Євро-2016: Про треті тури - до третіх півнів

Євро-2016: Про треті тури - до третіх півнів

1937
Ukrinform
Матчі третього туру в Групі С для нас, насамперед, - прощальна гастроль України

На Євро-2016 настав час третіх турів. Абсолютно особливий етап, коли одним командам з різних причин не потрібно нічого (крім честі чи просто гарного настрою), а іншим потрібно все. Особливої привабривості розкладам додає те, що чотири з шести команд, які посіли в своїх групах треті місця, проходять далі, в 1/8 фіналу. Отже, розклади й підрахунки ускладнюються - а це завжди цікаво.

Сьогодні свій останній матч зіграє наша команда. «У сови й совенята гарні!». Хоч би як наші грали, ми їх все одно любимо, будемо за них уболівати. І до третіх півнів від них не відмовимося. І до третіх ж півнів готові обговорювати їхню гру і наступні призначення - особливо після відставки Михайла Фоменка. (Не забудемо, до речі, сказати йому «спасибі», за все хороше, що він зробив для збірної).

РОСІЯ ТА ВЕЛЬС - МАЛЕНЬКІ КРАЇНИ

На ранок після вильоту Росії з Євро-2016 спортивна преса у Москві розліталася так само швидко, як було б після перемоги. Дивина тут тільки гадана. Після таких болючих ударів по вболівальницькому самолюбству, як 0:3 від Вельсу, різноманітні, багатостильові, мазохістські плачі на тему «Все пропало! Ми найгірші!» чинять сприятливий терапевтичний вплив на любителів футболу.

Тут же треба зазначити, що сама російська преса у цій ситуації зганьбилася. І «Спорт-експрес» і «Радянський спорт» вийшли під однаковою шапкою - «Тулузери». Не сперечаюся, враховуючи, що збірна Росії була розгромлена саме в Тулузі, каламбур симпатичний, адекватний. Але не оригінальний, бо, як вчили Ільф і Петров, «Те, що спало на думку двом, спаде й третьому». А от російське телебачення у цій ситуації вчинило дуже розумно і передбачливо. Враховуючи минулий досвід галасливого, двогодинного святкування поразки від Словаччини, ніякого спеціального прямого ефіру після третього матчу планувати вже не стали.

Звичайно, зараз всі забули, що рік тому новий головний тренер збірної Росії Леонід Слуцький брав збірну у поганому стані, але після кількох перемог поспіль все ж зумів вивести її на Євро, причому без стикових матчів. Зараз же він винен у всьому. Що, втім, сам тренер не заперечує. І на заключній прес-конференції взяв всю провину на себе (молодець).

Насправді ж, найбільше він винен у тому, що піддався на масований тиск експертів, журналістів і на вирішальний матч виставив ризикований склад. Розплата за що була швидкою, логічною і красивою (чисто естетично) - вже до 20-й хвилині Росія «горіла». Чистим знущанням виглядало те, що молодий, але вже майже великий Гарет Бейл, в обох цих голах участі практично не брав. Ну, хіба що в другому випадку Роман Широков, один з шести росіян шанобливо оточили валлійську зірку, вибиваючи м'яч з-під ніг Бейла, видав блискучий точний пас на захисника Тейлора. А вже той мав час і вийти один на один з Акінфеєвим, і добити м'яч після класного сейви Ігоря. Російський захист у цей час нагадаю, біг від Бейла до місця подій.

Показовим є зізнання зоряного журналіста «Спорт-Експресу» Ігоря Рабінера, який володіє особливим умінням писати довго-душевно-пафосно. Він яскраво показав, що на практиці означає класична одеська приказка «Якщо б я був такий розумний «до», як моя Сарра «після». (Батьки Рабинера родом з Одеси, в дитинстві бабуся і дідусь надсилали йому в Москву статті культового редактора «Вечірньої Одеси» Бориса Дерев'янка, про якого жартома говорили, що єдиний недолік метра - довгі тексти про футбол під псевдонімом «Андрій Ясен»).

Спасибі Ігорю Рабинеру за те, що він «один за всіх» зумів визнати це: «На останній матч на Euro Слуцький нехарактерно для себе зробив аж чотири зміни у стартовому складі, випустивши ультраатакуючй склад. Давайте чесно: він зробив те, чого багато хто з вас від нього чекав і хотів, чомусь вважаючи винуватцями всіх бід пару опорників Нойштедтер - Головін. Всі зраділи - нарешті-то, мовляв, тренер осмілів і дозрів до того, що повинно було бути з самого початку! Якщо б такий склад був спочатку, з Англією, мені страшно уявити, з яким рахунком ми б рознесли... Виставивши такий склад, Слуцький, вважаю, відступив від своєї тренерської філософії, в яку не вписуються різкі рішення і гра з шашками наголо. Може, тому і стався розгром».

Та не "можливо", а саме тому й трапився. А якщо узагальнити проблему взагалі глобальну. Про це дуже точно написав ще минулого тижня в колонці «Ми - маленька команда» популярний коментатор Василь Уткін: «Головна його (Вельса, - ред.) перевага ось у чому: Вельс знає про себе, що він - маленька команда, а Росія - ні. Причому цього не знає не тільки наша команда, але й наша країна». Дуже точно зроблений і афористично висловлений діагноз (не дивно, що з такими аналітичними здібностями Уткін у сьогоднішній російській журналістиці все частіше залишається не при справах).

