Чи допоможе олімпійське золото відродити миколаївську школу фристайлу? - 04.03.2018 09:00 — Новини Укрінформ
Чи допоможе олімпійське золото відродити миколаївську школу фристайлу?

Чи допоможе олімпійське золото відродити миколаївську школу фристайлу?

1301
Ukrinform
Якщо зараз, на піку слави миколаївця Абраменка, змарнувати можливість відновити базу, пізніше це може стати неможливим

За останні два тижні досі маловідомий спортсмен із Миколаєва 29-річний Олександр Абраменко став справжнім героєм вітчизняних медіа. Він єдиний з української збірної на XXIII Олімпійських іграх у Пхьончхані (Республіка Корея) приніс нашій державі найвищу нагороду – олімпійське золото.

Раділи всі, але на малій батьківщині чемпіона, у Миколаєві – особливо. Здавалося б, звідки у цьому південному місті, де і сніг буває рідко, взятися такому потужному зимовому виду спорту, як фристайл. Бо саме у цій дисципліні Абраменко взяв золото, випередивши спортсменів із Китаю та Росії.

КОЛИ ОГОЛОСИЛИ ПРО ПЕРЕМОГУ, Я ПОДУМАВ, ЩО СПЛЮ

Народився Сашко на Харківщині у сім'ї військового. Спортом займався з дитинства. Після того, як батько закінчив Полтавське зенітно-ракетне військове училище, сім'я перебралася до Миколаєва. У лижній акробатиці почав тренуватись із десяти років, у дванадцять уже виконав свій перший стрибок. Згодом закінчив миколаївський Національний університет кораблебудування ім. адмірала Макарова.

У 2006 році, 18-річним юнаком, він уже брав участь у своїх перших Олімпійських іграх в італійському Турині. Щоправда, там здобув лише 27-й результат, але як показали подальші події, це був лише початок. Потім – канадський Ванкувер і російське місто Сочі, де він посів почесне 6 місце, і, нарешті, переможна Корея.

Олександр – вихованець заслуженого тренера Юрія Кобельника з Миколаєва. У збірній команді України тренується під керівництвом Енвера Аблаєва з Мукачева. У 2016 році він став першим в Україні переможцем Кубка світу в лижній акробатиці. А влітку того ж року отримав важку травму на тренувальному водному трампліні. В українській олімпійській збірній Олександр – єдиний представник Миколаївщини.

Батько олімпійського чемпіона Володимир Абраменко впевнений, що нинішню перемогу син заслужив своєю тяжкою багаторічною працею у спорті. «Коли прощалися перед від’їздом до Кореї, я сказав йому – цього разу ти повернешся з Олімпіади зі срібною медаллю. А ось його мама  була впевнена у золоті. Хочу зазначити, що Сашко зі своїм тренером наразі ризикнули і застосували нові підходи, які дали відмінний результат. Це був найкращий його стрибок у цьому сезоні», – розповідає батько олімпійського чемпіона.

День 18 лютого для родини Абраменків розпочався з тривожного очікування. Зазвичай батьки не дивляться виступи Сашка – така традиція, щоб, мовляв, не передавати йому своє хвилювання. Мама Ірина вранці пішла до церкви. Батько спершу не вмикав телевізор, але згодом таки не втримався – пропустити фінальний стрибок сина не вистачило сил. А коли побачив, як вдало той виступив, то був певен, що срібло, як мінімум, у нього у кишені. Коли ж оголосили про золоту медаль, – радощам не було меж.

«Ми сміялися і плакали, були шоковані й не знали де себе подіти. Якщо раніше у Сашка не було повної впевненості у тому, що він продовжуватиме свою кар’єру в спорті після цієї Олімпіади, то тепер, на мою думку, він залишиться і прагнутиме до нових висот. Ця перемога надихне його на подальші досягнення», – каже Володимир Миколайович. Сам він раніше займався футболом і досі працює у футбольному клубі «Миколаїв».

27 лютого на залізничному вокзалі у Миколаєві було особливо людно, попри сильний снігопад і вітер. З квітами і прапорами миколаївці зустрічали тріумфатора Олімпійських ігор, який у цей день повернувся в рідне місто. Перше, що сказав Сашко, ступаючи на рідну землю, було: «Попри втому – був важкий переліт, потім потяг – я відчуваю, що дуже щасливий. Додому, у Миколаїв, повернувся, щоб трохи відпочити». А коли його запитали, що він відчув, коли оголосили про його перемогу, відповів: «Подумав, що це сон, і через якийсь час продзвенить будильник, я встану й піду на змагання».

