До безвізу готуйсь. На старт, увага, марш!
Із настанням часу Х, а точніше, – початку роботи безвізового режиму, що стартує 11 червня, у західних областях, якими проходить кордон України з ЄС, готуються до гарячої пори. Як саме готуються, чого очікують та про які проблеми попереджають – кореспондентам Укрінформу розповіли експерти у двох прикордонних областях – Закарпатській та Львівській, у яких, власне, й очікується найбільший наплив українців, охочих скористатися безвізом. Усі експерти зазначають, що проблеми в перші дні безвізу будуть – і з чергами, і з документами, і з налагодженням процесу роботи в нових умовах (адже і зараз бувають збої в роботі системи, через які часом люди стоять у чергах на кордоні по 5-6 годин). Зі спадом ажіотажу, за два-три тижні усе врегулюється – переконують прикордонники. Цікаво, що перших українців, хто перетне «безвізовий» кордон після півночі з суботи на неділю нагороджуватимуть дипломами та прапорцями – таку акцію прикордонники вирішили влаштувати на усіх МПП вздовж західного кордону України.
ПЕРШИМ «БЕЗВІЗІВЦЯМ» - ПРАПОР У РУКИ!
- На Закарпатті із настанням безвізу очікують збільшення пасажиро- та автомобілепотоку через міжнародні пункти пропуску на всій лінії кордону до третини – на перших порах безвізу, ці прогнози аналітики відомства зробили за даним міграційної служби з видачі біометричних паспортів, - коментує Олена Трачук, прес-секретар Чопського прикордонного загону ДПСУ. – Уже за два-три тижні ажіотаж мине, і потік зменшиться. Стабільний прогноз збільшення навантаження по Закарпаттю – у межах 20%.
У перші гарячі дні, аби уникнути складних ситуацій, прикордонники планують залучати волонтерів – студентів та представників організації Фронтекс, які працюватимуть на кордоні й консультуватимуть громадян, що стоять у чергах, як краще підготувати документи до перетину кордону.
Цікаво, що по всій лінії кордону першим українцям, які перетнуть кордон в умовах безвізового режиму з ЄС видаватимуть дипломи та прапорці – щоб заохотити людей користуватися безвізом. Окрім того, 11 червня на Закарпатті очікують президента Порошенка – він урочисто «відкриватиме безвіз» на одному із КПП на лінії українсько-словацького кордону – КПП «Ужгород» чи «Малий Березний».
СПИСОК МОСКАЛЯ
Водночас у Закарпатській ОДА вважають, що безвіз таки додасть проблем регіону, який має чотири державні кордони.
- Для повноцінного перетину кордону в режимі безвізу на Закарпатті необхідно відкрити додатково 19 міжнародних пунктів пропуску, - заявив напередодні Геннадій Москаль, голова Закарпатської ОДА. У ході відрядження до Києва голова Закарпатської ОДА передав Службі автомобільних доріг та Кабміну цей список 19 міжнародних пунктів пропуску (МПП), які необхідно відкрити в межах Закарпатської області для повноцінного функціонування безвізового режиму.
У списку Москаля – 8 пунктів на українсько-угорському кордоні (у тому числі - три поромні через річку Тиса і п’ять автомобільних), 6 – на українсько-румунському кордоні (у тому числі - два залізничні й чотири автомобільні), 4 – на українсько-словацькому кордоні (всі автомобільні) та 1 – на українсько-польському кордоні (пішохідний). До всіх пунктів слід прокласти (або відремонтувати) дорогу.
– Переговори про відкриття нових пунктів пропуску тривають уже роками, – наголошує Геннадій Москаль. – Закарпатська ОДА постійно педалює цю тему, однак вирішити її на своєму рівні не може, оскільки потрібні міждержавні угоди. Цього року ми відкриємо тільки один новий Міжнародний пункт пропуску – «Велика Паладь – Нодьгодош» на українсько-угорському кордоні. Там уже ведуться інтенсивні роботи з будівництва нової дороги, які планується завершити до вересня. Питання по інших МПП залишаються відкритими, однак ми наполягаємо, що вони мають бути вирішені у якнайшвидші терміни.
ВАЖЛИВО ЗМУШУВАТИ ВЛАДУ СИСТЕМНО РЕФОРМУВАТИ ІНФРАСТРУКТУРУ
Кореспондент Укрінформу також поцікавилася в експертів на Закарпатті – наскільки Закарпаття як прикордонний край готове до безвізу, які найбільші проблеми “вилізуть” із початком такого режиму, чи варто очікувати черг на угорських МПП – через анонсовану порівняно дешеву вартість дня перебування - лише 5 євро? Ми також розпитали, як вплине на довжину черг фактор «пересічників» і чи варто чекати «зради» із початком безвізу на Закарпатті. Ось що нам відповіли.
