Рятувальників часто називають «героями без зброї». Кожного дня вони рятують життя людей, ліквідують пожежі, розбирають завали після російських обстрілів, знешкоджують вибухонебезпечні «подарунки» окупантів. Самі вони не думають, що є героями, але їхня буденна робота є неймовірно важкою, і це – справжній подвиг.

Укрінформ поговорив із головою Державної служби України з надзвичайних ситуацій Андрієм Даником про здобутки служби, психологічну підтримку рятувальників, напрями розвитку ДСНС та проведення робіт із розмінування територій української держави.

РЕЄСТР ТЕРИТОРІЙ, ЗАБРУДНЕНИХ ВНП, МОЖЕ ПОЧАТИ ПРАЦЮВАТИ ЦЬОГОРІЧ

 - Яка область України наразі, за вашим оцінюванням, є найбільш забрудненою вибухонебезпечними предметами внаслідок російської агресії? І чи є якісь територіальні особливості мінування тих чи інших територій України?

- На сьогодні найбільш забруднені Харківська, Херсонська та Донецька області.

Якщо говорити за дистанційне мінування, то його найбільше, звичайно, на Харківщині. Переважно це заборонені міжнародними конвенціями касетні протипіхотні міни ПФМ або протипіхотні міни ПОМ-3 із сейсмічними датчиками. Є певна складність в  знешкодженні їх, але наш особовий склад має достатню підготовку та рівень кваліфікації і забезпечений технічними засобами, щоб ефективно знешкоджувати ці ворожі міни.

- Раніше у ДСНС заявляли, що більша частина Київщини вже розмінована. Чи можете сказати, скільки ще гектарів Київської області потрібно розмінувати?

- Усі першочергові території Київщини, які підлягали розмінуванню, наші піротехніки очистили, зокрема населені пункти, об’єкти життєзабезпечення та дороги. Наразі розміновуємо сільськогосподарські поля.

На деокупованій території Київщини було очищено від боєприпасів 291 населений пункт. Піротехнічні підрозділи ДСНС із лютого 2022 року здійснили близько 12 тисяч виїздів і виявили та знешкодили понад 84 тисячі ВНП, очистили територію загальною площею понад 36 тисяч гектарів (обстежено 1 тисячу 941 кілометр автодоріг, 12 кілометрів залізничних колій, 1404 кілометри лінії електромереж, 11 кілометрів газопроводу, 1390 різних об’єктів і 2996 домогосподарств).

Уточню, що на сьогодні ми очистили понад 36 тисяч гектарів Київщини, окрім тієї зони, яку не можна розміновувати вздовж кордону задля безпеки держави.

Про площу, яку потрібно розмінувати, можна буде сказати лише після повного завершення бойових дій та проведення повного оцінювання аналізу забруднених територій.

У 2025 році заплановано: нетехнічне обстеження 29 територіальних громад загальною площею понад 11 тисяч квадратних кілометрів; технічне обстеження і розмінування території загальною площею 36,7 квадратних кілометрів у Бучанському, Вишгородському, Фастівському та Броварському районах; обстеження близько 1 тисячі 600 гектарів сільськогосподарських угідь у Вишгородському та Броварському районах.

- Якою є пріоритетність у ДСНС щодо розмінування? Що розміновується першочергово: ЛЕП, сільськогосподарські угіддя, ліси, акваторії тощо?

- Є дуже чіткі пріоритети щодо цього, коли починає працювати підрозділ, який заходить на деокуповану територію. Перший – це забезпечення нормального функціонування населення. Тобто маються на увазі об’єкти критичної інфраструктури, ЛЕПи, водогони, водовідведення, житлові масиви.

Другий – це сільськогосподарські угіддя, щоб відновити роботу сільськогосподарської промисловості.

Коли інші пріоритети виконані, тоді вже говоримо про підводне розмінування акваторії та розмінування лісів, лісових насаджень, лісових посадок.

- Якщо стежити за повідомленнями ДСНС щодо проведення робіт із розмінування, то можна побачити, що кількість знешкоджених ВНП день у день може сильно відрізнятися – це можуть бути і десятки снарядів за день, і понад тисячу. Що впливає на темпи проведення цих робіт? Чи пов’язано це зі щільністю мінування території України росіянами, чи на це впливають якісь інші фактори?

