Від “арабської весни” до “жовтих жилетів”, або Як соцмережі збурювали стихію

Від “арабської весни” до “жовтих жилетів”, або Як соцмережі збурювали стихію

Аналітика
898
Укрінформ
Досвід останніх масових заворушень у різних країнах показує як легко перетворити соціальні технології на грізну зброю

Напередодні 8-ї річниці початку “арабської весни” – масових протестів у Тунісі (Жасминова революція, 17 грудня 2010 року), які згодом сколихнули весь Близький Схід і Північну Африку (власне, подекуди ці протести тривають й до тепер) – Укрінформ поговорив з медіа-експертами про мережеві технології, зокрема Facebook, Twitter та Youtube. Адже, і ми тут не першопрохідці-Колумби, існує така думка, що саме соцмережі зіграли визначальну роль у мобілізації та координації колосальної маси людей на вуличні протести в арабських країнах, і, зважаючи на те, що нині коїться у Франції, ситуація із “жовтими жилетами”, тобто, ця тема своєї актуальності не втратила ні на йоту.

Від “арабської весни” до “жовтих жилетів”... Вісім років – це більш ніж значний проміжок часу для сучасної епохи телекомунікаційних та інформаційних мереж. Тож що змінилося в цьому плані? Наскільки еволюціонували мережеві технології і з погляду їх можливостей, і з погляду контролю та протидії подібним речам?

Захід часто неготовий для інформаційних диверсій Кремля, і дуже мало що може їм протиставити

Політтехнолог Дмитро Бачевський каже, що якщо під час арабської весни соцмережі слугували переважно для швидкого обміну інформацією та координації дій, тобто виконували свою пряму функцію, то сьогодні вони вже широко використовуються як потужна зброя в інформаційній війні.

Дмитро Бачевський
Дмитро Бачевський

“Соцмережі перестали бути виключно інструментом комунікації, вони стали для окремих держав, насамперед для Росії, – наймасштабнішим каналом пропаганди та поширення свого впливу. Сьогодні соцмережі – це ідеальний майданчик для розповсюдження фейків, дезінформації, чуток, панічних настроїв, відволікання уваги чи навпаки – актуалізації дрібниць. Росія першою зрозуміла руйнівну роль соцмереж та величезну перспективу їхнього використання в інформаційній війні. Готуючись до протистояння із Заходом, вона вклала багато коштів та зусиль у розбудову розгалуженої інтегрованої системи інформаційного впливу у світі, яка містить десятки телеканалів, сотні інтернет-ресурсів та десятки тисяч фейкових акаунтів у соцмережах різними мовами. Сьогодні не потрібно захоплювати країну, щоб поставити її на коліна, достатньо володіти ефективною системою інформаційного впливу і вдало використовувати помилки противника, щоб зруйнувати його зсередини”, – вважає політтехнолог.

Щодо західних країн, то вони, за словами Дмитра Бачевського, подібної системи не створили, як через власну недалекоглядність, так і через об'єктивні причини, які диктуються необхідністю дотримуватися демократичних норм, якими може собі дозволити нехтувати Кремль. Захід часто є неготовими для інформаційних диверсій з боку Кремля, і дуже мало що може їм протиставити. І саме тому, в ситуаціях, подібних до тієї, що відбувається сьогодні у Франції, державні інститути виявляються безпорадними.

“Їм доведеться знайти способи протидії Росії в інформаційній війні, інакше в майбутньому стикнуться з іще більшими проблемами та загрозами ніж те, що ми спостерігаємо сьогодні у Франції, – наголошує експерт. – Думаю, єдиний шлях для західних країн – це де треба – створити нові, а де є – посилити старі підрозділи з ведення інформаційної війни. Зазвичай, вони існують при міністерствах оборони та спрямовані на розробку і реалізацію спеціальних інформаційних операцій під час війни. Сьогодні треба розширити їхні повноваження і виділяти більше коштів на створення систем протидії інформаційним диверсіям та підготовку кадрів. Це питання грошей і політичної волі”.

