«Вбивця Тесли» і вбивця Путіна
Колись у дитинстві ми мріяли стати космонавтами.
Наш земляк Сергій Корольов подарував нам таку надію. Гагарін, Попович, політ ракети на Місяць! А потім Корольов помер, і на Місяць прилетіли американці. Радянська пропаганда сказала: «Ну та й що! А що там робити, на цьому Місяці? Ось наш Місяцехід – це круто, а вся та купа американців, які топтали супутник Землі – це для пропаганди». Але ми-то знали, що це величезний крок всього людства!
Наприкінці минулого року відбулася ще одна неординарна подія у космонавтиці, не така видатна, як політ на Місяць, але все ж: американська ракета «Фалькон» відправила на орбіту супутники і приземлилася у кращих традиціях світової фантастики – на «вогняний хвіст». Це серйозно здешевлює космічні подорожі, робить їх безпечними.
Але росіяни обізвали американців «лохами». Витратили, мовляв, мільйони, а підняли в космос лише 190 кг корисної ваги. А старий-добрий російсько-радянський (одноразовий) «Протон» закидає на орбіту цілих 23 тонни!
Куди там піндосам до російського православного зорепроходства! «Коротше, цей проект — очевидне фуфло для розведення технічно безграмотних інвесторів на бабло», - пише російський знавець космонавтики.
Визнаємо, наступна посадка «Фалькона» (вже у середині січня) була не настільки вдалою (перша ступінь змогла сісти на морську платформу, але «спіткнулася», впала і вибухнула). Але й перші автомобілі ламалися на кожному повороті! І не рухалися швидше пішохода, і чаділи. Виховані на традиціях джентльмени віддавали перевагу їзді верхи. А в Росії - на возі.
Нинішній російський «Протон» – це той же старий-добрий кінь, який тягає на орбіту російські супутники вже 40 з гаком років. Причому, російський він дуже умовно. Це українці - Корольов, Челомей, Глушко постаралися. А який внесок Росії після «приватизації»? Тюнінг і тільки.
До речі, по темі. Китайці готують нову програму пілотованих польотів у космос, і, як пишуть російські джерела, в її основі всі ті ж, трохи перероблені, «Протони».
І ще одне «до речі» - і теж з російських джерел. Гордість Роскосмосу – Міжнародна космічна станція, на яку «американці літають, бо не мають своєї», ця станція на 70% фінансується з американського бюджету і складається в основному з американських модулів.
Добре називатися «космічною державою», коли платять інші. Щоб нагадати про себе, Роскосмосу залишається тільки красти у NASA і видавати за свої відеосюжети про прийдешнє зіткнення галактик. У чому його недавно і викрили.
Але МКС застаріває морально. Спостерігати зверху за Землею дешевше з верхніх шарів атмосфери. Америка втрачає інтерес і не схильна далі співпрацювати з Росією. Навіть безвідносно до того, що витворяє сьогодні Путін на міжнародній арені. Просто NASA має інші плани. Зухвалі. Її бюджет збільшився цього року на 1,3 мільярда. І, незважаючи на те, що Росія начищує до блиску запали на своїх термоядерних бомбах, Штати витрачають гроші аж ніяк не на космічні війни. Вони відновлюють місячний проект, готуються до пілотованого польоту на Марс та до експедиції в околиці Юпітера шукати життя на супутнику – Європі!
Це - космос. Але останніми місяцями у світі високих технологій відбулися й інші події. По-перше, в Інституті Макса Планка оголосили про те, що в реакторі Wendelstein 7-X вдалося отримати першу плазму. Можливо, це перший успішний досвід керованої термоядерної реакції. Справжній Майдан у ядерній фізиці!
По-друге, почалося справжнє нашестя електромобілів! Компанія Tesla представила у цьому класі свій «безпілотник» і будує величезний автозавод, конвеєр якого почне працювати у 2018-му. Свій електромобіль проектує Apple. Зовсім недавно представлено суперкар FFZero1 фірми Faraday Future. Участь у церемонії китайського мільярдера підказала, хто фінансуватиме проект. Нову машинку можна буде збирати, як Лего, - майже в домашніх умовах, і коштуватиме вона буквально копійки!
FFZero1 вже охрестили «вбивцею Тесли».
Але йдеться про «вбивство Путіна». Як фактора впливу на світ. І справа навіть не в тому, що високі технології вбивають сировинну економіку Росії. Сенс революції, що відбувається, варто шукати глибше.
Новий тренд означає, що людський розум стрепенувся, вийшов з якоїсь сплячки, і всіма похований і обпльований науковий прогрес наповнився новим змістом.
Всі ми читали в юності Жуля Верна та Брема Стокера і пам'ятаємо: головний пафос цих книг – людський розум здатний не тільки приборкати природу, а й подолати вселенське Зло, самого Сатану. Не обраність і помазання сучасних героїв приводила їх до перемоги, а освіта і творчість.
Світові війни похитнули довіру до наукового прогресу. Після епохи космічних польотів настав час розчарувань. Непокоїть екологія. Закипіли регіональні війни (розпочаті Радами або їхніми людожерськими сателітами). Після розпаду Радянської імперії Фукуяма радісно сповістив про кінець історії. Гонка озброєнь завершилася, а з нею і змагання двох систем у технологіях. Всі подумали: скільки можна скоряти простір і час, час зайнятися собою. Істину стали шукати у практиках Вуду, наркотичних глюках Дона Хуана, а потім – в ісламському фундаменталізмі, ідеях чучхе і більшовицько-православних заскоках нового "Руського міра".
