Нові російські казки: 12 місяців у Лефортово

Нові російські казки: 12 місяців у Лефортово

2329
Ukrinform
30 вересня виповнюється рік під арештом нашого колеги Романа Сущенка

У нинішній архаїчній Росії люблять брати за приклад старовину... У допетровській Московії Новий рік починався 1 вересня, у післяпетровській – 1 січня. Сущенка заарештували десь посередині, у п'ятницю, 30 вересня, під час приватного візиту до Москви. І ніч на 1 жовтня він провів у застінках ФСБ, де його вмовляли «визнати вину».

Так почався «Новий рік Сущенка» – його 12 місяців у Лефортово. Розглянемо цю справу по місяцях – так зручніше простежити, як вона розвивалася. Подій було настільки багато, що усі вказати не вдасться – все дуже вибірково.

ЖОВТЕНЬ-2016

Після арешту Роман Сущенко на кілька днів випав з поля зору родичів і колег. Це звичайна практика російських спецслужб (досить згадати, як надовго зникали колись Микола Карпюк, Станіслав Клих, з недавніх прикладів – зникнення Павла Гриба). Це потрібно, щоб здійснювати масований тиск на затриманого, у деяких випадках – для тортур. Романа від тортур рятував статус – акредитований при МЗС Франції журналіст-міжнародник. А психологічний тиск на кшталт «Да чё там – признавайся, так проще будет; потом же как-то всё порешаем...» успіху не мав.

screenshot/Центр общественных связей ФСБ России
screenshot/Центр громадських зв'язків ФСБ Росії

Про місцезнаходження Сущенка першою оголосила відома правозахисниця Зоя Свєтова, яка якимось чином «випадково» його виявила в ефесбешному СІЗО «Лефортово» у неділю, 2 жовтня. Вже в ніч на 3 жовтня Укрінформ зв'язався з відомим російським адвокатом Марком Фейгіним, який заходився захищати Романа. А наступного дня Фейгіну вдалося вперше потрапити до підзахисного, що дуже важливо. Наступний етап – наполеглива боротьба МЗС за допуск до журналіста українського консула – тільки 10 жовтня Геннадій Брескаленко зміг потрапити до Романа.

Цікавою виявилася реакція російських медіа. Спочатку дифамація Сущенка була дуже щільною. У новинах його називали не інакше як «шпигуном», про журналістську роботу не говорили взагалі і публікували в ЗМІ захоплюючі огляди на кшталт «Шпигуни світової історії, які працювали під журналістським прикриттям». Сущенко в компанії Моема, Гріна і Флемінга. Гарна компанія – було б смішно, якби не було так сумно.

Але дуже скоро концепція змінилася - справу почали замовчувати.

Непростим був інформаційний фон у цьому питанні і в Україні. До жовтня 2016 року розчарування в недавній героїні Надії Савченко вже було дуже сильним. Тоді ж в українській масовій свідомості, схоже, не без підтримки ззовні, почав поширюватися месидж, що до своїх політв'язнів, захоплених у РФ, треба ставитися насторожено, а боротьба за їхнє визволення – річ сумнівна.

В таких умовах колеги Романа, перш за все, в Укрінформі, в Міністерстві інформаційної політики, а також представники громадськості та різних гілок української влади розпочали боротьбу за громадську думку по «справі Сущенка». Оперативно відреагувало українське МЗС. Верховна Рада України звернулася до парламентів держав-членів Євросоюзу, США, Канади та Японії, до Європарламенту, чинного голови ОБСЄ, глави МЗС ФРН Франка-Вальтера Штайнмайєра, представника ОБСЄ з питань свободи медіа Дуні Міятович з закликом консолідувати зусилля щодо дотримання прав українських журналістів Романа Сущенка та затриманого раніше Миколи Семени. Різні національні та міжнародні журналістські організації виступили на захист Романа. Його справою також зайнялася представник ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Дуня Міятович. Показово, що влада РФ відмовила їй у відвідуванні українського журналіста.

ЛИСТОПАД-2016

Після місяця перебування журналіста під арештом стало остаточно зрозуміло, що витягти його з-за ґрат швидко, по гарячих слідах, не вдасться. А значить, попереду довга, напружена боротьба.

У листопаді почав розвертатися запущений ще з кінця жовтня флешмоб #FreeSushchenko. В Україні, а також за кордоном, почалося проведення пікетів, акцій за участю української діаспори та місцевих активістів, правозахисників.