- Є дві основні складові готовності України до «безвізу»: ціннісна та інфраструктурна, - коментує закарпатський аналітик Дмитро Тужанський. - У першому випадку ми давно готові, а закарпатці давно вже фактично живуть за принципами безвізу, бо звикли часто перетинати кордон за шенгенською або за візою малого прикордонного руху, а дехто і завдяки паспорту громадянина ЄС. Для закарпатців вільні подорожі Європою – це життєва норма і навіть необхідність. Водночас, щодо інфраструктурної готовності, то Україна, і Закарпаття як її західні ворота, в цьому сенсі абсолютно неготові. За останні 7 років на Закарпатті не відкрилося жодного нового пункту пропуску, «Ужгород» та «Лужанка», які є одними з основних, на жаль, перетворилися за останні роки на корупційні довгобуди. Тому черг не уникнути, і дуже важливо, щоб ЗМІ та громадськість не робили з цього катастрофи, а змінювали акцент у бік тиску на владу із закликом нарешті взятися системно вирішувати саме інфраструктурні питання на кордоні. Йдеться не тільки про зведення нових КПП чи реконструкцію діючих, а про системну роботу та планування потоку транспорту і пасажирів, а це - відновлення роботи аеропортів, запуск інтерсіті Мукачево – Будапешт із можливим його продовженням до Львова і так далі. Те, що ми - частина Європи для нашої влади має бути не тільки приводом для піару, а й підставою працювати, як європейські політики, - вважає Тужанський.
ЯКІСНА ІМПЛЕМЕНТАЦІЯ БЕЗВІЗУ – ЗА КИЄВОМ
Більш детально на проблемах безвізу на Закарпатті зупинився Максим Іванов, аналітик, директор центру ІМ Консалтинг в Ужгороді.
- На одній із недавніх зустрічей із керівництвом області головою обласної ради Михайлом Рівісом було зазначено, що наразі на Закарпатті задля повної готовності до викликів, які несе зі собою безвізовий режим, потрібно ще близько 19 контрольно-пропускних пунктів. Плюс – давайте не забувати про те, що один із найбільших пунктів пропуску – Ужгород – Вишнє Нємєцкє на сьогодні перебуває у перманентному стані реконструкції, яка може тривати ще роками, що в свою чергу дуже негативно позначається на стані готовності області до безвізу. Але вирішення цих питань наразі є в компетенції центральної влади, й від того, наскільки ефективно Київ буде спроможний реагувати на ці виклики, буде залежати якісна імплементація безвізу для громадян України, - каже Іванов.
ФАКТОР «ПЕРЕСІЧНИКІВ», БЕЗПЕРЕЧНО, ПОЗНАЧИТЬСЯ
До найбільших проблем, які «вилізуть» із початком безвізу, Максим Іванов відносить і неготовність самих громадян.
- Адже існує стереотип, що для перетину кордону потрібен лише паспорт і все. Перше, з чим зіштовхнуться громадяни – це те, що працівник прикордонної поліції буде в праві вимагати необхідний пакет документів (запрошення, квиток на літак тощо), а також наявність певної суми грошей, виходячи з норм кожної держави. І добре, якщо вам відмовлять у в’їзді десь скажімо на Лужанці (КПП Лужанка-Берегшурань), а от відмова в аеропорту Франкфурта, до прикладу, буде вже досить неприємною та нестиме дуже незручні наслідки, особливо, якщо вас пропустять, а вашого сина чи маму вже ні. Плюс не варто забувати про обов’язкову умову щодо наявності певної суми коштів для візиту в ту чи іншу країну – якщо раніше уся відповідальність була на працівникові консульского відділу, то тепер прикордонник може вимагати у вас засвідчити наявність певної суми для перетину кордону, а, як ми знаємо, економічна ситуація в країні для цього не настільки сприятлива. І треба зауважити, що анонс про дешевий в’їзд до Угорщини - 5 євро на день перебування (з приводу чого ви цікавитеся чергами саме на угорських МПП) не актуальний – адже Генеральне консульство Угорщини дало роз’яснення стосовно цього питання. Було повідомлено, що Угорщина вимагатиме, аби при в’їзді до країни у людини було не менше ніж 35 євро на день.
- Щодо фактору «пересічників» - безперечно, він дасться взнаки, - пояснює аналітик. – У випадку збільшення пасажиропотоку на 30%, як уже прогнозують, дана унікальна тенденція на теренах Західної України беззаперечно ускладнить перехід і без того завантажених пунктів пропуску. Врегулювання даного питання у правовому полі із залученням відповідних служб Європейської Комісії (адже з території ЄС і походить більшість автомобілів «пересічників») сприятиме зменшенню черг на кордонах, але наразі за неофіційною статистикою прикордонників, у чергах, наприклад, на пункті пропуску в Ужгороді, близько 60% становлять саме «пересічники».