- Тут ніколи не буде однакової статистики. По-перше, це залежить від того, наскільки забрудненими є території. Якщо ми потрапляємо на мінне поле, яке росіяни ставили умисне і де йшло складне мінування, змішане, із застосуванням протипіхотних, протитанкових мін, то це уповільнює час розмінування. Бувають ділянки, де це можна зробити більш швидко.

По-друге, на цей процес впливає і сезонність виконання робіт. Наприклад, узимку є свої особливості, оскільки міни вмерзлі в ґрунт і покриті снігом. Також на це впливають рослинність, рельєф території, погодні умови та низка інших факторів. Та все ж головним чинником є незавершена війна, оскільки тривають постійні обстріли нашої території, і в деяких випадках це призводить до її повторного розмінування.

 - У Міністерстві економіки раніше заявили, що в Україні потрібно розмінувати приблизно 700 км² територій, прилеглих до енергетичної інфраструктури, та 4500 км ліній електропередач. Скільки, за вашими оцінюваннями, для цього потрібно часу?

- Як я говорив раніше, об’єктивну відповідь на це питання можна буде надати тільки тоді, коли закінчиться війна. Звичайно, підрозділи ДСНС активно готуються до цього моменту.

- Окупанти, відходячи з українських територій, масово їх мінують. Коли росіяни підуть із Криму і зі захоплених територій Донецької та Луганської областей, чи можуть вони, на вашу думку, замінувати і певні частини цих регіонів? Чи готові у цьому разі рятувальники проводити там роботи з розмінування одразу після того, як туди зайде українська влада? Чи планується створити для цього відповідний кадровий резерв?

- Від росіян можна чекати чого завгодно. Міжнародні конвенції вони ігнорують повністю. Тому, звичайно, після них ці території можуть бути дуже забрудненими. Ми готові до будь-якого розвитку подій.

Ми розбудовуємо свої навчальні центри, де навчаємо саперів. На сьогодні ми маємо більш ніж дві тисячі підготовлених фахівців із розмінування. Окрім цього, постійно збільшуємо кількість специфічних саперних підрозділів – підрозділів підводного розмінування (зокрема, тих, які можуть працювати на великій глибині), кінологічних саперних розрахунків та інших. У разі потреби ми завжди готові навчити та поставити у стрій необхідну кількість особового складу.

- Коли може розпочати роботу Реєстр територій, забруднених ВНП?

- Перед нами уряд поставив непросте завдання зі створення та запуску Реєстру територій, забруднених / імовірно забруднених вибухонебезпечними предметами. Ми докладаємо максимум зусиль для того, щоб він запрацював до кінця цього року.

- Якої техніки рятувальники найбільше потребують для здійснення розмінування – легких і важких машин механізованого розмінування, авто для перевезення піротехніків, бронезахисту тощо?

- На сьогодні наші підрозділи достатньо забезпечені, щоб виконати всі поставлені перед ними завдання. Ми отримуємо достатню кількість грошей із загального фонду державного бюджету на придбання техніки. Також у нас діє близько 10 спільних проєктів міжнародної технічної допомоги із нашими партнерами.

Окрім того, у нас значно розширився парк машин механізованого розмінування, які можуть очищати від ВНП складно заміновані ділянки. Ми вже маємо 89 таких машин. Під час процесу очищення території також застосовуємо роботи для знешкодження найбільш небезпечних мін і дрони зі спеціальним обладнанням для виявлення мін.

- Якщо говорити про техніку ДСНС, то скільки одиниць із початку повномасштабної війни отримали рятувальники, якої і з яких країн найбільше?

- З початку повномасштабної війни ми вже отримали понад три тисячі одиниць техніки. Звичайно, це була дуже потужна підтримка від інших країн та різних організацій. Якщо говорити про держави, які нам допомагають, то нам допомагає весь світ.

Тільки минулого року ми отримали близько 600 одиниць різної техніки від партнерів для наших підрозділів.

