Ігор Жданов, міністр молоді та спорту
Моя позиція незмінна – ми не можемо їздити на змагання до держави-агресора
13.06.2018 09:00 16659

Уряд відновлює спортивну інфраструктуру, попри те, що держава досі потерпає від агресивних дій країни-сусіда. Якщо на оборону і безпеку йде 6% ВВП, то й про спорт влада не забуває. Цьогоріч на розвиток об'єктів спортивної інфраструктури виділено 600 млн грн – найбільша сума за роки незалежності. 

Про реальний стан справ у цій сфері та конкретні кроки, які здійснюються заради його поліпшення, міністр молоді та спорту України Ігор Жданов розповів Укрінформу.  

- Ігоре Олександровичу, посаду міністра ви обіймаєте з кінця 2014 року. За цей час встигли зробити чимало. Якими досягненнями пишаєтеся в першу чергу?

- Кілька досягнень, на мій погляд, є особливими. 

По-перше – підвищення заробітних плат спортсменам і тренерам. Це було однією з найболючіших проблем, адже спортсмени національної збірної фактично знаходяться на контракті у держави. Низькі зарплати не давали їм можливості нормально жити та готуватися до спортивних змагань. 

Тобто, зараз, на мій погляд, створені належні умови для того, щоб вони нормально себе почували, займалися спортом, тренерською роботою, а не виживанням.

До речі, це один із факторів, який має пряме відношення до міграційних процесів. Будемо чесними – фінансові проблеми, крім іншого, також впливають на відтік спортсменів і тренерів за кордон. 

Зараз головні тренери національної збірної команди України, тренери провідних спортсменів отримують заробітну платню в еквіваленті від 1 до 2 тисяч доларів США. Провідні спортсмени – близько тисячі дол. США, і це без урахування призових за перемоги на міжнародних змаганнях. 

Крім того, уряд на два тарифні розряди збільшив заробітні плати для тренерів ДЮСШ. У залежності від досвіду, кваліфікації та місця розташування відповідної дитячої юнацько-спортивної школи, тренер отримує від 5 до 9 тис. гривень. Можливо, на місцевому рівні це непогані суми, але на цьому ми не плануємо зупинятися. 

Я буду напрацьовувати рішення, які дозволять ще більше підвищити заробітні плати на місцях. Це важливо, тому що виникає ситуація, коли молоді тренери не хочуть іти працювати в ДЮСШ, а отже, немає поповнення і оновлення тренерського складу. 

Будемо також приймати відповідні рішення і по тренерах-паралімпійцях.

- Що сьогодні відбувається у напрямку покращення стану спортивної інфраструктури?

- Це друге важливе завдання, яке я ставив перед собою. Йдеться, скоріше, про відродження спортивної інфраструктури. Вона системно руйнувалася протягом усього періоду незалежності України. Звісно, були невеликі періоди часу, коли нам вдалося ремонтувати та відновити окремі об’єкти, наприклад, НСК «Олімпійський». Але це, як правило, робилося під великі міжнародні заходи, зокрема, до Євро-2012. 

Зараз функціонує Державний фонд регіонального розвитку, який допомагає регіонам у відтворенні культурних та соціальних об’єктів, доріг, спортивної інфраструктури. Ми разом із урядом, Верховною Радою, Президентом зробили так,  щоб не менше 10% цього Фонду пішло саме на відродження спортивних  об’єктів. Тобто, регіони, які хочуть збудувати стадіон, зробити його капітальний ремонт чи реконструкцію, мають подати у наше міністерство відповідний проект, розрахунки. Тоді, наприклад, до 90% фінансування цих робіт вони можуть отримати за рахунок ДФРР, але не менше 10% має йти з місцевого бюджету.

За законом Фонд регіонального розвитку повинен складати не менше 1 відсотка від ВВП країни. Якщо у 2016 році на відновлення і побудову нових об’єктів було витрачено 100 млн грн, і йшлося про 32 проекти, то в 2017 році ми вже говоримо про 374 млн грн та 100 проектів. 

Наведу вдалий приклад реалізації таких проектів – Бердичівська дитячо-юнацька спортивна школа імені Віктора Лонського. Проект був поданий у 2016 році, на реконструкцію було витрачено 5 млн грн, із них 2,5 млн дав бюджет міста Бердичева, а інші 2,5 млн – ДФРР. 

 - Скільки коштів у 2018 році Україна може реально витратити на відновлення?

 - Цьогоріч на розвиток спортивної інфраструктури піде не менше 600 млн грн. Якщо порівнювати із 2016 роком, то це у 6 разів більше.

Ще 150 млн – це цільові субвенції з держбюджету на будівництво багатофункціональних палаців спорту. 

- Скільки коштів необхідно на відновлення спортивної інфраструктури по всій Україні?

- Таких підрахунків не існує, тому що об’єктів десятки тисяч: для того, щоб порахувати загалом по всій країні, то на кожен такий має бути проект із кошторисом. На переважну кількість об’єктів цієї інфраструктури проектів по відновленню поки не існує. Йдеться про десятки мільярдів гривень, які потрібно вкласти у певний період часу. 

Але наголошую – перші кроки по відновленню спортивної інфраструктури в країні зроблені. Державна політика чітко спрямована на вирішення цієї проблеми. Нас підтримують і парламент, і весь уряд на чолі з прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом, є підтримка Президента – тобто, ми тут консолідовані.  

- Скільки часу на це може піти?

- Давайте не будемо гадати по часу. Чим більше грошей вкладемо, тим більше зробимо. Але це точно потрібно – краще нехай наші діти займаються спортом, а не десь там палять чи п’ють пиво. 

Ще одне завдання, яке я сталю перед собою та міністерством – розвиток масової фізичної культури та спорту, збереження та розвиток дитячо-юнацького спорту, ДЮСШ. Програму щодо розвитку рухової активності вже прийнято, втіленням якої у життя займаються органи місцевого самоврядування і місцеві державні адміністрації.  

- Попри таку активність, критика з боку спортсменів дуже часто лунає на вашу адресу. Десь звинувачують у втручанні, десь – незадоволені спортивним обладнанням, десь – житловими умовами або ж комусь щось не сплатили. Які з претензій вважаєте справедливими? 

Уперше за останні роки спортсмени сходили з трапу літака – і на їхні картки вже були перераховані призові

- Я завжди нормально ставлюся до критики, особливо коли вона стосується справи. Буває розбираємось – кому і що не заплатили, і виявляється, що навіть таких платежів не передбачено. А буває й інша ситуація – необхідні кошти виплачуються спортсменам або тренерам.  

Тепер щодо квартир. У міністерства немає окремого квартирного фонду, міністр не може своїм рішенням виділити якесь помешкання. 

Рішення щодо надання спортсменам житла ухвалюється місцевою владою. Я завжди цим займаюся у рамках своїх можливостей – спілкуюся з головами обласних державних адміністрацій і мерами міст, прошу їх вирішити це питання. Прошу надати тому чи іншому спортсмену квартиру, щоб він міг повноцінно готуватися до змагань. 

Яка ефективність такого спілкування? Все залежить від місцевого керівництва. На жаль, не всі розуміють, наскільки важливо підтримувати спортсменів, які захищають честь країни на міжнародному рівні. 

Ось один з останніх прикладів. Коли взимку 2018 року стало відомо про неналежні умови проживання талановитої спортсменки Анни Кривонос, то я особисто зайнявся цією проблемою. Міністерство спрямувало відповідні листи до голови Сумської ОДА Миколи Клочка з проханням посприяти в покращенні соціально-побутових умов проживання спортсменки.

У цей же час я провів переговори з президентом Федерації біатлону України Володимиром Бринзаком. Була досягнута попередня домовленість, що частину коштів на придбання нового житла спортсменці виділить Сумська обласна рада, Федерація теж їй допоможе. 

Сьогодні ці домовленості виконані. Облрада виділила для Анни 250 тис. грн. Федерація біатлону надала допомогу в розмірі 7 тис. у.о. Анна разом із матір'ю самі вибрали будинок у Глухові та вже придбали його. Помешкання має власне подвір'я, встановлено пластикові вікна, всередині ремонт, є газ.

