Клас нікуди не зникає. Чому «Шахтар» обіграв «Сельту»

Перемогу «Шахтаря» слід оцінити так – команда Паулу Фонсеки використала свої козирі. Насамперед, це клас і досвід гравців, який нікуди не зник під час зимової паузи. Додамо сюди і тренерську роботу. Штаб Фонсеки розклав гру «Селти» на молекули і жоден крок іспанців не став сюрпризом. До пресингу «гірники» були готові, знали як грати проти Аспаса і Гвідетті, знали про «шпарини» у захисті суперника.

Зіграв тут і момент особистих амбіцій Паулу Фонсеки. Провал у відборі Ліги чемпіонів до сих пір тисне на португальця, тому йому не бракувало слів аби мотивувати своїх гравців.

Отже, за рахунок чого «Шахтар» переміг? По-перше, «гірники» виявились просто більш класною командою. Вони дуже обережно розпочали матч. Фонсека, наперекір собі, зробив ставку на закритий і силовий футбол. Але щойно у них з’явився шанс, як новачок Бланко Лещук забив такий потрібний м’яч після помилки захисника і проходу Марлоса. Далі «Шахтар» перекрив кисень лідерам «Сельти» і не став панікувати, коли господарі максимально притискали їх до воріт. Концентрація, холоднокровність, маленькі хитрощі – усе спрацювало на користь гостей.

Певна статистична перевага «Сельти» (9:5 за ударами, 9:5 за моментами, 14:10 за вдалими фінтами) нівелювалася кращою грою «Шахтаря» в пас і більшим відсотком виграних єдиноборств (55:45).  Відзначимо блискучу гру нашої пари центральних захисників Ракицький – Ордець та дуету в опорній зоні Фред – Малишев. Останній став цілком гідною заміною дискваліфікованому Степаненку. Окремий реверанс на адресу Бланко Лещука. Забити такий важливий м’яч в першому ж офіційному матчі – гарний початок кар’єри на новому рівні.

У підсумку, важка, але закономірна перемога «Шахтаря» 1:0. Втім, вона не гарантує «Шахтарю» легкого життя через тиждень в Харкові. Там знадобиться ще більше витримки і дисципліни.

Святослав Василик, Київ