ЧС-2018 у РФ: де футбол, там зниклі мільярди

Блоги
5845
Ukrinform
Операція «Реконструкція»: де осідають мільярди платників податків у Росії

Наприкінці минулого тижня, сочинському стадіону «Фішт» нарешті було видано свідоцтво про введення в експлуатацію, про що радісно рапортував заступник голови уряду РФ з питань спорту, туризму та молодіжної політики Віталій Мутко. За його словами, вже введені в експлуатацію усі інженерні системи цього спортивного об’єкту, а сама споруда включена в перелік спортивних споруд РФ.

Проте традиційно, російські рупори пропаганди, намагаються видати бажане за дійсне. Адже як сочинський стадіон, так й інші спортивні об’єкти, які готуються до проведення ЧС-2018, супроводжують не лише оптимістичні розповіді про вдалий перебіг робіт, які лунають з російського телебачення, а й корупційні скандали, та реальні проблеми, пов’язані з проведенням підготовки цих майданчиків до футбольного мундіалю. В основному вони пов’язані зі збільшенням вартості проведених робіт, яка щораз збільшується.

Такі тенденції пов’язані не лише з аренами, що будуються з нуля, але і зі стадіонами, які піддаються глибокій реконструкції. З усього списку таких лише три. Тож, як проходить своєрідна операція «Реконструкція», яку проводять у РФ на передодні футбольного мундіалю?

СОЧИНСЬКИЙ «ТРАНСФОРМЕР»

Рішення зарахувати сочинську олімпійську арену «Фішт» до переліку тих, де відбуватимуться матчі ЧС-2018 пояснити важко. Принаймні, керуючись бажанням хоч якось зекономити, спортивні організатори вирішили піти «найдешевшим» шляхом. Проте дешево, не означає краще…

Збудований як суто Олімпійський об’єкт, майже за чотири роки стадіон повністю трансформували під футбольний формат. На це було витрачено більше 3 млрд рублів, за рахунок яких, перш за все, було збільшено місткість арени. З 40 тисяч до 47 тисяч уболівальників. Проте окрім цього, стадіон ще і став суто футбольним, тож про легкоатлетичні змагання на ньому вже можна забути назавжди. Окрім того, у Сочі не має і власного футбольного клубу, якому можна було б віддати у користування цю арену. Тож, після завершення футбольної першості, цілком імовірно, що стадіон знову вирішать трансформувати, аби отримати потрібний об’єкт у найкоротші терміни та за мінімальних фінансових витрат.

Але і за той короткий час, протягом якого тривала реконструкція, не обійшлося без скандалів. Так, наприкінці січня цього року, відбувся обшук у службовому кабінеті заступника губернатора Краснодарського краю, під час якого співробітники ФСБ вилучили ряд документів, що пов’язані зі службовими зловживаннями керівництва краю під час проведення реконструкції. Вони, в свою чергу призвели до того, що сумнозвісний Ростехнадзор відмовився приймати в експлуатацію стадіон «Фітш» через «грубі порушення, що створюють загрозу безпеці».

Навіть після оприлюднення новини, що арена все ж отримала довгоочікуваний сертифікат відповідності, у багатьох залишаються сумніви, що усі недоліки були насправді усунені. Адже між заявами заступника голови уряду РФ Віталія Мутко про те що він «лично пройдет пошагово всю арену, и все жестко посмотрит» та «роботы все завершены» пройшло близько п’яти днів. Навряд чи за 120 годин вдалось вирішити усі необхідні питання. Такий поспіх не випадковий, адже окрім ЧС-2018, стадіон цього року повинен прийняти Кубок Конфедерації - 2017, який має відбутись у РФ починаючи з 17 червня. Тож цілком імовірно, що доопрацювання стадіону буде відбуватись навіть після старту цьогорічної футбольної першості.

РЕКОНСТРУКЦІЯ «ПО-УРАЛЬСЬКИ»

Не менш проблемною залишається реконструкція Центрального стадіону у місті Єкатеринбург, який також вирішили модернізувати. Єдина різниця між цими стадіонами полягає у тому, що Сочинський «Фішт» був збудований 2013 році, а єкатеринбурзький центральний – в середині 50-их. До того ж, уральська арена вже була піддана реконструкції, яка тривала з 2006 по 2011 рік. Проте «чергова» перебудова, яка зараз триває на стадіоні, надалі супроводжується бурхливими суперечками, які точаться в суспільстві. Так, протягом першої перебудови, яка тривала близько п’яти років, на виконання цих робіт було витрачено 2,5 млрд рублів, при цьому місткість арени, після реконструкції, залишилась незмінною – 27 тисяч осіб. А оскільки стадіон з самого початку мав атлетичний формат, частина витрачених коштів була спрямована саме на впорядкування атлетичної складової арени.