Роль міністра – більше у статусі. Я можу дзвонити, звертатися щодо підтримки спортсменів і тренерів, і робитиму це завжди.  

Що ж стосується призових: думаю, вперше за останні роки спортсмени сходили з трапу літака – і на їхні картки вже були перераховані призові – за олімпіаду чи за паралімпіаду, інші змагання. Ви можете поцікавитися у них самих – як це відбувається, чи є заборгованість зараз за призові у міністерства, чи немає. 

Але існує проблема поїздок спортсменів, яку міністерство не в змозі вирішити поки самотужки. Це вчасність подання документів на виїзні змагання чи збори головними тренерами та федераціями.

Поясню ситуацію. Якщо ви їздите у відрядження, то розумієте механізм: або ти їдеш спочатку за свої гроші, потім здаєш звіт і тобі компенсують, або гроші видають авансом, але потім теж має бути звіт. Спортсмени їздять на змагання за такою ж схемою, як у відрядження. Міністерство з бюджетних коштів компенсує проживання, добові, харчування і переліт. 

І тут починаються, власне, проблеми: для того, щоб отримати, наприклад, валюту, треба підготувати наказ про відрядження десь днів за 20. 

Якщо головний тренер невчасно підготував такий наказ, то спортсмени їздять за власні кошти. А потім повертаються та звітують – їм все компенсують. Тобто, гроші для того, щоб забезпечити авансування поїздок, є, але немає виконавської дисципліни. Я вже попереджав наших тренерів: якщо ця практика буде продовжуватись, то державний чи головний тренер просто буде звільнений за те, що не виконують свої функції та підставляють і міністра, і спортсменів. 

Іноді мені вдавалося завдяки жорстким дисциплінарним заходам підвищити авансування до 70%. Чесно скажу, не хочу бути боржником в очах спортсменів. Вони інколи не розуміють цих нюансів, думають, що міністр не хоче виплатити їм гроші. 

- Вас також критикують народні депутати. Дехто звертався до Генпрокуратури, бо вважає, що ви змусили спортсменів вступати в громадські організації, які діють при Міністерстві, та сплачувати внески. 

- Я теж звернувся до Генеральної прокуратури, тому що Міністерство не має ніякого відношення до таких поборів. Є автономні громадські об’єднання – федерації, асоціації або союзи з різних видів спорту.

Саме федерації як громадські організації займаються розвитком того чи іншого виду спорту в Україні. Вони живуть за власними статутами. Міністр, за Конституцією України та за законом про об’єднання громадян, не має права втручатися у внутрішню діяльність цих інституцій.

Але якщо дати оцінку таким діям, то я категорично проти того, коли зі спортсменів беруть будь-які додаткові кошти.  

- На якій стадії ця справа?

- Я відповідні матеріали направив до ГПУ, мене поінформували, що справа передана до міської прокуратури. На жаль, будь-яких відповідей не отримував досі.

 До речі, нещодавно аналогічний випадок був у велосипедному спорті. Спортсмени приїхали на змагання, а з них вимагають гроші за якісь карти велосипедиста. Начебто у федерації внутрішні правила – треба заплатити за якусь там карту, а не за участь. Вона коштує 600 гривень. Я категорично проти таких підходів! Тим більше, якщо змагання організовуються за бюджетні кошти. 

Вже попередив представників усіх федерацій, що не буду миритися з цим. Знайду методи впливу на цю ситуацію, у тому числі, за допомогою Генеральної прокуратури чи інших правоохоронних органів.  

- На вашу думку, чи потрібно Україні проводити заходи міжнародного рівня тоді, коли самі потерпаємо від російської агресії? 

