Кіровська область. Романові Сущенку
Отже, Роман Сущенко – в`язень колонії в Кірово-Чепецьку Кіровської області РФ. Тисяча кілометрів від Москви. Майже дві тисячі від Києва. Етапування, що тривало місяць та протягом якого практично нічого не було відомо про долю Романа, завершилось.
Про що свідчить вибір Кірово-Чепецька? Кремль однозначно дав зрозуміти: поступки будуть настільки, наскільки вони захочуть. Ви просили хоч у чомусь піти назустріч, етапувавши Романа в колонію десь неподалік Москви? Буде, як ми скажемо. З іншого боку: тіштесь, що не далекий Сибір. І можна не сумніватись, що в усьому іншому буде так же. Обмін? Якщо політтехнологічна карта (з Медведчуком там чи як інакше) ляже, поміняємо.
Будемо боротись за Романа далі. А він, знаючи його характер та вдачу, боротиметься за Україну і там, у Кіровській області.
Своїми малюнками, зробленими в тюремній камері кульковою ручкою та кетчупом з буряковим соком, які розходяться по світу (ось у Києві пройшли виставки, у Празі випустять різдвяну листівку).
Своєю незламністю – пробіжіться його останнім інтерв`ю – скільки він читає, про творчі плани щодо книги. Чи як він підтримує фізичну форму, скручуючи з простирадл штангу та використовуючи гантелі з пляшок із водою. Своїм неповторним гумором – «сподіваюсь, до колонії дістануся неушкодженим, пальців і кінцівок не поменшає».
А ще, пам`ятаємо, зовсім нещодавно Національна спілка журналістів України присудила йому премію за захист свободи слова імені Ігоря Лубченка. Тим самим, це відповідь на ще одне питання – чи можна боротись за свободу слова у в`язниці? Роман каже: так. Тим самим він продовжує справу інших журналістів, які отримали премію в ув`язненні – іранського журналіста Ахмада Зейдабаді (премія ЮНЕСКО за внесок у розвиток свободи преси), блогера із Саудівської Аравії Раіфа Бадаві (премія Європарламенту).
Олександр Харченко
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама