«Транспортний безвіз» із Європою: що виграє Україна
З 29 червня між Україною та ЄС запрацював так званий “транспортний безвіз”: підписано Угоду про вантажні перевезення автотранспортом, що скасовує необхідність отримання дозволів для виконання українськими перевізниками двосторонніх і транзитних перевезень європейською територією. Угодою також передбачене спрощення визнання водійських документів: Україна і Євросоюз звільняють власників водійських посвідчень, виданих однією зі сторін, від вимоги мати міжнародне посвідчення водія. Це важливо для тих українців, котрі мають водійські посвідчення старого зразка.
Щоправда, наразі угода діє на тимчасовій основі, на постійній же запрацює після завершення ратифікаційних процедур. Українська сторона сподівається, що це станеться якнайшвидше.
В умовах логістичних ускладнень, пов’язаних із війною, укладення Угоди стало непоганим доважком до вже досягнутих Україною домовленостей про тимчасове скасування дозволів на вантажні автоперевезення з 12 країнами ЄС (Австрія, Угорщина, Італія, Латвія, Естонія, Болгарія, Німеччина, Данія, Литва, Румунія, Греція та Словаччина).
Перманентні “битви за дозвільні квоти” позаду?
Окрім спрощення транскордонних перевезень, що, поміж іншого, допоможе пришвидшити український експорт до ЄС і транзитом через Європу, підписання Угоди сприяє розв’язанню наболілої проблеми видачі міжнародними партнерами дозволів автоперевізникам, - кажуть експерти. Ну дуже вже неохоче європейці надавали такі дозволи, скорочували квоти, захищаючи інтереси своїх перевізників, які небезпідставно остерігаються конкуренції з боку роботящих і невибагливих до умов та оплати праці українських далекобійників. І щодалі, то проблем із дозволами ставало все більше. На жаль, не одного списа було зламано в суперечках довкола дозвільних обмежень у відносинах із нашим найвідданішим сусідом — Польщею - після того, як 2018 року Варшава на 20% зменшила кількість дозволів для українських перевізників (із 200 до 160 тисяч). Відтоді під час постійних переговорів Києву доводилося буквально “вигризати” кожну додаткову квоту. Подібні проблеми виникали і у відносинах з деякими іншими сусідами. Це не лише заважало вітчизняним транспортникам заробляти на європейських перевезеннях, а й обмежувало український експорт — передовсім, до країн Західної Європи. Тобто, проблема потребувала комплексного розв’язання.
І війна пришвидшила започатковані минулої осені перемовини про укладання Угоди. “Розуміючи складну логістичну ситуацію в Україні, зумовлену блокадою морських портів та пошкодженням транспортної інфраструктури, європейські колеги синхронно рухалися нам назустріч та значно прискорили процес узгодження. Продовжимо працювати над якнайшвидшою транспортною інтеграцією в ЄС. Продовольча криза, яка нині розгортається, є яскравим доказом того, що така інтеграція в інтересах не тільки України, але й всієї світової спільноти”, - наголосив, коментуючи підписання документа, міністр інфраструктури України Олександр Кубраков.
Про практичні вигоди від підписання документа
В Мінінфраструктури нагадали, що в умовах повномасштабної війни та блокування українських портів обсяг експорту автомобільним транспортом і, як наслідок, потреба у дозволах на міжнародні перевезення за деякими напрямками зросли в кілька разів. Тепер такі дозволи не потрібні. Що, з одного боку, допоможе заощадити час, який не потрібно буде витрачати на бюрократичні процедури, а з іншого — унеможливить невмотивовані зупинки українських вантажівок на кордонах чи на європейських автошляхах. Це також і про заощадження коштів. Адже за видачу дозволів деякі країни (зокрема, Угорщина) вимагали плату.
“Угода про вантажні автомобільні перевезення плюс рішення ЄС щодо скасування мит і тарифів на українські товари дають нашому бізнесу економію в десятки мільйонів доларів, а головне – відкривають для української продукції неймовірні можливості на європейських ринках”, - вважає прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Заступник міністра інфраструктури Мустафа Наєм прогнозує, що вже найближчим часом обсяг вантажних перевезень зросте у 5-7 разів порівняно з довоєнним періодом. А це — додаткова валютна виручка для підірваної війною економіки України.
“Ми стали повноцінним членом транспортної родини Європейського Союзу. Тепер наші автоперевізники рівні з усіма своїми колегами з ЄС. Щорічні бідкання з приводу нестачі міжнародних дозволів назавжди залишаться в історії. І ще одна невелика, але важлива перемога, про яку ми поки що не говорили”, - вважає Наєм.
А віце-президент Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (АсМАП) Петро Главацький в коментарі Укрінформу нагадав, що наша країна йшла до підписання цього документа щонайменше 10-15 років, особливо - після 2016-го, з підписанням Угоди про асоціацію з ЄС. Те, що ми нарешті отримали цей договір, фахівець вважає величезним проривом.
