Українська «Мрія» і НАТОвські плани
Авіасалон ILA Berlin його організатори позиціонують як провідну світову торговельну виставку інновацій в авіаційній та космічній промисловості. Заявка, можливо, й надмірно голосна, але, хай там як, ILA входить до трійки провідних у ЄС поряд з виставками в Ле Бурже і Фарнборо. І дійсно є найбільшою та найстарішою подібною виставкою в Європі – бере початок у 1909 році (правда, не завжди вона організовувалася в Берліні).
У цьогорічному бієнале, яке проходить з 25 по 29 квітня, взяли участь близько 1100 компаній з майже 40 країн. Серед них – і Україна.
УКРАЇНСЬКА МРІЯ
Вітчизняні підприємства традиційно присутні на берлінській виставці. У різні роки то більшим, то меншим представництвом, але практично завжди.
Цього разу участь була, як її охарактеризував заступник міністра економічного розвитку Юрій Бровченко, «оптимальною». Тобто відповідною до фінансових можливостей. Втім, стенди Державного космічного агентства і запорізького ВАТ «Мотор Січ» виглядали дуже презентабельно. Кімната переговорів ДКА не пустувала, схоже, ні хвилини. Космічне агентство, за словами його голови Павла Дегтяренка, і компанії галузі, в тому числі КБ «Південне», «Південмаш», «Хартрон», провели більше двох десятків різних зустрічей. Говорити є про що: вже зараз українські підприємства беруть участь у проекті європейської ракети-носія Vega, для якої виробляють двигун 4 ступеня, який відповідає за точність виведення космічних апаратів на орбіту. На черзі – й інші плани.
Про плани оптимістично, але обережно сказав і голова української делегації, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Юрій Бровченко. Запевнив, що вже «виходимо на фінішну пряму щодо підписання деяких контрактів» і натякнув (боїться наврочити), що мова йде про Німеччину та Іспанію. Принаймні, в перший же день роботи авіасалону делегація провела переговори з космічним агентством ФРН (Німецький Центр авіації та космонавтики – DLR), з колегами з Іспанії. Наступного дня побувала в Міноборони ФРН.
Ну, а присутність Ан-225 «Мрія», яка вразила своїми розмірами навіть тих, хто бачив її раніше, сама собою – подія неординарна.
Тут треба пояснити, що «Мрію» давно вже не ганяють по виставках. І рішення про її приліт в Берлін було прийнято буквально в останній момент, ситуативно. Причину у розмові з автором розкрив комерційний директор авіакомпанії «Авіалінії Антонова» Андрій Благовісний.
Уся справа в заяві партнера (вже колишнього) українського ДП «АНТОНОВ» про вихід з програми SALIS (Strategic Airlift International Solution). Тепер завдання антоновців – переконати партнерів з країн НАТО і ЄС у тому, що Україна сама, одна в змозі повністю забезпечити стратегічні перевезення, оскільки сумніви такі вже висловлюються. «Ми готові повністю забезпечити потреби НАТО і ЄС в стратегічних перевезення літаками Ан-124 і Ан-225 і це гарантуємо», – сказав Благовісний, уточнивши, що у компанії в наявності 7 літаків Ан-124 «Руслан», а також Ан-225 «Мрія» та Ан-22 «Антей», які можуть бути активовані для цієї програми. Загалом SALIS передбачає використання максимально до 6 літаків Ан-124, причому таке трапляється вкрай рідко.
Головне тепер, щоб західні партнери прийняли цю просту калькуляцію. Переговори проходили і з політиками, і з представниками Міноборони ФРН та інших країн альянсу і ЄС. Залишається чекати. Наприкінці року контракт буде підписуватися на 2019-2021 рр.
ФРАНЦУЗЬКІ ПЕРСПЕКТИВИ
Поки ми з чималими зусиллями і невеликими кроками продовжуємо прокладати шлях на європейські ринки, гра між своїми тут йде всерйоз і по-крупному.