Замаячив той самий «занепад Європи».
І ось що сталося. З віртуального простору інтелект знову повернувся до реальних техніки та технологій. Але вже з новими акцентами: комп'ютеризовані і нано-технологізовані машини раптом стрімко порозумнішали, стали надійнішими, економічнішими, безпечнішими й витворяють те, що років десять тому і не снилося.
І ще один штрих, за який автор і порівняв те, що відбувається, з Майданом. Наближається ера тотального державного контролю над сферою високих технологій. Західний світ зробив ставку на приватну ініціативу, приватний бізнес і приватний капітал, на амбіції людей, не наділених владою, але рухомих інтересом: а що там, за горизонтом?
Справжнім спринтом стала гонка за те, хто перший завалить світ своїми електромобілями. Те ж саме і з космосом. Не вийде у SpaceX з «Фальконом» - на п'яти йому наступає Blue Origin, чия ракета New Shepard (хоча й мініатюрніша за розмірами) першою змогла акуратно приземлитися і залишитися неушкодженою після польоту в космос.
Що можуть протиставити тирани, які намагаються вберегти від вітру змін свої куці ідеології? У той час, як світ аплодує фізикам-ядерникам, дарує світу надію на нове енергетичне майбутнє, Кім Чен Ин пестить і плекає свою водневу бомбу, погрожуючи це майбутнє зруйнувати. Путін сформулював свою «відповідь Керзону», погрожуючи новими випробуваннями балістичних ракет. І вся його країна радіє перспективі ядерної зими.
Квінтесенція прогресу «по-російськи» виражена у фотожабі, де «Гостя з майбутнього», яка прийшла до нас з радянського кінематографічного минулого, на запитання: «Алісо, а ми у 2016 полетимо на Марс?», відповідає: «Ні. Ви чавитемете гусей і палитимете книги».
І палять. «А у нас у Воркуті спалили Основи логіки, видані фондом Сороса», - пише в Інтернеті один сумний росіянин. Навіщо в Росії Основи логіки? Навіщо логіка, якщо є Путін? Коли англійський фантаст Герберт Веллс у 20-ті роки минулого століття написав слова: «Росія в імлі» - це була не констатація, це було пророцтво. І вирок.
Рим існував 1000 років не тому, що володів великою армією. А тому, що його ідеї залучали інший світ. Легіони на кордонах охороняли не стільки від варварського воїнства, скільки від нескінченних натовпів охочих стати громадянами Риму. Й елліністичний світ приймав усіх, хто здатний був покінчити з варварством. Рим загинув не від мігрантів. Його переформатувало християнство, якому тісно стало у старих формах. Наділило новим змістом і повернуло в Європу.
Азія принесла людству поняття математичного «нуля» як вершини абсолютного щастя. Європа подарувала поняття безкінечності, як вічного прагнення людини наблизитися до Бога.
Поки російські православні попи шукали у знаннях і науці диявольський промисел, західне християнство жило за заповітами Еразма Роттердамського: рухати науку, бо Богу завгодно, аби людина пізнавала створений ним всесвіт. Справжній європеєць живе не сьогоднішнім днем і не минулим. Він живе по всій осі часу, що простягнулася від нескінченно далекого минулого до немислимо віддаленого майбутнього. Це його життєвий простір. Простір його думки. Так з'явилася вища математика, симфонічна музика і туга за подорожами в далекий космос.
Частина світу, зіткнувшись з негостинним майбутнім, продовжує йти вперед, освітлюючи шлях смолоскипом думки, інша частина – Росія, КНДР, ІДІЛ тощо повільно сповзає у минуле, у затишну і теплу темряву містики і невігластва, з яких ніякого майбутнього не видно.
Чи не багаттями з книг намагається повернути Імперія народи, що втекли від неї? Чи багато бажаючих серед розумних людей піти за нею?
Тим, хто сьогодні шукає в нас братів, хочеться сказати: постарайтеся спочатку відмити в собі дикунів, покиньте своїх шаманів, залиште бубни. Сядьте за комп, вийдіть на сайт NASA і отримайте задоволення від споглядання он-лайн подорожі Куріосіті марсіанською пустелею. Відчуйте себе космонавтом, марсіанином, героєм фільму, що недавно пройшов на наших екранах. Просто героєм. Так, цей марсохід посланий загниваючими піндосами! Так, він не окроплений святою водою з собору Василя Блаженного. Але ж це - он-лайн! На відстані 225 млн кілометрів! Мільйонів кілометрів! Вдумайтеся в те, як далеко у майбутнє пішла цивілізація! Зрозумійте, як далеко від цього майбутнього відводить вас ваш Іван Сусанін, який вкрав шапку Мономаха.
Втім, нема чого нарікати на сусідів. І у нас дві третини населення впевнені: нічого ганяти американські мільярди за 225 млн кілометрів. Віддали б краще нам! Ми вже знаємо, як їх найкраще проїсти...
Євген Якунов, Віктор Мішковський. Київ.
