Із досвіду акваріумних рибок, або Чим замінити апарати штучної вентиляції легень

Із досвіду акваріумних рибок, або Чим замінити апарати штучної вентиляції легень

Блоги
Укрінформ
Лікування перекисом водню є рятівною і доступною поза стаціонаром процедурою для хворого з тяжкою формою пневмонії у критичний момент.

Медичні світила волають про те, що на 40 мільйонів українців є дуже мало апаратів штучної вентиляції легенів — рятівної процедури при тяжкому перебігу пневмонії, що є тяжким типовим ускладненням коронавірусної хвороби. А від тих, хто на це мусить реагувати, — повне мовчання. Що ж робити?

...Вода має унікальну здатність бути чутливим сенсором, накопичувачем і ретранслятором численних природних і штучних фізичних чинників, що на неї діють. Завдяки цьому ми в лабораторії Національного університету харчових технологій досліджуємо можливості надати питній воді оздоровчі властивості через безреагентний фізичний вплив. Надавати воді антиоксидантні оздоровчі властивості без зміни її хімічного складу ми вже спроможні. Але зараз не про це. По-суті, вода — важливий посередник між довкіллям, яке може суттєво змінювати воду, і організмом, який сприймає цей вплив, споживаючи модифіковану воду. Таким посередником вода є і між атмосферним киснем і нашим організмом — при споживанні води або при внутрішньовенному введенні її, збагаченої киснем. Як постачальника рятівного кисню використовують аеровану воду або розчини у воді перекису водню, озону чи навіть марганцівки. У медицині такі процедури відомі як оксигенація крові. Ще 20 років тому медичну громаду США струсонула сенсація: успішне лікування хвороб головного мозку копійчаним препаратом — перекисом водню (Н2О2). Від води ця сполука відрізняється лише наявністю «зайвого», чи «запасного» атома кисню. У звичайних умовах сполука досить стійка, але в організмі людини швидко перетворюється на кисень і воду.

Такий кисень у крові здатен замінити кисень природного атмосферного походження. У вчених університету Бостона бездиханні кролики дві години жили завдяки уведенню до їхньої крові перекису водню. В 1990-х німецький біохімік Отто Вартбург отримав Нобелівську премію за дослідження згубного впливу кисню на ракові клітини. Хоча вводити кисень до пухлини тоді було складно й дорого. Та вже 1998 року американець доктор Фарр довів, що найефективніший шлях оксигенації клітин та тканин — внутрішньовенне введення розчину перекису водню. Лікування перекисом водню пропагував знаний у СРСР професор Іван Неумивакін. Урешті метод став загальновизнаним. Нині доведено, що ефективність традиційної апаратної гіпербаричної оксигенації та внутрішньовенного введення розчинів перекису водню тотожна. Доктор Фарр помітив, що збагачена киснем венозна кров змінює темно-вишневий колір на яскраво-червоний — притаманний насиченій у легенях киснем артеріальній крові.

Отже, у критичний для хворого з тяжкою формою пневмонії момент лікування перекисом водню є рятівною і доступною поза стаціонаром процедурою. Її може здійснити навчений медперсонал первинної ланки (чи навчений він у нас належним чином — то інше питання). У журналі «Успехи современного естествознания» (№ 1, 2015) надруковано медичне дослідження, автор якого А.Ураков переконливо довів спочатку на рибках, а згодом на людях, що «введення до шлунку води, збагаченої киснем за рахунок перекису водню та/або газування киснем при надлишковому атмосферному тиску, підвищує стійкість організму до гіпоксії, а це означає, що може стати самостійним методом лікування дихальної недостатності та/або збереження життя при відсутності кисню в повітрі». Виходить, що кухоль оксигенованої води здатний урятувати життя там, де гіпервентиляційної машини наразі немає. А що з цього приводу можуть сказати заклопотані очільники вітчизняної медицини?

Озон нині міцно увійшов у медичну практику і в побут українців. Медики успішно знезаражують озоном повітря приміщень, а озонованою водою дезінфікують обладнання та готують озоновані водні розчини для внутрішньовенного застосування та інших лікувальних процедур. Кабінети озонотерапії є в багатьох медзакладах, особливо в санаторіях. Не оминув озон і технологію оксигенації води та крові. Портативні озонатори повітря і води в асортименті виробляють підприємства України — вартість портативного озонатора починається від 400 гривень. Акваріумісти підтримують здоров’я улюблених рибок озонуванням акваріумної води. Чиновникам МОЗу варто поширювати передовий досвід вітчизняних озонотерапевтів, яких удосталь, приміром, у більшості санаторіїв Трускавця, і не лише там. Крім того, не треба запрошувати заморських наглядачів з мільйонними зарплатами...

Юрій Большак, кандидат хімічних наук
«Голос України»

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-