Транш МВФ за «антиросійську істерію»

Транш МВФ за «антиросійську істерію»

Укрінформ
Як маніпулювали проросійські медіа за тиждень 22-28 листопада

Цього тижня МВФ надав Україні новий транш. Умови Меморандуму традиційно викликали багато маніпуляцій з боку проросійських сил, для яких співпраця з міжнародними партнерами –  завжди привід нагадати про «зовнішнє управління» та «втрату суверенітету». Не обійшлося без історичних фейків російської пропаганди: до Дня пам’яті жертв Голодомору писали про те, що штучно створеного голоду не було. Крім цього, згадували вічні фейки про Революцію Гідності, а також просували наратив, що Росії немає сенсу нападати на Україну. 

Як в український інфопростір потрапляють російські наративи –  VoxCheck аналізує в рамках спільного проєкту з Центром стратегічних комунікацій. Попередні випуски читайте тут.

УКРАЇНА ОТРИМАЛА ВІД МВФ ТРАНШ ЗА «ВИТОК АНТИРОСІЙСЬКОЇ ІСТЕРІЇ»

Що сталося? Міжнародний валютний фонд виділив Україні другий транш у рамках кредитної програми stand-by, ухваленої у червні 2020 року. Україна отримала 700 мільйонів доларів. Фонд також продовжив кредитну програму до червня 2022 року –  без цього Україна не змогла б отримати позики на ще понад 2 млрд дол. Для того, щоб отримати наступні транші, українська влада зобов’язалася виконати низку вимог.

Саме ці вимоги та їхні потенційні наслідки стали предметом для маніпуляцій у проросійських ЗМІ. Їхню суть можна звести до таких тез:

● Тарифи збільшаться у кілька разів, бо Україна зобов’язалася скасувати регулювання тарифів на енергоносії.

(«Страна»: «....електроенергія для людей подорожчає вдвічі, опалення – втричі, вода – в 1,5-2 рази, газ – у чотири рази або навіть більше».

from.ua: «...країна за якісь сміховинні 700 мільйонів доларів може отримати природну гуманітарну катастрофу»).

● Транші руйнують суверенітет України.

(«...чергові транші від МВФ, якими пишається влада, ніяк не допомагають розвитку країни, а лише поглиблюють боргову яму та руйнують суверенітет держави» –  пишуть проросійські ЗМІ, цитуючи нардепа від «ОПЗЖ» Юрія Бойка).

● Україна –  під зовнішнім управлінням, бо МВФ втручається у внутрішню політику.

(«Але ці два пункти (перевірка членів Вищої ради правосуддя та наглядові ради на держпідприємствах –  ред.), які демонструють, що МВФ втручається у сфери життя нашої країни, які не мають до нього жодного відношення, – найкращий доказ того, що Україна перебуває фактично в колоніальній залежності. І якщо це не зовнішнє управління, то тільки тому, що «зовнішнє управління» – надто м'який термін»).

Однак усі ці твердження –  маніпулятивні.

По-перше, фіксовані тарифи на газ, які встановила влада, обернуться більшими видатками із бюджету. До кінця 2021 року уряд спрямує на підтримку комунальних теплопостачальних компаній 1 млрд грн, щоб не підвищувати тарифи на опалення та гарячу воду, пише BBC. Ще 11,4 млрд грн виділять з бюджету у 2022 році. Проте навіть цього буде недостатньо, щоб перекрити різницю між ринковими цінами та фіксованими тарифами. До того ж фінансова підтримка буде потрібна державному «Нафтогазу», який надає певну частину ресурсів за фіксованою ціною. Значних змін тарифів до кінця опалювального сезону не буде, але після нього ціни мають наблизитися до ринкових. Дуже важливим, але невідомим поки фактором будуть ціни на газ у ЄС, які значним чином визначатимуть внутрішні ціни.

По-друге, кредитні зобов'язання не впливають на суверенітет країни. МВФ надає фінансову підтримку за запитом своїх держав-членів. Коли країна робить запит на кредитування, уряд країни та МВФ мають погодити програму заходів економічної політики, яка стабілізує економіку країни. Рішення про те, брати кредит у МВФ чи ні, погоджуватися на умови кредитування чи ні, приймають органи влади кожної країни. Програму реформ із «оздоровлення» економіки МВФ теж розробляє спільно з країною-позичальником. 

По-третє, ті реформи, які Україна зобов’язується виконувати, ми маємо робити не для МВФ, а для себе, аби прискорити розвиток економіки та створити якісний бізнес-клімат. 

Розбираємо маніпуляцію на згаданих прикладах Вищої ради правосуддя (ВРП) та наглядових рад. ВРП –  це орган суддівського самоврядування. Серед іншого ВРП може притягати до відповідальності недоброчесних суддів і таким чином сприяти очищенню судової системи. Однак до попереднього складу ВРП були обрані недоброчесні судді, нездатні змінити систему. Тому виникла необхідність «перезавантажити» ВРП, зокрема створити Етичну комісію, яка перевірятиме майбутніх членів ВРП на доброчесність та відсіюватиме тих, хто не пройшов перевірку.

