Головне: Шевченко-тренер – це не провал
Андрій Шевченко таки почав анонсовану перебудову збірної. Як засвідчила перша гра проти Ісландії, виходить поки що не все. Але позитивний зрушень більше. Та й нічию 1:1 з чвертьфіналістом Євро-2016 теж слід віднести в актив. Давайте зафіксуємо п’ять важливих висновків, що витікають з дебютного матчу Андрія Шевченка у якості головного тренера національної футбольної збірної:
- Шевченко реально буде змінювати гру
Те, що було до матчу з Ісландією, і сам поєдинок продемонстрували: Андрій Шевченко рішуче взявся за перебудову збірної України. На перший збір він викликав одразу 32-х футболістів. Шевченко на власні очі хотів побачити якомога більше кандидатів, поспілкуватися з ними, оцінити їх готовність та настрій.
За враженнями самих футболістів новий тренер терпляче пояснює нові вимоги, багато говорить про тактику і сучасні тенденції. Його помічники – Мауро Тассотті і Рауль Ріанчо відтепер ставитимуть конкретні моделі гри. Тассотті реформуватиме захист, а Ріанчо – атаку. Сам Шевченко здійснює загальне керівництво та озвучує свої рішення. Можна стверджувати, що вперше в історії збірної України здійснюється така серйозна спроба перебудувати її гру.
- Захист навколо Ракицького
Прямо зараз важко сказати, що вийде зі спроб оновити захисну лінію «синьо-жовтих». Якщо Тассотті дійсно хоче, аби збірна грала у зональний захист, то йому з Шевченком доведеться добряче попрацювати. Як показали перші хвилини матчу з Ісландією, українським оборонцям важко тримати лінію – немає досвіду і зіграності. Пропущений м’яч від ісландців саме з цієї опери: футболісти лише звикають до подібного стилю. І не факт, що в зонний захист ми гратимемо проти швидкої і технічної Туреччини.
Що стосується ключової фігури, то нею точно стане Ракицький. Проти ісландців він зіграв чи не найкраще. Надійно у відборі, без обрізок, кілька разів класно починав атаки, саме після його удару Ярмоленко зрівняв рахунок. В парі з Ракицьким гратиме Хачеріді, який вже одужав, а Кучер сяде на лаву. Гарне враження залишили нові крайні захисники. Бутко толково заробив пенальті, а молодий Соболь сміливо підтримував атаку. Хоча когось з них може витіснити універсал Федецький.
- Атака навколо Зінченка
В дебютному матчі Шевченка було помітно і те, що збірна перелаштовується на новий стиль в позиційній атаці. Ми намагалися більше тримати м’яч і навіть мали 90% точних передач. Але при цьому з рухом вперед була біда і сила-силенна пасів йшли поперек поля. Ріанчо лише починає навчати футболістів новим схемам в атаці, але майбутнього диригента атак він схоже вже обрав.
Саме Олександр Зінченко намагався регулювати напрями наступу і робити гострі передачі. Виходило через раз, навіть трапилось кілька приголомшливих обрізок, але потенційно Зінченко може стати новим плеймейкером «синьо-жовтих». Не даремно ж тренерський штаб так зрадів новині про оренду Зінченка голландським ПСВ. Там він матиме регулярну ігрову практику, тоді як в «Манчестер Сіті» українця чекав глибокий резерв.
- Головна біда – хто забиватиме
Проти Ісландії в ролі нападника вийшов Коваленко. Швидше за все, це був вимушений експеримент. Чисті форварди Селезньов та Зозуля приїхали в збірну без ігрової практики і Шевченко ризикнув поставити на вістрі номінального півзахисника. Коваленко старався, але без навичок зіграв невдало. Навряд чи Шевченко наважиться вдруге на такий крок. Сподіваємось, до матчу з турками Селезньов, Зозуля, Кравець наберуть форму і почнуть забивати.
Відчувається, що як колишній класний нападник Шевченко гостро переживає те, що в Україні зараз фактично немає гідного форварда. Ті, що є, або нестабільні, або постійно травмовані. Не даремно ж на перспективу новий штаб викликав зовсім «зелених» нападників «Дніпра» Довбика і Баланюка. Такий собі мотиваційний крок та месседж для інших: працюйте і вас також покличуть.
- Зірки – головний біль Шевченка
Наші лідери Коноплянка та Ярмоленко чи не єдині, кого зміни у збірній наразі не зачепили. Обидва грали у свій звичний футбол – флангові проходи, зміщення в центр, спроби загострити. Ярмоленко, хоч і забив м’яч і кілька разів непогано прострілив, в цілому грав малоефективно. Коноплянка помітно гальмував атаку, коли намагався йти в дриблінг, чи шукав партнерів для точної передачі. Змарнований пенальті засвідчив його головну проблему зараз – невпевненість у власних силах після несподіваного переїзду з «Севільї» в «Шальке».
Шевченку зі штабом варто подивитись, як наші лідери гратимуть в найближчі тижні і робити висновки. Очевидно, в наступному матчі проти Туреччини їх ролі можуть змінитися. Скажімо, чому б не дати Ярмоленку роль прихованого форварда? А Коноплянку використати у якості головного джокера – підсилити ним атаку в другому таймі.
Святослав Василик, Київ