-2017 Укрінформ. Усі права застережені.

Дизайн сайту — Студія «Laconica»
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-