За його словами, усі 25 спортсменів, які брали участь у кваліфікації, були гідні потрапити до фіналу. Та й усі фіналісти також завзято боролися за медалі, і будь-хто міг опинитися на його місці. «Як для спортсмена – це найголовніша мрія. Вона здійснилася. Віднині моє завдання тільки примножувати досягнення. У наступному році це має бути Чемпіонат світу з лижного фристайлу», – сказав чемпіон.

ПРО КОРЕЙСЬКУ ГОСТИННІСТЬ ТА КВАРТИРУ ДЛЯ ЧЕМПІОНА

Олександр також привідкрив завісу підготовки до Олімпіади у Кореї. За його словами, він ще рік тому приїжджав сюди, щоб оцінити місце, де пройдуть Олімпійські ігри-2018. Тоді його дуже здивував вибір організаторів. «Дуже вітряно було, холодно. Але якщо холод ще можна просто перетерпіти, то з вітром боротися дуже важко, тим більше, що він там сильний і часто змінює напрямок», – сказав він. «Коли ми вже приїхали на Олімпіаду, то перші тренування були просто жахливими. У нас було всього по 2,5 години на підготовку, 25 осіб встигало виконати максимум по чотири стрибки, це дуже мало», – додав спортсмен.

Він також не приховує певних недоліків з організацією проживання учасників змагань: «Були проблеми з розселенням, не вистачало кімнат. Тому жили ми тісненько. А з харчуванням все, як завжди, страв чимало, але кожного дня одні й ті ж».

З приємного Олександр Абраменко назвав те, що перед цією Олімпіадою тренерський склад і спортсмени були єдиною командою, чого не було перед іграми в Сочі: «Напередодні Олімпіади в Сочі мене випровадили додому з головної підготовки, водної. Я просто не встиг добре підготуватися. Може, тому й тільки 6-е місце там зайняв».

Олександр також зізнався, що поки навіть не думав, на що витратить свої 125 тисяч доларів премії за вигране «золото».

Попри загальну радість, були у перемозі Абраменка і певні незрозумілі моменти. Насамперед той, який стався під час нагородження, коли Сашко обнявся з росіянином Іллею Буровим, який отримав бронзу, і огорнув його українським прапором. Це відразу викликало негативну реакцію у соцмережах. Отож не дивно, що це питання миколаївські журналісти поставили Олександру по його приїзді додому. Відповідь була очікуваною. «Ми, спортсмени, між собою уникаємо розмов про політику. Своїх колег із різних країн, у тому числі й із Росії, я знаю багато років, ми дружимо, ніколи одне одного не ображаємо. Іллю я огорнув українським прапором у пориві сильних душевних емоцій, вітаючи з бронзовою нагородою. Жодних політичних моментів тут шукати не слід», – сказав Олександр.

Він також зазначив, що спортсмени завжди підтримують одне одного в різних ситуаціях, тим більше, що їхній вид спорту достатньо травматичний і екстремальний.

Не уникнув Олександр і відповіді на питання, чи не планує поміняти Україну на іншу державу? «Ні, наразі про зміну країни не йдеться, виступатиму під своїм прапором», – сказав чемпіон. Він також зазначив, що раніше були пропозиції виступати від Росії, Білорусії, Казахстану, але він залишається вірним своїй країні.

Після перемоги Олександра стало відомо, що Миколаївська міська рада виділить кошти для придбання житла чемпіону XXIII зимових Олімпійських ігор. Сьогодні вже зарезервовано однокімнатну квартиру загальною площею 48 кв. метрів, вартістю понад 855 тисяч гривень. Гроші взяли з міських програм розвитку футболу та баскетболу. 

Однак це сталося після Олімпіади, а миколаївці пам’ятають, як свого часу міська влада відмовила спортсмену у взятті на квартирний облік, тоді втрутився голова Миколаївської ОДА Олексій Савченко і пообіцяв вирішити питання забезпечення житлом Абраменка. Тепер же, коли житлоплоща таки є, очільник області вручив чемпіону почесну відзнаку «Святий Миколай Чудотворець» І ступеня. «Це перша така нагорода, ми її ще нікому не давали, і вручаємо зараз саме нашому чемпіону – Олександру Абраменку», – зазначив Савченко. 

А спортсмен зауважив, що завжди відчував підтримку від Миколаївщини. «Наша область завжди допомагала в міру своїх можливостей. Я і стипендію отримую в Миколаєві, нам допомагали і коли була необхідність придбати лижі, організовувати збори», – сказав він.