На початку місяця в Департаменті консульської служби МЗС відбулася міжвідомча нарада з обговорення ситуації з незаконним затриманням Сущенка за участю адвоката Фейгіна. Вона була дуже важливою для подальшої координації дій.

Фото: Роман Цимбалюк FB
Фото: Роман Цимбалюк FB

Як відомо, адвокат Фейгін будує свій захист і, як він каже – «порятунок клієнта» на максимальній публічності. Однак ФСБ, від самого початку надавши справі Сущенка статус державної таємниці, надзвичайно ускладнило його роботу. З того часу адвокат змушений балансувати на тонкій грані: розповісти дуже багато не можна, але й мовчати, нічого не викидаючи в інформсередовище, згубно.

У листопаді Фейгін пояснив, прозоро, не розкриваючи деталей, але при цьому досить чітко, що провокація проти Сущенка готувалася задовго, швидше всього за рік до арешту. А «здав» його старий приятель, з яким вони знайомі близько тридцяти років. Ця інформація була дуже важливою, при всій її скудності вона дала просту, зрозумілу, «миттєву фотокартку» справи.

Того ж місяця розпочалася акцентована робота на «французькому напрямку», що природно, оскільки Роман працював у Парижі і був акредитований при МЗС саме цієї країни.

ГРУДЕНЬ-2016

На початку місяця адвокат Фейгін у зв'язку зі справою Сущенка поїхав до столиці Франції та Бельгії. У Парижі відбулися важливі зустрічі в МЗС, у Єлисейському палаці; у Брюсселі – з депутатами Європарламенту, які заявили про свою підтримку Сущенка.

Марк Фейгин
Марк Фейгін

Також у французькій столиці була проведена прес-конференція за участю Анжеліки Сущенко. Чарівна дружина, міцна сім'я з двома дітьми; напружена і при цьому публічна, прозора робота журналіста, акредитованого в Парижі, – як це все не схоже на ефесбешну розробку про «розвідника, який працює під прикриттям».

Оскільки Сущенко заявив про себе, як про віруючого християнина, парафіянина УПЦ КП, захист спробував добитися пропуску для священика його конфесії. Проте в середині грудня надійшла остаточна офіційна заборона ФСБ, що порушує права нашого колеги на духовну опіку (з тих пір, на жаль, нічого не змінилося). Тоді ж, напередодні Різдва, Роману заборонили передати молитвослов з добрим напуттям від патріарха Філарета.

Важлива деталь – на прес-конференції наприкінці року Путіну поставили запитання про можливість звільнення українського журналіста Сущенка. Що відповів ВВП, здогадатися не важко. Але важливим був сам собою факт, що людина, яка управляє сусідньою країною в ручному режимі, заговорила про Романа і показала свою обізнаність у його справі. Що є важливим для початку розмови і просування переговорів про можливий обмін.

СІЧЕНЬ-2017

Ще більш важливим було отримання Романом Сущенком листа від президента України Петра Порошенка. Це не тільки показувало рівень підтримки політв'язня, але й давало чіткий сигнал міжнародним організаціям та представникам влади зарубіжних країн: «Сущенко – український журналіст-міжнародник. Українська держава на найвищому рівні підтверджує цей його статус і бореться за нього саме в такій якості».

Також поступово, крок за кроком, лист за листом, звернення за зверненням нарощувалася міжнародна підтримка Сущенка. У цьому сенсі дуже вагомою була вимога Парламентської асамблеї Ради Європи звільнити протиправно арештованого власкора Укрінформу.

ЛЮТИЙ 2017

8 лютого Роман Сущенко відзначив свій день народження – вперше – в ув'язненні. Безліч привітань було відправлено до нього в СІЗО (правда, через цензурні зволікань листи приходять з кількамісячним запізненням). Пройшли мережеві флешмоби.

У Києві до його дня народження міністерства інформаційної політики та закордонних справ України, а також Укрінформ організували конференцію про справу Романа Сущенка для представників іноземного дипломатичного корпусу та ЗМІ. Під час заходу відбувся також показ знятого UA TV фільму «В'язні Кремля» про Сущенка та інших українських політв'язнів, виставка фотографій і картин Романа, прес-конференція адвоката Марка Фейгіна та дружини Сущенка.

А Президент Петро Порошенко на честь дня народження журналіста запросив до себе його дружину та дітей.