- Це ще одне завдання, яке я ставив перед собою, і нам дійсно потрібні такі заходи. Нам було дуже важливо зробити так, щоб до України повернулися великі міжнародні змагання. Після початку російської агресії змогли провести низку міжнародних заходів, в тому числі й спортивних. Звісно, до нас ставилися з пересторогою, зокрема, були сумніви у рівні безпеки на території України. Але відбулися два чемпіонати Європи – з боксу, зі стрибків у воду, чемпіонат світу з хокею серед дорослих, плюс – етап чемпіонату світу по мотокросу на мотоциклах із колясками минулого року. В цьому році вже відбулися фінал Ліги чемпіонів, чемпіонат світу з хокею серед юніорів. Усі пройшли на високому організаційному та безпековому рівнях. Незабаром відбудеться юнацький чемпіонат світу зі стрибків у воду.

Якщо ж говорити не тільки про спортивну сферу, а й про культуру, то Євробачення теж відбулося на високому рівні. Все це доводить, що Україна абсолютно європейська країна, яка гарантує і може забезпечити безпеку перебування тут іноземців, високий рівень організації заходів. 

Видав наказ, який забороняє фінансування державними коштом будь-яких поїздок спортсменів на змагання до РФ

- Свого часу ви закликали бойкотувати спортивні змагання у Росії. Свою позицію не змінили?

- Я видав наказ, який забороняє фінансування державними коштом будь-яких поїздок спортсменів на змагання до Російської Федерації. Пункт 2 цього указу рекомендує федераціям прислухатися до цієї думки. Це все, що я міг зробити в рамках чинного законодавства. Іноді в силу певних обставин деякі федерації вважають, що потрібно власним коштом поїхати на змагання до РФ, але я це не підтримую. Моя політична позиція незмінна – ми не можемо їздити на змагання до держави-агресора.

Тут є і питання безпеки. В минулому році, ще до прийняття закону про деокупацію, на підставі якого я видав відповідний наказ, наша збірна збиралася на чемпіонат світу з самбо у Сочі. У її складі була частина представників Збройних Сил України, учасників АТО, прикордонників, СБУ. Цим людям ми категорично заборонили будь-які поїздки до держави-агресора. І це логічно, бо вони можуть просто не повернутися звідти!  

- Змагання у Росії – це не єдина наша проблема. Як ви ставитеся до договірних матчів і чи знаєте, як краще боротися з ними? 

Моє кредо – нульова толерантність до договірних матчів і корупції у спорті

- Така проблема існує не тільки в Україні. Ми пам’ятаємо таку ж спецоперацію, яку провели в Італії кілька років тому. Там були дискваліфіковані клуби з італійської прем’єр-ліги, до в’язниці потрапили президенти клубів, букмекери, постраждали гравці та тренери. 

Моє кредо – нульова толерантність до договірних матчів і корупції у спорті. Ми ж платимо за що, коли йдемо на стадіони? Хочемо побачити чесну спортивну боротьбу. Тоді це цікаво. Мені, як і вам, і мільйонам українців, не цікаво, коли за нас хтось уже щось вирішив, імітується боротьба, а потім якісь ділки кладуть собі гроші в кишеню. Тому я абсолютно підтримую дії Національної поліції, Федерації футболу України. Це практична реалізація відповідного закону та Конвенції проти маніпуляцій спортивними змаганнями Ради Європи, яку я підписав та яка була ратифікована завдяки зусиллям того ж і парламентського профільного комітету, на чолі з Артуром Палатним, і тієї ж Федерації футболу і Андрія Павелка, всіх народних депутатів. 

Хтось каже, що цей скандал став ударом по іміджу України напередодні фіналу Ліги чемпіонів. Навпаки – це практичне свідчення того, що Україна бореться з договірними матчами, бореться з корупцією в спорті. Я думаю, це буде сприяти підвищенню нашого іміджу серед спортивних держав і, взагалі, в очах інших країн.  

- Які важливі спортивні закони має прийняти Рада? 

- Є декілька законопроектів, ухвалення яких дозволить підтримати спортивну інфраструктуру, розвиток спорту в країні загалом. Зокрема, це закон про меценатство, напрацьований у Міністерстві молоді та спорту разом із парламентарями та внесений на розгляд Верховної Ради. Він суттєво спрощує процедуру надання підприємцями фінансової допомоги спортивним клубам, ДЮСШ, командам. Зараз це пов’язане з багатьма бізнесовими, податковими та бюрократичними проблемами. 

