Марк Фейгін, громадський захисник Романа Сущенка
Можна було б обміняти Сущенка на перекладача Станіслава Єжова
12.09.2018 18:12 2141

12 вересня російський Верховний суд підтвердив вирок, винесений раніше нашому колезі по Укрінформу Романові Сущенку – 12 років колонії суворого режиму. Чому було прийняте таке рішення, якими будуть подальші дії захисту? Про актуальні деталі «справи Сущенка», про можливі варіанти його розвитку говоримо з громадським захисником Марком Фейгіним.

У РОСІЙСЬКИХ ВЕРХАХ ВВАЖАЮТЬ, ЩО ДАЛИ НАМ "ХОРОШИЙ ВИРОК"

- Як ви можете пояснити рішення Верховного суду РФ залишити в силі вирок нижчих інстанцій?

Відмова зменшити термін свідчить – більшої гуманізації чекати не слід

- Про що свідчить цей факт, зрозуміти неважко. У російських верхах переконані, що дали нам "хороший вирок". За статтею про шпигунство рамки були 10-20 років. Вони нам дали набагато ближче до нижньої межі. Тобто показали, що "жестити не будуть. Але відмова ще зменшити цей термін показує, що й більшої гуманізації чекати не слід. На їхню думку, вимога з нашого боку більшого – це вже нахабство... Приблизно так я розумію сигнали, надіслані нам як самим вироком, так і тим, що його залишили в силі. Тобто тепер очевидно, що суто процесуально добитися більшого в цій справі захист уже не зможе.

- Так, але ж ще залишаються якісь інстанції для оскарження вироку?

- Наступна інстанція – президія Верховного суду Росії. І, звісно ж, ми туди писатимемо. Однак не треба плекати ілюзій. Зрозуміло, що це буде чиста формальність... Але насамперед потрібно дочекатися апеляційного ухвали Верховного суду в письмовому вигляді. І уважно ознайомитися з тим, чому не було взято до уваги наші доводи. Майже впевнений, що там продубльований, повторений попередній вирок. Після цього ми точніше визначимося з подальшими діями. Потрібно буде поспілкуватися з Києвом, щоб досягти синергії. Тоді ж вирішимо питання щодо звернень до ЄСПЛ та інших інстанцій.

- Розкажіть, будь ласка, детальніше про такий важливий напрям діяльності, як звернення до ЄСПЛ.

Рішення ЄСПЛ для Москви – іміджево досить болючі

- Європейський суд з прав людини, у принципі – важливий і потрібний механізм. Його рішення дають підстави для якогось руху і в російській юридичній системі. Адже вони для Москви іміджево досить болючі – створюють негативне уявлення про правову систему Росії в цілому. Але при цьому не варто перебільшувати значення ЄСПЛ. Його ефективність все ж невисока – і можна довго говорити, чому. Зокрема, тому що в цьому суді розглядається не справа по суті, а лише випадки «порушення прав людини». І це не веде до перегляду рішення російського суду – для прикладу досить згадати "справи Навального" (сфабриковані проти російського опозиціонера "справа Кіровлісу" і "справа "Ів Роше"", – ред.). У подібних випадках Росію можуть засудити до штрафу, але вирок не змінюють.

ГОТУЄМО ДИПЛОМАТИЧНУ НОТУ З ПРИВОДУ СУЩЕНКА

- Про що ви збираєтеся радитися в Києві?

- Діяти за схемою, проходити всі необхідні процедури – важливо й неминуче. Але варто подумати й над можливістю якихось нових ходів – позовів, звернень. Таких, наприклад, як зареєстрований нещодавно у ЄСПЛ позов проти Росії, що стосується порушення прав 70 українських політв'язнів, незаконно утримуваних країною-агресором...

Є, однак, і поточні питання. Сьогодні на засіданні Верховного суду присутній український консул у Москві Альберт Черніюк. Ми з ним готуємо дипломатичну ноту з приводу Сущенка. Якщо не виходить домогтися обміну негайно, то хоча б треба, щоб він відбував покарання не в далеких місцях, а в межах доступності. Щоб географія дозволяла йому бачитися з близькими родичами. При цьому ФСВП всього-навсього повинен дотримуватися закону: при визначенні місця відбування враховувати вік, стан здоров'я, спеціальність журналіста Сущенка.

- Через пару тижнів, 30 вересня, виповнюється два роки, як Роман Сущенко був затриманий і перебуває в ув'язненні.

- Так, я сподіваюся, це стане приводом для того, щоб верховна влада України якось відреагувала на цю подію. Принаймні, публічно висловила стурбованість долею. Звичайно, поряд з долею інших українських політв'язнів.

- Як ви оцінюєте ситуацію з політичною складовою «справи Сущенка»?