Незалежні суди та судді вкрай важливі для інвестиційного клімату України та боротьби з корупцією. А наглядові ради –  це незалежний нагляд за керівництвом державних підприємств, а отже –  менше можливостей для нього працювати в інтересах олігархів чи політиків. Ці реформи потрібні не МВФ, а Україні. 

Кошти цього траншу надійдуть не до золотовалютних резервів, а до державного бюджету, що трапляється не так часто. Отже, уряд зможе за рахунок цих коштів профінансувати заплановані видатки. А значить доведеться менше позичати на внутрішньому та зовнішньому ринку та менше витрачати на обслуговування боргу в майбутньому, бо кредити МВФ значно дешевші за ринкові. Крім цього, співпраця з МВФ –  це гарний сигнал для всіх інвесторів, тому Україні важливо залишатися в програмі. 

Сайти з пулу закритих телеканалів Віктора Медведчука, які постійно передруковують заяви партії «ОПЗЖ», цього разу написали: «Новий кредитний транш МВФ – завуальована подачка Заходу за відпрацювання Києвом чергового витка антиросійської істерії». Так звані «проєкт антиросія», «антиросійська політика» чи «русофобія» –  головний наратив кремлівських медіа, яким РФ намагається виправдати санкції чи політику країн, які відмовляються визнавати її міжнародні злочини чи ухвалювати корисні для Росії рішення. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Міжнародний Валютний Фонд: корпорація зла чи порятунок економіки в умовах кризи?

ФЕЙК: ГОЛОД, А НЕ ГОЛОДОМОР 

Проросійські ресурси та російські сайти заперечували, що Голодомор 1932-1933 років був геноцидом українського народу, і писали суцільними кліше російської пропаганди: мовляв, був не Голодомор, а голод –  спільна трагедія всіх республік. І він був не штучно влаштований радянською владою, а стався через «об’єктивні» причини: неврожай та засуху. 

«Масово вмирали люди в багатьох республіках Союзу. Це було пов'язано з низкою причин, починаючи від банального неврожаю та посухи і закінчуючи кричущою некомпетентністю чиновників та прорахунками у плануванні народного господарства, що й призвело до трагедії. Проте ні голод 1921-22 років, ні голод 1946-47 чомусь ніде не називають геноцидом», –  пише «Klymenko Time». 

Російський пропагандистський ресурс «Украина.ру»
Російський пропагандистський ресурс «Украина.ру»

Усі ці фейки VoxCheck детально спростовував у спецпроєкті «Тиранія голоду. До комунізму по драбині із кісток».

Саме Україна постраждала від голоду найбільше в абсолютному вимірі. У Росії від голоду значною мірою постраждали ті території, на яких компактно проживали етнічні українці –  Кубань та Поволжя. Андрій Маркевич, Наталія Науменко та Ненсі Квіан із Національного бюро економічних досліджень (США) у своїй роботі виявили кореляцію між смертністю від штучного голоду та часткою українського населення на територіях СРСР. 

Найбільші відносні втрати –  у Казахстані, де є свій термін для Голодомору –  Ашаршылық. Голод також зачепив Молдову, яка на той час була частиною радянської України, Білорусь, Західний Сибір та Південний Урал. Однак наявність інших жертв не виправдовує злочинця. 

Красномовним є той факт, що значна частина директив радянського керівництва, якими оформлювали політику примусової конфіскації зерна та інших продуктів у селян, стосувалася саме території радянської України. Сталін стверджував, що особливий акцент у примусовій колективізації треба зробити саме на населенні України. У серпні 1932 року очільник СРСР писав своєму партійному колезі Лазарю Кагановичу: «Якщо ми зараз не докладемо зусиль до покращення ситуації (з колективізацією –  ред.) в Україні, ми можемо Україну втратити».

ВІЧНІ ФЕЙКИ ПРО РЕВОЛЮЦІЮ ГІДНОСТІ

Цього тижня продовжилася хвиля фейків та маніпуляцій, приурочена до початку мітингів на Євромайдані в 2013 році. Крім цього, в проросійських ЗМІ часто піднімають тему можливих протестів проти чинної влади, зокрема питання про те, чи може відбутися «новий Майдан». Ексрегіонали, члени «ОПЗЖ» та псевдоексперти в етерах проросійських телеканалів «Наш» та «UkrLive» (колишній «Перший Незалежний») залякують наслідками. При цьому брешуть та маніпулюють, зокрема про те, що начебто не російська окупація, а Євромайдан призвів до втрати Криму та частини Донбасу. Революцію Гідності, як і кремлівські ЗМІ, вони називають «антиконституційним переворотом».