Другий закон, який би суттєво покращив становище спорту – це коли б певний відсоток – 10-25% – від доходу, від лотереї, грального бізнесу, йшов у спеціальний державний фонд підтримки спорту, культури, освіти. І тоді ми могли б завдяки цим коштам підтримати відповідні галузі. Я міг би говорити тільки про спорт, але зрозуміло, що потрібно підтримувати такі гуманітарні галузі, які є хребтом менталітету суспільства, позитивних емоцій, які вони надають. Ми ж хочемо мати здорову, освічену, спортивну, інтелектуальну націю.  

- Наскільки активно переконуєте фракції у необхідності прийняття цих законопроектів?

- По законопроекту про меценатство я мав дуже багато консультацій із окремими народними депутатами. Ми працювали з Комітетом із питань сім`ї, молодіжної політики, спорту і туризму – з Артуром Палатним, Миколою Величковичем, а також представниками інших комітетів – Тетяною Ричковою, Іваном Крульком, Юрієм Шаповаловим, Андрієм Павелком та іншими. Я знаю, що всі розуміють необхідність ухвалення цього закону.

Я переконаний, що питання не в позиції фракції, а от, чесно скажу, – в фізичній наявності депутатів у залі й у порядку винесення цього закону. Якщо він буде винесений, коли буде достатня кількість депутатів у залі для прийняття рішення, воно буде прийнято. Ці закони не мають політичного забарвлення, тому я думаю, що можна розраховувати на підтримку максимальної кількості, як провладних, так і опозиційних.

- Вважаєте, що фракція «Батьківщина» підтримає вас?

- Так. Щодо “Батьківщини” – у мене рівні відносини з практично усіма членами фракції.

- Міністерство також працює над  відродженням національно-патріотичного виховання.  Що конкретно для цього робиться?

- Раніше у  нас системно знищувалося національно-патріотичне виховання. Попередня влада чимало зробила, аби у нас було якомога менше патріотів, які будуть захищати країну. Пам’ятаєте, як найвищі посади, зокрема у Міністерстві оборони та СБУ, обіймали російські громадяни, які також руйнували ці інститути? 

Коли я був призначений на посаду, зробив так, що саме Мінмолодьспорту відповідало за цей напрямок роботи. Було виділено кошти на національно-патріотичне виховання. Цього року ми провели конкурс серед громадських організацій, і 4 мільйони було виділено на окремий проект із національно-патріотичного виховання. 

Вважаю, що саме завдяки патріотам, волонтерам, добробатам у 2014-у році нам вдалося відстояти незалежність нашої країни.

- Ви презентували в Укрінформі програму «Державотворець». Чи багато молодих людей виявило бажання узяти участь у стажуванні в органах влади?

- Прийом заявок завершився 31 травня. Понад 200 юнаків та дівчат подали заявки. Проект складається з трьох етапів, на першому передбачається стажування молоді в Адміністрації Президента України, секретаріаті Кабінету Міністрів, центральних органах виконавчої влади. Днями я написав листи на адресу Президента, прем’єр-міністра, іншим урядовцям із проханням погодитися надати найкращому стажеру можливість провести увесь день з відповідним очільником відомства, бути присутнім на всіх нарадах, вносити свої пропозиції.

Прошу Главу держави та прем’єра погодитися на участь у такому  проекті. Безумовно, я сам готовий аби один із кращих стажерів провів робочий день зі мною. 

Другий етап пройде на рівні обласних державних адміністрацій, потім буде парламент, підбиття підсумків. До речі, подібну програму також буде втілювати у життя Національне агентство з питань державної служби.

Україна подарувала світові чимало видатних спортсменів, але маємо багато молодих розумних людей, відданих батьківщині, які бажають змінити державу на краще, в тому числі – своєю працею у державному секторі.

Олена Собко, Київ.

Фото: Володимир Тарасов, Укрінформ

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-