Головна арена України знову пише власну історію

Головна арена України знову пише власну історію

Укрінформ
«Олімпійський» вже дихає фіналом Ліги чемпіонів.

У суботу, 26 травня, у столиці Україні о 21:45 розпочнеться вирішальний матч Ліги чемпіонів УЄФА сезону-2017/2018 між футболістами іспанського «Реала» та англійського «Ліверпуля».

Без перебільшення увесь світ спостерігатиме за дуеллю тренерів Зінедіна Зідана і Юргена Клоппа та зіркових форвардів Кріштіану Роналду і Мохаммеда Салаха. Мадридці спробують виграти головний континентальний клубний трофей утринадцяте, а мерсісайдці - ушосте.

Ми, безперечно, пишаємося тим, що 23-й фінал Ліги чемпіонів і 63-й в історії Кубка чемпіонів відбудеться в Україні. На головній спортивній арені країни - київському Національному спортивному комплексі «Олімпійський», яка за кількістю глядачів на трибунах входить до континентальної топ-10.

Читайте також: «Фестиваль чемпіонів», селфі з зірками і багато музики

Втім, і футбольна Україна, і Київ, і 70-тисячний стадіон це право заслужили, довели його під час Євро-2012. Тоді на «Олімпійському», зокрема, відбулися фінальний матч, церемонія закриття турніру, чвертьфінал, поєдинки групового етапу.

Історія нашої уславленої арени, яка нині повністю відповідає вимогам УЄФА щодо стадіонів класу «Еліт», насичена й неповторна. На ній забивав свої фантастичні м'ячі у ворота «Баварії» Блохін, декласували «Реал» Шевченко з Ребровим, били рекорди легкоатлети. Був у «Олімпійського» й чорний період у нульових роках нинішнього століття, коли його хотіли «витіснити» з центра Києва «малинові піджаки» та їхні покровителі. На Троїцькій площі вже повним ходом йшло будівництво торговельно-розважального центру і найбільшого у Києві паркінгу... Стадіон вистояв, провів Євро, тепер готується до фіналу Ліги чемпіонів, а ми згадуємо сторінки його біографії.

Читайте також: У КМДА розповіли про сюрпризи для вболівальників Ліги чемпіонів

ВІД «ЧЕРВОНОГО СТАДІОНУ» ДО РЕКОНСТРУКЦІЇ 60-х

Питання будівництва спортивної арени у Києві піднімалося ще 1914 року, але перешкодила Перша світова війна. Ініціатива створення спортивної споруди належить угорському політичному діячу-інтернаціоналісту Лайошу Гавро, а проект розробив інженер Л. І. Пільвинський. Днем народження «Червоного стадіону ім. Л.Троцького» вважається 12 серпня 1923 року - саме того дня на ньому пройшла перша Олімпіада Київщини.

Розташувалася арена у самому центрі столиці України, біля Черепанової гори. Для розміщення глядачів навколо футбольного поля були облаштовані трибуни на 14 тисяч місць у вигляді довгих лав у десять рядів.

«Червоний стадіон» дав великий поштовх розвитку масового спортивного руху у Києві. До відкриття стадіону «Динамо» тут було найкраще футбольне поле (120х70 м), на якому проходили матчі першості Києва та міжнародні поєдинки збірних міста і «Динамо».

"Червоний стадіон"

1934 року Київ став столицею УРСР, постало питання про необхідність спорудження більшої спортивної арени. У конкурсі архітекторів переміг проект М. І. Гречини під назвою «Український республіканський стадіон». Були передбачені трибуни на 50 тисяч місць. Нова спортивна арена мала стати однією з найбільших в СРСР - після стадіонів у Москві та Ленінграді. Будівництво розпочалося 1936-го. Біля підніжжя Черепанової гори з'явилися майданчики для волейболу, тенісу, баскетболу та городків. Головний вхід мала прикрашати велична колонада з 22-х колон. До 1938 року арена носила назву «Республіканський стадіон ім. С.Косіора».