Аналізують дані і розвідки держав, і служби безпеки, і… агресивні диктатори

Своєю чергою голова ГО “Ради інформбезпеки та кіберзахисту” Елліна Шнурко-Табакова переконує, що соціальні мережі – це програмно-апаратні засоби, вони не можуть зробити революцію.

Елліна Шнурко-Табакова
Елліна Шнурко-Табакова

“Революції роблять люди. Технології мережевих комунікацій дозволяють людям збільшувати швидкість обміну інформацією, об'єднання, оповіщення та, як результат, – швидкість прийняття рішень. У тому числі з координацією своїх дій в онлайні. В принципі цю тезу я повторюю не менше 10 років, і з точки зору суті процесів нічого не змінилося. Однак змінилися навички людства по роботі з інформацією. Ми навчилися бути швидкими, не уявляємо собі як можна тиждень чекати відповіді на лист. Бурхливі суспільні процеси викидають зажаданий контент, в тому числі – реальних людей, які стають лідерами думок, лідерами рухів, лідерами будь-яких заходів. Технології дають шанс звичайній людині бути газетою, телеканалом, інформаційним агентством. Головний виклик сьогодні це вміння відділяти інформаційне сміття від реальних фактів, не піддаватися емоційному стимулюванню в розрізі резонансних подій або тем”, – акцентує пані Шнурко-Табакова.

Але, продовжує вона, перевагами сучасних комунікацій можуть користуватися не тільки хороші люди й відповідальні мовники, а й брехуни, злочинці, а також диктатори та агресори.

“Війни тепер ведуться за уми швидко, різнопланово і різноманітно. Тому сучасному споживачу інформації необхідно мати базові знання з критичного мислення, вміти ставити логічні питання до контенту, емоціям і перевіряти ще раз джерела. Накопичуючи інформацію про своїх користувачів, соціальні мережі вміють пропонувати нам товари, інформацію, сервіси та емоції – перш за все це зроблено для правильної пропозиції рекламних повідомлень. Реклама повинна бути корисна – а користувачі знають, що платять своєю увагою за безкоштовність сервісів соцмережі. Але аналізом даних можуть займатися і розвідки держав, і служби безпеки, і агресивні диктатори. Відповідно соціальні мережі повинні повідомляти користувачам: хто і як користується їх даними. І звичайно ж припиняти спроби використання таких даних для втручання у вибори, референдуми тощо, – розповідає експерт з інформбезпеки. – Аналітичні засоби швидко розвиваються - як у самих мереж, так і у їх партнерів. Навряд чи варто кидатися в крайності – заборони завжди оминаються, а вседозволеність призводить до злочинної безвідповідальності. Людство має отримати свої уроки та навчитися мити руки перед їдою – тобто дотримуватися медіагігієни, вимагати прозорих умов від постачальників сервісів і публічності політик постачальників контенту”.

Соцмережі стали потужною зброєю, яку будуть використовувати всі та проти всіх

Керівник Центру етики й технологій Львівської бізнес-школи УКУ Володимир Хіцяк погоджується з колегами, утім, вважає, що основна зміна, яка відбулася за останні 10 років – це накопичення даних. Тобто, соціальні мережі накопичили стільки даних про користувачів (поведінка, уподобання, стиль життя, доходи тощо), що рано чи пізно мав з’явитися той, хто цим скористається.

Володимир Хіцяк
Володимир Хіцяк

“І Cambridge Analytica була не єдиною компанією, яка зробила на цьому бізнес. Завдяки глибинному аналізу даних появилася можливість високоточного "бомбардування" інформацією конкретних аудиторій. Цьому сприяє теж і розвиток технологій "штучного інтелекту", зокрема – NLP (Natural language processing), яка дозволяє досить точно ідентифікувати шаблони мовлення і генерувати потрібні повідомлення. Все це суттєво спрощує можливості для маніпуляцій”.