ЗРУЙНОВАНИЙ ТРАМПЛІН ДЛЯ ФРИСТАЙЛУ ОБІЦЯЮТЬ ВІДНОВИТИ

Та у всій цій бочці меду є одна, але дуже велика ложка дьогтю. Річ у тім, що Олександр Абраменко розпочинав займатися фристайлом у Миколаєві, на спортивній базі «Спартак». Він тривалий час займався тут на 24-метровому водному трампліні над Південним Бугом, збудованому ще наприкінці 80-х років. На жаль, нині цей унікальний спортивний об’єкт в аварійному стані й є іржавим пам’ятником нашій безгосподарності та недалекоглядності.

Батько Олександра, Володимир Миколайович, каже, що Сашко добирався до місця тренування майже годину громадським транспортом, але попри це, у нього був цей трамплін. Останній раз спортсмени використовували його 7 років тому.

На цьому трампліні тренувався не лише нинішній олімпійський чемпіон. Тут відшліфовувала свою майстерність і олімпійська чемпіонка Алла Цупер, яка згодом стала громадянкою Білорусі. Тут виконувала небезпечні трюки і Ольга Волкова – бронзовий призер чемпіонату світу 2011 року та багато інших спортсменів.

Свого часу миколаївська школа фристайлу була досить відома. Але у 2001-му році міськрада передала комплекс «Спартака» фізкультурно-спортивному товариству "Україна", а ще через деякий час на нього накинули оком комерційні структури. 

Небайдужі мешканці Миколаєва почали звертатися в різні інстанції, щоб повернути місту «Спартак». Далі були тривалі судові процеси, які нині таки увінчалися певним успіхом. 

У 2016 році вищі судові інстанції скасували незаконні рішення, і базу передали в державну власність, нею наразі формально управляє Фонд держмайна України. Зараз вирішується питання про передачу її у комунальну власність області.

За словами начальника відділу фізичної культури і спорту Миколаївської облдержадміністрації Олександра Садовського, є домовленість з ФДМУ про те, що вони не заперечуватимуть проти передачі об'єкта в обласну комунальну власність. Але потрібна згода двох міністерств – економрозвитку та фінансів. 

Радник голови ОДА Євген Шевченко каже, що всі відповідні документи уже підготовлені і направлені до Мінекономрозвитку. Саме воно здійснює підготовку відповідних розпоряджень Кабінету Міністрів України щодо передачі таких об'єктів із державної у комунальну власність.

«На сьогодні залишилося отримати погодження від Міністерства фінансів України та дочекатися постанови КМУ щодо остаточної передачі майна в комунальну власність області. Тільки після цього з'явиться можливість реконструкції та модернізації об'єкту, який попередні власники (всі ж пам'ятають, що цю базу намагалися приватизувати) довели до такого незадовільного стану», – сказав Шевченко.

Отож, перспектива є. Щоправда, на відновлення знадобляться немалі гроші – 7-10 мільйонів гривень. Але чиновники стверджують, що допомогти обіцяють місцеві бізнесмени й депутати Верховної Ради. Фахівці кажуть: якщо нормально все зробити, то цей водний трамплін зможе згодом сам себе окупити, як і на закордонних базах. Адже там тренуються як професійні спортсмени, так і любителі й туристи, які платять за користування трампліном. 

На думку олімпійського чемпіона Олександра Абраменка, для відновлення спортивної бази з фристайлу в Миколаєві необхідно об'єднати зусилля міста і держави. «Сама область такий проект не потягне. Повинна бути і державна підтримка. Я дуже сподіваюсь, що спільними зусиллями, у тому числі завдяки моїй перемозі, ми відновимо фристайл у Миколаєві, щоб наша молодь могла гідно представляти Україну на всіх міжнародних змаганнях», – сказав він.

Сьогодні титуловані спортсмени з України проходять підготовку в Івано-Франківську. Потім тренуються в Чехії, Швейцарії, Канаді, Білорусі й деінде. Але такої можливості немає у юних спортсменів, або тих, хто тільки мріє займатися фристайлом. Отож якщо зараз, на піку слави миколаївця Абраменка, змарнувати можливість відновити базу, то, швидше за все, про цей вид спорту можна буде забути надовго, а то й назавжди.

Коли матеріал уже був готовий до друку, стало відомо, що Президент України Петро Порошенко вручив Олександру Абраменку та головному тренеру збірної команди України з фристайлу Енверу Аблаєву ордени «За заслуги» ІІІ ступеня. А ще – сертифікат на квартиру олімпійському чемпіону.

До речі, на малій батьківщині спортсмена останній факт викликав гарячу дискусію в соцмережах. Користувачі дивувалися, чому сертифікат на квартиру, куплену за кошти миколаївських платників податків, вручили у Києві?

Алла Мірошниченко, Миколаїв
Фото: Xinhua/Укрінформ, НикВести

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-
*/ ?>