Дуже потужну підтримку раніше нам надала Данія. Це були 40-метрові пожежні колінчасті підйомники. Вони дуже сильно стали нам у пригоді й уже врятували не одне людське життя.

Але потрібно розуміти, що ворог у нас захопив 1006 одиниць техніки. Окрім цього, 98 одиниць техніки росіяни знищили та 372 – пошкодили.

Зазначу, що 70% пошкодженої техніки ми змогли евакуювати, відновити і знову поставити на бойове чергування.

НАЙБІЛЬШЕ ПОЖЕЖ НА ЗАМІНОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ БУЛО ЗАФІКСОВАНО НА ХАРКІВЩИНІ ТА ДОНЕЧЧИНІ

- Чи зросла у минулому році кількість пожеж в екосистемах і приватних домівках громадян? Якщо так, то наскільки? І де найчастіше в Україні стаються пожежі?

- Дійсно, за минулий рік у нас спостерігається значне зростання кількості пожеж – десь на рівні близько 50%. Якщо розділити цю кількість пожеж по країні, то вона вийде приблизно пропорційною – за винятком тих територій, які біля лінії бойового зіткнення. Там кількість пожеж зросла в багато разів, і причина цього – дії ворога. Тому що потенційно спричинити пожежу може навіть кожен збитий «шахед».

- Де найчастіше фіксувалися випадки, коли рятувальники прибували на місце пожежі, а територія була замінованою, унаслідок чого пожежа ставала масштабною?

- Такі пожежі найчастіше фіксували в Харківській і Донецькій областях та в зоні відчуження на Київщині. Для реагування на них ми розробили відповідні алгоритми. І тепер на потенційно заміновані ділянки разом із пожежниками відразу виїжджають саперні розрахунки і працюють разом. 

На превеликий жаль, ми минулого року мали втрати серед особового складу і техніки під час гасіння лісових пожеж на замінованих ділянках. Ми робимо висновки, посилюємо наші підрозділи сучасним обладнанням і вдосконалюємо методику їхньої роботи.

- Скільки загалом наразі в Україні створено пожежно-рятувальних підрозділів? Скільки в Україні підрозділів добровільної та місцевої пожежної охорони? І скільки підрозділів добровільної та місцевої пожежної охорони потрібно відкрити, щоб їх було достатньо, як ви вважаєте?

- Ми маємо десь понад 1200 державних пожежних частин і 1100 підрозділів, що належать до добровільної і місцевої пожежної охорони.

Звичайно, цієї кількості підрозділів недостатньо, щоб забезпечити покриття всієї країни мобільністю реагування. Десь ще до тисячі таких підрозділів належить створити. І ми активно працюємо над цим – допомагаємо місцевим органам влади, передаємо їм техніку, яка є надлишковою, щоби якомога швидше покрити цей дефіцит.

- Раніше у ДСНС почали вводити медрозрахунки у пожежних частинах. Для чого вони потрібні та як працюють? Чи надають вони допомогу тільки рятувальникам, наприклад, чи й іншим громадянам? Скільки потрібно цих медрозрахунків? І чи будуть їх вводити в майбутньому в усіх підрозділах ДСНС?

- Медики ДСНС професійно надають медичну допомогу, стабілізують потерпілих, забезпечують порятунок їхніх життів, транспортують та евакуюють людей до медичних установ.

На сьогодні в системі ДСНС працює 113 медичних розрахунків: 53 – для медичного супроводу робіт із гуманітарного розмінування; 24 – для медичного супроводу аварійно-рятувальних робіт; 36 – у закладах охорони здоров’я рятувальної служби.

Якщо говорити, наприклад, про лінію бойового зіткнення, то там наші медики присутні у кожному пожежному підрозділі або біля кожного підрозділу розмінування.

Допомогу вони надають як співробітникам Державної служби України з надзвичайних ситуацій, так і співробітникам інших структур Сил безпеки й оборони, а також цивільному населенню. Вони ефективно працюють і врятували уже багато громадян.