Чи протидіяли подібним речам світові уряди? Експерт переконує, що так, звичайно, намагаються так-сяк реагувати на ці загрози, шукають рішення, однак, часто вони просто не знають, як саме діяти.

“Скажімо, чиновників ЄС, коли вони обговорюють санкції проти Google чи Facebook, часто цікавлять далеко не технологічні виклики чи захист приватних даних, а розмір штрафу, який з цих гігантів можна отримати, – каже Володимир Хіцяк. – Соцмережі та дані стали потужною зброєю, яку будуть використовувати всі та проти всіх. Ґрунт підготовлений – мільярди користувачів не уявляють свого життя без соцмереж і радше пожертвують приватністю, ніж можливостями, які вони дають. Про протидію зараз складно говорити. Уряди, міжнародні організації намагаються шукати рішення, але ми ще дуже далеко від нього, і не факт, що взагалі таке оптимальне рішення існує”.

У країнах демократії неможливо забезпечити швидку протидію подібним речам

За ці 8 років, кількість учасників соцмереж у всьому світі зросла в декілька разів. Завдяки вдосконаленню мобільних пристроїв і ip-технологій, для сотень мільйонів людей, соцмережі стали простішими, зручнішими і доступнішими. А тому, переконаний експерт Інституту національної політики Марина Багрова, у всіх країнах світу, де присутній вільний (або відносно вільний) доступ до Інтернету, соцмережі відіграють одну з ключових ролей в організації протестів.

Марина Багрова
Марина Багрова

“На прикладі останніх протестів і погромів у Франції – французьке керівництво не чинило адекватної протидії потокам дезінформації та пропаганди агресії в соцмережах. Тому питання контролю та протидії закликів здійснення агресивних дій знаходяться в компетенції як адміністраторів відповідних мереж, як і національних органів у сфері регулювання інформацією, або кіберполіції. Соцмережі є лише глобальним інформаційним знаряддям для мільйонів користувачів. Для зручності та оперативності протидії подібним речам, створено ряд спеціальних програм, які в алгоритмі набору ключових слів, здатні виявляти тисячі повідомлень протиправного характеру. Проте варто відзначити, що в ході великих масових заходів, коли виникає підвищена інформаційна активність у соцмережах, їх командам адміністраторів, фізично неможливо видалити всі фейкові акаунти, або повідомлення із закликами вчинення злочинів. Те ж саме стосується і державних органів. У цьому плані, неможливо забезпечити швидкий контроль і швидку протидію подібним речам на всі 100%, що є проблемою для всіх країн ліберальної демократії”, – резюмувала Марина Багрова

Замість висновку: Мережеві технології за останні вісім років – від “арабської весни” до “жовтих жилетів” – здійснили колосальний стрибок у розвитку. Власне, з того, що лежить на поверхні, напрошується не надто втішний висновок: цивілізований світ відстає, насамперед, в організаційному плані, від цих процесів, тобто, від свого ж дітища. Людство вигадало Голема-руйнівника, але не знайшло йому адекватної протидії. Принаймні, поки що. Сильні світу цього, важковаговики геополітичної арени постійно голосять про демократичні свободи, гроші, рекламу... А потрібно б уже попіклуватися про своє виживання як цивілізованого суспільства. Тому що швидкість поширення та здобуття інформації, часто свідомо скерованої – «чорної», руйнівної - пробудила у людстві інстинкти дикунства, які дрімали, прикрившись лише тонкою плівочкою цивілізації. Технології здатні провокувати в людях те, що називається стадною поведінкою. Наче у творі Рея Бредбері «451º за Фаренгейтом», у якому автор змальовує світ майбутнього, де технології заполонили весь простір і зробили життя людей настільки стрімким та автоматичним, що у людей не вистачало ні часу, ні бажання на самостійні думки. Ось у чому проблема, на яку досі немає адекватної відповіді.

Мирослав Ліскович. Київ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-