“Загалом, як на мене (а я в міжнародних перевезеннях понад 30 років) це, мабуть, найбільш важлива домовленість для міжнародних автоперевізників. Вона дозволяє без оформлення спеціальних дозволів здійснювати двосторонні і транзитні перевезення територією 27 країн Євросоюзу. В абсолютних цифрах картина така: якщо, наприклад, вся квота дозволів, якими Україна обмінюється з 44 країнами, - приблизно 800 тисяч, то 72% із них (515 тисяч дозволів) припадає на частку країн Євросоюзу. Я вже не кажу, що це - фінансова економія для перевізників (приблизно 25 мільйонів гривень), яким тепер не потрібно платити за дозволи. Головне — можливість більш вільного доступу на ринки ЄС”, - пояснив Главацький.
Він нагадав, наскільки складними були переговори про скасування квот. Проблема дефіциту дозволів від низки країн, починаючи з Польщі, Румунії та Угорщини, стала справжньою “притчею во язицех”, до її розв’язання останнім часом долучалися найвищі ешелони української влади — аж до прем’єра та президента. Але пробити цю скелю було дуже важко. Тому що європейські країни активно захищали свій ринок, своїх перевізників.
“Відтепер українські перевізники необмежені в кількості поїздок територією ЄС. Єдине, що наразі, до офіційного оприлюднення тексту Угоди, незрозуміло, які види перевезень підпадають під її дію (є ж іще тристоронні та спеціальні перевезення). Чи, приміром, такий нюанс: в Угоді немає згадки про екологічність автотранспорту, на який поширюються домовленості. А це важливо з огляду на те, що останнім часом рейси до Європи в нас виконували транспортні засоби категорії нижче “Євро 4”. Тож потрібні уточнення від європейських партнерів. Тому ми звернулись до Міністерства інфраструктури з проханням деталізувати, як працюватиме Угода на практиці, аби донести до перевізників конкретні інструкції щодо її виконання”, - розповів Главацький.
Він уточнив, що в Мінінфраструктури пообіцяли надати роз’яснення у найближчі день-два. Тому, за словами представника АсМАП України, хоча де-юре Угода й набрала сили, де-факто для її дії знадобиться ще два-три дні: “Окрім того, що документ ще до кінця не формалізований, маю сумніви, що, приміром, усі компетентні органи 27 європейських держав поінформовані про те, що Угода уже працює і що українські перевізники можуть виконувати перевезення без дозволів. В Мінінфраструктури пообіцяли узгодити всі питання з представниками країн ЄС, щоб вони офіційно підтвердили готовність згідно з домовленостями пропускати наших перевізників”.
Про перспективи й нові очікувані домовленості
Експерти не прогнозують особливих проблем при ратифікації угоди країнами-членами ЄС. Адже всі розуміють, що це означає для нашої країни і для продовольчої безпеки у світі. Прогнози щодо перспектив продовження дії документа у червні наступного року (наразі передбачено, що Угода діятиме протягом року з можливістю пролонгації) обережніші. Є ризик, що після завершення війни й розблокування українських портів деякі з нинішніх аргументів на користь “транспортного безвізу” втратять свою актуальність й дехто із європейців захоче знову обмежити конкуренцію, яку українці складають їхнім перевізникам. Але і така ймовірність, схоже, мінімальна. Тож, сподіватимемося, що “транспортний безвіз” із Європою — то назавжди.
У Міністерстві інфраструктури також високо оцінюють ймовірність укладання подібних угод з іншими міжнародними партнерами — Туреччиною, Казахстаном, Азербайджаном, переговори з якими тривають, а також із Молдовою, яка отримала “транспортний безвіз” із Європою одночасно з Україною.
За словами Петра Главацького, окрім держав ЄС, Україна, насамперед, потребує укладання угоди про “транспортний безвіз” з Туреччиною, обсяги автоперевезень з якою доволі значні. “Попередні домовленості про це вже є. І вже виноситься на рівень ратифікації бездозвільна система транзитних і двосторонніх перевезень. Потім - в основному, віддалені ринки — Казахстан, Вірменія, Грузія, Азербайджан, Таджикистан, Киргизстан, Туркменістан. Хоча у нас там і невеликі квоти на дозволи, обсяги перевезень доволі значні. Просто через велику відстань поїздок виконується не так багато. Та з огляду на перспективу, мати бездозвільний режим автоперевезень із цими державами для України також важливо”, - переконаний віце-президент АсМАП.
Принагідно він нагадав, що вже кілька років діє угода про бездозвільну систему перевезень з Великою Британією, також ратифіковано відповідні домовленості зі Швейцарією.
“Звичайно, було б ідеально мати бездозвільну систему автоперевезень з усіма країнами. Й підписання угоди із таким впливовим гравцем як Європейський Союз, - важливий крок у цьому напрямку”, - підсумував Петро Главацький.
Владислав Обух, Київ
