Українці розробили оригінальну технологію виробництва «розумного» пластиру для ран

Про це повідомляється на сайті Національної академії наук України.

Як повідомляють дослідники, радіаційно зшиті гідрогелі не зустрічаються у природі. Їх почали створювати в лабораторних умовах близько 20 років тому, і вже років 10 у розвинених країнах їх виробляють у промислових масштабах та широко використовують в медицині, зокрема, для пришвидшення процесів загоювання ран та опіків. Українські науковці мали на меті розробити оригінальну вітчизняну технологію виробництва засобу, який за своїми властивостями не поступався б зарубіжним аналогам і, водночас, мав би прийнятну ціну. Дослідницький проект вчених отримав назву «Українські пов’язки».

Радіаційно зшиті гідрогелі на 90-95% складаються з води, решту складають розчинені у цій воді полімери: агар, полівінілові спирти, полівінілпіролідон, поліетиленгліколь. Опромінювання отриманого розчину високоенергетичною радіацією утворює з нього тривимірну структуру, подібну до губки, розмір комірок якої складає менше 1мк. На відміну від хімічного, радіаційне зшивання гідрогелів відбувається значно швидше й однорідніше, а також не потребує технологічних операцій промивання та термічної обробки.

Накладання цього матеріалу безпосередньо на пошкоджену шкіру дає миттєвий ефект знеболення – вода, яка має високу теплоємність, одразу ж охолоджує рану і спиняє процес руйнування тканин. З огляду на це, пов’язки цінні для застосування у польових умовах, де часто немає доступу до води. Перев’язувальні матеріали на основі гідрогелів є цілком стерильними з моменту радіаційного зшивання. Крім того, вони очищують рану, вбираючи з неї різні виділення – кров, секрет, фібрин і некротизовані тканини.

Слід зазначити, що гідрогелеві пов’язки виконують антисептичну (знезаражувальну) функцію: склад розчину передбачає можливість додавання різноманітних лікарських препаратів. Можна також поливати пов’язку згори рідкими лікарськими препаратами, знеболювальними, кровоспинними, антисептичними та іншими, то вони безперешкодно продифундують на рану або опік. А от мікроби на уражене місце потрапити не зможуть, оскільки, їхні розміри перевищують 1мк, тобто є більшими за розміри комірок сітки матеріалу.Тобто пов’язки виконують ще й захисну функцію.

На жаль, бійці АТО досі не мають змоги користуватися новими перев’язувальними матеріалами – з огляду на відсутність їх серійного виробництва. Науковці вже мають готову лабораторну технологію, однак, скаржаться на брак коштів. У зв’язку із цим, вчені запрошують приватних підприємців долучитися до справи порятунку людських життів і посилення обороноздатності нашої країни.