У Чорнобильській зоні відчуження виявили 9 рідкісних видів кажанів
Про це повідомляється на сторінці у Facebook Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Цього року під час експедиції нам вдалось зафіксувати присутність у зоні відчуження 9 рідкісні видів рукокрилих, включаючи руду і малу вечірниць, пізнього кажана, лісового нетопира і нетопира-пігмея, двоколірного лилика, водяну нічницю, вуханя звичайного і, особлива гордість, широковуха європейського, якого за 11 років вдалося зафіксувати вдруге. Всі вони занесені до Червоної книги України, а широковух має ще і високий охоронний статус у Європі», - цитує агентство заступника директора ДНДУ «Чорнобильський центр» Сергія Гащака.
Окрім того, за його словами, “під час дослідження аудіорекордери неодноразово фіксували появу велетенської вечірниці - найбільшого і дуже рідкісного кажана Європи”.
За його словами, усі результати експедиції будуть надані Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику для посилення охорони рідкісних груп тварин на території зони відчуження.
Зазначається, що такі дані були отримані в рамках щорічного дослідження рукокрилих (кажанів) у зоні відчуження фахівціями ДНДУ «Чорнобильський центр з проблем ядерної безпеки, радіоактивних відходів та радіоекології» та Центру реабілітації рукокрилих «Фельдман Екопарк».
Цьогоріч науковці досліджували лівобережну частину зони відчуження, яка є найменш вивченою порівняно з іншими регіонами. Кажанів ловили спеціальними тенетами, які не шкодять рукокрилим, описували їх, кільцювали і відпускали. За час експедиції науковцям вдалося зловити 420 особин.
У Чорнобильській зоні відчуження виявили 9 рідкісних видів кажанів / Фото: facebook ДАЗВ
Окрім того, за допомогою пристроїв, що працюють в ультразвуковому діапазоні, фахівці записували вокалізацію, щоб потім ідентифікувати вид кажанів, дати відносну оцінку їх чисельності, описати добові і сезонні зміни у їх поведінці. Наразі науковці дешифрують записи і впродовж року будуть їх аналізувати.
«Стрімкі темпи відродження природи у зоні відчуження становлять великий інтерес для науки. Агентство зі свого боку підтримує бажання науковців дослідити процеси відродження територій та впливу іонізуючого випромінювання на стан флори та фауни. Сподіваюсь, що зі створенням заповідника фахових наукових досліджень у зоні відчуження ставатиме все більше, і буде докладено максимум зусиль, щоб зберегти унікальне біорізноманіття українського Полісся», - відзначає голова Державного агентства України з управління зоною відчуження Віталій Петрук.