Головне завдання Москви зараз – максимально вплинути на внутрішньополітичну ситуацію в Україні

- На жаль, мусимо визнати, що в даний момент політичні переговори припинилися зовсім. Цьому є кілька пояснень. Головне з них – зовсім скоро, 31 березня наступного року, в Україні відбудуться президентські вибори. Москва не хоче своїми рішеннями посилювати на політичному полі України неприйнятну для неї фігуру, тобто чинного Президента. При цьому Кремль ще й спробує розіграти якісь інші свої карти. Крім того, в даний момент виявляється неефективним і міжнародний тиск на Москву в зв'язку з українськими політв'язнями. Подивіться, навіть у ситуації з Сенцовым, який довгостроково голодуює, звернення президента Франції Макрона, канцлера Німеччини Меркель, генсека Ради Європи Ягланд жодного впливу не мають. Цим Москва показує, що вона зараз керується не тим, аби підтримувати з кимсь добрі відносини. У даний час головне завдання Москви – максимально вплинути на внутрішньополітичну ситуацію в Україні, щоб змінити її у вигідному для себе напрямку.

ПОТРІБНО ЗРУШИТИ СИТУАЦІЮ З "МЕРТВОЇ ТОЧКИ"

- Тобто в боротьбі за українських політв'язнів ситуація виглядає зовсім замороженою, безнадійною?

Не таємниця, що для Кремля українські політв'язні – розмінна монета

- Не зовсім так. При ближчому розгляді картина виходить складніша. Позаяк зараз, на вересень 2018 року, сама Москва виявилася не в найкращому становищі. Проти неї накопичилося дуже багато негативних обставин, свідчень. Найгарячіша, у розвитку – «справа Скрипалів». У серпні було прийнято нові санкції, а вже в листопаді очікується наступна їхня порція. При цьому не таємниця, що для Кремля українські політв'язні – це розмінна монета. І можливо, для певного поліпшення іміджу, російське керівництво все ж таки зважиться на якісь обміни...

І ось тут потрібно відзначити, що в даний момент практично вся увага сконцентрована на Олегові Сенцові, а решта залишаються поза фокусом. Зрозумілі причини, чому так складається, але все ж, гадаю, – це не зовсім правильно. З якихось своїх причин Кремль поки відмовляється міняти Сенцова. Так, може, зайти з іншого кінця, поговорити про обмін інших фігур, зокрема й Сущенка. Тим самим, зрушивши процес із «мертвої точки». Скажімо, можна було б говорити про обмін Романа Сущенка на Станіслава Єжова, колишнього перекладача з апарату уряду України, обвинуваченого у шпигунстві. Можна знайти й інші подібні пари для обміну, щоб спробувати форсувати процес. З урахуванням, звісно ж, усіх інших факторів, названих вище. Врешті-решт, адже й сам Олег Сенцов вимагає звільнення українських політв'язнів. Так давайте розглядати різні варіанти з тим, щоб змінити безнадійну ситуацію.

- Уточніть, будь ласка, позицію вас і вашого підзахисного з приводу можливої подачі Романом Сущенком прохання про помилування.

- Справді, ми готові до процедури помилування й до написання прохання про помилування. Але тільки в тому разі, якщо будемо впевнені, що для цього є якісь підстави. Що це потрібно для завершення процесу обміну. І суто юридично це не означатиме, що ми визнаємо провину. Тут наша позиція незмінна. Тобто ми сприймаємо можливе прохання про помилування як формальність, «нічого не вартий папірець», необхідний для розвитку процесу.

РОСІЙСЬКА ВЛАДА ПЕРЕСТАЄ СОРОМИТИСЯ БУДЬ-ЧОГО

- Після того, як адвокатська палата Москви позбавила вас статусу, справа Сущенка, ймовірно, стане вашою останньою справою...

З боку російської влади зараз – або ігнорування, або хамство

- Так... І в зв'язку з тим я подумки повертаюся на два роки назад. Нещодавно закінчилося успішна «справа Савченко» (те, що трапилося з нею згодом – це вже зовсім інша історія). Я увійшов у «справу Умерова», яка з часом також закінчилося успішно – хоч він і опинився за межами Криму, але отримав свободу. І ось я увійшов у «справу Сущенка». Чого хотіли тоді в Кремлі – абсолютно зрозуміло. Щоб Роман визнав провину, записав відео про це. Моя робота, природно, йшла врозріз із такими очікуваннями. Ба більше – я ніколи не приховував, що є ворогом існуючої системи, що я діяв і діятиму за принципами політичної адвокатури. У цих умовах моя робота в «справі Сущенка» остаточно переповнила чашу терпіння в Кремлі, стала каталізатором того, що було вирішено позбавити мене статусу адвоката. Плюс за два роки – сильно змінилася ситуація в Росії. Вже не треба робити вигляд, щось зображати, підтримувати діалог. З боку російської влади зараз – або ігнорування, або хамство, чому ми бачимо безліч прикладів. І, знаєте, адже я завжди говорив, що рано чи пізно мене позбавлять статусу. Але раніше адвокатської палатою керував Генрі Рєзник – він захищав адвокатів. А коли кілька років тому до керівництва прийшли інші люди, адвокатська палата сильно змінилася. В цілому, влада в Росії зараз остаточно перестає соромитися будь-чого, приймаючи й оголошуючи свої рішення. У цьому сенсі мій епізод з позбавленням статусу – це лише маленький штрих великої картини того, що відбувається в країні... Зараз, озираючись на минулі два роки, я абсолютно не шкодую, що увійшов у справу Сущенка. І ми працюємо далі.

Олег Кудрін, Рига.

Фото: Олена Худякова, Укрінформ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>