Протягом 2024 року було здійснено 232 ротації медичних розрахунків, під час яких надано медичну допомогу особовому складу в 5 тисячах 264 випадках. Вони надали меддопомогу 1187 цивільним особам і транспортовали / госпіталізували до медичних закладів 26 людей.

У всіх підрозділах ДСНС їх вводити непотрібно. Ми маємо в країні потужну систему невідкладної медичної допомоги, і вона дуже ефективно працює.

- Наскільки часто тепер люди приходять до тих Пунктів незламності, які раніше розгорнули рятувальники? Чи достатньо цих Пунктів незламності у ДСНС?

- Загалом у державі розгорнуто понад 8 тисяч Пунктів незламності, з яких понад 800 – від ДСНС. Із них 761 – це стаціонарні пункти на базі підрозділів та 42 – мобільні на базі наметів ДСНС. До Пунктів незламності рятувальної служби від початку широкомасштабного вторгнення РФ звернулися понад 670 тисяч громадян.

Якщо немає ніякої небезпеки, то у цей пункт може заходити одна-дві людини за день, але коли стаються удари ворога, коли починаються аварійні чи планові відключення світла, тоді ці пункти стають дуже затребуваними.

Якщо говорити про наші дії, як, наприклад, нещодавно було у Сумах (інтерв’ю записано 31 січня, – ред.), то коли ми бачимо, що ворог вражає той чи інший об’єкт, ми розгортаємо швидкі мобільні пункти надання допомоги, які є Пунктами незламності, саме в тих місцях, де це потрібно.

ВІД ПОЧАТКУ ПОВНОМАСШТАБНОЇ ВІЙНИ ЗАГИНУЛО 100 І БУЛО ПОРАНЕНО 430 РЯТУВАЛЬНИКІВ

- Скільки з початку повномасштабної війни було поранено і загинуло рятувальників? І чи підтримує ДСНС родини загиблих рятувальників, чи продовжує з ними спілкуватися?

- На превеликий жаль, 100 наших співробітників загинули. Це дуже велика цифра і дуже болючі втрати. Також ми маємо 430 рятувальників із пораненнями.

Чи проходили наші поранені лікування за кордоном? Так, звичайно. Багато хлопців серед наших поранених – це сапери. На превеликий жаль, мінно-вибухові травми мають дуже важкі наслідки, і відновлення після таких поранень дуже складне, дуже довготривале та дуже дороговартісне.

Наші хлопці дуже мотивовані, і якщо є найменша можливість повернутися служити в бойові підрозділи, то, звичайно, вони намагаються повернутися служити саме туди.

Для тих, хто не може продовжувати службу в бойових підрозділах, ми надаємо можливість працювати на викладацьких постах у наших навчальних закладах, у тренувальних центрах, на якихось адміністративних посадах, які не потребують виконання завдань, пов’язаних із ризиком.

Ми розуміємо, що це – дуже потужний кадровий резерв саме у досвіді. Цих людей потрібно зберегти будь-якими способами і зробити так, щоб вони передали свій досвід молодим офіцерам, сержантам, які, відповідно, готуються до цієї роботи.

Якщо говорити про сім’ї загиблих, то, звичайно, відповідна робота ведеться. Ми маємо ціле управління, яке ними опікується. Це дуже складний процес, і він потребує планової і дуже серйозної роботи.

- Робота рятувальників є дуже важкою і складною, зокрема морально. Чи отримують вони психологічну допомогу? І чи можуть таку допомогу отримати їхні сім’ї?

- Ми маємо свою психологічну службу, що працює як із нашими співробітниками, так і з цивільним населенням. Психологи працюють безпосередньо у «червоній зоні», у зоні виникнення НС, де надають допомогу людям. Після ліквідації надзвичайних ситуацій наші спеціалісти працюють з особовим складом у підрозділах, а також з їхніми сім’ями (за потреби).

Робота рятувальника складна, потребує багато сил і ресурсів на її виконання.

Наприклад, коли ми почали формувати саперні підрозділи, то мали втрати, і це дійсно була трудомістка і тривала робота наших психологів, оскільки потрібно було спілкуватися із сім’ями загиблих.

