І це призводить до того, що за кордоном, зокрема у США, про справу Сущенка знають мало і часто, на жаль, у російському трактувані... З іншого боку, не секрет, що моя методологія у подібних політично мотивованих справах передбачає необхідність отримання міжнародної підтримки, тиску на російську владу з боку зарубіжних офіційних осіб, політиків. Мої критики кажуть, що цим я нібито підміняю процесуалістику. Жодним чином не підміняю! В умовах авторитарної, навіть можна сказати, якоюсь мірою узурпованої влади, не можна сподіватися позитивно вирішити справу тільки в залі суду. Приклади Сенцова, Карпюка, інших це переконливо показують.

Головне, чого вдалося досягти під час візиту до Вашингтона, зустрічей з сенаторами, конгресменами, співробітниками Держдепу, Білого дому - це те, що про кейс Сущенка почали говорити, питання увійшло до порядку денного. Уже плюс! Щодо нього почали випрацьовувати якусь позицію. І, як я сподіваюся, воно вже увійде у наступний звіт Держдепу з прав людини. Зрозуміло, зі згадкою про політичний характер справи і відповідно - визначеністю судового рішення щодо неї. Не зараз, не відразу, але з часом чекаємо низки резолюцій з цього приводу. Деякі я сам складав і передав за адресою...

Є ще один істотний аспект. Розумієте, для американського керівництва, яке працює системно, надзвичайно важливими були заяви керівництва України, Президента, Міністерства закордонних справ, підтвердження того, що Роман Сущенко - ніякий не розвідник, а журналіст-міжнародник, у першу чергу політичний, з відкритим життям і прозорою біографією. Тепер, коли є такі відповідальні заяви, забезпечені авторитетом відповідних людей, структур, американська сторона в свою чергу також може висловлюватися більш точно...

Справи зі статтею звинувачення «шпигунство» в Росії взагалі «радіоактивні». У нас люди на всяк випадок намагаються максимально дистанціюватися від них

І, що важливо, є ще одна сторона комунікації, це я, російський адвокат, який захищає українського політв'язня. Незалежний захисник, який працює в умовах конфронтаційних відносин між Росією та Україною. Я представляю інтереси Сущенка, кажу про його невинуватість, прошу про захист, допомогу в рамках дотримання прав людини. І при цьому також розповідаю про ситуацію в Росії, як у зв'язку з цією справою, так і в цілому. Це важливі додаткові доводи в США. Адже мало того, що справа засекречена, так справи зі статтею звинувачення «шпигунство» в Росії взагалі «радіоактивні». У нас люди на всяк випадок намагаються максимально дистанціюватися від них.

- Уточніть, будь ласка, з ким саме ви зустрічалися у Вашингтоні?

- Коло спілкування було досить широким. Сенатор Рон Джонсон розповідав мені про слабку обізнаність Вашингтона у справі Романа Сущенка.

З Джоном Маккейном багато говорили про московські протести.

Були зустрічі і з іншими сенаторами, конгресменами, чиновниками. Поспілкувався з авторитетним журналом Foreign Policy. Те, що там було надане чітке пояснення по суті справи Сущенка, дуже важливо.

І ось є свіжа новина - нещодавно дізнався, що сенатор (Річард - ред.) Блюменталь звернувся до Держдепартаменту з проханням роз'яснити, з якої причини кейс Сущенка не був включений у Доповідь про права людини. Це коректний запит, який дозволить нам прояснити картину.

КРИМСЬКО-ТАТАРСЬКІ КЕЙСИ В США І ЄВРОПІ

- Вже відома дата візиту Держсекретаря США Рекса Тіллерсона до Москви - 11-12 квітня. Заявлено, що там буде підніматися і українське питання, виконання Мінська-2...

Отримавши ляпаса (нічні удари США по базі в Сирії), Росія може вести переговори більш жорстко

- Дуже сподіваюся, що у спілкуванні Рекса Тіллерсона з його контрагентом Сергієм Лавровим тема українських політв'язнів у Росії, і зокрема моїх підзахисних, Романа Сущенка, Ільмі Умерова, Мустафи Джемілєва, також не залишиться без уваги. Що вона буде регулярно підніматися і надалі, у тому числі на закритих переговорах і нарадах... Але у зв'язку з нічними ударами США по базі в Сирії ситуація дещо змінилася. Отримавши такий ляпас, Росія може вести переговори більш жорстко. А якщо буде так, не виключено, що Тіллерсон не захоче загострювати ситуацію ще більше, щоб Кремль зовсім вже не закрився від світу. Одним словом, можливі варіанти.