ЗАКАРПАТЦІ УЖЕ ДАВНО ЖИВУТЬ ЗА «МАЛЕНЬКИМ БЕЗВІЗОМ»
- Безвізовий режим для закарпатців уже давно настав – зокрема, картки малого прикордонного руху, якими скористались тисячі краян, були таким ніби маленьким «безвізом» для закарпатців. Давайте не забувати ще й про практику роздачі нашим сусідом своїх паспортів, що також слугувало таким собі «безвізом» для тисяч закарпатців.
Основна проблема, яка буде викликом для усіх – це збільшення черг на кордоні: закарпатці, в принципі, вже звикли до того, що тепер на кордоні потрібно стояти деколи по 4-5 годин. Тепер до часу очікування можна додавати 30% – а це значить, що громадяни, які їхатимуть на територію ЄС у справах чи з метою дозвілля, будуть змушені чекати ще довше до моменту, поки не буде вирішено проблему розбудови прикордонної інфраструктури в нашій області - Словаччина та Угорщина вже дали офіційне попередження про збільшення черг під час поїздки на територію ЄС. Наскільки мені відомо, керівництво краю має готові пропозиції стосовно часткового вирішення даного питання, тож остаточне слово наразі за Києвом.
АНОНСОВАНИЙ ВІЗИТ ПОРОШЕНКА МОЖЕ ПРИНЕСТИ НА ЗАКАРПАТТЯ СЮРПРИЗИ
Ну й насамкінець ми поцікавилися думкою аналітика про те, чому президент Порошенко вирішив “відкривати безвіз” саме на Закарпатті - а не в ближчій до Києва Львівській області, наприклад.
- На мою думку, тут спрацювали два фактори – наявність одразу 4-х кордонів із країнами Європейського союзу (Львівська має лише один), про що, я впевнений, Президент скаже під час однієї з промов, а також те, що за час перебування на посаді Порошенко був на Закарпатті тільки один раз – після стрілянини в Мукачеві, коли було призначено Геннадія Москаля на посаду голови адміністрації, - коментує Іванов. – Можливо, Президентом будуть анонсовані якісь нові проекти в області чи призначення на посади – зазвичай, під час таких поїздок протокольні служби намагаються зробити так, аби візити були якомога більш насиченими й було вирішено одразу якомога ширше коло питань, котрі потребують реакції Президента. Тому я впевнений, що візит Президента принесе на Закарпаття багато сюрпризів, - прогнозує аналітик.
ЛЬВІВСЬКІ ПРИКОРДОННИКИ ЗАПЕВНЯЮТЬ – ДО БЕЗВІЗУ ГОТОВІ
Як розповів кореспонденту Укрінформу начальник сектору з питань взаємодії зі ЗМІ Західного регіонального управління Держприкордонслужби підполковник Володимир Шеремет, у ході підготовки до безвізу українські прикордонники ретельно вивчили досвід Молдови та Грузії, а також провели консультації зі всіма європейськими інституціями у сфері прикордонної безпеки (ФРОНТЕКС, ЕUBAM, EUAM).
Зокрема, із ФРОНТЕКС фахівці Держприкордонслужби домовилися про залучення європейських експертів з 10 червня до спільної служби у 8 пунктах пропуску на західному кордоні - авіаційному (Львів); 7 автомобільних (3 – з Польщею (Ягодин, Краківець, Р-Руська, 2 – з Угорщиною (Тиса, Лужанка), 1 – зі Словаччиною (Ужгород), 1 – з Румунією (Порубне).
- Це дало нам змогу спрогнозувати ймовірні ризики та пасажиропотоки.
Очікуємо можливого зростання пропуску осіб у перші дні – на третину, а в подальшому – на 10-20%.
ДПСУ, в межах компетенції, виконала всі визначені нам завдання, передбачені планом лібералізації безвізового режиму. Роботу здійснювали за трьома основними напрямками: перший – підвищення рівня безпеки та якості прикордонного контролю в пунктах пропуску; другий – подальша інтеграція в єдиний безпековий європейський простір; третій – це підготовка персоналу.
Пріоритетним завданням було обладнання пунктів пропуску засобами біометричного контролю з них 32 – на кордоні з ЄС (20 автомобільних, 11 залізничних та 1 пішохідний).
Сьогодні система біометричного контролю функціонує безперервно і дає змогу автоматично перевіряти всі типи біометричних документів.
Час перевірки усіх видів паспортних документів: зчитування – 3-5 секунд, перевірка за базами даних – до 10 секунд. Важливим кроком стало підключення пунктів пропуску до баз даних Інтерполу, - розповів підполковник Шеремет.
За інформацією прикордонників, на 11 червня сплановано посилений режим в усіх пунктах пропуску та додаткове залучення резервів, Держприкордонслужба в цілому готова до дій в умовах безвізу з ЄС.
У той же час, наголосив Шеремет, ритмічність пропуску залежить від роботи всіх зацікавлених контрольних служб, як з боку української сторони, так і з боку країн-членів ЄС.
Тетяна Когутич, Нінель Кисілевська, Ужгород - Львів.