Я згадав саме за саперні підрозділи тому, що це підрозділи, які відсотково, за кількістю, мають найбільші втрати серед особового складу. Відповідно вони – як лакмусовий папірець, що показує психологічний стан наших фахівців.

- Скільки осіб з-поміж тих, хто працював у ДСНС, виявили бажання піти на фронт?

- На сьогодні 538 наших співробітників виявили бажання та перейшли на службу в бойові підрозділи. Вони подали відповідні рапорти, перевелися і захищають Батьківщину зі зброєю в руках.

- Скільки рятувальників є в полоні у росіян і скількох вже вдалося повернути в Україну?

- У полоні досі четверо наших співробітників, одного вважають безвісти зниклим. Загалом нам вдалося повернути двох наших працівників, одного з них – минулого року. За підтримки міністра внутрішніх справ, омбудсмана та Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими ми ведемо постійну роботу в цьому напрямі.

Звичайно, ворог не мав так вчиняти і брати рятувальників у полон, відповідно до Женевської конвенції… Проте наші співробітники вже майже три роки в полоні.

- Раніше ви казали, що у системі ДСНС є певний некомплект, і що якщо забрати більше людей на фронт, то це може бути критичним для проведення рятувальних робіт. На якому рівні тепер цей некомплект?

- Некомплект у системі становить 25%. Але завдяки підтримці уряду весь наш оперативний особовий склад був заброньований.

Окрім виконання завдань по лінії бойового зіткнення, залишаються й інші життєві події, що були і в мирний час. Вони виникають і тепер – наприклад, звичайні побутові пожежі. Тому потрібно, щоб для ефективного та швидкого реагування на них була, відповідно, достатня кількість рятувальників.

Воднораз на сьогодні ми маємо оптимальну кількість співробітників, які можуть надавати допомогу населенню і ліквідовувати наслідки надзвичайних ситуацій та інших подій.

- Скільки з початку повномасштабної війни було повністю зруйновано будівель ДСНС, скільки їх пошкоджено через обстріли росіян? Чи є домовленості з міжнародними партнерами про відновлення цих приміщень? Якщо так, то з якими країнами?

- На сьогодні було зруйновано 29 будівель ДСНС та 382 – пошкоджено. Окрім цього, 96 наших підрозділів є на окупованих територіях. Нам складно сказати, у якому стані вони і що з ними зробили росіяни.

Усі пожежні частини, що були пошкоджені на території, яку контролює уряд України, ми відновили.

Активну допомогу тут нам надають міжнародні партнери. Серед інших, це і такі міжнародні організації, як ПРООН і Червоний Хрест. Але і державний ресурс працює в цьому напрямі. Тому, як я сказав раніше, пожежні підрозділи на всій території України відновлені та функціонують.

ЖІНКИ ПРАЦЮЮТЬ У КОЖНОМУ ПІДРОЗДІЛІ РЯТУВАЛЬНОЇ СЛУЖБИ

- Чи багато жінок працюють у складі рятувальної служби і які професії вони для себе обирають найчастіше, наприклад, фах сапера тощо?

- Ми підтримуємо політику гендерної рівності. Жінок у нашій системі багато, і вони – у кожному підрозділі. Так, є у нас і жінки-саперки, наразі їхня кількість не дуже велика. Виявилося, що саме операторки безпілотних систем чудово справляються із покладеними на них функціями.

Також хочу зазначити, що ми маємо пілотесу гелікоптера, а це вперше за всю історію ДСНС, коли дівчина почала керувати гелікоптером.

- Скільки у ДСНС працює спеціалістів для розбирання завалів на висоті? І скількох таких спеціалістів у складі рятувальної служби буде достатньо?

- За останній рік ми швидко підготували 500 відповідних рятувальників і екіпірували їх. Зазначу, що екіпірування такого співробітника коштує дорого – близько ста тисяч гривень за комплект.

Враховуючи сьогодення, ми розуміємо, що потрібно додатково навчити приблизно таку ж кількість фахівців.

- Як тепер працюють підрозділи робототехніки ДСНС?