Друге відкриття стадіону мало відбутися 22 червня 1941 року одночасно з футбольним матчем київського «Динамо» та команди ЦДКА з Москви. Новий стадіон отримав назву «Республіканський стадіон ім. М.С.Хрущова». Однак саме цього дня розпочалася війна: церемонію та гру відмінили. Урочистості відбулися вже після звільнення міста від фашистських загарбників. Сталося це 25 червня1944-го. Грали ті ж команди – «Динамо» і ЦДКА. Щоправда, з 22-х динамівців, які мали брати участь у матчі 1941-го, залишилося лише двоє...

Читайте також: Як перекриватимуть київські вулиці на час фіналу Ліги Чемпіонів

У 1962 році арена змінила назву на «Центральний стадіон». Тоді ж встановили нове електронне табло, на якому глядачі вперше побачили рахунок матчу, авторів голів та хвилини, на яких м'ячі були забиті.

Друга велика реконструкція розпочалася 1966-го. Проект розробили архітектори Київського зонального науково-дослідного і проектного інституту типового та експериментального проектування, а також Київпроекту. Головною зміною мала стати побудова другого ярусу трибун, змонтованих на оригінальних двоконсольних залізобетонних ригелях. Оновлений стадіон був розрахований на 100 тисяч місць. Тоді ж побудували репортерський комплекс над західними трибунами і змонтували трамплін для стрибків на лижах. Два нових табло мали розміри 18х6 м і показували час, дату, температуру повітря, назви команд, рахунок матчу і авторів м'ячів.

1965 рік. Дебют
1965 рік. Дебют "Динамо" в єврокубках

Ті роки були золотими для київського «Динамо», яке спинило гегемонію московських команд у чемпіонаті Союзу, вдало стартувало у єврокубках. Пам'ятаєте, як ми тоді володаря Кубка чемпіонів - шотландський "Селтік" пройшли, а уболівальники, щоб потрапити на Центральний стадіон, віддавали за жадані квитки дуже модні й коштовні болонієві плащі. Дивитися було на кого - Віктор Банніков, Василь Турянчик, Анатолій Бишовець, Анатолій Пузач, Йожеф Сабо, Виктор Серебряніков, Вадим Сосніхін!

Читайте також: УЄФА погодило публічний перегляд фіналу Ліги чемпіонів у Києві - Кличко

ВІД ОЛІМПІАДИ-1980 ДО НИНІШНЬОЇ НАЗВИ

Утретє на реконструкцію Центральний стадіон став 1977 року напередодні футбольного турніру XXII літніх Олімпійських ігор 1980 року. Удосконалили дренажну систему поля, осучаснили футбольний газон, встановили чашу олімпійського вогню, чотири 82-метрові опори зі 132-ма лампами по 3,5 кВт кожна. У період реконструкції на території стадіону також з'явився майданчик для метання диска, ядра, списа та молота, новий унікальний трамплін.

До 1980 року стадіону повернули колишню назву – «Республіканський». 20-27 липня на ньому пройшли футбольні матчі учасників Олімпійських ігор-80 - команд Алжиру, Іраку, Іспанії, Коста-Рики, НДР, Сирії та Фінляндії. Усього відбулося шість поєдинків групового турніру та один чвертьфінал.

Відкриття футбольного турніру Олімпіади-80
Відкриття футбольного турніру Олімпіади-80

Матчі літніх Олімпійських ігор 1980 року, що пройшли на київському Республіканському стадіоні:

20 липня. НДР - Іспанія - 1:1. Група C. 100 тисяч глядачів

21 липня. Ірак - Коста-Рика - 3:0. Група D. Інформація відсутня.

