Підземні лабіринти Одеси: озера, бункер і катакомбник

Підземні лабіринти Одеси: озера, бункер і катакомбник

Фото
969
Ukrinform
Одеса - південне місто з мальовничими вулицями, затишними двориками та привітними містянами. Однак є тут й інша сторона життя - підземна. З нею познайомився фотокореспондент Укрінформу, спустившись в одеські катакомби.

Ця унікальна пам'ятка споріднює Одесу з Римом і Парижем. Але якщо римські катакомби мають загальну довжину близько 200 км, а паризькі - до 300 км, то протяжність одеських підземних ходів становить 2,5 тисячі кілометрів. Щоправда, багато простору засипано піском. Це зроблено для того, щоб під землю не пішли новобудови, які активно споруджують останнім часом.

Одеські катакомби - один із найбільших безсистемних лабіринтів у світі. Більшу його частину становлять каменоломні, що утворилися внаслідок видобутку ракушняка для будівництва міста. Також тут є «міни» - створені людьми підвали, геологорозвідувальні шурфи, зливові колектори та інші підземні пустоти. А доповнюється система лабіринтів печерами, глибина залягання яких сягає понад 30 м, що на 15 м вище рівня моря.

Тут завжди плюс 14 градусів за Цельсієм і висока вологість. На того, хто спуститься сюди, чекають вузькі тунелі, бункери, карстові печери з кістками доісторичних тварин, настінні малюнки й навіть озера.

Життя під землею тут почало зароджуватися в ХІХ столітті. З якою швидкістю росла Одеса - з такою ж під нею утворювалося підземне місто. Вже тоді в рукотворних печерах почали з'являтися перші мешканці - каменярі та безпритульні. Спочатку заглиблення тяглися по урвищах уздовж приморської смуги від мису Ланжерон в напрямку Малого Фонтану й далі. Потім печери стали псувати пейзажі й перемістилися на береги Куяльницького та Хаджибейського лиманів.

А ось наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття катакомби стали територією контрабандистів, де приховували все: від незаконно здобутих речей до викрадених на продаж дівчат. Через підземні ходи товар доставляли хоч у самісінький центр міста, хоч на околиці. Для цього в багатьох будинках підвал було з'єднано з підземним світом.

Така таємничість викликала й появу безлічі легенд, пов'язаних із одеськими катакомбами. Так, і сьогодні шукачі скарбів мріють знайти тут "Золотий Титанік". Існує легенда, що на відомому всьому світу "Титаніку" був одеський мільйонер, якому вдалося вижити. Прийшовши до тями після трагедії, він попросив виплавити йому зменшену копію лайнера з чистого золота вагою 20 кг. Під час революційних подій мільйонер вирішив емігрувати, але забрати з собою свій важкий талісман не зміг, тому сховав його в катакомбах, замурувавши в стіну.

Ще одеські оповідачі "поселили" в підземних лабіринтах катакомбника - покритого шерстю карлика-відлюдника - страшного, але не здатного завдати шкоди.

У роки Другої світової війни катакомби були укриттям для партизанських і диверсійних загонів. А після, за часів "холодної війни", тут створили протиатомний бункер з електрикою, системою поновлення повітря й води, який міг умістити 1200 осіб. Через непотрібність споруди обладнання бункера розграбували.

У грудні 2016 року одеські каменоломні було внесено до Державного реєстру нерухомих об'єктів культурної спадщини. Йдеться про три об'єкти: "Стародавні каменоломні Карантинної балки, 1811-1814 рр", "Каменоломня Молдаванки, 1850-1880 рр." і "Підземний хід Воронцовського палацу, 1826 р.".

Одеські катакомби відкрито для екскурсій за різними маршрутами. Туристам пропонують багатогодинні подорожі звивистими підземними коридорами. А в катакомбах під Молдаванкою, наприклад, можна проводити квести, різноманітні свята, концерти та конференції.

Фото: Ніна Ляшонок/Укрінформ


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-