- Ми створили у себе підрозділ, що організовує роботу безпілотних систем та робототехніки. Мова про комплекси, які застосовують у своїй роботі наші сапери, пожежні, інженери та водолази… На сьогодні для цілей пожежогасіння ми маємо вісім роботів, що протягом минулого року ефективно залучалися під час гасіння пожеж на об’єктах нафто-, газовидобувної промисловостей та нафтосховищ.

Розвиваємо і підрозділ підводних та надводних дронів – це ті, які застосовуються для проведення пошукових робіт та для розмінування акваторій. Плануємо посилюватися й розвиватися у цьому напрямі. Маємо напрацювання з міжнародними партнерами, які нас підтримують.

НАЙБІЛЬШЕ Я ПИШАЮСЯ ЛЮДЬМИ, ЯКІ ПРАЦЮЮТЬ У ДСНС

- Які найбільші здобутки має рятувальна служба за останній рік повномасштабної війни з Росією?

- Їх багато. Якщо говорити за пожежогасіння, то ми відпрацювали ефективні способи гасіння пожеж на об’єктах нафто-, газовидобувної промисловостей, гасіння пожеж нафтосховищ. Ми впровадили нові алгоритми дій під час повітряних ударів, серед яких – залучення роботизованих систем, що працюють дистанційно.

Ми активно розбудовуємо і посилюємо спроможності гірських рятувальних підрозділів ДСНС, які рятують людей у горах. Вони мають дуже високу ефективність. Наприклад, у Карпатському регіоні наші гірські рятувальники з початку 2025 року врятували вже 35 людей.

Триває розбудова ефективної системи цивільного захисту держави. Окрім іншого, минулого року ми проводили комплексні навчання всіх служб із підготовки до блекаутів, які дали дуже позитивний результат.

Ми відновлюємо і спроможності нашої авіації. Поки що не хочу деталізувати це питання, але найближчим часом, думаю, ми покажемо всьому суспільству, що напрацювали.

За цей період ми також створили інженерну службу у складі Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Тепер без підтримки інженерної техніки важко швидко й ефективно розібрати руйнування та завали, що були спричинені обстрілами.

Ще один напрям нашого розвитку – кінологи. На початку війни ми мали виключно собак, які здійснювали пошук живих людей під руїнами та завалами і по запаховому сліду в умовах населених пунктів та природних середовищах. Тепер ми також маємо собак, які здійснюють пошук загиблих громадян у цих же умовах. У нас є собаки-детектори, що ідентифікують об’єкти на наявність вибухових речовин.

Ми розбудовуємо і систему розмінування саме підводної акваторії. Окрім того, розбудовуємо мережу пунктів безпеки на воді, що забезпечить оперативне реагування на події на водних об’єктах.

Проведено підготовку та розгортання підрозділів радіаційного, хімічного та біологічного захисту, а також розширено їхній функціонал. Ці підрозділи активно залучаються до гасіння масштабних лісових пожеж, де може не вистачати особового складу.

- Які найголовніші зміни сталися від початку повномасштабної війни з РФ і дотепер у роботі рятувальників? Чи став колектив рятувальної служби за цей період згуртованішим, витривалішим? Чи були такі випадки, коли співробітники ДСНС зберігали стосунки із цивільними громадянами, яких вони рятували на початку 2022 року?

- Звичайно, наш колектив пережив важкий період і став загартованішим. Він став єдиним і підвищив свою професійність.

За період «до війни» і «сьогодні» – це зовсім різні рятувальні служби. ДСНС стала високопідготовленою, професійною, багатогранною і по-сучасному оснащеною.

Чи підтримують рятувальники взаємини з тими, кого вони рятують? Звичайно, але це – їхні особисті стосунки. Є випадки, коли врятовані стали самими ж рятувальниками, прийшли працювати до ДСНС України.

Техніка може бути розбита і її можна буде відновити; оснащення можна втратити і можна придбати, а наші люди, з їхніми знаннями – це найбільш цінний ресурс, який маємо. Я пишаюся нашим особовим складом, він – найголовніше, що в нас є.

Марія Гончар, Київ
Фото Павла Багмута, Руслана Канюки, Володимира Тарасова й ті, що надала пресслужба ДСНС