Проте, після включення стадіону до переліку арен світової футбольної першості, усім стало зрозуміло, що реконструйована арена не влаштує світову футбольну федерацію. За її вимогами арена світового рівня повинна вміщати щонайменше 40 тисяч глядачів разом з 4 тисячами місцями для паркування. Такий перебіг подій одразу скептично налаштував уральців, адже це означало, що арена знову закриється на тривалу реконструкцію, яка потребуватиме нових фінансових витрат з кишені пересічних громадян округу та країни загалом.

Спершу, станом на жовтень 2012 року, вартість другої реконструкції профільне федеральне міністерство оцінило у суму від 6 до 7 млрд рублів. Проте вже у лютому 2013-му, вартість робіт була збільшена до 11 млрд рублів. При цьому, для збільшення місткості арени, було прийнято рішення прибрати легкоатлетичні доріжки, і зробити стадіон суто футбольним. Проте і таке кардинальне рішення не дозволить досягти потрібної ємності арени у 40 тисяч. Усвідомлюючи, що ця вимога, аж ніяк не може бути виконання, керівництво FIFA погодилось з вмовляннями російської сторони, аби їй дозволили залишити стадіон у списку арен майбутнього мундіалю з місткістю у 35 тисяч глядачів, що на 5 тисяч менше від потрібного.

При цьому фінальний кошторис будівництва ще не підбитий. Очевидно він буде і надалі збільшуватись, що аж ніяк не радує місцеву громаду, яка навіть ініціювала створення спеціального комітету по контролю над цільовим використанням коштів. Цьому сприяли затяжні роботи з попередньої реконструкції та корупційні скандали, що її супроводжували. Аргументом для прийняття такого рішення, стало те, що при витратах у 6-7 млрд рублів місто могло б побудувати новий стадіон із потрібними характеристиками. У відповідь на таку критику міста та області, перший віце-прем’єр РФ Ігор Шувалов, однозначно заявив, що «якщо у когось є бажання побудувати нову арену, то вони можуть це зробити за власний кошт. Федеральний бюджет буде фінансувати лише реконструкцію». Очевидно, що подібне марнування коштів, неабияк вигідне організаторам та підрядникам будівництва, які вочевидь ще збільшать кошторис будівництва впродовж цього року – року, впродовж якого стадіон повинен бути зданим в експлуатацію. Тим більше, що судячи з фотографій, які публікуються в мережі Інтернет, ступінь готовності стадіону далекий від заявленого та не дає надії на те, що будівництво завершиться цього року навіть самим затятим оптимістам.

ЧЕТВЕРТЕ ЖИТТЯ ЗА 23 МЛРД

Починаючи з 2013 року триває реконструкція олімпійського комплексу «Лужніки», який після реконструкції має прийняти матчі відкриття та закриття ЧС-2018. На сьогодні на арені вже простелений газон з підігрівом, а готовність арени складає заявлені 95%.

Як відомо, арена відкрита у 1956 році і вже двічі перебудовувалась. Проте цього разу – перебудова в рази більша та масштабніша, адже після її завершення, стадіон має вміщувати 81 тисячу уболівальників. Проте із наближенням заявленої дати введення стадіону в експлуатацію – березень 2017-го, почалось поступове перенесення її на більш пізній період. Сьогодні вже озвучується другий квартал цього року. І не факт, що цей період остаточний.

Після реконструкції, за стадіоном залишиться можливість і для проведення легкоатлетичних змагань. Принаймні, на них дуже сподівається керівництво білокам’яної, коли в неї цікавляться про видатки пов’язані з утриманням арени після ЧС-2018. На їх думку, змагання з легкої атлетики можна буде проводити щонайменше раз на тиждень, а на додаток до цього, арена можливо стане «домашньою» і для національної збірної РФ. Але чи вистачить грошей від проведення цих заходів на утримання спорткомплексу – звісно ні.

Продовжує зростати і вартість стадіону, яка лише наприкінці минулого року вкотре збільшилась. Цього разу на 16%. Як запевняють забудовники, таке здорожчання стало результатом курсових коливань, але і цього достатньо аби нинішня вартість реконструкції вже перевищила 23 млрд рублів. При цьому на початку, вартість цих робіт оцінювали не дорожче 20 млрд В основному такі витрати пов’язані із тим, що арена повністю перебудовується. Залишається без змін лише фасад будівлі.

Проте, поки стадіон не буде офіційно введений в експлуатацію, залишається відкритим питання, у яку ж суму обійдеться новий футбольний майданчик та хто збагатився на московській арені…

Тож операція «Реконструкція» триває, та яким чином вона закінчиться, не знають навіть її організатори. Відомо, лише одне, що до початку футбольної першості залишилось менше 500 днів, і до цього часу все повинно бути готовим. А там, як кажуть, «хоч трава не рости»!.

Андрій Колобов, Київ

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства

При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання не нижче першого абзацу на «ukrinform.ua» — обов’язкові. Цитування і використання матеріалів у офлайн-медіа, мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди "ukrinform.ua". Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.

© 2015-2017 Укрінформ. Усі права застережені.

Дизайн сайту — Студія «Laconica»
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-