Взагалі, привітань у цей день було безліч – від українських і зарубіжних друзів, колег, дипломатів, політиків і просто співчуваючих.

БЕРЕЗЕНЬ 2017

А між тим, так зване слідство у справі Сущенка просувалося вкрай повільно. Частими були періоди, коли за весь тиждень не було жодної слідчої дії. Тому складалося враження, що російське керівництво так і не могло вирішити, в якому напрямку розвертати цю справу.

Тому важливими були нехай локальні, але відчутні процесуальні перемоги. Так, наприклад, Слідче управління ФСБ все ж таки долучило до справи Сущенка документи, на які робив запитав і які одержав адвокат Марк Фейгін від українських відомств (вони підтверджували журналістський статус і освіту Романа).

 Фото: ‏@vasilymaximov
Фото: @vasilymaximov

Також пожвавилися побоювання, що російський медіа, у даному випадку телеканал НТВ готує дифамаційний матеріал проти Сущенка. Така боязнь існувала і раніше, від самого початку, наприклад, коли у Романа після арешту вилучили його одяг (з ним було зручно підготувати відео-інсценування). Другий раз – під Новий рік, коли пожвавилися чутки про можливість дифамації. Але найбільше – у березні, коли редактори НТВ настирливо телефонували Фейгіну з проханням про коментарі. (З того часу розгорнутого яскравого сюжету на тему Сущенка російські пропагандисти поки так і не випустили).

Ну і, головна, мабуть, новина березня. Анжеліка Сущенко нарешті отримала дозвіл на побачення з чоловіком, побувала у нього і успішно повернулася до Києва.

КВІТЕНЬ-2017

На початку місяця Марк Фейгін поїхав у Вашингтон, де провів безліч заздалегідь узгоджених ділових зустрічей з конгресменами, співробітниками Держдепу, Білого дому. Після цієї поїздки вже сміливо можна було сказати, що справа Сущенка увійшла в поточний порядок денний американського політикуму.

Інша надзвичайно важлива новина – перший тур виборів президента Франції (23 квітня). Обумовлена цими виборами «перезмінка» у французькій політичній системі гальмувала апеляцію до Франції щодо долі акредитованого в ній журналіста-міжнародника.

Поки в рейтингах лідирували політики, які говорили про своє позитивне ставлення до Путіна, ситуація для України взагалі і для справи Сущенка зокрема залишалася досить тривожною. Але потім на вершину злетів Еммануель Макрон, який відразу твердо заявив про принципове відстоювання демократичних цінностей.

У першому турі переміг Макрон. Його 24% стали хорошою заявкою на остаточну вікторію.

ТРАВЕНЬ-2017

У другому турі (7 травня) Еммануель Макрон набрав трохи більше 66% і став президентом Франції, відсунувши путінську протеже Марін Ле Пен.

Однак російський вождь знайшов привід, щоб приїхати до новообраного президента Франції вже за кілька тижнів. Прийом, влаштований господарем Версаля, був сильним і жорстким. Зокрема, коли його запитали про ситуацію з затриманням Сущенка, Макрон заявив, що у цій ситуації буде шукати «рішення, яке б відповідало тим цінностям, яким ми віддані». І підкреслив: «Я не поступлюся цінностями!».

ЧЕРВЕНЬ-2017

Через місяць, наприкінці червня, у Париж приїхав український президент Петро Порошенко. Ця зустріч проходила в зовсім іншій тональності. І дуже символічним був подарунок української сторони – велика картина, натюрморт, написаний Романом (як вдалося дізнатися у Анжеліки, це був подарунок їй; але в ситуації, яка склалася, вона була рада відправити картину до французької столиці).

Грегори Робертс / Фото: https://m.meloman.kz/
Грегорі Робертс / Фото: https://m.meloman.kz/

І ще одна міжнародно-артистична новина. Великий самітник, знаменитий австралійський письменник, автор культового роману «Шантарам» Грегорі Робертс прокоментував слова журналіста Укрінформу Романа Сущенка про те, що його книга – одна з найпопулярніших у бібліотеці в СІЗО «Лефортово».

ЛИПЕНЬ-2017

У середині літа прийшла важлива новина з Вашингтона: сенатська комісія з безпеки і співробітництва в Європі (Гельсінська комісія США) внесла українського журналіста Романа Сущенка в список політв'язнів, які перебувають у Росії. І це дуже серйозна заява.

