Каунас-2018. Хокейний чемпіонат у баскетбольній столиці
Торік збірній України не вдалося втриматися у другому за силою турнірі світу – дивізіоні 1А. Так, той чемпіонат проходив у Києві, наша команда билася у кожному матчі, поступалася зовсім трохи. Але, на жаль, програла всі матчі. А значить, знову опинилася у дивізіоні 1В з добре знайомими суперниками (Литва, Естонія, Хорватія та інші). Після цього в Україні взяли курс на омолодження складу збірної. Багато поставилися до цього скептично. Але тут днями приємна новина – юніорська збірна України (до 18 років) виграла домашній чемпіонат світу.
Втім, цій молоді ще потрібно рости. А в Каунасі, де проходить доросла першість дивізіону 1В, потрібно грати вже сьогодні. А також завтра і до кінця тижня.
НАЙБІЛЬША АРЕНА В БАЛТІЇ
«Жальгіріс» (Каунас) – це не просто один з найсильніших баскетбольних клубів Європи, який, незважаючи на всі зміни в країні та світі, незважаючи на всі кризи, зумів зберегти свій високий рівень. Каунаський «Жальгіріс» – це ще й символ опору радянській владі.
Можна скільки завгодно говорити, що спорт поза політикою. Але життя надто часто спростовує ці слова. На Олімпіаді-1956 у Мельбурні угорські ватерполісти рубалися зі збірною СРСР не на життя, а на смерть. І нікому не потрібно було додатково пояснювати, чому це відбувається. І після придушення «празької весни» хокеїсти збірної Чехословаччини грали з таким завзяттям, що слова коментатора «наші чехословацькі друзі» виглядали, як тонкий жарт.
І в сильному чемпіонаті СРСР з баскетболу у 1983-1988 роках за перше місце боролися московське ЦСКА і каунаський «Жальгіріс». Радянська армія проти «Зеленого лісу» (як перекладається з литовської слово «жальгіріс»), читай – «лісових братів». Так сприймалися ті матчі. І це були приголомшливі ігри. За ті шість років тричі чемпіонами ставав «Жальгіріс», залишаючи ЦСКА другим, тричі було навпаки.
Каунаська команда залишається і сьогодні однією з візитівок Литви. Саме тому тут до 2011 року, для фіналу баскетбольного Кубка Євроліги був побудований новий прекрасний палац «Жальгіріс Арена» – найбільша крита арена в країнах Балтії. Щоб окупити витрати, її намагаються максимально використовувати. Тут, зокрема, проходять концерти світових зірок поп-музики, опери.
Наприклад, цікавий факт. Хокейний чемпіонат світу відбувається 22-28 квітня. І в ньому буде два «вихідних», два дні відпочинку, розвантаження для хокеїстів – 24 і 26 квітня. Так ось, у ці самі дні о 20:00 будуть проходити домашні матчі баскетбольної Євроліги – з грецьким «Олімпіакосом». Уявляєте? Тобто, десь о 22:00 23 квітня закінчується матч Литва-Румунія. А до наступного вечора вже потрібно встигнути повністю переобладнати хокейний майданчик на баскетбольний. Але це ще не так складно. Для зворотної процедури часу буде ще менше. 24 квітня відіграли матч баскетбольної Євроліги. Закінчиться він приблизно о 22:15. А вже о 12:30 наступного дня має розпочатися матч Україна-Хорватія. Тут взагалі цейтнот. Але все буде зроблено вчасно.
ЛИТВА: ІСТОРІЯ ХОКЕЮ ТА ІСТОРІЯ КАУНАСА
Перші хокейні матчі в Литві були проведені у 1922 році. І перший литовський чемпіонат відбувся у 1926 році саме в Каунасі (щоб було природно, оскільки він тоді був столицею Литви через те, що Вільнюс був захоплений Польщею). В ньому брали участь чотири команди – LFLS (стала переможцем), а також KSK, Kovas і Macabi.
А у 1932 році Литва провела свій перший офіційний міжнародний матч – у Ризі. І, як неважко здогадатися, проти збірної Латвії. Литва програла 0:3. Відтоді так вже повелося, що Латвія традиційно сильніша у хокеї, а Литва – у баскетболі.
У 1938 році Литва стала членом Міжнародної хокейної ліги і вперше брала участь у чемпіонаті Європи та світу з хокею в Празі. Литва виграла у Румунії 1:0. І три матчі програла – Польщі 1:8, Угорщині 1:10 та Швейцарії 0:15. Після радянської окупації литовські хокеїсти брали участь у першому чемпіонаті СРСР з хокею з шайбою (сезон-1946/47). Хокейний клуб Каунаса посів 7-е місце (з 12 команд). Але пізніше хокейною столицею Литви стало інше місто – Електренай. У 1977 році тут був відкритий перший штучний льодовий каток. У місті діє єдиний професійний хокейний клуб – «Енергія»...
Щодо Каунаса, то це місто з дивовижною долею. Було засновано у XIV столітті. Входило в Ганзейский союз, мало Магдебурзьким правом. Але внаслідок воєн у XVII-XVIII століттях занепало. Однак поступово відродилося, і у 1842 році стало центром Ковенської губернії (тоді він називався Ковно). А у 1920-1940 роках Каунас став «тимчасовою столицею» Литовської Республіки. Чому так сталося?
