В Україні запустили сайт «Далі Є» для постраждалих від сексуального насильства під час війни
Про це Укрінформу повідомили організатори проєкту.
“Пережити сексуальне насильство під час війни – це надзвичайно травмуючий досвід. Не кожна людина, яка пройшла крізь нього, готова про це свідчити, говорити чи звернутися за допомогою. Світова практика показує, що у таких випадках люди можуть звернутися за допомогою через місяці чи роки. Ми хочемо вплинути на це в Україні, надавши людям всю необхідну інформацію про те, як та де можна отримати всебічну допомогу. Всі дані, контакти, поради на одному сайті, який може стати першим кроком для людини в отриманні допомоги”, – зазначає лідер проєкту MH4U Гайко Кьоніґштайн.
На сайті “Далі Є” покроково описано те, яким чином можна самостійно допомогти собі у такій ситуації, а також контакти надійних організацій, куди можна звернутися за медичною, психологічною та юридичною допомогою в Україні та Польщі.
Крім даних про те, де можна отримати допомогу, проєкт MH4U також ділиться й іншою корисною інформацією у цій складній темі: що робити, якщо ви стали свідком насильства, як спілкуватися з близькою людиною, яка пройшла крізь такий досвід.
Також на сайті можна знайти розділ з корисними матеріалами для фахівців у сфері психології, юриспруденції та журналістики: як працювати з такими клієнтами, як етично проводити інтерв’ю та писати про це.
“На сьогодні ми не знаємо скільки насправді наших людей пережили сексуальне насильство, скоєне російськими військовими. Але є чітке відчуття, що таких випадків багато. Саме тому наше головне завдання – поширити інформацію про те, де можна отримати допомогу і до кого можна звернутися. Щоби люди, які пережили такий досвід, знали, що вони не самі. Крім цього, ми вважаємо, що нам необхідно порушувати цю тему на інформаційному фронті, щоби не лише пам’ятати про звірства росіян, а й знати, що робити, якщо твоїй близькій людині може знадобитися схожа допомога. Адже це, на жаль, може статися з будь-ким. Із запуском нашої інформаційної платформи ми стартуємо активну комунікацію на цю тему: плануємо залучати різні медійні канали, лідерів думок та експертів, аби донести наш головний меседж – далі точно є”, – наголосила керівна партнерка агенції One Health Наталя Ольберт-Сінько.
Окрема частина сайту присвячена цінності свідчень людей, які пережили сексуальне насильство під час війни. Організатори проєкту зазначають, що відповідно до міжнародної практики, свідчення людей, які постраждали від насильства, можуть бути достатніми доказами скоєння злочину сексуального насильства. Людина, яка постраждала внаслідок сексуального насильства, має повне право на відновлення справедливості в українських та міжнародних судах у будь-який момент, адже такі злочини не мають терміну давності.
Зазначається, що вже зараз відповідні інстанції проводять збір свідчень, щоб злочинці отримали покарання. І саме свідчення людей, які крізь це пройшли чи стали свідками такого злочину, мають найбільше значення.
Станом на липень ООН зафіксували 124 випадки сексуального насильства від початку вторгнення росії, а українські правоохоронці відкрили понад 20 кримінальних проваджень щодо сексуального насильства, вчиненого російськими військовими. Але ці цифри, як наголошують організатори проєкту, – лише верхівка айсберга.
Проєкт «Психічне здоров’я для України»/Mental Health for Ukraine (MH4U) ― це чотирирічний проєкт (з 2019 по 2023 рік), метою якого є покращення якості та доступності допомоги та психосоціальної підтримки для людей із психічними розладами в Україні.
Проєкт впроваджується за підтримки Швейцарії, що надається через Швейцарську агенцію розвитку та співробітництва (SDC), у контексті Національної стратегії реформування системи охорони здоров’я в Україні на період 2015-2020 років та підтримки реформи системи охорони психічного здоров'я в Україні.
MH4U втілює підходи «Концепції розвитку охорони психічного здоров’я в Україні на період до 2030 року», що передбачає «створення цілісної, ефективної системи охорони психічного здоров’я, яка функціонує в єдиному міжвідомчому просторі, забезпечує покращення якості життя та дотримання прав і свобод людини».