А 24 липня Петро Порошенко під час телефонної конференції у "нормандському форматі" не вперше закликав Росію негайно звільнити українських заручників на території РФ, у тому числі Романа Сущенка та Олега Сенцова.

СЕРПЕНЬ-2017

18 серпня адвокат Фейгін розповів про отриманий ним лист з Німеччини, що свідчить про те, що «справа журналіста Сущенка є предметом турбот німецького керівництва». І це теж було дуже важливо, з урахуванням того, що напередодні парламентських виборів у Німеччині очолюваний канцлерін Меркель блок ХДС/ХСС лідирував. А це означає, що підтримка при обговореннях питань політв'язнів у «нормандському форматі» як і раніше буде як від Франції, так і від Німеччини.

Анжела Сущенко

А ще за кілька днів відбулося друге побачення Романа Сущенка з рідними, тепер вже не лише з дружиною, а й з дочкою. Щоправда, Юлія поскаржилася, що «зустріч з батьком перервали через півтори години, хоча обіцяли три». Ну а десятирічному синові Максу для початку дістанеться телефонний дзвінок.

ВЕРЕСЕНЬ-2017

У вересні можна відзначити заяву нового Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ Арлема Дезіра (він змінив на цьому посту Дуню Міятович), що його структура вимагає від Росії звільнення незаконно затриманих українських журналістів Романа Сущенка, Миколи Семену і Станіслава Асєєва.

Арлем Дезир / Фото: report.az
Арлем Дезір / Фото: report.az

Забавна деталь – під час роботи у Парижі Роман робив інтерв'ю з Арлемом. Ну і той, як виявилося, добре обізнаний про справу українського журналіста: «Я дуже добре знаю ситуацію навколо Романа Сущенка. Мій офіс поінформований про неї, ми дуже детально за цим стежимо. Це було одним з перших питань, на яке я звернув увагу після призначення на посаду».

Незадовго до річниці незаконного арешту Сущенка на адресу Укрінформу надійшов лист від керівника апарату Бріжит Макрон Трістана Броме. Перша леді Франції Бріжит Макрон передала щирі слова підтримки дружині українського журналіста і політв'язня. У листі також йшлося, що влада Франції з особливою увагою ставиться до справи Романа Сущенка, зокрема раніше закликали Росію пояснити причини його затримання. «Запевняємо Вас, що Франція буде продовжувати уважно стежити за цією справою», – завершується лист від керівника апарату Бріжит Макрон.

17 вересня на головній книжковій події України, Форумі видавців у Львові, пройшла дискусія «Жертви Москви: Українські журналісти в полоні агресора». Модератор заходу голова Національної спілки журналістів України Сергій Томіленко зачитав привітання від Сущенка з Лефортово. Тоді ж Форум прийняв заяву, що закликає творчу інтелігенцію країни підтримати незаконно ув'язнених українських журналістів, зокрема Романа Сущенка та Миколу Семену. Через кілька днів у Львові пройшла масштабна хода студентської солідарності з в'язнями Москви - за звільнення Сущенка, Семени та інших незаконно затриманих і ув'язнених Кремлем українців.

І, нарешті, довгоочікувані вибори в Німеччині. Так, перемога ХДС/ХСС виявилася не дуже великою, так, до парламенту пробилися, зайнявши на виборах третє місце, путінські союзники – правоконсервативна партія «Альтернатива для Німеччини». Але все ж фрау Меркель залишається канцлером (хоча і для того, щоб сформувати уряд, їй доведеться вести непрості переговори про коаліцію)...

* * *

Термін утримання Сущенка під вартою закінчувався до річниці арешту – 30 вересня. На початку тижня його очікувано продовжили на два місяці, до 30 листопада. Боротьба за звільнення Сущенка триває.

Чим відрізняється справа Романа від справ інших політв'язнів, від тієї ж відомої на весь світ справи Надії Савченко? Поєднанням журналістської професії затриманого як символу відкритості, прозорості та грифом держтаємниці, яким Росія виправдовує все, включаючи ненадання, навіть незважаючи на численні звернення журналистких і правозахисних організацій, доказів провини.

«Рік за ґратами» Романа став і підтвердженням того, що витягти будь-якого українського політичного в'язня з Росії неможливо без широкого міжнародного тиску на Кремль. Те, що на сьогодні справу Сущенка вдалося підняти до «Нормандського формату» – це конкретний результат. Але попереду, без сумніву, ще багато роботи.

Олег Кудрін, Рига.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>