В етері «Нашого» «експерт з енергетичних питань» Дмитро Марунич говорить: «Просто всі події 14-го року до чого призвели? До втрати приблизно 15% територій, до громадянської війни на території держави Україна, глибокої соціально-економічної кризи та іншого...». Екснардеп від «Партії регіонів» та радниця Януковича Ганна Герман каже те саме: «Якщо минулий Майдан призвів до того, що ми втратили Крим і фактично втратили частину Донбасу, то які території ми втратимо внаслідок наступного Майдану?». Тема етеру –  до чого призводять революції.

Видання from.ua цитує Сергія Шабовту –  псевдоексперта, який, за даними видання «Texty», активно співпрацює з російськими пропагандистськими інтернет-ресурсами та піарить Медведчука на його телеканалах. «Події, які розгорталися на Майдані, вони теж були штучно відтворені вкиданням одразу великої маси людей, підготовлених, мотивованих, налаштованих, і вони розкрутили. Але вважати, що у нас кожні 7 років мають Майдани повторюватися –  саме суспільство вже з жахом кожен Майдан сприймає», –  цитують Шабовту. Це –  одна з головних тез російської пропаганди про Майдан: ніби протести були організовані ззовні.

Ці та інші маніпуляції про Революцію Гідності VoxCheck детально спростовував у моніторингу за минулий тиждень: «Втратили Крим, Донбас і незалежність». Як проросійські медіа брешуть про Євромайдан»

«РОСІЇ НАПАДАТИ НЕВИГІДНО», АБО ЯК МЕДІА ПРОСУВАЮТЬ КОРИСНІ РФ НАРАТИВИ 

Проросійські ЗМІ активно просувають наратив, що застереження західних партнерів про скупчення російських військ на кордоні з Україною та заяви української розвідки – це кампанія США, які переслідують власні політичні цілі. Наприклад, Штати хочуть зупинити сертифікацію «Північного Потоку-2» чи змусити Україну піддатися на компроміс у Мінських домовленостях. Або просто нагнітають загострення, аби досягнути більшого в перемовинах між Байденом та Путіним. А ось Росії нападати «невигідно» і взагалі немає сенсу «на кілька кілометрів зрушити лінію розмежування на Донбасі чи взяти під контроль якусь частину української території».

«Поки не запущено «Північний потік-2», у якого затягується сертифікація в Євросоюзі, Москві точно немає сенсу розпочинати війну, що з великою ймовірністю призведе до зупинки запуску «Північного потоку-2», –  пише «Страна».

«США спеціально нагнітають ситуацію щодо вторгнення Росії. Таким чином, Штати нібито намагаються підштовхнути до вигідних для американців рішень або до зриву роботи "Північного потоку-2», –  пишуть «Вести».

В етері телеканалу «Наш» нардеп від «ОПЗЖ» Тетяна Плачкова говорила: «По-перше, готується зустріч Путін-Байден. Так було перед кожною зустріччю. І ми в цих студіях це обговорювали: чому нагнітається ситуація? І вона нагнітається. І досягалися певні ті чи інші домовленості».

Тезу про те, що «війни Росії з Україною» не буде, а США просто намагаються зірвати сертифікацію «ПП-2», просувають і російські медіа, зокрема створені задля впливу на українську аудиторію («Навіщо з подачі американських ЗМІ (які діють явно «на прохання» тамтешніх компетентних органів) керівництво США розганяє військову істерію навколо України, чудово розуміючи, що кому-кому, а Росії немає взагалі жодного резону відправляти танкові колони на штурм Києва?»). 

НАША МЕТОДОЛОГІЯ

Аналітики VoxCheck моніторять сайти та соціальні мережі українських проросійських медіа та визначають головні новини чи теми за тиждень, яким виділили найбільше етерного часу чи уваги в стрічці новин. Ми визначаємо ключові наративи за тиждень, що минає, та аналізуємо їхнє походження.

Медіа, які ми моніторимо: «Страна», «Klymenko Time», «Вести», «Українські новини», «Подробности», «Апостроф», «From.ua», «Голос.ua», «КП в Україні», «Znaj.ua», «Телеграф», «112.ua», «Zik», «NewsOne», телеканали «Наш», «Перший Незалежний», «Интер» та інші. Ми не стверджуємо, що ці ЗМІ навмисне поширюють російську пропаганду, втім, їхні матеріали містять елементи російської дезінформації.

VoxCheck шукає фейки та маніпуляції й спростовує їх. В основі перевірки –  методика «натисни та перевір». Кожен може перевірити нашу аргументацію та джерела. Перевірка може базуватися тільки на відкритих даних з відповідними посиланнями. Статтю з фактчеком можна публікувати тільки за умови, що її підписали два члени редакційної колегії.

Мирослава Маркова, аналітикиня VoxCheck
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки 

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-