Футбол у Бразилії не спорт, а релігія

Футбол у Бразилії не спорт, а релігія

2112
Ukrinform
Чи стануть врешті-решт бразильські футболісти олімпійськими чемпіонами?

Олімпіади останніх десятиліть починаються не з церемонії відкриття, а з футболу. Олімпійський турнір футбольних команд – і в чоловіків, і в жінок – триваліший, ніж змагання в інших видах програми, тому його починають за два – три дні до офіційного старту Олімпіади, аби встигнути завершити в день закриття Ігор. І Ріо-де-Жанейро тут не стало винятком.

Правда, турнір цей пов΄язаний не тільки з Ріо. Його матчі відбуваються на стадіонах ще п΄яти бразильських міст: Белу-Орізонті, Бразиліа, Манаус, Сальвадор і Сан-Паулу. У квітні, тобто за чотири місяці до початку футбольних поєдинків, акредитованих на Олімпіаді журналістів попросили зголоситися, які з них вони хотіли б відвідати, бо, мовляв, з місцями у ложах преси буде сутужно. Що ж, це тільки в інших країнах, де проходили Олімпіади, з відвіданням футбольних матчів журналістами не було проблем. Але тільки не в Бразилії.

Футбол у Бразилії значно більше, ніж футбол. Це культова гра, якою живуть, захоплюються, проймаються десятки мільйонів людей – більшість бразильського суспільства. І дарма, що на Олімпіадах футбол не вважається спортом номер один. Бразильці думають інакше. Перед Іграми-2016 серед місцевих прихильників спорту було проведене опитування: який із бразильських спортсменів-олімпійців має в країні найбільшу популярність. Переважна більшість голосів була віддана за Неймара, нападника іспанської «Барселони» і збірної Бразилії.

Навряд чи є у світі такий любитель футболу, який не знає це ім΄я. А в Бразилії – поготів. Там культ не лише футболу, а й його яскравих зірок. Досить згадати лише футбольного короля Пеле. До речі, Неймар, як і Пеле, починав свою кар΄єру і став знаменитим у «Сантосі», одній з провідних у країні команд. Син торговця ювелірними виробами із Сан-Паулу був узятий до однієї з дитячих груп «Сантоса» ще у семилітньому віці. Через десять років він зіграв свій перший матч за основний, «дорослий» склад команди. І відразу ж привернув до себе підвищену увагу провідних футбольних клубів світу.

За Неймаром почалося «полювання», в яке включилися такі багаті команди, як мадридський «Реал», лондонський «Челсі» , туринський «Ювентус», «Барселона». Остання з них виграла це змагання, заплативши «Сантосу» 50 мільйонів євро. Відтоді, починаючи із серпня 2013 року, Неймар стабільно виступає за «Барсу», часто забиває голи, входить до «тріо», мабуть,  найпотужнішого нападу у сучасному світовому футболі, ділячи славу з Ліонелем Мессі та Суаресом. Цього року він увійшов до іншої трійки – найкращих футболістів світу, поступившись лише Ліонелю Мессі та Кріштіану Роналду.

А от у збірній Бразилії, де він теж на провідній ролі, йому поки що не таланить. Вірніше буде сказати, не таланить збірній Бразилії. Це будь-яка інша національна команда вважала б за честь зайняти четверте місце на чемпіонаті світу з футболу. Але не бразильська збірна. Та ще на чемпіонаті, який у 2014 році відбувся на полях Бразилії. Це було фіаско. Особливо у матчі за вихід до фіналу: програш збірній Німеччині на очах своїх відданих уболівальників з більш ніж розгромним рахунком 1:7 – таке бразильцям не могло приснитися навіть у найжахливіших снах.

