Одна за всіх і всі за одну

Багато хто з українських любителів спорту пам'ятає, як вісім років тому на Пекінській Олімпіаді наш жіночий квартет з фехтування на шаблях у неймовірному за перебігом подій фіналі, програючи китаянкам 38:44, зумів вирвати перемогу 45:44. З тої золотої четвірки в Ріо виступала тільки Ольга Харлан.

Звісно, вона - лідер команди. І за досвідом, і за майстерністю, і за характером. Ольга, насамперед, сама показувала приклад, як потрібно боротися і перемагати на Олімпіадах. От і в суботу на шляху до фіналу вона не тільки "заводила" подруг, а й внесла особистий вклад у непрості перемоги над командами спочатку Кореї, а потім - Італії. Особливо останньої, бо італійки, як скаже після змагань тренер збірної і особистий наставник Харлан Артем Скороход, самі можуть "завестися", і тоді їх важко буде стримати. Втім, корейський та італійський бар'єри нашими дівчатами були впевнено подолані.

Чому ж тоді був начисто програний фінальний матч росіянкам? Бракувало досвіду молодим спортсменкам, зокрема, Олені Вороніній? Перехвилювалися перед іменитим суперником? Не змогли внести перелом після невдалого початку поєдинку (вже після перших двох змін рахунок був 4:10)? "Всього було потроху", - скаже мені вже після церемонії нагородження Ольга Харлан. А її тренер Артем Скороход це підтвердить. І додасть:

- Російські фехтувальники готувалися до Олімпіади, зокрема, й до командного турніру шаблісток у комфортних умовах. Вони не жили в Олімпійському селищі, де не бракує побутових проблем, а на базі на океанському побережжі з належними умовами підготовки. В них команда досвідчена, так би мовити, "на ходу". Не випадково в особистих змаганнях у фіналі зійшлись дві представниці команди Росії - Єгорян і Велікая. Наші дівчата переживають за поразку у командному фіналі. Були і сльози. Ми їх заспокоювали, сказали, що спорт є спорт.

- У нас підібралась дружна команда, в якій панує злагода і взаємопідтримка. В ній один за всіх і всі за одного, - сказала Ольга Харлан. Це правда: пекінський фінал сьогодні не повторився, але чому б не відбутись йому через чотири роки, на Олімпіаді в Токіо?

Олена Кравацька, одна із нашої четвірки, теж вважає, що в нашої команди хороші перспективи. Олена, до речі, мінімально, 4:5, програла чемпіонці нинішньої Олімпіади в особистій першості Яні Егорян і звела внічию поєдинок з найдосвідченішою в російській четвірці Соф'єю Вєлікою - 5:5.

Я попросив Олену Кравацьку коротко представити нашу команду.

- Звичайно, душею команди і її незаперечним авторитетом є Оля Харлан. Вона вже давно в команді. Ми до неї приєдналися і в неї вчимося. Вона і підкаже, і підбадьорить, і, якщо треба, то й підстьобне. У неї вже весь комплект олімпійських нагород: золота медаль Пекіна у командних змаганнях, сьогоднішня срібна медаль і дві бронзові нагороди в особистих змаганнях - у Лондоні 2012 року і на нинішній Олімпіаді. Родом з Миколаєва. Закінчила Миколаївський суднобудівний інститут. Заслужений майстер спорту. Багаторазова чемпіонка і призерка чемпіонатів світу і Європи. Аліна Комащук теж має великий послужний список. Вона багаторазова переможниця і призерка світових і європейських чемпіонатів, етапів Кубка світу. Як і Оля, Аліна теж заслужений майстер спорту. Має вищу педагогічну освіту. Дуже спокійна, врівноважена дівчина з Нетишина Хмельницької області. Але на помості вона демонструє бійцівські якості, непоступливий характер. Такий характер і у харків'янки Олени Вороніної. Вона теж може постояти і за себе, і за команду. Олена закінчила Харківський політехнічний інститут. У складі команди перемагала на чемпіонатах світу, Європи, етапах Кубка світу. Заслужений майстер спорту. Що сказати про себе? Я одеситка. Закінчила Південноукраїнський національний педагогічний університет. Сім'я моя - спортивна. Мене рано віддали у школу фехтування. Усім, чого я досягла у спорті, завдячую своїм рідним і, звичайно, тренерам. Першим моїм тренером був Олександр Васютін, нині тренуюсь у Гарніка Давидяна. Теж заслужений майстер спорту і теж була серед переможців і призерів командних змагань на першостях світу, Європи і етапах Кубка світу. Зараз, як і мої подруги по команді, відчуваю велику радість, що ми стали срібними призерами Олімпіади. Певна річ, дуже хотіли завоювати золото. Не склалося. Але й срібні медалі я вважаю досягненням, адже тут дуже висока конкуренція і надзвичайно сильні команди.

Вся Україна теж радіє цьому успіху нашого квартету. Поки що фехтування на шаблях - єдиний вид спорту, де завойовано дві медалі. Шкода, звичайно, що не золотого достоїнства. Але на Олімпіаді, де виступає понад десять тисяч спортсменів з більш як двохсот країн - будь-яка медаль має надзвичайно високу вартість.

Михайло Сорока, Ріо-де-Жанейро