- Звичайно, це, насамперед, справа Ільмі Умерова. Я перебуваю в цій справі, хоча ордер поки не подавав. До речі, мій колега Микола Полозов теж не подавав. Він брав участь лише в одному із судів, здійснюючи судове представництво. І все одно, як відомо, був виключений зі справи після провокаційної спроби його допиту. У кримсько-татарських справах все більш технологічно і прозаїчно. Я спілкувався із співголовою Українського кокусу в Сенаті Робертом Портманом. Резолюція з цього приводу вже прийнята. Її можна доповнювати, включивши прізвища низки політв'язнів, - Ахтема Чийгоза, Ільмі Умерова, інших. Це також дуже важливо, тому що загальне уявлення про проблеми кримських татар у США є, але не вистачає персоніфікації. Крім Мустафи Джемілєва там практично нікого не знають. А закріплення в інформаційному полі більшого списку імен буде сприяти пом'якшенню ситуації у відповідних справах. До цих людей російська влада вже не наважиться ставитися занадто жорстко. Що ще... Як відомо, суд по справі Ахтема Чийгоза вже йде. Скоро почнеться суд по Ільмі Умерову. Я вже добре готовий до нього і продовжую готуватися. Для мене з моїми колегами дуже важливо добре провести цей суд. Не тільки заради самого Умерова, але і заради інших. Це, я сказав би, «маточна справа». Якась модель, схема переслідування - Умерова судять за сепаратизм через його висловлювання, що Крим - це Україна. Після нього та сама схема застосовується по відношенню до менш іменитих фігурантів. І якщо у нашій справі захист буде виглядати переконливо, це значною мірою допоможе адвокатам в інших подібних справах.

- А яка ситуація у справі «Джемілєв проти ФСБ» (у зв'язку з його недопуском на територію Криму)?

- Я кажу про це після інших справ, тому що тут ситуація в гуманітарному сенсі набагато простіша. Мустафа Джемілєв не знаходиться на території Росії, не сидить. Більш того, відсидівши у Росії термін, до нього повернувся син Хайсер. Але сама по собі ця справа також дуже важлива. У США про неї поінформовані більше. І нічого особливо пояснювати не потрібно - усі все розуміють. Десь у квітні справа остаточно піде в ЄСПЛ. Вона подається моїми колегами, українськими адвокатами. Можу сказати, що це робиться не випадково, а для того, щоб обійти перешкоди, які створюють в ЄСПЛ російські юристи. До речі, там, у зв'язку з роботою ставлеників Москви, зараз триває внутрішнє розслідування. Тому подача позову саме з України в даному випадку - хороший технологічний хід.

БРАЙТОН - ЗА УКРАЇНУ

- Ви були не тільки у Вашингтоні, але і в Нью-Йорку. Сходили там на мюзикл Ендрю Ллойд-Веббера CATS, з'їздили на Брайтон. Як враження?

Настрої на Брайтоні - переважно на користь України, багато українських прапорів

- Мюзикл цей класичний, йде, здається, вже років тридцять. Тому я більше звертав увагу не на саму постановку, а на те, як організовано подання. Дуже зручний зал. І навіть в дрібницях - все для глядачів. Наприклад, у перерві вони можуть виходити на сцену, фотографуватися там. У тому числі, з одним з героїв мюзиклу, який залишається навіть у перерві на сцені спеціально для цього. Щодо Брайтона - трохи розчарований. Ми судимо про нього з літератури, за Довлатовим. І час там наче застиг. А хочеться, щоб там був якийсь розвиток. Америка дає більше можливостей, ніж просто фіксувати якісь деталі радянського, єврейсько-російсько-українського існування. До речі, про Україну. Настрої на Брайтоні - переважно на її користь, багато українських прапорів. Забавно було, як до мене підбігла одна обурена людина? «Що це у вас там за неподобство з Савченко вийшло?». Я відповів у тому сенсі, що у мене з Савченко все було в порядку. Захист відпрацював і вона - на волі. А ось за те, що відбувається з нею після звільнення, я не можу нести відповідальність. Це вже її вибір, її дії. Вона ж доросла людина.

ВИБОРИ У ФРАНЦІЇ І СПРАВА СУЩЕНКА

- Повернімося до справи Сущенка, але тепер вже у зв'язку з подіями у Франції. Скоро перший тур президентських виборів. Як це впливає на справу паризького кореспондента Укрінформу?

- У листопаді я був у Парижі. Спілкувався з Патриціаною Спарасіно-Тіллей, французьким омбудсменом. Там це називається Посол з прав людини у Міністерстві закордонних справ Франції. Деяку підтримку отримав, але у той самий час відчув, що ситуація передвиборної президентської кампанії, яка розгортається, має великий вплив на наше питання. В умовах, коли в гонці лідирували Марін Ле Пен і Франсуа Фійон, будувати якісь довгострокові плани взагалі було складно. Ну, Ле Пен - це просто фактично сателіт Кремля. З Фійоном ситуація була складніше і цікавіше. З одного боку, він висловлювався на підтримку Москви, з іншого - заявляв про свою консервативну позицію. І, можливо, у рамках відстоювання прав осіб, якоюсь мірою і підтримав нас у справі Сущенкоа. З того часу ситуація принципово змінилася. На сьогодні лідер - Еммануель Макрон. Якщо він стане президентом, упевнений, у зв'язку з кейсом паризького кореспондента Укрінформу до нього та його команди можна буде звертатися.