Втім, це вже історія. І Неймар сьогодні – найяскравіша зірка та головна надія бразильського футболу. Без нього тамтешні фани не уявляють олімпійського футбольного турніру. Для кращої підготовки до нього і для «збереження» від травм Неймарові навіть не дозволили грати за збірну Бразилії у недавно завершеному престижному турнірі Копа Америка. Тут слід зазначити, що за регламентом олімпійського футбольного турніру, в ньому мають право виступати гравці віком до двадцяти трьох років плюс три футболісти, які перевищують цей вік. Неймар у збірній Бразилії – один із цієї квоти. Другим мав стати Вілліан, колишній півзахисник донецького «Шахтаря», нинішній гравець лондонського «Челсі». «Барселона» дала добро на виступ Неймара в олімпійському турнірі, а от Вілліана «Челсі» не відпустив… Не зможе зіграти за збірну Бразилії і інший колишній футболіст «Шахтаря» Дуглас Коста. Офіційне пояснення його нинішнього клубу  – мюнхенської «Баварії» таке: Коста травмований і на його лікування  потрібно кілька тижнів.

Як відомо, збірна Бразилії зусиллями старших поколінь  п΄ять разів вигравала чемпіонати світу. А ось на Олімпіадах – жодного. У 1988 році на Олімпійських іграх в Сеулі вона дійшла до фіналу, але поступилась у ньому команді СРСР, кістяк якої складали українські футболісти і головним тренером був Анатолій Бишовець, вихованець київського «Динамо», філігранна техніка якого навряд чи поступалася майстерності бразильських віртуозів шкіряного м΄яча. Дійшла чоловіча збірна Бразилії до фіналу і чотири роки тому – на Лондонській Олімпіаді. Але й там у вирішальному поєдинку вона поступилася. Цього разу – збірній Мексики.

Нині в Бразилії всі чекають перемоги своєї олімпійської збірної. Там готові пробачити невдачі в будь-якому виді олімпійських змагань, але тільки не в футболі. 75-річний Пеле перед турніром жартома заявив, що сам готовий підготуватися до нього і зіграти за національну збірну. «Я вже в шістнадцять років був гравцем збірної. Але не олімпійської, в якій тоді не дозволялося грати професійним футболістам. Тож олімпійський турнір єдиний, на якому я не виступив».

У чоловічому футбольному турнірі брали участь 16 команд. Жеребкування «розвело» їх на такі групи: А – Бразилія, ПАР, Ірак, Данія; В – Швеція, Колумбія, Нігерія, Японія; С – Фіджі, Південна Корея, Мексика, Німеччина, D – Гондурас, Алжир, Португалія, Аргентина.

У змаганнях жіночих збірних мірялись силами представниці 12 країн: група Е – Бразилія, Китай, Швеція, ПАР; F – Канада, Австралія, Зімбабве, Німеччина; G – США, Нова Зеландія, Франція, Колумбія.

Серед цих команд наших збірних немає: вони не подолали відбірний марафон.  І все ж Україна представлена на футбольних полях Бразилії. До суддівства у змаганнях жіночих збірних запрошені дві українки – Катерина Монзуль як головний арбітр і Наталія Рачинська в якості асистента. Цим самим підтверджено їхню високу суддівську репутацію. Варто нагадати, що цей тандем у липні минулого року судив фінальний матч жіночого чемпіонату світу.

…А на підтвердження того, що футбол у Бразилії – справді культова гра, приведу історію, розказану мені напередодні Олімпійських ігор у Ріо президентом НОК України Сергієм Бубкою. Він якось спитав у свого бразильського колеги, який у його країні вид спорту номер один.

«Я його спитав, не сумніваючись, що він назве футбол, – сказав Сергій Назарович. – і яке ж було моє здивування, коли він відповів: «Волейбол».

–Невже не футбол? – не повірив я.

–Футбол у Бразилії не спорт, а релігія! – відповів мій співрозмовник.»

Залишається до цієї розповіді Сергія Бубки додати, що матчі групових футбольних турнірів Олімпіади вже зіграні. Чоловіча збірна Бразилії не без труднощів увійшла до чвертьфіналу, зігравши дві сухі нічиї з командами Південної Африки та Іраку і перемігши з рахунком 4 : 0 датчан. Сьогодні пізнім вечором за бразильським часом ( в Україні буде глибока ніч) бразильці поміряються силами з колумбійцями. Зайве, мабуть, говорити про те, що рух бразильської збірної по турнірній сітці Олімпіади — провідна тема у телевізійних програмах і бразильській періодиці.

Михайло Сорока (Укрінформ), Ріо-де-Жанейро

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-