ВЕЛИКІ ІГРИ МАЛЕНЬКИХ КОМАНД

Що є, то є. Адекватна самооцінка російській спортивній журналістиці дається з великими труднощами. Ось, наприклад, як «Спорт-Експрес» описав матч Румунія - Албанія: «Такі пари команд - наочний доказ, що нова система проведення Euro має серйозні вади. Польща - Північна Ірландія, Ісландія, Угорщина... Ну, не тягнуть такі матчі на статус топових. За усієї поваги до згаданих збірних».

Приголомшлива, ні на чому не заснована зарозумілість. Навіть з чисто спортивним (і видовищним) показниками. Матч Польща - Північна Ірландія, мабуть, справді був трохи нуднуватий (і то, до речі, приспав пильність нашої збірної). Але і Румунія - Албанія, Ісландія - Угорщина були зовсім чудовими іграми - за тактичною виучкою команд, за самовіддачею і проявленім характером, так і за сюжетом теж. (Треба було бачити дитячі сльози радості на очах у здоровенного албанського мужика, який вболівав за своїх; після перемоги над Росією приблизно так само плакали щасливі валлійці - так за одні ці сюжети вже величезне спасибі цьому Євро-2016).

Так що подібна зарозумілість виглядає недоречною. А то й нерозумною.

Взагалі, якщо говорити про останні три тури в групах А і В, то найбільш помітне і типове явище - це нульові нічиї команд, що посідали в своїх групах до цього самого третього туру перше і друге місця. Але якщо нічия Франція-Швейцарія була більш-менш «гросмейстерською» і запам'яталася переважно чотирма порваними футболками швейцарців (що погано говорить не стільки про якість тканини, скільки про якість французької захисту і півзахисту), то Англія і Словаччина залишили інше враження. Англійці не хотіли віддавати Вельсу перше місце у своїй групі і билися, хоча й без порваних майок, але всерйоз, щоб не отримувати шишок від своєї преси. Не вийшло - отримали.

А словаки все ж вистояли. Тепер у них 4 очки і з їх різницею забитих-пропущених (3-3) - високі шанси на вихід в 1/8 фіналу. У албанців, які потіснили румунів з третього місця в групі А, ці шанси нижчі (3 очки, різниця 1-3).

ЩО ДЕНЬ ПРИЙДЕШНІЙ НАМ ГОТУЄ

Матчі третього туру в Групі С (Німеччина - Пн. Ірландія, Україна - Польща, матчі о 19.00) - для нас, насамперед, прощальна гастроль України. Звичайно, дуже хочеться, хоча б наостанок отримати задоволення від гри наших.

Дивно, але, почитавши російську пресу, переконуєшся, що там дали команду зверху терміново любити команду України, принаймні, у футболі. Не відмовлю собі в задоволення навести повністю довгу цитату відомого журналіста Сергія Мікулика, де він пояснює, чому в України є хороші шанси перемогти Польщу: «Втім, в такі моменти дуже часто настає час героїв. Тих, хто не буде заморочуватися командними завданнями. Тих, хто вийде показати себе у всій красі на цьому ярмарку талантів. Це тільки з успішних збірних можна хоч з лавки на серйозний контракт у топ-клуб виїхати. А серед невдах є тільки один шанс - спробувати вистрелити на фоні партнерів. Так, щоб агент міг потім оперувати особистою статистикою - у відриві від колективної. А безпорядлк - він, знаєте, теж клас іноді прибити здатний». «Сумбур замість музики»: таке враження, що журналісту дали завдання «визначити позицію», і він, як міг, її швиденько визначив.

А, якщо серйозно, то у третьому турі і Німеччина, і Польща будуть вирішувати свої локальні завдання, проводячи, за жорстким визначенням Лобановського «тренування з підвищеним рівнем відповідальності». 1. Залишитися на перших місцях у своїй групі, не давши випередити себе Північній Ірландії. 2. Якщо перше вдаватиметься легко і спокійно, дати відпочити, кому потрібно відпочити, і дати ігрову практику тому, кому її не вистачає. 3. Не нахапати травм і карток.

Неоднозначною бачиться ситуація в групі D. Іспанія - 6 очок, Хорватія - 4. Чехія - 1, Туреччина - 0 (матчі в 22.00). Тобто досить Іспанії та Хорватії зіграти внічию, і вони спокійно залишаються на своїх місцях. Але як показав досвід Євро-2012, Іспанія спокійно, на потрібний рахунок, не грає, а грає на перемогу. Пам'ятайте, чотири роки тому іспанці все ж обіграли хорватів 1:0 і тим самим не пустили їх у чвертьфінал. І цей факт дає чехам шанси навіть витіснити хорватів з другого місця.

У цього матчу Чехія-Туреччина теж є свій бекграунд. Вісім років тому на Євро-2008 турки програвали чехам 0:2. Але забили три блискучих голи (на 75-й, 87-й, 89-й хвилинах) і пройшли далі. Турки на тій першості взагалі показували неймовірну силу духу, видавши серію з трьох вольових перемог поспіль (Швейцарія - Туреччина 1:2, Туреччина - Чехія 3:2, Хорватія - Туреччина 1:1 (по пен. 1:3). І лише у півфіналі Туреччина, що  набралася карток і травм, програла Німеччині 3:2 (як прикро, Лам забив вирішальний гол лише на 90-й хвилині!). Ехо-хе, де ті турки? Зараз з різницею м'ячів 0:4 у них мінімальні шанси на вихід в 1/8 з третього місця в разі перемоги над чехами. Але й тим, схоже, захочеться влаштувати матч-реванш.

Загалом, дивімося!

Олег Кудрін, Москва

Перше фото: AFP/Getty Images


Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-