Юрій Чебан знає шлях до олімпійського "золота"

Втім, кожен може бути ковалем свого спортивного щастя, якщо до цього наполегливо ітиме, докладаючи належні зусилля під час безкінечних виснажливих тренувань і вольові якості у ході змагань.

Кому-кому, а Юрієві цей шлях добре відомий. Можливо, як ніхто у нашій команді, він має неабиякий досвід саме олімпійських стартів. Вперше він став учасником Ігор ще у вісімнадцятирічному віці. У 2004 році в Афінах Юрій у підсумку посів далеке від п'єдесталу місце - десяте. Переміг тоді у веслуванні на дистанції 500 метрів німець Андреас Дітель. Чебан відстав від нього майже на півтори секунди. Але це була для нього, як і для його тренера В'ячеслава Сорокіна, велика наука і практика перемагати.

Через чотири роки на олімпійському веслувальному каналі в Пекіні він уже стояв на п'єдесталі. Правда, тільки на третій його сходинці. Тоді підвів його старт. Відстаючи на початку дистанції, Юрій зумів набрати швидкість і прийти до фінішу третім.

І це теж була для нього наука. У 2012 році на лондонській Олімпіаді він захопив лідерство уже з перших метрів дистанції 500 метрів. Після того переможного заїзду і церемонії нагородження він розповів мені про обрану ним і його тренером тактику:

- Взагалі-то я маю звичку під час проходження дистанції стежити краєм ока за суперниками. Але цього разу вирішив по сторонах не дивитися, а зосередитися на веслуванні. Про те, що переміг, дізнався вже після фінішу.

У Ріо-де-Жанейро Юрій Чебан скористався цим лондонським досвідом. Правда, цього разу дистанція була у два з половиною рази коротшою. Так що розкачуватися й роззиратися по сторонах часу не було. Ще до цього старту Юрієві довелося стовідсотково викластися у попередніх заїздах. Спочатку комп'ютери Олімпіади навіть "вилучили" його із складу фіналістів. Але це була помилка. Людська чи технічна - це вже не має значення. Головне, що Юрій виграв свою третю олімпійську медаль.

Коли почався для нього цей щасливий олімпійський шлях? У веслування Юрія привела його мама Людмила Олександрівна. До того він захоплювався різними видами спорту, відвідував гурток "умілі руки" і навіть займався в балетній студії. Мама, педагог за освітою, яка багато років учителювала, прийняла рішення спрямувати енергію сина на веслування. І не помилилася. Заняття Юрія поступово переросли в захоплення. Інтенсивні тренування під керівництвом досвідченого тренера В'ячеслава Сорокіна не могли не дати результату.

…Спогад із цих днів у Ріо. На нинішній Олімпіаді досі були перенесені тільки одні змагання: 10 серпня не відбулися фінальні заїзди в академічному веслуванні, в яких мали брати участь наші жіноча і чоловіча четвірки . Я не знав про відміну і приїхав на місце для фінішів. Там дув пронизливий вітер, ішов дощ і на озері розгулялися хвилі. Людей, крім обслуговуючого персоналу, не було. Та, на моє здивування, я побачив неподалік від берега знайому постать у каное з добре помітним розфарбуванням його бортів під український прапор. Це був Юрій Чебан, який, ігноруючи негоду, вперто веслував, готуючись до своїх майбутніх заїздів, один з яких щойно став золотим.

Михайло Сорока, Ріо-де-Жанейро.