Новий цикл Андрія Шевченка
Футбольна збірна пропускає чемпіонат світу в Росії і цей рік для неї перетворюється на проміжний. Так, є новий турнір – Ліга націй УЄФА. Але його цінність та престиж наразі не зовсім зрозумілі. Тому головне завдання для штабу Андрія Шевченка – завершити перебудову команди та підвести її до відбіркових матчів Євро-2020 вже готовою до боротьби за путівку.
Неповний календар
На сьогодні відомі дати семи матчів збірної в 2018 році. Три поєдинки контрольні і чотири матчі в Лізі націй. Вже 23 березня в іспанській Марбельї Україна зіграє спаринг з Саудівською Аравією, а 27 березня в бельгійському Льєжі «синьо-жовті» зустрінуться з Японією. Нагадаємо, що обидва суперника – фіналісти ЧС-2018, тому будь-які розмови про недостатню силу цих команд – несерйозні. Не виключено, що хтось з учасників ЧС-2018 гратиме з нами напередодні російського Мундіалю – у травні-червні. Поки що стосовно цих матчів нічого не відомо, але, як показує досвід, іменитий суперник може вигулькнути в останній момент.
Восени точно відомо про п’ять матчів. Чотири з них – це груповий турнір Ліги націй. Зі Словаччиною зіграємо 9 вересня (вдома) і 16 листопада (в гостях), а з Чехією – 6 вересня (в гостях) і 16 жовтня (вдома). 10 жовтня команда Андрія Шевченка зустрінеться на виїзді з Італією. Це буде контрольний матч. А ще один спаринг ми зможемо провести 19-20 листопада і федерація повинна вже шукати суперника. Втрачати офіційну дату ФІФА для збірних – неймовірне марнотратство.
Чи отримають шанс Лунін, Бурда і Циганков?
Натовпи експертів, журналістів та вболівальників постійно вимагають від штабу Шевченка нові обличчя в збірній. Там намагаються оперативно реагувати на появу сильних кандидатів, але роблять це обережно. От і цього разу на березневі матчі викликали лише трьох формальних новачків – захисника Микиту Бурду, півзахисника Володимира Шепелєва і нападника Романа Яремчука. Останній через травму вже залишив розташування збірної, двоє інших цілком можливо зіграють вже проти Саудівської Аравії.
Насамперед, цікаво чи отримає шанс дебютувати в збірній Бурда. Зважаючи на його останні матчі за «Динамо», Микита міг би розбити «шахтарський» дует в центрі захисту Ракицький – Ордець. Інтригує і вибір Шевченка на фланги оборони. Справа можуть зіграти Бутко і Караваєв, а зліва кандидатів одразу троє – Матвієнко, Соболь і Зінченко. Причому останній номінально центральний півзахисник, але в «Манчестер Сіті» він вимушено грає лівого захисника. Останнє слово тут за Шевченком – саме тренер повинен визначити, де Зінченко буде найбільш корисним для збірної.
Ще одна інтрига березневих матчів – чи отримає свій шанс воротар «Зорі» Андрій Лунін? Так, Пятов – це беззаперечний перший номер «синьо-жовтих». Втім, і Лунін заслужив на дебютний матч з перших хвилин. Його талант зацікавив навіть європейські топ-клуби, тому матч за збірну додасть йому впевненості та вплине на трансферну ціну.
Березневі матчі повинні окреслити і коло нових виконавців в групі атаки. Звичайно, є Ярмоленко, Марлос і Коноплянка, які й надалі визначатимуть стиль і напрямки креативу збірної. Але час виводити на провідні ролі й нових виконавців. Насамперед, нового лідера «Динамо» Віктора Циганкова. Було б цікаво подивитись і на свіжі конфігурації в середині поля за участі Коваленка, Зінченка, Буяльського і Малиновського. Достатньо ігрового часу отримають і нападники Бесєдін та Кравець, а це значить, що чекаємо від них голів.
Вирішальний рік перебудови
Андрій Шевченко продовжує стилістично та ментально змінювати головну команду країни. 2018-й повинен стати переломним в цьому плані. Якщо моделі 4-1-4-1 не буде альтернативи, то тренерський штаб має остаточно визначитись з п’ятіркою хавбеків, які і визначатимуть гру збірної у відборі на Євро-2020. Наразі, лише Степаненку і Ярмоленку гарантоване місце у цьому квінтеті. Іншим доведеться доводити своє право на основний склад.
Збірна України й надалі намагатиметься якісно контролювати м’яч і диктувати свої умови на флангах, де Шевченко особливу ставку робитиме на крайніх захисників. Їх роль у збірній ставатиме все більш важливою. Хтозна, може експеримент Хосепа Гвардіоли в «Ман Сіті» з переводом Зінченка на лівий фланг захисту приживеться і в збірній та стане одним з козирів «синьо-жовтих».
Святослав Василик, Київ