Річ у тім, що польський правитель Юзеф Пілсудський був родом з Вільно (Вільнюса). І він, будучи хорошим політиком, розумів, як небезпечно сваритися з іншими країнами, що не дозволить створити єдиний «санітарний кордон» проти Радянської Росії. І все ж підтримав заколот, відірвав від Литви Вільнюс, і приєднав його до Польщі. Так у міжвоєнний період Польща та Литва стали ворогами. І про створення всіляких «малих Антант» можна було забути.
До речі, завдяки цьому Литва допомагала членам ОУН, які боролися з Пілсудським та його наступниками. Так, засновник ОУН Євген Коновалець мав литовський паспорт і часто жив у Каунасі.
Цікаво, що Вільнюс у складі міжвоєнної Польщі був досить провінційним містом. У той час, як у столичному Каунасі тоді життя вирувало. І економічне, і творче: художники, поети, архітектори. Так Каунас став однією із столиць функціоналізму, конструктивізму, ар-деко (Каунаський костел Воскресіння Христа – це щось дивовижне).
УКРАЇНА ПЕРЕМОГОЮ НЕ ТІШИТЬСЯ, І БУДЕ ПРАЦЮВАТИ НАД ПОМИЛКАМИ
Втім, повернемося до хокею. «Суха» перемога 3:0 над Румунією була для нашої збірної зовсім не простою. У першому періоді румуни мали чудові шанси вийти вперед. Але не реалізували їх (до того ж блискуче зіграв наш воротар). А досвідчені гравці Української збірної забити зуміли. І в третьому періоді, коли румуни знову спробували переламати хід зустрічі, наша команда не дала це зробити.
Але радує не тільки перемога, сама по собі. А настрій команди на роботу. Щоб відчути це, пропоную ознайомитися з двома міні-інтерв'ю, взятими у наших форвардів, які відзначилися у матчі – Микити Буценка та Сергія Бабинця.
- Микито, як вашій п'ятірці вдалося відіграти сьогодні настільки результативно? Усі три шайби на вашому рахунку.
- Ми налаштовуємося на кожну гру. Багато працюємо. Сьогодні пощастило трохи більше саме нам. Але я б не став виділяти нашу п'ятірку. Перемога у першому матчі – це заслуга всієї команди.
- Кращим гравцем матчу був визнаний наш воротар Сергій Гайдученко.
- Безумовно! Тут жодних сумнівів. Він і був кращим у цьому матчі.
- Ви ж граєте в Румунії (клуб Progym Gheorgheni, – ред.). Наскільки добре знаєте сьогоднішніх суперників?
- Так, чудово знаю їх. Це хлопці, в основному, з двох команд – з Меркуря-Чука та Брашова (SC Miercurea Ciuc і Corona Brasov, – ред.). Хороші хлопці, добре грали сьогодні.
- Я ж кажу – хороша команда, грають в хорошій лізі – угорській. Все на ходу – сто ігор за сезон. Плюс перша гра. Невелике зайве хвилювання у нас було. І потрібен був час, щоб десь так стабілізуватись по настрою.
- А коли по ходу матчу наша збірна почала відчувати себе впевненіше, спокійніше?
- Якщо чесно говорити, то хвилювання і після гри залишилося. Суха перемога нас не обманює і не заспокоює. Зіграли не дуже добре. Будемо працювати над помилками, робити висновки. Адже вже у понеділок виходити на матч з Естонією. І далі потрібно намагатися додавати з кожною грою. Тому що найсерйозніші ігри – ще попереду.
- Кістяк нашої п'ятірки – старші хлопці. – пояснив Сергій – Тому ми один одного знаємо давно. Доводилося разом грати у збірній. Тому взаєморозуміння часом – без слів.
- Румуни добре почали матч. Важко було переломити хід гри.
- Так. Вони сьогодні добре грали. І це показує, наскільки важливо розвивати турніри, в яких грають клубні команди. Вони свій чемпіонат розвивають. Плюс дві румунські команди беруть участь у відкритому Угорському чемпіонаті. І результат очевидний – збірна Румунії прогресує.
- Звичайно, Сірий – молодець. Велике йому спасибі, добре зіграв. А кого ще виділити?.. Знаєте, я рядовий солдат цієї команди. І давати оцінку гравцям – не моя прерогатива. Я просто буду намагатися добре виконувати тренерську установку на кожну гру. Кожен зробив свій внесок у перемогу. Але що приховувати, були у нас сьогодні помилки. Однак потрібно врахувати, що в команді зараз багато дебютантів. А перша гра першого чемпіонату – це завжди додаткове хвилювання. Але, сподіваюся, надалі ми, всі разом, будемо тільки додавати.
Що ж, і ми будемо в це вірити. Загалом, після першого туру висновки робити рано. Хтось виглядав трохи краще, хтось трохи гірше. І комусь вдалося виграти, а хтось був змушений визнати поразку. Але все ж, команди виглядають досить рівно. (Хоча і перемогли саме ті, кого обережно записували в фаворити: Литва, Японія, Україна).
Тому перші турнірні висновки можна буде робити тільки після другого туру.
Олег Кудрін. Каунас.
Фото і відео автора