22 липня НДР - Алжир - 1:0. Група C. 70 тисяч

23 липня. Фінляндія - Ірак - 0:0. Група D. 40 тисяч

24 липня. НДР - Сирія - 5:0. Група C. 80 тисяч

25 липня. Фінляндія - Коста-Рика - 3:0. Група D. 50 тисяч

27 липня. НДР - Ірак - 4:0. 1/4 фіналу. 100 тисяч.

1996 року стадіон отримав нинішню назву – «Національний спортивний комплекс «Олімпійський». У 1997-1999 роках на арені встановили пластикові індивідуальні сидіння, через що максимальна кількість глядачів на трибунах зменшилася до 83 450. А ще - замінили натуральний трав'яний газон, і поле стало повністю відповідати міжнародним вимогам якості.

Читайте також: Перед матчем Ліги чемпіонів у Києві гратимуть футбольні зірки минулих років

НСК «ОЛІМПІЙСЬКИЙ» І ЄВРО-2012

Остання реконструкція Національного спортивного комплексу «Олімпійський» розпочалася у серпні 2008 року - Україна готувалася до проведення разом із Польщею фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року.

НСК «Олімпійський» став головним стадіоном Євро-2012: на ньому пройшли фінал турніру і церемонія закриття. Під час реконструкції була створена сучасна спортивна арена класу «Еліт» з новою системою безпеки, великою кількістю підходів до арени та шляхів евакуації, системами відеоспостереження з моніторами та відеокамерами, інформаційно-комп'ютерними технологіями. Оновлений спорткомплекс знову зменшив кількість місць, тепер він здатен розмістити 70 050 уболівальників.

НСК
НСК "Олімпійський" перед фіналом Євро-2012

Перший матч на оновленій арені провели 11 листопада 2011 року між збірними України та Німеччини. Гра була вельми цікавою і завершилася з хокейним рахунком 3:3.

Зустрічі футбольного Євро-2012, що відбулися на НСК «Олімпійський»:

11 червня. Україна - Швеція - 2:1. Група D. 64 тисячі 290 глядачів

15 червня. Швеція - Англія - 2:3. Група D. 64 тисячі 640

19 червня. Швеція - Франція - 2:0. Група D. 63 тисячі 010

24 червня. Англія - Італія - 0:0 (2:4, пенальті). 1/4 фіналу. 64 тисячі 340

1 липня. Іспанія - Італія - 4:0. Фінал. 63 тисячі 170.

Читайте також: Ліга чемпіонів: історія, факти та український слід

«ОЛІМПІЙСЬКИЙ» ЧЕКАЄ НА ДИВО-ГОЛИ 26 ТРАВНЯ

Що ж, НСК «Олімпійський» готовий до фіналу Ліги чемпіонів. З 15 травня він, до речі, перейшов під тимчасове правління УЄФА, під яким перебуватиме до 5 червня. За словами міністра молоді та спорту України Ігоря Жданова, нині проблем у стадіону немає. Головна увага приділяється системі безпеки. На арені у півтора рази збільшили кількість камер відеоспостереження. Ті, що раніше не працювали, замінили. За безпекою під час матчу на трибунах та підходах до стадіону слідкуватиме 500 камер зі спеціально облаштованої контрольної кімнати. Камери здатні з дуже далекої відстані чітко фіксувати обличчя порушників громадського порядку.

Трансляцію гри між «Реалом» та «Ліверпулем» на увесь світ забезпечуватимуть 50 камер, у той час, як зазвичай використовується до 20-ти. На думку спеціалістів, у прекрасному стані нині газон стадіону. Крім того, здійснено благоустрій території НСК та внутрішніх приміщень, відремонтовано сходи і дах тощо.

Словом, «Ліверпулю» з «Реалом» залишилося лише забивати переможні м'ячі. Хто це зробить? Салах, Роналду, Бейл, Фірміно або Мане... А може героями в серії пенальті будуть голкіпери - Каріус чи Навас? Про все це ми дізнаємося пізнього суботнього вечора 26 травня на головній спортивній арені України – «Олімпійському».

Юрій ЩЕРБАК, Київ

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-