ILA-2018 стала демонстрацією не тільки нової і не дуже техніки, але і міцної німецько-французької дружби. Саме Франція стала країною-партнером на нинішній виставці. І саме співпраці з Францією приділила велику частину своєї промови з нагоди відкриття експо канцлер ФРН Ангела Меркель. Вона навіть почала виступ цитатою Жуля Верна.
Далі говорила про завдання Європейського оборонного союзу, стовпами якого виступають Берлін і Париж, і про те, що взаємодія між ними завжди стимулювала європейське співробітництво. «Ми збираємо повітряні судна разом, ми створюємо спільні ескадрильї, ми виконуємо спільні чи іноземні місії. Тому логічно, якщо ми разом готуємо фахівців і проектуємо заводи», – зазначила Меркель.
Думка про проекти була одразу ж підкріплена підписанням рамкової угоди між компаніями Airbus Defence & Space і Dassault про створення європейського винищувача нового покоління, який має вже у 2035-2040 роках замінити бойові літаки Eurofighter Typhoon і Rafale. Власне, це і стало основною новиною салону. Багато хто подивувався тому, як швидко була реалізована, принаймні на папері, ідея, висловлена вперше рік тому Меркель і французьким президентом Еммануелем Макроном.
Як на практиці справа піде, поки невідомо. Конкуренти не дрімають. Американська Lockheed Martin одразу ж представила німецькому уряду пропозицію про заміну флоту застарілих німецьких винищувачів, у тому числі 90 Panavia Tornado, які планується зняти з озброєння після 2025 року, сучасними F-35.
ШОУ ДЛЯ ВІЙСЬКОВИХ
Для підкріплення враження пари новеньких американських винищувачів F-35 красується тут, на льотному полі аеропорту BER, де проходить виставка. (Невдалий аеропорт на кордоні Берліна і землі Бранденбург ніяк не здадуть в експлуатацію – такий собі німецький довгобуд – втым, зручно авіашоу проводити. Але це – інша історія).
Крім нового пасажирського А350, інші показові польоти виконували вертольоти і літаки бундесверу, ВВС і ВМФ США.
Піднімали в повітря також новий важкий транспортний вертоліт Sikorksky СН53К і вертоліт СН-47. А ще – радянський штурмовик Іл-2, що зберігся з часів Другої світової війни (доставив його в Берлін московський фонд «Крилата пам'ять перемоги», так і взагалі, Росія постаралася показати себе на виставці, незважаючи на всі санкції).
Усього глядачам (їх очікують загалом близько 150 тис.) було представлено близько 200 «живих» літальних апаратів. Серед них – величезний A380 Еміратських авіаліній з портретом шейха на півкорпуса, американський літак-тілтротор CV22 A, нові аеробус A340 BLADE і A350 XWB, Боїнг B747-8, Bombardier CS-300, японський Kawasaki P1, військово-транспортний A400M Atlas (це невдалий конкурент нашим транспортникам, який постійно ламається, але поки на нього роблять ставку європейські армії), дуже багато вертольотів і трохи літаків малої авіації. Звичайно, дрони – вони незмінні учасники усіх подібних виставок.
Авіатори намагаються триматися в загальному тренді, важливою темою виставки була екологія і енергозбереження. Тут і використання альтернативних, більш чистих видів палива, і сонячні батареї, і більш «дружні природі» двигуни, і дигіталізація (оцифрування – взагалі німецька фішка).
Наступна ILA пройде через 2 роки. Будь-яке авіашоу – подія видовищна і яскрава. Але основна робота проводиться «за лаштунками». Конкурентна боротьба на ринку авіакосмічної промисловості, особливо європейському, йде жорстка. Не своїм тут дуже важко пробитися, навіть з кращими і більш дешевими технологіями. Завоювати довіру – довго і важко, а втратити – швидко і легко. Українським компаніям знадобиться маса терпіння і багато удачі.
Ольга Танасійчук, Берлін
Фото автора
