Гібридний футбол часів гібридної війни
З завершенням першої половини чемпіонату української Прем’єр-ліги можна говорити і про фактичну смерть інтриги в боротьбі за титул. 13 очок різниці між «Шахтарем» та «Динамо» перетворює другу половину сезону якщо не у формальність, то у легку прогулянку «гірників» точно. Хіба що нова формула чемпіонату (на другому етапі шість кращих команд зіграють між собою у два кола) здатна дещо підвищити інтерес вболівальників до турніру. А головним питанням весни буде не чемпіонство, а друга путівка до Ліги чемпіонів, за яку сперечатимуться «Динамо» і «Зоря».
Безгрошів’я, еміграція, антирекорди
Здешевлення, омолодження, порожні трибуни – головні тренди першої половини цього сезону. За інформацією Transfermarkt.de, УПЛ сьогодні 11-а ліга в Європі за сукупною ціною футболістів - 305,5 млн євро. А ще п’ять років тому ми були на рівних з чемпіонатами Бельгії та Голландії. Нині ж тим же бельгійцям ми поступаємось ледь не на 200 млн євро! Тенденція здешевлення ліги триває (клуби продовжують продавати закордон кращих гравців) і весною нас може обійти кризова Греція. Найдорожчий український клуб за ціною складу – «Шахтар» сьогодні коштує 112,5 млн євро. Це лише 47 місце. Варто донеччанам продати Срну, Тайсона чи Марлоса і вони точно вилетять з топ-50.
Від’їзд легіонерів (зараз їх всього 17% від усіх гравців) та просто сильних футболістів у відповідь на урізання зарплат і преміальних змусив власників клубів та тренерів піти на суттєве омолодження команд. Середній вік гравців УПЛ – 23,8 років. А середній вік наймолодшої команди УПЛ «Волині» - 20,7 років! Це показники «чемпіонатів-донорів» (Хорватії, Сербії, Словенії, Чорногорії, Словаччини, Грузії), в яких молодь готують до виступів у більш заможних лігах. У найближчі роки така роль чекає і український чемпіонат. Причому українці переїжджатимуть не лише у Європу, але й до Азербайджану, Казахстану і навіть Білорусі. Там нині не просто більше платять, там СТАБІЛЬНО платять. А для українських футболістів це вже привід переїхати.
Ще одна «фішка» цього сезону – стрімке падіння відвідуваності стадіонів. В середньому на матч ходило 4500 глядачів. Це найгірший показник за усі 25 років проведення чемпіонату України. Втім не було б і таких цифр, якби не домашні матчі «Динамо», «Шахтаря», «Чорноморця» і «Дніпра». В сезоні побито безліч антирекордів: найменша кількість глядачів на домашньому поєдинку для «Динамо і «Дніпра» та в одному окремому турі. Встановлено і абсолютний антирекорд – 150 вболівальників на матчі «Сталь» - «Зоря». Як бачимо, далі падати вже немає куди. Причини - на поверхні: криза, відсутність зірок, бездіяльність клубів та ліги, клуби-безхатченки.
Сезон, на перший погляд, не запалив в Україні нових зірок, але кілька нових імен ми все ж дізнались. Насамперед, про таланти своєї клубної академії нагадало «Динамо». Сергій Ребров розпочав оновлення команди за рахунок власних вихованців. Доходило до 10 українців в основі! Віктор Циганков, Артур Рудько, Артем Бесєдін, Павло Оріховський – новачки, які є потенційними лідерами «Динамо» на найближчі роки. Осінь-2016 стала точкою відліку і для ще кількох знакових фігур у майбутньому: Андрія Борячука («Шахтар»), Густаво Бланко Лещука («Карпати»), Романа Яремчука («Динамо» - провів осінь в оренді в «Олександрії»), 19-річного Артема Дудика («Волинь») та 17-річного воротаря Андрія Луніна («Дніпро»).
Загалом, яке у країні життя – такий у ній і футбол. «Гібридний» чемпіонат – це теж відображення гібридної війни. У чому ж ця «гібридність»? Тут безліч ознак. Від того, що деякі наші футболісти і тренери дозволяють собі грати в російських командах – до тягаря необхідності для лідерів зберігати свій імідж за принципово не тих умов.
Святослав Василик, Київ.
